- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
- Суддя (ВАКС): Коліуш О.Л., Ткаченко О.В.
- Секретар : Паштенко І.О.
- Захисник/адвокат : Матішинця В.В.
- Прокурор : Снєгірьов О.М.
Справа № 991/1388/20
Провадження 1-кп/991/26/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
про призначення судового розгляду
18 березня 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л та Ткаченка О.В.(далі - суд),
за участі:
секретаря судового засідання Паштенко І.О.,
прокурора Снєгірьова О.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Матішинця В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку, передбаченому статтями 314-316 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.10.2019 року №52019000000000898 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис провадження.
14.02.2020 до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.10.2019 за №52019000000000898 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020.
2. Короткий виклад поданих клопотань та заяв.
1) Під час підготовчого судового провадження захисник Матішинець В.В. подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення виявлених недоліків, посилаючись на невідповідність акту вимогам статті 291 КПК, обґрунтовуючи свою позицію таким: - обвинувачення за свою суттю є не конкретизованим; - зі змісту обвинувального акту - фактичних обставин та формулювання обвинувачення вбачається, що діями щодо одержання неправомірної вигоди обвинувачений завдав певній особі матеріальну шкоду, але в самому обвинувальному акті зазначено щодо відсутності шкоди, завданої даним кримінальним правопорушенням, та про відсутність потерпілих осіб.
Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.
Прокурор Снєгірьов О.М. вважав клопотання необґрунтованим та заперечував проти його задоволення, зазначаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК, формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті, викладено відповідно до вимог чинного законодавства, акт затверджений відповідно до вимог до чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його повернення.
2) Також під час підготовчого судового провадження захисник Матішинець В.В. із посиланням на частину 3 статті 309 КПК подав заперечення проти 6 ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, а саме:
- ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2019 про задоволення клопотання детектива та надання на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно обвинуваченого;
- ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2019 про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора та надання детективам НАБУ дозволу на проведення обшуку в житловому будинку обвинуваченого;
- ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2019 про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора та надання детективам НАБУ дозволу на проведення обшуку транспортного засобу обвинуваченого, а також мобільних телефонів та SIM-карт, що перебувають у користуванні обвинуваченого та членів його сім`ї, комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації та іншого;
- ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2019 про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора та надання детективам НАБУ дозволу на проведення обшуку службового кабінету обвинуваченого;
- ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.01.2020 за результатами розгляду заяви захисника про відвід детектива НАБУ в даному кримінальному провадженні;
- ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.01.2020 за результатами розгляду клопотання детектива НАБУ про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами даного кримінального провадження,
обґрунтовуючи таке тим, що слідчий суддя не переконався, чи внесені відомості до ЄРДР про вчинення обвинуваченим даного кримінального правопорушення, а тому зазначені ухвали прийняті незаконно, а також, що слідчий суддя безпідставно відмовив у відводі детектива НАБУ за наявності доказів його упередженості та безпідставно встановив строк на ознайомлення з матеріалами даного кримінального провадження.
Під час судового засідання захисник Матішинець В.В. просив долучити такі заперечення до матеріалів кримінального провадження, а їх розгляд здійснити під час прийняття остаточного судового рішення у справі. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав таку позицію захисника.
Прокурор Снєгірьов О.М. не заперечував проти долучення таких заперечень до матеріалів кримінального провадження.
3. Обґрунтування позиції суду щодо поданих клопотання про повернення обвинувального акту та заперечень на ухвали слідчих суддів.
Підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, єдиною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК під час підготовчого судового провадження суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду, й при цьому з`ясування законності процесуальних дій (чи бездіяльності) та рішень органу досудового розслідування виходить за межі компетенції суду.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно частини 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.
Отже суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності вимогам статті 291 КПК, для чого суд має встановити невідповідність такого обвинувального акту положенням цієї статті.
Оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акту не може бути підставою будь-яка формальна його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити наявність реальних перешкод для призначення судового розгляду.
Тобто, питання про відповідність викладення обвинувального акту фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, про наявність чи відсутність завданої шкоди, не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень детективами та прокурором, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.
Також, відповідно до частини 4 статті 291 КПК забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
Тому оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доводів однієї сторони порушить принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого за частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції від 02.06.2016, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Крім того, за частиною 6 статті 368 КПК, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому судом враховується висновок у постанові Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, за яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Таким чином, суд вважає, що доводи захисника Матішинця В.В. є необґрунтованими, обвинувальний акт відповідає вимогам чинного КПК, порушень, які перешкоджають призначенню судового розгляду, та за наявності яких суд має повернути такий обвинувальний акт, не встановлено, а тому клопотання про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню.
Щодо поданих захисником заперечень на ухвали слідчих суддів, суд зазначає, що частиною 3 статті 309 КПК передбачена можливість подання під час підготовчого провадження в суді заперечень на ухвали слідчих суддів, апеляційне оскарження яких не передбачено під час досудового розслідування, однак за своїм змістом зазначена норма не зобов`язує суд розглянути такі заперечення, а лише вказує на можливість їх подання стороною кримінального провадження, а тому, з огляду на цілі та завдання підготовчого провадження, на цій стадії судового провадження суд не уповноважений надавати оцінку цим запереченням.
4. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що відсутні підстави для прийняття будь-якого з рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК, немає підстав для складання досудової доповіді представником уповноваженого органу з питань пробації, а відтак пропонував призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення судового розгляду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, суд вважає можливим призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні з огляду на таке.
Угод про примирення або визнання винуватості в даному провадженні немає. Підстави, передбачені КПК для закриття кримінального провадження, на теперішній час відсутні.
Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК та відсутні підстави для його повернення прокуророві (про що зазначено вище у цій ухвалі). Копії обвинувального акту та реєстру матеріалів вручені обвинуваченому та його захиснику.
Відповідно до статті 33-1 КПК та пункту 20-2 розділу ХІ КПК дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Суд не вбачає підстав для складання досудової доповіді представником уповноваженого органу з питань пробації.
Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжного заходу, не надходило.
Відповідно до статті 316 КПК, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Керуючись статтями 314-316 КПК, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання захисника Матішинця В.В. про повернення обвинувального акту.
2. Долучити заперечення захисника Матішинця В.В. на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 01.11.2019, 05.11.2019 та 27.01.2020 до матеріалів даного кримінального провадження.
3. Призначити на 26 березня 2020 року о 17.00 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41) судовий розгляд кримінального провадження від 10.10.2019 року №52019000000000898 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК.
4. Здійснювати судовий розгляд колегією суддів у складі трьох суддів за участі прокурора, обвинуваченого, захисника.
5. Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Головуючий суддя Дубас В.М.
Судді - Коліуш О.Л.
Ткаченко О.В.