Пошук

Документ № 88117955

  • Дата засідання: 06/03/2020
  • Дата винесення рішення: 06/03/2020
  • Справа №: 317/2973/18
  • Провадження №: 42018000000000814
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про призначення судового розгляду
  • Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
  • Суддя (ВАКС): Шкодін Я.В., Задорожна Л.І.
  • Секретар : Никитюк Н.І.
  • Прокурор : Гречишкін В.В.

Справа № 317/2973/18

Провадження 1-кп/991/128/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 березня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О. В.,

суддів - Шкодіна Я. В., Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н. І.,

прокурора - Гречишкіна В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого- адвоката Стадницького А.В.,

у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження №42018000000000814 від 04.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000000814 від 04.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою суду від 29.10.2019 у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв`язку з чим, суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.

Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні, колегією суддів було заслухано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду.

Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти призначення до судового розгляду, вважав, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із чим двічі заявляв клопотання про закриття кримінального провадження №42018000000000814, у задоволенні яких ухвалами суду від 20.11.2019 та від 05.02.2020 було відмовлено.

Вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, суд виходить з наступного.

Колегією суддів було встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.

Крім того, суд, з`ясувавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, встановив, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, угоди у даному кримінальному проваджені не укладались і до суду не надходили.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Вирішення питання щодо складання досудової доповіді.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, колегія суддів, керуючись положеннями ст. 314-1 КПК України, приходить до висновку про відсутність підстав для складання досудової доповіді.

Вирішення питання щодо скарг та заперечень, поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 17.02.2020 і 19.02.2020 подав письмові скарги на процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування, дії та бездіяльність співробітників оперативних підрозділів, детективів та прокурорів під час досудового розслідування, зокрема:

1) скарга на рішення щодо доручення заступника керівника САП Кривенка В.В. детективу НАБУ Ковтуцькому М.М. на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.04.2018, в обґрунтування якої зазначено, що прокурором в порушення вимог ч. 3 ст. 110, ст. 251 КПК України, п. 2.6, 2.11.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, не було прийнято постанову про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та постанову, якою б було визначено орган, що буде виконувати цю слідчу дію;

2) скарга на рішення детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Шинкаренка С. від 25.04.2018 про доручення проведення слідчих (розшукових) дій іншому правоохоронному органу, в обґрунтування якої зазначено, що доручення прокурора Кривенка В.В. на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в кримінальному провадженні мав виконувати виключно детектив Ковтуцький М.М., оскільки передоручення виконання письмового доручення прокурора іншим слідчим та оперативним підрозділам заборонено положеннями ч. 4 ст. 40, ч. 3 ст. 41 КПК України та п. 3.4.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні. Проте, детективом Ковтуцьким М.М. доручення прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій виконано не було, натомість 25.04.2018 детектив НАБУ Шинкаренко С.П. без погодження із керівником органу досудового розслідування передоручив виконання доручення прокурора начальнику УСБУ в Дніпропетровській області Кріцину Е.В. без винесення відповідної постанови;

3) скарга на дії щодо складення протоколу негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 02.05.2018, яку обґрунтовано тим, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2018 рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прийнято не було, конкретного слідчого та прокурора, яким такий дозвіл надано зазначено не було, а було лише надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що питання проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій залишено на розсуд слідчого та прокурора. Проте, відповідної постанови прокурором прийнято не було, а рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій було оформлено дорученням. Крім того, ОСОБА_4 не був залучений ні слідчим, ні прокурором до конфіденційного співробітництва, не мав допуску до державної таємниці, а встановлення 02.05.2018 на ОСОБА_4 спеціального технічного обладнання для аудіо-, відеофіксації не відповідало вимогам ст. 517 КПК України та ч. 1 ст. 275 КПК України в частині використання інформації, отриманої внаслідок конфіденційного співробітництва.

4) скарга на дії щодо складення протоколу негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 15.05.2018 в обґрунтування якої зазначено, що в порушення положень ч. 3 ст. 252 КПК України протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи від 15.05.2018, складений співробітником УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_5, був переданий прокурору лише 29.05.2018, при цьому до протоколу не були долучені і передані будь-які додатки, в тому числі і додатки які б містили записи відеоспостереження;

5) скарга на дії щодо складення протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій - здійснення візуального спостереження за особою, - співробітником Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 16.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що 24.04.2018 прокурор Кривенко В.В. письмовим дорученням в порядку ст. 36 КПК України доручив детективу НАБУ Ковтуцькому М.М. проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 23.04.2018, а саме провести негласні слідчі (розшукові) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, візуальне спостереження за особою, аудіо-, відеоконтроль особи, обстеження публічно недоступного місця. Однак, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2018 рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прийнято не було, конкретного слідчого та прокурора, яким такий дозвіл надано зазначено не було, а було лише надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що питання проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій залишено на розсуд слідчого та прокурора. Проте, відповідної постанови прокурором прийнято не було, а рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій було оформлено дорученням.

