Пошук

Документ № 88261247

  • Дата засідання: 17/03/2020
  • Дата винесення рішення: 17/03/2020
  • Справа №: 991/2251/20
  • Провадження №: 42018000000001193
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
  • Секретар : Будкової В.О.

Справа № 991/2251/20

Провадження1-кс/991/2300/20

У Х В А Л А

іменем України

17 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

скаржниць ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,

В С Т А Н О В И Л А:

1. До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання їх заяви № 35 від 11.03.2020.

1.1.У скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять зобов`язати уповноважену особу САП внести до ЄРДР відомості їх заяви № 35 від 11.03.2020 і розпочати досудове розслідування по ст. 206-2 та 209 КК України та направити заявницям витяг.

1.2.Скарга обґрунтовується тим, що 11 березня 2020 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до приймальні Генеральної прокуратури заяву про вчинене кримінальне правопорушення № № 35 від 11.03.2020, однак у порушення ч. 1 ст. 214 КПК України її не було внесено до ЄРДР, а станом на 12.03.2020 заява перебувала у відділі звернень громадян.

2.В судовому засіданні заявниці вимоги скарги підтримали, просили її задовольнити. Заявниця ОСОБА_1 додатково зазначила, що факт злочину встановлений численним рішеннями судів ще з 2015 року; заявниці є потерпілими у кримінальних провадженнях, що розслідуються органами прокуратури, міліції та іншими органами, однак вони бездіють і жодних дій не здійснюють. Пояснила, що як громадський прокурор вона вже склала і затвердила обвинувальний акт. На думку заявниці, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, свідчить отримання протягом п`яти років із державного бюджету зарплати прокурорами, які бездіють у провадженнях, в яких вона є потерпілою.

Заявниця ОСОБА_2 скаргу підтримала, просила її задовольнити. Додатково пояснила, що вона постраждала від своїх сусідів, які погрожують їй знищити частину будинку і гараж.

Особа, бездіяльність якої оскаржується, в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

3.Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У відповідності до положень ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. В свою чергу, примітка до ст. 45 КК України відносить до корупційних злочинів кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України, і не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не віднесені до його підсудності.

За таких умов слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядаються скарги в порядку статі 303 КПК України, зокрема, на бездіяльність слідчого, прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (частина 1 статті 306 КПК України).

3.2.Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Так, ч.1 ст.303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

3.2.1.У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення … зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч. 5 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

3.3.Разом з тим, на підставі ст. 25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, у відповідності до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

3.4.За таких обставин, бездіяльність в сенсі Кримінального процесуального кодексу України може мати місце лише у разі:

-надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб`єкта, який наділений відповідними повноваженнями вносити дані до ЄРДР;

-наявність в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення;

-невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб`єкту і містить ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.

3.5.Як вбачається із поданої скарги, 11.03.2020 скаржниці подали на ім`я керівника САП Офісу Генерального прокурора заяву від 11.03.2020 про вчинене кримінальне правопорушення, яка зареєстрована під вх. № 35. В заяві зазначають про те, що ця заява «про встановлені через суди кримінальні правопорушення у самому САП ГПУ зі сторони таких прокурорів: ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 - у № 42018000000000697, № 52018000000000803 - ОСОБА_3 по справі № 1-16/1/2-18759 по ст. 191 та 209 ККУ - ОСОБА_4 та у прокуратурі м. Києва - прокурорами ОСОБА_33 та ОСОБА_32 у № 42015000000001216 та № 42016100000001219 - у прокуратури м. Києва та Київської області по № 42018000000001193 по статтях 191, 209, 364, 366, 126, 127, 111 та 368 ККУ. У офісі Генерального прокурора України - паном ОСОБА_27 та ОСОБА_26 у № НОМЕР_1 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у № 42018000000003159, 42019000000000516, 42019000000000174, 62019100000000201 по ст. 191, 209, 366 ККУ - проти ОСОБА_12 , які ховає у себе ОСОБА_13 у ТУ ДБР, разом з прокурорами і ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 із ОСОБА_18 , який і попався по № НОМЕР_2 по ст. 356 ККУ». Щодо обставин зазначається, що «все це ховається» у ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , та надається посилання на кримінальні провадження та осіб, які на переконання заявниць, утримують у себе матеріали та не здійснюють розслідування кримінальних проваджень та неправомірну діяльність ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .. В кінці заявницями зроблений висновок, що «кришує» всіх пан ОСОБА_18 із прокуратури Київської області, як і пан ОСОБА_22 , в т.ч. ОСОБА_12 , що є «груповими змовницькими злочинами», і всі ці особи своєю бездіяльністю «відмивають собі гроші на заробітну плату із бюджету України».

3.6.Виклад змісту заяви № 35 від 11.03.2020 не дає можливості з`ясувати, які обставини можуть свідчити про вчинені кримінальні правопорушення і про які саме кримінальні правопорушення в ній йдеться. В заяві висловлюється незгода з процесуальними діями, рішенням та/або бездіяльністю органу досудового розслідування у великій кількості кримінальних проваджень, без зазначення конкретної суті таких порушень та яка виражена у достатньо емоційній формі. Скаржниці наводять мотиви, які на їх думку, є порушеннями з боку достатньо великого переліку посадових осіб прокуратури, НАБУ та ДБР, які «довели нашу Державу до тяжких наслідків». Однак ці мотиви описані в незрозумілій формі та без конкретизації, в чому саме виразилися ці «порушення» по кожному з конкретних кримінальних проваджень. При цьому в заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зазначені обставини, що вказували або могли б свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, з чим закон пов`язує внесення відомостей до ЄДРД. В свою чергу, оцінка процесуальних рішень і дій слідчих під час досудового розслідування кримінальних проваджень, може бути надана виключно у межах встановленого законодавством судового контролю у такому кримінальному провадженні.

3.7.Не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з якою вони звернулися до керівника САП, на предмет наявності ознак складу злочину, слідчий суддя встановила, що в ній відсутні жодні відомості, що свідчать або можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення.

3.8.Зокрема, в заяві йдеться про необхідність внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 209 та 206-2 КК України, які згідно з вимогами ст. 33-1 КПК України, віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду. Однак в заяві не зазначається відомостей, що можуть свідчити про вчинені кримінальні правопорушення, передбачені цими статтями. Зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у заяві не наводять відомостей щодо конкретних фактів протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації (тобто ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 206-2 КК України). Також в заяві і скарзі не вбачається відомостей, які свідчать про вчинення будь-ким із перелічених ними осіб фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (тобто ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом). Натомість в заяві і скарзі зазначається лише про те, що посадові особи «відмивали гроші собі на заробітну плату із бюджету України».

3.9.В судовому засіданні заявниці не прояснили ситуацію і не роз`яснили відомості, викладені у поданій до САП заяві.

4.Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Відсутність у матеріалах скарги інформації, яка свідчить про вчинення кримінальних правопорушень, підслідних Національному антикорупційному бюро і підсудних Вищому антикорупційному суду, зумовлює відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 25, 214, 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

1.У задоволені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Михайленко