Документ № 88346880

Справа № 991/1028/20

Провадження № 11-сс/991/235/20

суддя: Хамзін Т.Р.

Доповідач: Никифоров А.С.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

суддів Павлишина О.Ф.,

Чорненької Д.С.,

за участю секретаря судового засідання - Сердюк Ю.С.,

особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 991/1028/20 (провадження №1-кс/991/1046/20) про повернення скарги на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

28 лютого 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2020 року, якою повернуто його скаргу на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування слідчим суддею зазначено, що до матеріалів скарги ним не додано копію заяви про кримінальне правопорушення, через що він позбавлений можливості встановити чи передувало зверненню із цією скаргою звернення ОСОБА_1 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявою про кримінальне правопорушення, чи наділений ОСОБА_1 правом оскаржувати бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та чи дотримано ним строки звернення із цієї скаргою. Зазначені обставини, на думку слідчого судді, у сукупності унеможливлюють відкриття провадження, а тому з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК України, скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2020 року повернуто заявнику.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із вказаною вище ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій прохав:

- встановити триваюче порушення конституційного права на безкоштовну вторинну правову допомогу для складення процесуальних документів;

- зобов`язати уповноважений Івано-Франківський місцевий центр безкоштовної вторинної правової допомоги забезпечення дотримання стандартів якості;

- скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2020 року.

На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 послався на те, що:

- Кримінальний процесуальний кодекс України гарантує розгляд скарги на бездіяльність прокурора у 72-годинний строк, а оскаржувану ухвалу від 05.02.2020 він отримав лише 21.02.2020;

- слідчий суддя Вищого антикорупційного суду всупереч вимогам КПК України звузив його процесуальний статус до заявника;

- слідчим суддею не було встановлено порушення строку оскарження, що передбачений ст. 304 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Шабала І.В. у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, прохав її задовольнити. Зазначив, що, на його думку, скарга, що була подана ним до слідчого судді, не містила недоліків, які б унеможливили її розгляд. Вважає, що слідчий суддя повинен був викликати детектива та прокурора у судове засідання та здійснити розгляд справи, забезпечивши змагальність судового процесу. Через відбування покарання він знаходиться у такому становищі, яке унеможливлює виготовлення копії будь-якого документа для її долучення до скарги як доказу. Зазначив, що подана ним детективу заява про злочин є обґрунтованою та належить до підслідності саме Національного антикорупційного бюро України, яку цей орган мусив розглянути.

Прокурор належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився. Надав письмову заяву, в якій заперечував проти апеляційної скарги, прохав судове засідання провести за його відсутністю. Повідомив, що звернення ОСОБА_1 щодо можливих протиправних дій працівників правоохоронних органів та суду, які мали місце під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014030130000537 та судового розгляду у справі № 161/20481/14-к, скеровано за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, у зв`язку із тим, що за викладеними у даному зверненні обставинами Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою 26.12.2018 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003201, досудове розслідування у якому в порядку ч. 7 ст. 214 КПК України доручено слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові (а.с. 31-41).

Шабала І.В. заперечував проти апеляційного розгляду за відсутності прокурора. З підстав, передбачених ч. 3 ст. 306, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши особу, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.

Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Так, як вбачається із матеріалів, наданих прокурором, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2018 по справі № 757/48101/18-к, Генеральною прокуратурою України 26.12.2018 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42018000000003201 за заявою ОСОБА_1 від 13.08.2018 за ознаками ч. 1 ст. 364 КК України щодо можливого зловживання службовим становищем суддями Луцького міського та Апеляційного суду Волинської області, внаслідок чого йому нібито спричинено моральну шкоду. Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Олефіра Ю.О. від 26 грудня 2018 року проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003201 від 26.12.2018 доручено слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові.

Заява ОСОБА_1 від 09.12.2019, що була адресована до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, містить аналогічні відомості про обставини вчинення злочину та вимоги про притягнення суддів до кримінальної відповідальності внаслідок зловживання ними, на думку заявника, службовим становищем при розгляді справи № 161/20481/14-к.

