- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
- Захисник/адвокат : Пурлінського Д.Ю.
- Прокурор : Снєгірьов О.М.
Справа № 991/2105/20
Провадження1-кс/991/2150/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., прокурора Снєгірьова О.М., захисника Пурлінського Д.Ю., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьова Олександра Михайловича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000001119 від 12.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьова Олександра Михайловича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001119 від 12.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в якому він просив продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану раніше ухвалою слідчого судді у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави, посилаючись на те, що підозра є обґрунтованою, ризики не зменшилися і не зникли, а строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 13.04.2020 року.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив задовольнити із зазначених в ньому підстав, наполягав на тому, що саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрювану обов`язки, вони здатні забезпечувати її належну процесуальну поведінку, однак, є обґрунтовані підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку відповідних обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , тому просив продовжити строк покладених раніше обов`язків до 13.04.2020 року.
Захисник Пурлінський Д.Ю. в судовому засіданні заперечував проти доводів клопотання, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступні обставини:
1) підозра у вчиненні злочину, про яку повідомлено ОСОБА_1 , є необґрунтованою, оскільки фактичні обставини, про які йдеться у повідомленні про підозру, не підтверджуються належними та допустимими доказами (зокрема, є недопустимим доказом протокол огляду місця події від 17.12.2019, яким оглянуто службовий кабінет ОСОБА_2 ; протокол огляду речей від 13.01.2020, яким оглянуто мобільний телефон Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_1 ; протокол огляду відео реєстратора PRAXIS VDR-1004 від 17.01.2020, протокол огляду відео файлів від 28.02.2020, отриманих під час огляду відео реєстратора PRAXIS VDR-1004;
2) з наданих доказів вбачаються ознаки провокації зі сторони ОСОБА_3 на вчинення вказаного злочину;
3) відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію захисника, просила відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку сторін та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001119 від 12.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Так, досудовим розслідуванням установлено, що у період часу з вересня 2019 року по 11.12.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , після покладення на них виконання обов`язків начальника ГУ ДПС та першого заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області відповідно, з метою одержання можливості безперешкодного вчинення правопорушень та отримання інформації про можливе проведення щодо них чи підпорядкованих їм осіб слідчих та інших процесуальних дій правоохоронними органами області, вступили у змову щодо висловлення пропозиції і обіцянки надати, а також надання неправомірної вигоди начальнику Управління прокуратури Одеської області ОСОБА_3 за невжиття заходів щодо забезпечення документування протиправної діяльності вказаних осіб та надання зазначеної інформації.
Для цього ОСОБА_1 , познайомившись з ОСОБА_3 , 11.12.2019 близько 12.00 год. у приміщенні прокуратури Одеської області (м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) висловила йому пропозицію надати, а також у подальшому щомісячно надавати неправомірну вигоду за вчинення вищевказаних дій.
Під час наступної зустрічі 16.12.2019 близько 17.00 год. у приміщенні ГУ ДПС (м. Одеса, вул. Семінарська, 5) ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтвердили ОСОБА_3 раніше висловлену ОСОБА_1 пропозицію надання неправомірної вигоди та обіцяли наступного дня 17.12.2019 у приміщенні прокуратури Одеської області надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 25 000 доларів США.
17.12.2019 близько 13:10 год. ОСОБА_1 , прибувши до прокуратури Одеської області, згідно з раніше висловленою обіцянкою, у службовому кабінеті ОСОБА_3 № 117 надала йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 25 000 доларів США за вчинення ним вищевказаних дій.
13.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Так, захисник підозрюваної ОСОБА_5 зазначив, що підозра у вчиненні злочину, про яку повідомлено ОСОБА_1 є необґрунтованою, виходячи з того, що обставини, про які йдеться у повідомленні про підозру, не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
За ч. 4 ст. 87 КПК України, докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
Таким чином, на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.
Твердження захисника, про неналежність протоколу огляду місця події від 17.12.2019, яким оглянуто службовий кабінет ОСОБА_2 , не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, з обов`язковою участю не менше двох понятих здійснюються огляд житла чи іншого володіння особи.
Отже, участь понятих є обов`язковою лише при здійсненні слідчих дій, які пов`язані з порушенням недоторканості житла чи іншого володіння особи та її особистої недоторканості.
Як вбачається із протоколу огляду місця події від 17.12.2019 (а.с. 42-45), проведено огляд службового кабінету ОСОБА_3 , який розташований в адміністративній будівлі прокуратури Одеської області, що не є житлом чи володінням будь-якої особи, при цьому безпосереднім предметом огляду були грошові кошти. Огляд проводився за згодою ОСОБА_3 та в його присутності, крім цього, здійснювався безперервний відеозапис цієї слідчої дії.
