Документ № 88196812

Справа № 991/1825/20

Провадження №11-сс/991/268/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.,

суддів Боднара С.Б., Панкулича В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

адвоката Логоши В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Логоши Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року в рамках кримінального провадження №52019000000000585 від 15 липня 2019 рокузадоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андронової А.В. та накладено арешт на майно, вилучене 25 лютого 2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме: телефон Xiaomi Mi M1803E7SG, чорного кольору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, адвокат Логоша В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2020 року скасувати як таку, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити та зобов`язати сторону обвинувачення повернути арештоване майно власнику.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат вказує, що 17 лютого 2020 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було розглянуто та задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України за місцем проживання ОСОБА_1

25 лютого 2020 року на підставі вищевказаного рішення слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) проведено обшук, за результатами якого був вилучений мобільний телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору, який належить ОСОБА_1 та є тимчасово вилученим майном в розумінні ст.ст.167-169 КПК України, а вже 02 березня 2020 року, оскаржуваним рішенням слідчого судді Вищого антикорупційного суду на вказаний мобільний телефон накладено арешт.

На думку захисника слідчим суддею залишено поза увагою, що стороною обвинувачення не було дотримано строків, передбачених законодавством для подання до суду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а також неправильно застосовано передбачені законом підстави для арешту майна, оскільки ні в клопотанні прокурора, ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,містить в собі вилучений в ході обшуку мобільний телефон.

Заслухавши доповідь судді, думку адвоката Логоши В.В., який апеляційну скаргу підтримав,вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 року за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які всупереч ст.ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» (код ЄДРПОУ 3574225), прийняли рішення внаслідок яких із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2000 га, яка перебувала на праві постійного користування у державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (далі ДП «ДГ «Іскра») та державного підприємства Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (далі ДП «ДГ «АФ Надія»), чим спричинено тяжкі наслідки державі.

В період з 2017 року по даний час, службовими особами ГУ Держгеокадастру у Сумській області приймаються рішення про надання у приватну власність громадян земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, які повністю накладаються на особливо цінні землі, що сформовані та перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» - 5924187100:04:003:0094, 5924187100:04:003:0093, 5924187100:04:004:0011, 5924187100:04:003:0090, 592418710:04:001:0021, та ДП «ДГ «АФ Надія» - 5924187100:02:003:0001, 5924187100:03:001:0091, 5924187100:01:002:0068, 5924187100:02:005:0001, 5924187100:02:006:0001, 5924187100:02:004:0002, 5924187100:01:001:0178, 5924187100:03:001:0094, 5924187100:016002:0069, 5924187100:02:001:0167.

При цьому ГУ Держгеокадастру у Сумській області неодноразово підтверджував для підприємств, що земельні ділянки на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області перебувають у їх постійному користуванні.

Таким чином, у період з жовтня 2018 року по даний час службовими особами ГУ Держгеокадастру у Сумській області незаконно вилучено із землекористування ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» та передано у приватну власність громадян близько 2000 га особливо цінної землі.

25 лютого 2020 року у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2020 року, у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено речі, які можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме: телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору. Виявлення і вилучення мобільного телефону було прямо передбачено ухвалою слідчого судді від 17 лютого 2020 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 26 лютого 2020 року вказаний телефон, вилучений в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року, оскільки він зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року клопотання прокурора про накладення арешту на телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору, вилученого під час обшуку 25 лютого 2020 року, задоволено.

В обґрунтування рішення слідчий суддя зазначив, що відомості які містяться на вилученому мобільному телефоні забезпечать проведення належного розслідування кримінального провадження та забезпечить виконання вимог ст. 2, 9, 28, 94 КПК України. Зокрема, у органу досудового розслідування буде можливість отримати інформацію, яка має значення для досудового розслідування, але яку з об`єктивних причин не можливо було зчитати під час проведення обшуку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Оскільки під час проведення обшуку було встановлено, що виявлений у сейфі за місцем мешкання ОСОБА_1 телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору, був забезпечений системою логічного захисту, що також не заперечив в судовому засіданні адвокат, та зберігався разом із документами, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що у прокурора були підстави вважати, що телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність накладення арешту, враховуючи, що у межах кримінального провадження №52019000000000585 від 15 лютого 2019 року перевіряється, зокрема причетність ОСОБА_1 до процесу незаконної передачі земель ДП « ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», та є достатні підстави вважати, що в разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, наявний ризик переховування, пошкодження або знищення вказаного майна, що унеможливить отримання органом досудового розслідування інформації, яка має значення для цього досудового розслідування.

Доводи апеляційної скарги, стосовно недотримання строків, передбачених законодавством для подання до суду клопотання про накладення арешту спростовуються матеріалами справи, оскільки клопотання про арешт майна подано 27 лютого 2020 року о 00 год. 40 хв., що підтверджується відмітками на конверті, описі вкладення, інформацією за результатами пошуку відправлення за індентифікатором, з чим погодився адвокат Логоша В.В. в судовому засіданні, а тому колегією суддів відхиляються.

Доводи апеляційної скарги, стосовно неправильного застосування слідчим суддею передбачених законом підстав для арешту майна, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки мобільний телефон, арешт на який було накладено рішенням слідчого судді, є носієм інформації, за допомогою якого через смс-повідомлення, електронну пошту або програми через мережу Інтернет, відповідні месенджери, зокрема Viber, WhatsApp, Telegram, Signal, соціальні мережі, могла передаватися інформація шляхом здійснення листування, відправлення різного роду файлів тощо, а отримання інформації з такого об`єкту здійснюється шляхом її огляду та зчитування, що не можливо без подолання системи логічного захисту, яка була на телефоні. З огляду на вказане, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вилучений у ході обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 телефон може містити інформацію та відомості, які можливо використати як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, та які можуть бути зчитані із цього мобільного телефону за умови подолання системи логічного захисту.

Ухвала слідчого судді винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, висновки, викладені у ній відповідають фактичним обставинам справи, а тому її слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Лагоши В.В. без задоволення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого слідчим суддею рішення та бути підставами для його скасування, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про арешт мобільного телефона Xiaomi Mi M1803E7SG у рамках кримінального провадження №52019000000000585 від 15 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Лагоши Віталія Вікторовича - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

В.І. Панкулич