Документ № 88292953

Справа № 991/2186/20

Провадження1-кс/991/2231/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року м.Київ

слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., за участю секретаря судового засідання Будкової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Оплімаха Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 12013110060002990 від 02.04.2013,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Оплімаха А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2018 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 накладений арешт на майно ОСОБА_1 , який є необґрунтованим, оскільки майно було набуте законно на підставі ст. 328 ЦК України за власні кошти; законність отримання підтверджується доданими до клопотання документами. Крім того, адвокат зазначає, що земельна ділянка, на яку накладено арешт, необґрунтовано визнана речовим доказом; відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; відсутні ризики, передбачені ст. 173 КПК України.

Заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2018, на земельну ділянку площею 22 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3521486200:02:000:0082, яка на праві власності належить ОСОБА_1

2.В судове засідання учасники не з`явились. Захисник подав заяву про відкладення засідання, мотивуючи зайнятістю в іншому судовому засіданні. Розглянувши це клопотання, слідчий суддя не вбачає підстав для відкладення судового засідання, оскільки воно вже було відкладено. Так, в день судового засідання, призначеного по цій справі на 13.03.2020, захисником вже подавалось клопотання про відкладення судового засідання в зв`язку з перебуванням його на лікарняному. При цьому до обох клопотань не додані докази неможливості участі в судовому засіданні (листа непрацездатності - до першого, та повідомлення про виклик у судове засідання - до другого). Тому причину неявки адвоката слідчий суддя визнає неповажною. У зв`язку з цим, а також з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання та недопущення затягування судового процесу, зважаючи на те, що клопотання містить достатньо матеріалів для його розгляду по суті, слідчий суддя вважає за необхідне проводити розгляд клопотання за відсутності заявника.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні ( ч. 4 ст. 107 КПК України).

3. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.2. Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування, виходячи із того, на яку підставу вказує зацікавлена у скасуванні особа.

3.3. Із ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 вбачається, що в провадженні управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України перебувало кримінальне провадження №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України. Відповідно до цієї ухвали задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Дема О.В. та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку площею 22 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3521486200:02:000:0082.

3.4. Постановою Генерального прокурора України від 18.11.2019 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 доручене детективам Національного антикорупційного бюро України. У зв`язку з цим, враховуючи приписи ст. 33-1 КПК України, клопотання у цьому кримінальному провадженні підсудне Вищому антикорупційному суду.

3.5. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3.6. Зміст ухвали слідчого судді Подільського районного суду від 26.11.2018 свідчить, що метою арешту визначено його збереження від протиправних дій по його відчуженню, вжиття заходів щодо спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання у майбутньому та відшкодування заподіяної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов).

3.7. Захисник просить скасувати вказану ухвалу, зазначаючи про необґрунтованість арешту, оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 не відповідає критеріям речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України, відсутня обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень та відсутності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного з підстав підписання повідомлення про підозру невідповідним суб`єктом.

В ч. 3 ст. 170 КПК зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які серед іншого зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були набуті кримінально протиправним шляхом.

В клопотанні про накладення арешту від 21.11.2018 зазначено, що вказане нерухоме майно є доказом злочину, та являється саме по собі речовим доказом у кримінальному провадженні, про що в рамках провадження винесено відповідну постанову.

Як вбачається із зазначених в ухвалі слідчого судді Подільського районного суду від 26.11.2018 обставин, наявні факти та інформація на цій стадії підтверджують, що земельна ділянка площею 22 га з кадастровим номером 3521486200:02:000:0082 могла бути набута ОСОБА_1 за рахунок вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_2 , що за даними досудового розслідування розпочались в 2009 році. Обставин і фактів, які б спростовували зазначені висновки слідчого судді, захисник не навів. Більш того, надані Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 26.11.2018 та звітність фізичної особи-підприємця, підтверджують, що саме з 2009 року задекларовані (переважно за рахунок підприємницької діяльності у сфері надання консультаційних послуг) доходи суттєво збільшилися, що може свідчити про відповідність земельної ділянки ознакам, передбаченим у п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України. При чому у цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Мету спеціальної конфіскації також було вказано в ухвалі про арешт.

Разом з тим, правомірність та обґрунтованість арешту визначається наявністю передбачених законом підстав, зв`язком з обставинами кримінального правопорушення, що розслідується, та належним мотивуванням клопотання і ухвали про накладення арешту. В ухвалі слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2018 наявні всі ці елементи, отже арешт накладено обґрунтовано.

3.8. Щодо зазначених захисником обставин необґрунтованості підозри та порушення процесуальних норм під час складання повідомлення про підозру, які фактично зводяться до неподання стороною обвинувачення повного тексту повідомлення про підозру, слідчий суддя зазначає, що ці обставини не досліджуються під час розгляду клопотання про скасування арешту майна. Відповідно до п. ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, вирішується слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна. Посилання адвоката на відсутність у ОСОБА_1 статусу підозрюваного також не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки оскарження повідомлення про підозру відбувається в передбаченому ст. 303 КПК України порядку і не вирішуються під час розгляду клопотання про скасування арешту майна.

3.9. Все вище вказане виправдовує таку ступінь втручання в права власника, з огляду на те, що не позбавляє можливості ОСОБА_1 використовувати таку ділянку за її цільовим призначенням. Адже слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва накладений арешт на майно лише із забороною відчуження, що має наслідком заборону розпорядження ним і є найменш обтяжливим способом забезпечення кримінального провадження та не позбавляє власника можливостей володіти та користуватись таким майном.

3.10. З урахуванням зазначеного, особа, яка подала клопотання не довела того, що арешт накладено необґрунтовано. Наведені адвокатом обставини існували на момент винесення ухвали слідчим суддею Подільського районного суду м. Києва, були перевірені слідчим суддею і мотивовані у рішенні про накладення арешту на майно.

4. За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності умови, визначеної статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про яку зазначає захисник.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання адвоката Оплімаха Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Михайленко