- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 757/59360/19-к
Провадження1-кс/991/1372/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Чердаклієва Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Булаєнка Євгенія Михайловича від 03.11.2017 про зупинення досудового розслідування кримінального провадження №42017000000003293 від 18.10.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 369, ч. 5 ст. 369, ч. 3 ст. 368-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13.02.2020 до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2020 надійшли матеріали скарги адвоката Чердаклієва С.В. в інтересах ОСОБА_1 , поданої на підставі п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2020 для розгляду скарги визначено слідчого суддю Хамзіна Т .Р .
Ухвалою від 17.02.2020 скаргу призначено до розгляду.
1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування
Заявник зазначає, що 03.11.2017 слідчий в ОВС першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Булаєнко Є.М. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003293 від 18.10.2017 щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із оголошенням у розшук.
Цю постанову заявник вважає необґрунтованою, такою, що не відповідає основним вимогам та завданням кримінального процесуального законодавства України. Тому вважає, що її належить скасувати.
В обґрунтування вимог посилається на такі обставини:
- не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного. Заявник зазначає, що особа набуває процесуальний статус підозрюваного після повідомлення їй про підозру у визначеному КПК України порядку. Проте матеріали досудового розслідування не містять жодних доказів належного вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України, що виключає можливість оголошення її у розшук та відповідно зупинення досудового розслідування;
- невідповідність оскаржуваної постанови вимогам КПК України. Так у скарзі зазначено, що постанова про зупинення досудового розслідування не відповідає вимогам щодо її вмотивованості та обґрунтованості, оскільки не містить посилання на встановлені обставини, які дали підстави дійти висновку про необхідність оголошення ОСОБА_1 у розшук;
- порушення вимог щодо підслідності та відсутність у органів прокуратури повноважень на здійснення досудового розслідування;
У доповненнях до скарги заявник також зазначив про те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 12.02.2015 внесено зміни за якими із Кримінального кодексу України виключено ч. 5 ст. 369 КК України, що має наслідком закриття кримінального провадження за цією статтею на підставі п. 4 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Крім цього, окремо просив врахувати той факт, що прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури неодноразово відмовляли детективам Національного антикорупційного бюро України у погодженні повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.
2. Позиції сторін у судовому засіданні
Сторони у судове засідання призначене на 18.03.2020 не з`явилися. Заявником надано заяву про проведення судового засідання без його участі.
У судовому засіданні від 24.02.2020 представник заявника - адвокат Чердаклієв С.В. скаргу з урахуванням доповнень до неї підтримав та просив її задовольнити.
Детектив Національного антикорупційного бюро України Єгізаров Р.А. у судовому засіданні 24.02.2020 просив відмовити у задоволенні скарги. Надав пояснення, що у зв`язку із неможливістю вручення у день складення та відсутністю відомостей про місце перебування, письмове повідомлення про підозру було надіслано ОСОБА_1 за останньою відомою адресою проживання в Україні, що відповідає ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України. Оскільки за визначенням, наведеним у КПК України, підозрюваним є, у тому числі, особа, щодо якої у зв`язку із невстановленням її місцезнаходження, вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, то в такому разі доводи заявника про те, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного є безпідставними. Оскільки постановою від 09.10.2017 ОСОБА_1 , на підставі отриманої інформації про його переховування у Російській Федерації, було оголошено у розшук, прийняття рішення про зупинення досудового розслідування є правомірним та відповідає вимогам КПК України.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов таких висновків.
3. Встановлені слідчим суддею обставини
На підставі документів, наявних у матеріалах скарги, слідчий суддя встановив, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003490, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 368-2, ч. 1 ст. 369, ч. 5 ст. 369 КК України.
28.09.2017 слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Булаєнком Є.М. за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Псюком Р.Й. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255 КК України, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 369 КК України.
Повідомлення про підозру, 28.09.2017, надіслано на ім`я ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 .
30.10.2017 повідомлення про підозру, що надсилалося за місцем проживання ОСОБА_1 , повернулося на адресу Генеральної прокуратури України без вручення його адресату.
09.10.2017 у зв`язку із відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання, слідчим винесено постанову про оголошення його у розшук.
Постановою прокурора групи прокурорів Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Чумака М.О. від 18.10.2017 із матеріалів досудового розслідування № 42016000000003490 в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 . Кримінальному провадженню присвоєно № 42017000000003293.
03.11.2017 слідчий в ОВС першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Булаєнко Є.М. виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003293 відносно ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку із оголошенням його у розшук.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування.
Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені Главою 23 КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, у разі якщо підозрюваного оголошено у розшук.
Тобто можливість зупинення досудового розслідування, у тому числі, у зв`язку із оголошенням особи у розшук, передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. ст. 276-278 КПК України, та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
З огляду на наведену норму під час розгляду скарги на постанову про зупинення досудового розслідування слідчий суддя у першу чергу має перевірити чи набула особа процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Такий спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачає, що особа, якій такий документ адресувався зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.
Як зазначалося вище, письмове повідомлення про підозру у день його складення, тобто 28.09.2017, було надіслано за адресою проживання ОСОБА_1 . Проте 30.10.2017 повернулося на адресу Генеральної прокуратури України без вручення його адресату.
Із змісту постанови про оголошення ОСОБА_1 у розшук від 09.10.2017 вбачається, що за місцем реєстрації останнього повідомлення про підозру не надсилалося.
Крім цього у зв`язку із отриманням інформації про те, що ОСОБА_1 з 2016 року перебуває у Російській Федерації, 22.10.2018 Генеральна прокуратура України звернулася до Генеральної прокуратури Російської Федерації із клопотанням про надання міжнародної правової допомоги, зокрема, встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , та вручення йому повідомлення про підозру. Інформації про результати виконання цього клопотання матеріали скарги не містять та сторонами у судове засідання не надані.
У судовому засіданні детектив про вжиття органом досудового розслідування інших заходів, спрямованих на вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, не повідомив. Прокурор правом надання доказів не скористався. До матеріалів скарги такі докази протягом усього часу розгляду скарги не долучалися.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В свою чергу, слідчий суддя лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
За таких умов, оскільки у судове засідання органом досудового розслідування не надано інших доказів на підтвердження факту вжиття заходів із вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 не було повідомлено про підозру у порядку ч. 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Отже, оскільки ОСОБА_1 у порядку ч. 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України не було повідомлено про підозру, то в такому разі на дату винесення оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування він не набув процесуальний статус підозрюваного, що унеможливлювало вирішення питання про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нього.
З огляду на встановлення факту не набуття ОСОБА_1 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що само по собі є достатньою підставою для скасування постанови про зупинення досудового розслідування, підстав для здійснення оцінки інших доводів скарги, слідчий суддя не вбачає.
Однією із передбачених статтею 7 КПК України засад кримінального судочинства є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України). Під час розгляду скарги прокурором не було надано будь-яких доказів на спростування клопотання адвоката Чердаклієва С.В. та наведеним ним у клопотанні доводів.
Враховуючи викладене, скаргу адвоката Чердаклієва Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову про зупинення досудового розслідування належить задовольнити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката Чердаклієва Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Булаєнка Євгенія Михайловича від 03.11.2017 про зупинення досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000003293 від 18.10.2017 відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 369, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 369 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін