Документ № 88346381

Справа № 991/1819/20

Провадження №11-сс/991/275/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.

суддів Боднара С.Б., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.,

прокурора - Андронової А.В.,

власника майна - ОСОБА_1 ,

представника власника майна - адвоката Яковця Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Андронової А.В. у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року задоволено та накладено арешт на майно, вилучене 25 лютого 2020 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A5 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з двома сім-картами операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 та ПрАТ «МТС» № НОМЕР_4 ; флеш-накопичувач чорного кольору s/n D16075-0482/ ЭD33193 ; флеш-накопичувач чорного кольору з синьою вставкою s/n D33D08; ноутбук ASUS s/n E8N0WU074602324.

Не погоджуючись з даною ухвалою, вважаючи її не обґрунтованою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора САП Андронової А.В. щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно. На думку власника майна, слідчим суддею не було взято до уваги, що в порушення вимог ч. 1 ст. 173 КПК України представництво в суді здійснювалося детективом НАБУ Яремою В.В., який не наділений такими повноваженнями, оскільки з відповідним клопотанням до слідчого судді звернувся прокурор. Окрім цього, у клопотанні прокурора не наведено відомостей, які доводять необхідність арешту, зокрема, не наведено жодних даних, які свідчать про існування загрози знищення або наміру певної особи знищити арештоване майно. Зазначає, що під час обшуку в його будинку були присутні двоє понятих, які не були запрошені до обшуку, а приїхали разом з працівниками НАБУ, що породжує сумніви в їх незаінтересованості та законності обшуку і вилучення речей. Крім того, обшук та вилучення речей проводили два детектива НАБУ Романюк М.О. та Харкевич Ю.І., які не були вказані в постанові слідчого судді про надання дозволу на обшук, а також не надали жодних документів, які б підтверджували їх повноваження на такі дії. Вважає, що накладення арешту на його речі порушує вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, оскільки вилучені предмети щоденно використовувалися в роботі та особистому житті, такий арешт не відповідає завданням кримінального провадження з огляду на можливість під час проведення обшуку скопіювати файли та іншу інформацію і не вилучати мобільні пристрої, комп`ютерну техніку та електронні носії. Стверджує, що вилучений ноутбук не є його власністю, а належить доньці, яка потребує постійної роботи з ним.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника та власника майна, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити її в повному обсязі, а також думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15 липня 2019 р. за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які всупереч ст.ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», прийняли рішення, згідно якого із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2000 га, що перебувала на праві постійного користування у державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та державного підприємства «Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України. Такою діяльністю спричинено тяжкі наслідки державі.

Під час обшуку, проведеного 25 лютого 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено речі, які містять відомості, що відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а саме: мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A5 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з двома сім-картами операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 та ПрАТ «МТС» № НОМЕР_4 ; флеш-накопичувач чорного кольору s/n D16075-0482/ ЭD33193 ; флеш-накопичувач чорного кольору з синьою вставкою s/n D33D08; ноутбук ASUS s/n E8N0WU074602324.

Постановою детектива НАБУ про приєднання матеріалів до кримінального провадження в якості речових доказів від 26 лютого 2020 року такі речі визнано речовими доказами.

28 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Андронової А.В. про арешт майна в межах кримінального провадження № 52019000000000585 від 15 липня 2019 р., яке знаходиться у власності ОСОБА_1 , та вилучено в ході обшуку за місцем його проживання.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року вищезазначене клопотання задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно постанови про визначення слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 р. до переліку слідчих включено старшого детектива НАБУ п`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу Ярему В.В. Дійсно, клопотання про арешт майна було подано до суду прокурором НАБУ Андроновою А.В., проте, з огляду на вищенаведені положення ст.172 КПК України, це не виключає можливості представляти державне обвинувачення будь-яким слідчим або прокурором, який входить до групи досудового розслідування кримінального провадження. За таких підстав, колегія суддів доводи ОСОБА_1 щодо неналежного представництва в суді з боку сторони обвинувачення відхиляє.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПУ передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів справи постановою детектива НАБУ від 26 лютого 2020 року вилучене майно визнано речовими доказами. Під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні прокурор зазначила, що метою накладення арешту на тимчасово вилучене майно є збереження речових доказів, які можуть бути спотворені, знищені, переформатовані або з яких може бути видалена інформація, яка має значення для кримінального провадження. Так, серед інформації, знайденої на вилучених речах, містяться відомості щодо площі переданих земель, документація про вилучення земельних ділянок, листи стосовно земельних ділянок з прив`язкою до осіб, яким вона мала надаватись. Окрім цього, 12 березня 2020 року проведено огляд телефону ОСОБА_1 та виявлено листування з приводу вилучення із землекористування ДП « ДГ «Іскра» особливо цінних земель. Стороною захисту не було спростовано дані факти, у зв`язку з чим колегія суддів вважає висновок слідчого судді щодо необхідності накладення арешту з огляду на завдання кримінального провадження обґрунтованим.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового засідання, в ході обшуку в квартирі за адресою проживання ОСОБА_1 детективами було залучено двох понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Обшук приміщення та вилучення речей було проведено у відповідності до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2020 року. Доводи власника майна щодо упередженості понятих у зв`язку із тривалим перебуванням їх разом з детективами НАБУ є припущеннями, жодних об`єктивних даних про порушення понятими закону під час обшуку та вилучення речей ОСОБА_1 матеріали справи не містять та стороною захисту надано не було, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає їх непереконливими.

Згідно ч. 1 ст. 236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

В судовому засіданні прокурором Андроновою А.В. було надано для ознайомлення доручення, згідно якого до обшуку були залучені детективи НАБУ Романюк М.О. та Харченко Ю.І. З огляду на зазначене дані детективи діяли на законних підставах, а тому доводи ОСОБА_1 в цій частині суд відхиляє.

Положеннями ст. 167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 168 КПК України встановлено заборону тимчасового вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З матеріалів справи вбачається, що під час обшуку 25 лютого 2020 року було вилучено мобільний телефон ОСОБА_1 , в якому наявне листування, а на флеш-носіях та ноутбуці - електронні файли, які стосуються виділення земельних ділянок учасникам АТО на території Перехрестівської та Пустовітівської сільських рад Роменського району Сумської області, а також електронні документи, що підтверджують належність таких земель ДП «ДГ «Іскра», що підтверджує обізнаність ОСОБА_1 з цими обставинами. Для з`ясування джерел походження виявленої інформації, з`ясування відомостей щодо можливого видалення певної інформації, яка є необхідною для цілей досудового розслідування для забезпечення його належного здійснення, необхідно провести експертні дослідження, для яких копіювання відомостей з електронних носіїв є недостатнім, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про арешт вилученого майна, яке визнано речовими доказами в кримінальному провадженні. При цьому стороною захисту не заперечується відсутність перешкод для копіювання власником майна необхідних для його роботи та повсякденного життя даних, які міститься у вилучених носіях інформації.

З огляду вищезазначене, колегія суддів вважає, що слідчим суддею повно та всебічно досліджено матеріали справи та зроблено правильний висновок щодо накладення арешту на вилучене під час обшуку майно. Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили ухвалити законне і обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 392, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про арешт тимчасово вилученого майна ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

В.І. Панкулич