6) скарга на дії щодо складення протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 16.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2018 рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прийнято не було, конкретного слідчого та прокурора, яким такий дозвіл надано зазначено не було, а було лише надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що питання проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій залишено на розсуд слідчого та прокурора. Проте, відповідної постанови прокурором прийнято не було, а рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій було оформлено дорученням;

7) скарга на дії щодо складення протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 11.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2018 рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прийнято не було, конкретного слідчого та прокурора, яким такий дозвіл надано зазначено не було, а було лише надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що питання проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій залишено на розсуд слідчого та прокурора. Проте, відповідної постанови прокурором прийнято не було, а рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій було оформлено дорученням. Крім того, ОСОБА_4 не був залучений ні слідчим, ні прокурором до конфіденційного співробітництва, не мав допуску до державної таємниці, а встановлення 02.05.2018 на ОСОБА_4 спеціального технічного обладнання для аудіо-, відеофіксації не відповідало вимогам ст. 517 КПК України та ч. 1 ст. 275 КПК України в частині використання інформації, отриманої внаслідок конфіденційного співробітництва;

8) скарга на дії щодо складення протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 22.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2018 рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прийнято не було, конкретного слідчого та прокурора, яким такий дозвіл надано зазначено не було, а було лише надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що питання проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій залишено на розсуд слідчого та прокурора. Проте, відповідної постанови прокурором прийнято не було, а рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій було оформлено дорученням. Крім того, ОСОБА_4 не був залучений ні слідчим, ні прокурором до конфіденційного співробітництва, не мав допуску до державної таємниці, а встановлення 02.05.2018 на ОСОБА_4 спеціального технічного обладнання для аудіо-, відеофіксації не відповідало вимогам ст. 517 КПК України та ч. 1 ст. 275 КПК України в частині використання інформації, отриманої внаслідок конфіденційного співробітництва;

9) скарга на дії щодо складення протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 25.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2018 рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прийнято не було, конкретного слідчого та прокурора, яким такий дозвіл надано зазначено не було, а було лише надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що питання проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій залишено на розсуд слідчого та прокурора. Проте, відповідної постанови прокурором прийнято не було, а рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій було оформлено дорученням. Крім того, ОСОБА_4 не був залучений ні слідчим, ні прокурором до конфіденційного співробітництва, не мав допуску до державної таємниці, а встановлення 02.05.2018 на ОСОБА_4 спеціального технічного обладнання для аудіо-, відеофіксації не відповідало вимогам ст. 517 КПК України та ч. 1 ст. 275 КПК України в частині використання інформації, отриманої внаслідок конфіденційного співробітництва;

10) скарга на дії щодо складення протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій - детективом Національного антикорупційного бюро України від 18.06.2018, в обґрунтування якої зазначено, що прокурором в порушення вимог ч. 3 ст. 110, ст. 251 КПК України, п. 2.6, 2.11.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, не було прийнято постанову про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та постанову, якою б було визначено орган, що буде виконувати цю слідчу дію. Також, обвинувачений зазначив, що в порушення ч. 3 ст. 252 КПК України протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту був складений детективом лише через місяць після проведення самої негласної слідчої (розшукової) дії;

11) скарга на дії щодо складення протоколу про результати негласних слідчих (розшукових) дій - здійснення візуального спостереження за особою, - співробітником Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 29.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2018 рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій прийнято не було, конкретного слідчого та прокурора, яким такий дозвіл надано зазначено не було, а було лише надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що, на думку обвинуваченого, свідчить про те, що питання проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій залишено на розсуд слідчого та прокурора. Проте, відповідної постанови прокурором прийнято не було, а рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій було оформлено дорученням. Крім того, ОСОБА_4 не був залучений ні слідчим, ні прокурором до конфіденційного співробітництва, не мав допуску до державної таємниці, а встановлення 02.05.2018 на ОСОБА_4 спеціального технічного обладнання для аудіо-, відеофіксації не відповідало вимогам ст. 517 КПК України та ч. 1 ст. 275 КПК України в частині використання інформації, отриманої внаслідок конфіденційного співробітництва;

12) скарга рішення (постанову) старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Васильчука В.А. від 29.05.2018 про зміну правової кваліфікації, в обґрунтування якої зазначено, що в даному кримінальному провадженні керівник органу досудового розслідування не визначив жодного слідчого, який відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України повинен був здійснювати досудове розслідування, оскільки рішення про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи прийняв старший детектив - керівник Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчук В.А., який відповідно до положень п. 8 ч. 3 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 38 КПК України не є керівником органу досудового розслідування;

13) скарга на рішення (постанову) старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу НАБУ Васильчука В.А. від 04.04.2018 про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи, в обґрунтування якої зазначено, що в даному кримінальному провадженні керівник органу досудового розслідування не визначив жодного слідчого, який відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України повинен був здійснювати досудове розслідування, оскільки рішення про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи прийняв старший детектив - керівник Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Васильчук В.А., який відповідно до положень п. 8 ч. 3 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 38 КПК України не є керівником органу досудового розслідування;

14) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Гейка О.В. від 26.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що автомобіль було вилучено незважаючи на відсутність дозволу слідчого судді на таке вилучення та в подальшому детективом зазначений автомобіль речовим доказом визнано не було та не повернуто законному володільцю. Крім того, обвинувачений зазначає, що під час проведення обшуку йому не було зачитано права, передбачені ст. 236 КПК України та до обшуку не було допущено адвоката;

15) скарга на рішення (доручення) детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Ковтуцького М.М. від 04.04.2018 про проведення слідчих (розшукових) дій, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Ковтуцький М.М. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування;

16) скарга на рішення (доручення) детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Ковтуцького М.М. від 13.08.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Ковтуцький М.М. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування;

17) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Ковтуцького М.М. від 03.07-12.07.2018, в обґрунтування якої зазначено, що з 03.07.2018 по 12.07.2018 детектив Ковтуцький М.М., не будучи призначеним керівником органу досудового розслідування слідчим в даному кримінальному провадженні, незаконно оглядав вилучені в ході обшуку речі. Проте, в порушення приписів абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України в подальшому із клопотанням про арешт оглянутих речей до слідчого судді не звернувся, речі повернуті не були;

18) скарга на рішення детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Ковтуцького М.М. від 02.08.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Ковтуцький М.М., не будучи призначеним керівником органу досудового розслідування слідчим в даному кримінальному провадженні, прийняв рішення (постанову) про визнання вилучених в ході обшуку в кабінеті №210 Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська мобільних телефонів Sony Xperia LT28h, Apple iPhone A1778, ноутбуку Asus X540S та мобільного телефону Sony Ericsson MT15i, проте станом на 02.08.2018 до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на вказане майно в порушення ч. 5 ст. 171 КПК України не звернувся;

19) скарга на рішення (постанову) прокурора про оголошення розшуку підозрюваного та зупинення досудового розслідування від 29.08.2018 та на рішення (постанову) прокурора про відновлення досудового розслідування та припинення розшуку підозрюваного від 31.08.2018;

20) скарга на рішення (постанову) прокурора - начальника першого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Омельченка О.М. від 14.05.2018 про залучення до конфіденційного співробітництва ОСОБА_4 , в обґрунтування якої зазначено, що в порушення вимог ст. 275 КПК України, п. 3.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні до конфіденційного співробітництва ОСОБА_4 було залучено постановою прокурора, а не слідчого. Крім того, відповідно до п. 4.12.4 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого Наказом Голови Служби безпеки України №440 від 12.08.2005 року, відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії становлять державну таємницю. При цьому, ОСОБА_4 станом на 14.05.2018 допуску до державної таємниці не мав, а тому і не міг бути залучений до конфіденційного співробітництва;

21) скарга на рішення (постанову) детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу НАБУ Нестеренка О.І. від 06.06.2018 про визначення речовим доказом грошових коштів, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Нестеренко О.І. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування, а тому вказаний детектив не мав права вчиняти будь-які процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у вказаному кримінальному провадженні;

22) скарга на детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Ковтуцького М.М. від 04.04.2018 про проведення слідчих (розшукових) дій, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Ковтуцький М.М. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування;

23) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Ковтуцького М.М. від 03.07.-12.07.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Ковтуцький М.М. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування;

24) скарга на бездіяльність щодо не фіксації ходу проведення негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 02.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що в протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 02.05.2018 хід даної слідчої дії взагалі не відображений, крім того в протоколі не зазначено за чиїм процесуальним рішенням та на кого конкретно встановлювалися технічні засоби, не вказана назва таких технічних засобів, не вказаний час та місце встановлення даних технічних засобів на особу, не зазначений час та місце їх зняття;

25) скарга на бездіяльність щодо не фіксації ходу проведення негласних слідчих (розшукових) дій - співробітником Управління СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 15.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що в порушення вимог ст. 252, 104 КПК України в протоколі про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 15.05.2018 не зазначено про фіксування даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів; у протоколі про результати негласної слідчої (розшукової) дії не відображено хід даної слідчої дії; не зазначено про походження картки пам`яті та яким чином на вказаній картці опинилися відеофайли від 15.05.2018;

26) скарга на бездіяльність щодо не фіксації ходу проведення негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 22.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що в протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 02.05.2018 хід даної слідчої дії взагалі не відображений; в протоколі не зазначено за чиїм процесуальним рішенням та на кого конкретно встановлювалися технічні засоби, не вказана назва таких технічних засобів, не вказаний час та місце встановлення даних технічних засобів на особу, не зазначений час та місце їх зняття;

27) скарга на бездіяльність щодо не фіксації ходу проведення негласних слідчих (розшукових) дій співробітником Управління СБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 11.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що в протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 02.05.2018 хід даної слідчої дії взагалі не відображений; в протоколі не зазначено за чиїм процесуальним рішенням та на кого конкретно встановлювалися технічні засоби, не вказана назва таких технічних засобів, не вказаний час та місце встановлення даних технічних засобів на особу, не зазначений час та місце їх зняття;

28) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Нестеренка О.І. від 15.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Нестеренко О.І. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування; фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна здійснюватись протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а не простим протоколом огляду;

29) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Нестеренка О.І. від 30-31.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Нестеренко О.І. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування; детективом без відповідного дозволу слідчого судді було проведено слідчу (розшукову) дію - зняття інформації з електронної інформаційної системи; детектив після вилучення телефона в ході обшуку не звернувся до слідчого судді із клопотанням про його арешт;

30) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Нестеренка О.І. від 27.06.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Нестеренко О.І. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування; детективом без відповідного дозволу слідчого судді було проведено слідчу (розшукову) дію - зняття інформації з електронної інформаційної системи; детектив після вилучення телефона в ході обшуку не звернувся до слідчого судді із клопотанням про його арешт;

31) скарга на детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Нестеренка О.І. від 15.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Нестеренко О.І. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування; детективом без відповідного дозволу слідчого судді було проведено слідчу (розшукову) дію - зняття інформації з електронної інформаційної системи;

32) скарга на дії детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Фільштейна М.В. від 25.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що всупереч ухвали слідчого судді від 14.05.2018, детектив Фільштейн М.В. 25.05.2018 незаконно вилучив під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 речі та документи, які не мали відношення до кримінального провадження і на відшукання яких слідчий суддя дозволу не давав;

33) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Крикун-Труш А.В. та Ковтуцького М.М. від 25.05.-06.07.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детективом без відповідного дозволу слідчого судді було проведено слідчу (розшукову) дію - зняття інформації з електронної інформаційної системи; детектив після вилучення телефона не звернувся до слідчого судді із клопотанням про його арешт;

34) скарга на рішення (постанову) детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Нестеренка О.І. від 06.06.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Нестеренко О.І. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування; детективом без відповідного дозволу слідчого судді було проведено слідчу (розшукову) дію - зняття інформації з електронної інформаційної системи; детектив після вилучення телефона не звернувся до слідчого судді із клопотанням про його арешт;

35) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Шинкаренка С.П. від 15.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Шинкаренко С.П. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування; проникнення до приміщення обмінного пункту відбулось без передбачених ст. 233 КПК України підстав;

36) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Ковтуцького М.М. від 13.08.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив Ковтуцький М.М. не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування; детектив після вилучення паспорта не звернувся до слідчого судді із клопотанням про його арешт;

37) скарга на дії детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБУ Нестеренка О.І. від 15.05.2018, в обґрунтування якої зазначено, що детектив не був слідчим в даному кримінальному провадженні, оскільки групу детективів було визначено неуповноваженим суб`єктом, який не був начальником органу досудового розслідування; детектив в порушення положень абз. 3 ч. 3 ст. 236 КПК України не допустив адвоката до обшуку; детективом було заборонено адвокату здійснювати зйомку обшуку в порушення абз. 3 ч. 1 ст. 107 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Стадницький А.В. подані скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Прокурор під час підготовчого засідання заперечував проти задоволення скарг, посилаючись на те, що зазначені скарги є передчасними та їх зміст зводиться до надання оцінки процесуальним діям і рішенням органу досудового розслідування, а тому передбачає безпосереднє дослідження доказів, яке неможливе на стадії підготовчого судового засідання.

