Документ № 88346883

справа № 991/1788/20

провадження №11-сс/991/273/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Чорної В.В.,

суддів Никифорова А.С., Павлишина О.Ф.,

при секретарі судового засідання Онуфрієнко І.В.,

за участі:

підозрюваного ОСОБА_1 ,

осіб, що подали апеляційні скарги:

захисника Нураліна М.В.,

прокурора Мусіяки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката Нураліна Микити В`ячеславовича - захисника ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2017 року за № 12017161500003800, прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мусіяки В.В., на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2020 р. про зміну запобіжного заходу, -

ВСТАНОВИЛА:

10 березня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Нураліна М.В. - захисника підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2020 р. про зміну запобіжного заходу із застави на цілодобовий домашній арешт.

В цей же день на зазначену вище ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у зазначеному кримінальному провадженні Мусіяки В.В.

Враховуючи, що зазначені апеляційні скарги подані на одне і те саме рішення слідчого судді, ухвалою від 11.03.2020 р. постановлено розгляд апеляційних скарг здійснювати в одному провадженні у відкритому судовому засіданні.

18 березня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від адвоката Нураліна М.В. надійшли доповнення до апеляційної скарги, а також заперечення на апеляційну скаргу прокурора.

19 березня 2020 р. від прокурора надійшли заперечення на апеляційну скаргу адвоката Нураліна М.В.

1. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2020 р. частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Маркевича С.В., погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіякою В.В., про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 із застави на тримання під вартою. Підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 р., яка набрала законної сили на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.03.2020 р., змінено на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 24.04.2020 року включно, та покладено обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161500003800, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств ЗАТ «UAB Naster», ТОВ «VALTON GROUP LP» та ТОВ «Девелопмент Еліт», а також свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Зі змісту оскаржуваної ухвали та матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017161500003800 від 25.11.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 367 КК України.

За результатами досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, 07.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 р. частково задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 255 000 грн., з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та роз`яснено порядок внесення застави протягом п`яти днів з моменту обрання запобіжного заходу.

Враховуючи невиконання підозрюваним станом на 24.02.2020 року ухвали слідчого судді від 13.02.2020 р. в частині внесення визначеної суми застави, детектив звернувся до суду з клопотанням від 24.02.2020 р. про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою строком на 60 діб.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу детектив зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які відносяться до особливо тяжких злочинів, а також у кримінальному провадженні наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід; незаконно впливати на свідка та інших підозрюваних у кримінальному провадженні. При вирішенні питання щодо визначення розміру застави, який належить встановити як альтернативу триманню під вартою, просив врахувати тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , розмір майнової шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, майновий та сімейний стану підозрюваного. Вважає, що визначення застави у розмірі 5 255 000 грн., що становить 2500 прожиткових мінімумів, зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри та доведеності стороною обвинувачення наявності ризиків, наведених у клопотанні, слідчий суддя зазначив, що матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також про наявність ризиків, передбачених п.п. 1 - 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчинених злочинах, особу підозрюваного, а також характер та суспільну небезпеку самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Зважаючи на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, розміру заподіяних злочином збитків, а також достатнього розміру активів підозрюваного, що дозволяє йому внести визначений ухвалою суду розмір застави, чого зроблено не було, слідчий суддя дійшов висновку про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, обраного підозрюваному ОСОБА_1 , на цілодобовий домашній арешт.

2. Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

Не погодившись з прийнятим рішенням, захисник підозрюваного Нуралін М.В. та прокурор у кримінальному провадженні Мусіяка В.В. оскаржили зазначену ухвалу в апеляційному порядку.

Так, захисник підозрюваного Нуралін М.В. оскаржив ухвалу слідчого судді з підстав її незаконності та необґрунтованості, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Ввважає запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраний його підзахисному, надмірно обтяжливим та таким, що не відповідає меті застосування запобіжного заходу. В обґрунтування апеляційної скарги та доповнень до неї апелянтом зазначено, що у зв`язку з непомірністю розміру застави, обраної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 р., ОСОБА_1 за власною ініціативою звернувся до детектива та прокурора з клопотанням про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт із забороною залишати житло у період з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин. Зазначив, що під час проведення досудового розслідування підозрюваним виконуються всі покладені на нього обов`язки та здійснюється належна процесуальна поведінка. Під час зміни запобіжного заходу слідчий суддя обґрунтував застосування цілодобового домашнього арешту виключно не внесенням його підзахисним застави, не встановивши наявність жодних нових обставин, які не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам. Також, посилається на порушення слідчим суддею норм кримінального процесуального закону щодо встановлення строку дії ухвали, а саме встановлення зазначеного строку поза межами строку досудового розслідування. З цих підстав, просить оскаржувану ухвалу слідчого судді про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на цілодобовий домашній арешт скасувати та постановити нову ухвалу, якою запобіжний захід у вигляді застави змінити на домашній арешт із забороною залишати житло у період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, з покладенням певних обов`язків.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник зазначив, що ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні належним чином виконує покладені на нього обов`язки, здійснює належну процесуальну поведінку та не перешкоджає проведенню досудового розслідування. Тому доводи прокурора про необхідність зміни запобіжного заходу із застави на тримання під вартою вважає необґрунтованими. Посилається на недоведеність прокурором обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, а запропонований прокурором запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - надмірно обтяжливим та таким, що не відповідає меті застосування запобіжного заходу.

