Документ № 88155783

Справа № 757/39339/19-к

Провадження №11-сс/991/58/20

суддя 1 інст. Новак Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

суддів : Глотова М.С., Калугіної І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Халітова С.І.

захисника підозрюваного ОСОБА_3 - Кравцова С.В.,

прокурора Шкрума В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Кравцова С.В., подану в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року про накладення арешту у кримінальному провадженні №42019000000000673,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Свідлера М.С. про накладення арешту - задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в банку UBS AG (група UBS Group AG, м. Цюріх, Швейцарія), заборонено видаткові операції по вищевказаному рахунку з підстави - наявності ознак кримінального правопорушення, передбааченого ч.3 ст.209КК України з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 11 листопада 2019 року захисник Кравцов С.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою. Просить ухвалу суду від 29 липня 2019 року скасувати, як незаконну та необґрунтовану та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про накладення арешту - відмовити. У своїх доводах посилається на відсутність обгрунтованості підозри його підзахисного, порушення вимог КПК України під час вручення повідомлення про підозру, вважаає, що повідомлення про підозру не вручено, а також зазначає про недостатність доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_3 злочину, а відтак відсутністю правових підстав для накладення арешту. Також захисник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, зазначивши, що оскаржувана ухвала була постановлена без його виклику, а її копію він отримав лише 08 листопада 2019 року.

Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року матеріали справи за апеляційною скаргою 09 січня 2020 року передано до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

У судовому засіданні захисник апеляційну скаргу підтримав з підстав, зазначених у ній, просив її задовольнити.

Прокурор 10 березня 2020 року подав заперечення, згідно якого вважає рішення суду першої інстанції законним, так як підозра є обгрунтованою, рішення суду відповідає вимогам законодаства, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Прокурор у судовому засіданні заперечення на апеляційну скаргу підтримав, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 29 липня 2019 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва була постановлена ухвала про накладення арешту. Однак, в матеріалах провадження відсутні будь-які докази того, що особа, яка оскаржує ухвалу, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду клопотання. Копію зазначеної ухвали Кравцов С.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , отримав 08 листопада 2019 року. Апеляційна скарга подана ним 11 листопада 2019 року.

За наведеного, колегія суддів вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження пропущений не був, апеляційна скарга подана в межах строку для оскарження.

Щодо доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Так, клопотання слідчого про необхідність накладння арешту на рахунки та грошові кошти обгрунтовується 1) проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000673 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.209КК України, яке виділено з іншого кримінального провадження щодо інших співучасників (а.с.9); 2) розміром шкоди, заподіяної ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» у сумі 2 196 176 418,64 грн (а.с.9) ; 3)складенням письмового повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч.3 ст.209КК України (а.с.19-25; 4) кошти, отримані ОСОБА_3 , підлягатимуть конфіскації як покарання або спеціальній конфіскації за ст.ст.96-1, 96-2 КК України (а.с.6).

Суд погоджується з доводами сторони захисту, що у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні докази належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 . Разом з тим, колегія суддів вважає, що вказана обставина не може свідчити про відсутність підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

Так, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, у тому числі, з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, згідно абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги слідчим при подані клопотання про арешт майна виконані.

Крім цього, відповідно ч.1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Відносно ОСОБА_3 складена підозра за ч.3 ст.209КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

При цьому, згідно до ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Разом з тим, відповідно абз.2 ч.4 ст. цієї Статті вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Суду будь-яких доказів ОСОБА_3 як добросовісного набувача майна під час апеляційного розгляду надано не було.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання в повній мірі дотримався вищевказаних приписів Закону.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 309, 395, 405, 407, 409, 412, 422 КПК України, ст.ст.96-1, 96-2 КК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Кравцова С.В., подану в інтересах ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року про накладення арешту у кримінальному провадженні №42019000000000673 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Д.С. Чорненька

судді: М.С.Глотов

І.О.Калугіна