Щодо доводів сторони захисту про те, що відсутні докази надання ОСОБА_1 неправомірної вигоди саме у вигляді коштів в сумі 25 000 доларів США, то як вбачається з протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, 17.12.2019 у період часу приблизно з 13:28 по 14:03 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в службовому кабінеті останнього відбулась зустріч, під час якої ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 пакет, який він поклав на стіл та накрив аркушем картону, ОСОБА_1 на аркуші паперу власноручно (підтверджується висновком експерта № 68/1 від 13.02.2020, а.с. 170-173) написала перелік працівників ГУ ДПС в Одеській області, які задіяні в протиправній діяльності та які не мають бути викриті. Після завершення зустрічі ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 вийшли з його службового кабінету, та ОСОБА_3 провів ОСОБА_1 до виходу з адміністративної будівлі прокуратури Одеської області. Після цього ОСОБА_3 зайшов до свого службового кабінету вже разом із детективами, де о 14:13 розпочався огляд місця події. Під час огляду у пакеті, який перебував на столі та був накритий картонним аркушем, виявлено 25 000 доларів США. Зазначені відомості в сукупності з іншими наявними у провадженні матеріалами, дають підстави зробити висновок про можливе надання ОСОБА_1 неправомірної вигоди ОСОБА_3 саме у вигляді 25 000 доларів США.
Захисник Пурлінський Д.Ю. стверджуває, що протокол огляду речей від 13.01.2020, яким оглянуто мобільний телефон Apple iPhone, IMEI: НОМЕР_1 , є недопустимим доказом, оскільки, зняття інформації у вигляді письмового тексту та зображень є результатами втручання у приватне спілкування, що було здійснено без відповідної ухвали слідчого судді.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, зокрема, у випадку, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
За ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається із протоколу огляду від 13.01.2020 року, доступ до вказаних телефонів був обмежений у зв`язку із неможливістю подолання системи логічного захисту.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Таким чином, при затриманні особи у порядку ст. 208 КПК України, органу досудового розслідування немає необхідності у отриманні додаткового дозволу суду на зняття інформації та зображень із вказаних мобільних телефонів, оскільки, така можливість прямо передбачена Кримінальним процесуальним кодексом України.
Щодо доводів сторони захисту стосовно провокації злочину, то вказаним обставинам має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження. Разом з тим, на цьому етапі досудового розслідування з матеріалів справи не вбачається очевидних ознак провокації.
Активна поведінка підозрюваних, зокрема ОСОБА_1 , яка виражалась у детальних послідовних логічних поясненнях ОСОБА_3 обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, спростовує провокування ОСОБА_3 до вчинення зазначеного злочину. Вказане підтверджується протоколом про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину від 26.12.2019 (а.с. 46-47), протоколом про результати проведення НС(Р)Д - аудіо-, відео контролю особи від 26.12.2019 та 27.12.2019 (а.с. 48-86).Таким чином, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо провокації до вчинення злочину.
За такого, підозра щодо вчинення ОСОБА_1 зазначеного злочину підтверджується належними та допустимими доказами та відповідає стандарту критерію «обґрунтована підозра».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2020 року щодо підозрюваної ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 903 860, 00 грн.; з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави на ОСОБА_1 покладено наступні обов`язки: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Одеса без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначено строком на 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти.
Згідно з повідомленням ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 16.01.2020 №09/990 ОСОБА_1 була звільнена 16.01.2020 після внесення застави.
Таким чином, строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 вказаною ухвалою, закінчується 16.03.2020 року.
Постановою Заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 05.03.2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001119 до трьох місяців, тобто до 13.04.2020 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
У клопотанні прокурор посилається на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється.
Так, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про відсутність будь-яких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, той факт, що остання підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких злочинів.
Метою продовження строку покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваної ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
Так, даючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, який має корисливу спрямованість та вчинений шляхом використання службового становища.
Крім того, ОСОБА_1 має у власності житло, розташоване на непідконтрольній території України (м. Донецьк та м. Макіївка Донецької області), а також родинні зв`язки, що свідчить про можливість виїзду на непідконтрольну територію України. Вказані дії можуть бути здійснені і без паспорта громадянина України для виїзду за кордон - за допомогою паспорта громадянина України при виїзді через територію Російської Федерації.
За такого, ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати.
Ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 , використовуючи свої зв`язки та вплив, буде незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні № 52019000000001119, більшість з яких є її підлеглими, обумовлений її перебуванням протягом тривалого часу на різних посадах в системі Державної податкової служби.
Продовження існування ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином підтверджується, зокрема, протоколом огляду речей від 13.01.2020, відповідно до якого, оглядом мобільного телефону ОСОБА_1 виявлено зображення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від 13.12.2019 у справі № 991/2663/19 зі строком дії до 13.01.2020, відшуканої у Єдиному державному реєстрі судових рішень за допомогою перегляду з правами повного доступу, якого у підозрюваної немає, що свідчить про наявність у неї зв`язків із особами, які такий доступ мають. Крім того, в телефоні містилися відомості щодо його використання лише з 26.12.2019, вміст пам`яті за попередній період видалений.
Існування інших ризиків прокурором під час розгляду клопотання не доведено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання вказаним ризикам, які продовжують існувати, у разі якщо покладені на підозрювану обов`язки не будуть продовжені, - не є можливим.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент продовжують існувати ризики (з урахуванням внесеної застави) того, що підозрювана буде переховуватись від слідства, впливати на свідків, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому саме такі обов`язки, які на неї покладені, можуть запобігти цим ризикам.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Макіївка Донецької області, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, а саме:
1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Одеса без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду;
3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;
5) носити електронний засіб контролю.
Попередити підозрювану ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьова Олександра Михайловича.
Строк дії ухвали - до 13 квітня 2020 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК