Документ № 88346879

Справа № 991/623/20

Провадження №11-п/991/24/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.

суддів Боднара С.Б., Панкулича В.І., Михайленка Д.Г.,

Семенникова О.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Іваненка Т.М., Колісник С.А., Федур А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката Іваненка Тараса Миколайовича про направлення кримінального провадження №42018101070000098 від 17 квітня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця, с. Раків, Долинського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

з Вищого антикорупційного суду на розгляд до Печерського районного суду м. Києва, згідно з правилами територіальної підсудності,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду на стадії підготовчого провадження перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42018101070000098 від 17 квітня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

10 березня 2020 року захисник обвинувачених Іваненко Т.М. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з клопотанням про направлення вищевказаного кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю.

Клопотання мотивовано відсутністю умов, визначених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), які є обов`язковими для віднесення кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду. На думку адвоката, ПАТ «Укргазвидобування» не було та не є суб`єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства. У статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», які належать останньому на праві власності, а відтак ПАТ «Укргазвидобування» не є господарською організацією чи товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, тому на ПАТ «Укргазвидобування» не поширюється дія Закону «Про управління об`єктами державної власності», а доводи сторони обвинувачення про те, що держава є власником корпоративних прав ПАТ «Укргазвидобування» є безпідставними. Умовами застосування п.2 ч.5 ст.216 КПК України є розмір предмета неправомірної винагороди, який повинен в п`ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вчинення злочину спеціальним суб`єктом (службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Оскільки умови щодо суб`єкта злочину, передбачені п.2 ч.5 ст.216 КПК України не дотримані, не має підстав для віднесення кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду. Крім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, а тому п.3 ч.5 ст.216 КПК України також не може бути застосовано при визначенні підсудності кримінального правопорушення з огляду також і на те, що ані ОСОБА_3 ані ОСОБА_2 не є суб`єктами, зазначеними у п. 1 ч.5 ст. 216 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку обвинувачених та їх захисника, які клопотання підтримали, прокурора, який проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи наявними підстави для розгляду вказаного кримінального провадження Вищім антикорупційним судом, перевіривши матеріали клопотання,колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання адвоката Іваненка Т.М. слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 3661, 368-3692 цього Кодексу.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України яке наведено в ст. 331 КПК України й примітці ст. 45 КК України, та відповідно є корупційним.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обіймали посади в ПАТ «Укргазвидобування» і були службовими особами, які постійно виконували організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Так, ОСОБА_3 займав посаду директора з підготовки та транспортування газу ПАТ «Укргазвидобування», а ОСОБА_2 займав посаду начальника Механіко-енергетичного департаменту ПАТ «Укргазвидобування».

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в загальній сумі 922 500 (дев`ятсот двадцять дві тисячі п`ятсот) доларів США та автомобіль Toyota Land Cruiser 200, який за домовленістю між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було оцінено в 40 000 (сорок тисяч) доларів США, що згідно із встановленим НБУ курсом гривні до долара США становить 26 926 552 (двадцять шість мільйонів дев`ятсот двадцять шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) гривні і відповідно до примітки 1 до ст. 368 КК України є особливо великим розміром. (Т. 1. а.с. 1-48).

Корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України». Рішенням установчих зборів ПАТ «Укргазвидобування» від 25 грудня 2012 року було засноване Публічне акціонерне товариства «Укргазвидобування», яке створювалося в результаті припинення Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом перетворення та є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов`язків Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Згідно даних, відомостей та документів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з офіційний веб-сайтів ПАТ «Укргазвидобування» та АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», зокрема статутів вказаних юридичних осіб у відповідних редакціях із 2012 року та змін до них, єдиним акціонером ПАТ «Укргазвидобування» є НАК «Нафтогаз України», засновником та єдиним акціонером якої є держава.

КПК України не розкриває змість поняття «суб`єкт господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків». Для з`ясування його змісту необхідно звернутись до іншого галузевого законодавства.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає суб`єкта господарювання як юридичну особу незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізичну особу, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; групу суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. (ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»)

Згідно ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Закон України «Про господарські товариства» дає визначення поняття «господарські товариства». Це підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства (ст. 1 Закон України «Про господарські товариства»).

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов`язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов`язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом. (ст. 80 ГК України)

Відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності», до об`єктів управління державної власності, зокрема, відносяться корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (ст. 3), суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі (абз. 9, ч. 1 ст. 4).

Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» містить визначення поняття «суб`єкт господарювання державної і комунальної власності» під яким розуміється підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов`язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їхні дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об`єднання таких підприємств.

Господарський кодекс України передбачає, що акції (частка, пай) у статутному капіталі господарського товариства можуть належати державі як прямо, такі і опосередковано (ч. 3 ст. 75 ГК України).

Відтак, ПАТ «Укргазвидобування» відноситься до категорії суб`єктів господарювання державної власності, а доводи адвоката про створення ПАТ «Укргазвидобування» рішенням НАК «Нафтогаз України» і належністю на праві власності його акцій НАК «Нафтогаз України» спростовуються розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 360-р (зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2015 року № 1002), за яким відбулося перетворення Дочірньої компанії «Укргазвидобування» в ПАТ «Укргазвидобування». При цьому НАК «Нафтогаз України» здійснює лише управління корпоративними правами ПАТ «Укргазвидобування», а не є власником таких корпоративних прав.

Все вищенаведене дає підстави для віднесення ПАТ «Укргазвидобування» до категорії «суб`єкт господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків» (визначену п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України).

Отже, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є службовими особами суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Відповідно до п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 22 вересня 2019року), підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, зокрема, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як вбачається з обвинувального акту, відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №42018101070000098 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2018 року, досудове розслідування здійснювалося групою детективів Національного антикорупційного бюро України та групою прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури. Обвинувальний акт підписано старшим детективом Національного антикорупційного бюро України Пісним В.І. та затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Яровою О.А.

Питання направлення кримінального провадження з одного суду до іншого врегульовано положеннями статті 34 КПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КПК України визначено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 34 КПК України встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Згідно висновку колегії Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений в ухвалі від 03.10.2019 року (справа № 469/1409/15- к), вирішення питань, пов`язаних з передачею на розгляд кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до іншого суду, у тому числі до іншого апеляційного суду, віднесено до виключної компетенції Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Отже, саме Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (колегією у складі п`яти суддів) уповноважена вирішувати питання направлення кримінальних проваджень з Вищого антикорупційного суду до інших судів.

Згідно п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.

З огляду на викладене,колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного судудійшла висновку, що кримінальне провадження № 42018101070000098 підсудне Вищому антикорупційному суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 331, ст. 34, ст. 216, п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката Іваненка Тараса Миколайовича в інтересах обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про направлення з Вищого антикорупційного суду до Печерського районного суду м. Києва кримінального провадження №42018101070000098 від 17 квітня 2018 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

В.І. Панкулич

Д.Г. Михайленко

О.Ю. Семенников