Документ № 88155406

Справа № 757/870/18-к

Провадження №11-кп/991/7/20

УХВАЛА

12 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,

за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.,

прокурорів Гречишкіна В. В., Васеленкова Б. М., Омельченка О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України та захисника Волошина О.М. на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2019 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гречишкіна В.В. про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою у кримінальному провадженні № 52017000000000733 від 30.10.2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2019 року задоволено частково клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 02 лютого 2020 року включно та визначено заставу у сумі 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 152 600 (один мільйон сто п`ятдесят дві тисячі шістсот) гривень, у випадку внесення якої вважатиметься, що йому обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала мотивована тим, що докази та обставини, на які прокурор посилається у клопотанні, вказують на наявність ризиків незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні, оскільки вони не допитані судом на час розгляду клопотання; на можливість обвинуваченого переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, вчинених у співучасті за попередньою змовою групою осіб, не має міцних соціальних зв`язків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В апеляційних скаргах на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2019 року обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Волошин О.М. просять її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби з електронним засобом контролю за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) або особисте зобов`язання з встановленням відповідних обов`язків.

Обвинувачений вказує, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не підтверджені прокурором у судовому засіданні. Заперечення захисника по чотирьох ризиках судом були прийняті, проте суд не в повній мірі з`ясував дані про його матеріальний стан та наявність соціальних зв`язків.

Захисник стверджує, що прокурор не надав доказів наявності існування ризиків незаконного впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні та можливість обвинуваченого переховуватися від суду. Вказує, що обвинувачений майже три роки перебуває під вартою без вироку суду.

Обвинувачений, який перебуває під вартою, подав заяву, в якій просив розгляд апеляційних скарг здійснювати з його участю.

Ухвалою судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.02.2020 року розгляд апеляційних скарг було призначено на 20.02.2020 року на 11 годину. Обвинувачений та захисник Волошин О.М., будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційних скарг, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, зі слів працівників конвойної служби ОСОБА_1 відмовився від слідування спецавтомобілем до судової установи.

В судове засідання, призначене на 02 березня 2020 року о 15 годині, обвинувачений повторно не був доставлений за вимогою суду. Згідно акту, складеного 02.03.2020 року службовими особами слідчого ізолятору, ОСОБА_1 відмовився від слідування спецавтомобілем до судової установи.

10 березня 2020 року від захисника Юрченка А.Ф. через канцелярію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги, оскільки ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.01.2020 року ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який раніше був визначений до 02 лютого 2020 року, а тому результати розгляду апеляційних скарг втратили інтерес для обвинуваченого. Зазначає, що відмова від апеляційної скарги узгоджена з обвинуваченим, що підтверджується копією його заяви від 17 лютого 2020 року з аналогічними вимогами, яку він направив на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

В судове засідання 12.03.2020 року на 14 годину обвинувачений також не був доставлений за вимогою суду. Згідно акту, складеного 12.03.2020 року службовими особами слідчого ізолятору, ОСОБА_1 відмовився від слідування спецавтомобілем до судової установи.

Захисник, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду апеляційних скарг, в судове засідання не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив.

Прокурор просив здійснювати розгляд апеляційних скарг у відсутність обвинуваченого та його захисника за обставин, оголошених в судовому засіданні головуючим.

Враховуючи, що обвинувачений втретє не з`явився в судове засідання, відмовляючись слідувати до установи суду спеціальним автотранспортом, а також наявності в матеріалах провадження висновку експерта № 34-2017/0 від 13 березня 2017 року, згідно якого стан здоров`я ОСОБА_1 дозволяє йому самостійно рухатися чи переміщатися в просторі, колегія суддів вирішила розглянути апеляційні скарги по суті у відсутність обвинуваченого та його захисника, який теж не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки.

Заслухавши думку прокурора з питання закриття провадження за апеляційними скаргами на оскаржувану ухвалу у зв`язку з клопотанням захисника про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого.

Письмових доказів погодження обвинуваченим відмови від апеляційних скарг захисник не надав. Не надав і належного підтвердження того, що обвинувачений самостійно направив на адресу суду заяву(клопотання) про відмову від апеляційних скарг. Такої заяви до суду не надходило. Надану захисником ксерокопію заяви ОСОБА_1 колегія суддів не прийняла як належне підтвердження відмови від апеляційних скарг, у зв`язку з чим відмовила у закритті провадження з їх розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційних скарг, позицію прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши доводи скарг, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, серед іншого, запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування, суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, окрім можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та ймовірне переховування обвинуваченого від суду.

Наявність останніх суд належним чином обґрунтував, а також дійшов висновку про неможливість запобігти ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

Колегія повністю погоджується з наведеними в судовому рішенні та вищевикладеними мотивами суду першої інстанції. Жодних заперечень щодо обґрунтованості такого рішення в цій частині обвинувачений в апеляційній скарзі не наводить, а тому колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою продовжено у відповідності до вимог ст.ст.177, 183, 199 КПК України.

З посиланням ОСОБА_1 на те, що суд не врахував його майновий стан, колегія не погоджується, оскільки при визначенні застави - суд зменшив її суму, порівняно з раніше визначеною, а саме: з 700 (семисот) до 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Не навів ОСОБА_1 і переконливих доводів про те, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Доводи адвоката про те, що відсутні докази наявності існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів відхиляє. При цьому, крім мотивів, наведених в оскаржуваному рішенні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового провадження вже сама по собі є достатнім підтвердженням існування ризику його переховування від суду. Зокрема, повідомляючи апеляційний суд про бажання взяти участь у розгляді апеляційної скарги, ОСОБА_1 відмовляється від доставки його в судове засідання конвойним автотранспортом, посилаючись на поганий стан здоров`я, в той час, як згідно експертного висновку він може пересуватися та рухатися в просторі, а прояви захворювань перебільшує. Обвинувачений з висновком медичного експерта ознайомлений, його висновків не заперечує, про проведення повторної судово-медичної експертизи не заявляє. Ці обставини вказують на ознаки того, що навіть знаходячись під вартою, обвинувачений навмисно затягує розгляд судом кримінального провадження, з цією метою ухиляється від явки до суду, що є переконливим фактом існування ризику його переховування від суду у випадку застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали, необхідність залишення її в силі, а апеляційних скарг - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2019 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Гречишкіна В.В. про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою у кримінальному провадженні № 52017000000000733 від 30.10.2017 року залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Волошина О.М. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. В. Панаід