Суд, дослідивши подані скарги, заслухавши доводи сторін, вирішив відмовити у їх задоволенні та долучити їх до матеріалів кримінального провадження, без дослідження порушених у них питань по суті, з огляду на таке.

З аналізу ст. 314-316 КПК України вбачається, що підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Зазначені норми визначають перелік дій, які суд проводить під час підготовчого судового засідання, що пов`язані виключно з підготовкою до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас, зі змісту поданих скарг вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки доказам, в тому числі з точки зору їх допустимості, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства під час їх збирання, які, на думку ОСОБА_1 , були допущенні стороною обвинувачення.

На думку суду, викладені у скаргах аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження обвинуваченого щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення, підлягають дослідженню судом під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів, що має бути здійснено під час судового розгляду.

На підтвердження даної позиції суду, неможливо не звернути увагу на ч. 3 ст. 99 КПК України, яка зазначає, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. У зв`язку з чим, установити достовірність та надати правову оцінку рішенням детектива або прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження їх оригіналів, що може бути здійснено виключно під час судового розгляду в порядку ст. 358 КПК України.

При цьому, відповідно до ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів, надаючи їм оцінку в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі ж встановлення очевидної недопустимості доказу суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Вказане також можливо виключно на стадії судового розгляду.

Таким чином, розгляд по суті вказаних скарг під час підготовчого судового засідання був би передчасним, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність долучення їх до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті.

Одночасно, суд роз`яснює стороні захисту, що доводи викладені у їх скаргах будуть розглянуті на стадії судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, а також під час надання їм оцінки в нарадчій кімнаті.

Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Обвинуваченим ОСОБА_1 в ході підготовчого засідання було заявлено усне клопотання про проведення розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні на підставі п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК України. В обґрунтування клопотання було зазначено, що після першого засідання у Вищому антикорупційному суді даної справи, розпочалися дзвінки з погрозами життю та здоров`ю на його особистий мобільний телефон від осіб, які безпосередньо мають відношення до справи за обвинуваченням ОСОБА_6 , яку ОСОБА_1 розглядав як суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з 2017 року, а також на мобільні телефони захисника - адвоката Стадницького А.В. та ОСОБА_8, у зв`язку із чим 10.12.2019 ОСОБА_1 було подано відповідну заяву про вчинення злочину до Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області.

Адвокат Стадницький А.В. заявлене клопотання про проведення судового засідання у закритому режимі підтримав, а також зазначив, що 08.12.2019 на його мобільний телефон було здійснено дзвінок від ОСОБА_7 щодо погроз ОСОБА_1 .

Прокурор Гречишкін В.В. заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що доводи сторони захисту не заважають проведенню відкритого судового засідання, а вказані погрози стосуються кримінального провадження, яке перебувало в провадженні ОСОБА_1 , як судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, і не є предметом розгляду даного кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши обставини, зазначені в обгартування клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках:

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;

2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Так, обвинуваченим не було надано будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання, а також не доведено, що обставини, на які посилається обвинувачений, мають відношення до даного кримінального провадження. Судом також не встановлено будь-яких обставин, які могли б бути підставою для проведення закритого судового засідання, а тому судовий розгляд повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування за допомогою технічних засобів. В разі ж виникнення обставин, які потребуватимуть проведення закритого судового засідання, учасники судового провадження мають право клопотати про таке.

З`ясувавши думку учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про проведення судового розгляду за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.

Проаналізувавши клопотання прокурора про виклик осіб для допиту, суд вирішив долучити його до матеріалів справи, однак питання щодо виклику конкретних свідків на окремі засідання вирішувати під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду колегією суддів у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого та захисника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 314, 315, 316, 336 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000000814 від 04 квітня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на 13 годину 00 хвилин 16 березня 2020 року, яке відбудеться в залі судових засідань № 7 в приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів у складі: головуючого судді Федорова О.В., судді Шкодіна Я.В. та судді Задорожної Л.І.

Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинуваченого та його захисника.

У задоволенні клопотання обвинуваченого про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні - відмовити.

Клопотання прокурора Гречишкіна В.В. про виклик для допиту свідків долучити до матеріалів справи. Питання про виклик конкретних свідків вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі кожному свідку і які підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Відмовити в задоволенні поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України обвинуваченим ОСОБА_1 скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність співробітників оперативних підрозділів, детективів та прокурорів.

Долучити до матеріалів кримінального провадження подані скарги з додатками та надати оцінку висловленим доводам у скаргах на відповідній стадії кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Задорожна Л.І.

Шкодін Я. В.