Пунктом 10 підрозділу 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом № 139 Генеральної прокуратури України від 06.04.2016, визначений алгоритм дій посадової особи органу досудового розслідування при встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел. У такому випадку прокурор об`єднує такі матеріали в одне провадження.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, отримавши заяву ОСОБА_1 від 09.12.2019, яка містить аналогічні відомості про злочин, який вже є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003201 від 26.12.2018, діючи у межах своїх повноважень, спрямував таку заяву до Державного бюро розслідувань у м. Львові - до органу, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003201. А тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність ознак бездіяльності з боку посадової особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури при розгляді заяви ОСОБА_1 від 09.12.2019 про злочин.

Керуючись завданнями кримінального провадження, враховуючи те, що на день розгляду апеляційної скарги встановлено відсутність предмету оскарження, оскільки права та законні інтереси ОСОБА_1 не були порушені, а навпаки, захищені шляхом здійснення органом досудового розслідування кримінального провадження за його заявою, що є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги в частині скасування ухвали слідчого судді.

Одночасно із цим колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому колегія суддів враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Частиною 2 ст. 304 КПК України визначений вичерпний перелік підстав для повернення скарги, а саме: якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду не конкретизовано правову підставу для повернення скарги. Так в оскаржуваній ухвалі не зазначено перелік фактів, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 не є особою, яка не має права подавати скаргу; не наведено підґрунтя вважати, що скарга не підлягає розгляду в цьому суд або посилання на наявність доказів того, скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що у слідчого судді були відсутні підстави для повернення скарги ОСОБА_1 , оскільки жодна із наведених ним підстав не може бути застосовна до скарги ОСОБА_1 як такої, що не відповідає вимогам закону. За відсутності у матеріалах скарги доказів звернення ОСОБА_1 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявою про злочин та інших доказів на підтвердження позиції скаржника, враховуючи, що ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя мав призначити судове засідання та з`ясувати ті обставини, які були перешкодою для об`єктивного розгляду справи, в тому числі, шляхом їх витребування у детектива.

Стосовно інших вимог апеляційної скарги: встановлення триваючого порушення конституційного права ОСОБА_1 на безкоштовну вторинну правову допомогу для складення процесуальних документів та зобов`язання Івано-Франківського місцевого центру безкоштовної вторинної правової допомоги забезпечити дотримання стандартів якості, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки встановлення юридичних фактів не входить до повноважень Суду при апеляційному перегляді ухвали слідчого судді, а може бути предметом розгляду у межах окремого судового провадження за правилами цивільного судочинства.

Окрім того, статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

Статтею 52 КПК України визначені підстави забезпечення обов`язкової участі захисника у кримінальному провадженні. Враховуючи предмет оскарження, ОСОБА_2 не є такою особою, якій саме Суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні.

В той же час, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України про «Про безоплатну правову допомогу» ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, оскільки засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі. Таке право він може реалізувати в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» - шляхом подання звернення до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції, а не шляхом покладення такого обов`язку на Суд.

Наведені положення законодавства були ретельно роз`яснені ОСОБА_1 під час судового засідання колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Висновки суду

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дійшов помилкового висновку та необґрунтовано застосував частину 2 статті 304 КПК України як підставу для повернення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.12.2019 про злочин. Під час апеляційного розгляду Судом не було встановлено бездіяльності прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 , оскільки таку заяву прокурором було правомірно спрямовано до Державного бюро розслідувань у м. Львові, як до органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за аналогічною заявою для вирішення процесуальних питань у межах його повноважень, в тому числі, можливого об`єднання в одне провадження. Однак, оскільки скасування ухвали слідчого судді від 05.02.2020 не призведе до досягнення легітимної мети - поновлення права ОСОБА_1 , оскільки таке право прокурором не порушено та предмет оскарження відсутній, підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2020 року на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 991/1028/20 (провадження №1-кс/991/1046/20) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

Д.С. Чорненька