Прокурор в обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначив, що ухвала слідчого судді є незаконною, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не достатнім для запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам. На думку прокурора, слідчий суддя при прийняті рішення про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу не врахував, що менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та дієвості кримінального провадження загалом.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисника зазначив, що застава у розмірі 5 255 000 грн., обрана слідчим суддею, не є заздалегідь непомірною для підозрюваного, і невнесення останнім застави свідчить про умисне небажання виконувати покладені на нього обов`язки. Виконання ж підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, не спростовує наявність ризиків, які були встановлені слідчим суддею під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу. Водночас, прокурор зазначив, що погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту в частині неправильного визначення слідчим суддею строку дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків, зокрема, встановлення зазначеного строку поза межами строку досудового розслідування.

3. Узагальнений виклад позицій учасників судового провадження під час апеляційного розгляду.

В судовому засіданні прокурор Мусіяка В.В. підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, водночас, заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника Нураліна М.В., посилаючись на наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під ватрою, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які не змінились та наявні на час розгляду питання про зміну запобіжного заходу. Вважає, що обраний слідчим суддею розмір застави не був непомірним для підозрюваного та останній мав можливість його внести. Крім того, зазначив, що органи Національної поліції не мають змоги повністю контролювати переміщення підозрюваного у зв`язку з неможливістю виконати ухвалу слідчого судді в частині носіння підозрюваним ОСОБА_1 електронного засобу контролю, що не забезпечує запобіганню можливим спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Разом з цим, погодився з порушенням кримінального процесуального закону при встановленні слідчим суддею терміну дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків поза межами строку досудового розслідування.

Захисник Нуралін М.В. підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив задовольнити її у повному обсязі з підстав, наведених у скарзі. Проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечив, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та зазначив, що під час проведення досудового розслідування його підзахисним виконуються всі покладені на нього обов`язки та здійснюється належна процесуальна поведінка. Невнесення ОСОБА_1 визначеного слідчим суддею розміру застави обумовлено неможливістю його внесення з підстав її непомірності. Також, вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді такою, що винесена в порушення кримінального процесуального закону, оскільки термін дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків перевищує термін досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу захисника Нураліна М.В., зазначивши, що обраний йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є надмірним для нього. Посилаючись на дотримання ним належної процесуальної поведінки, а також перебування у нього на утриманні трьох малолітніх дітей, дружини та батьків похилого віку, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час.

4. Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 176 КПК України встановлено, що запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з вимогами ст. 200 КПК України, при зверненні з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання слідчий, прокурор обов`язково зазначає обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів виходить з такого.

Враховуючи, що в апеляційних скаргах сторони захисту та сторони обвинувачення не ставиться під сумнів обґрунтованість підозри, про яку ОСОБА_1 повідомлено 07.02.2020 року, а наголошується лише на не співмірності обраного слідчим суддею замість застави запобіжного заходу, а також не наведено обставин, які б вказували на встановлення під час проведення досудового розслідування наявності нових ризиків, які б давали достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, або встановлення нових обставин скоєння підозрюваним інкримінованих йому чи нових кримінальних правопорушень, питання щодо наявності обґрунтованої підозри та доведеності стороною обвинувачення ризиків у зазначеному кримінальному провадженні колегією суддів не досліджується.

При цьому колегія суддів враховує, що оцінка ступеню обґрунтованості підозри належним чином вже була надана як під час обрання слідчим суддею ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при розгляді апеляційної скарги сторони захисту на вищезазначену ухвалу слідчого судді (т. 2 а.с. 185-198), так і під час вирішення слідчим суддею питання про зміну запобіжного заходу (т. 2 а.с. 120).

Виходячи з наведеного, керуючись вимогами ст. 404 КПК України, колегія суддів переглядає оскаржуване рішення виключно на предмет можливості застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу.

Постановляючи ухвалу про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя виходив з положень ч. 1 ст. 183 КПК України, згідно з якою тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. При цьому, прокурор у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України повинен довести недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів провадження та оскаржуваної ухвали вбачається, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу прокурором не наведено жодних нових обставин скоєння підозрюваним інкримінованих чи нових кримінальних правопорушень, а також обставин, які б вказували на встановлення під час проведення досудового розслідування нових ризиків, які б давали достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Підставою для звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу зазначено лише факт невиконання підозрюваним станом на 24.02.2020 року ухвали слідчого судді від 13.02.2020 р. в частині внесення визначеної суми застави.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 із застави на тримання під вартою прокурором не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме по собі не внесення застави підозрюваним не є безумовною підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо апеляційних вимог сторони захисту, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З матеріалів провадження та ухвали слідчого судді вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі, а також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід; незаконно впливати на свідка та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Отже, враховуючи обставини кримінального провадження, роль підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним у вчинених злочинах, характер та суспільну небезпеку самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, його матеріальний стан та соціальні зв`язки, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту щодо встановлення слідчим суддею строку дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків в порушення вимог кримінального процесуального законодавства України.

Так, згідно з вимогами ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Статтею 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

З матеріалів провадження за клопотанням про зміну запобіжного заходу встановлено, що у даному кримінальному провадженні 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209КК України.

Будь-які дані, які б вказували на продовження строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, в матеріалах за клопотанням про зміну запобіжного заходу відсутні та учасниками судового розгляду не надані.

Натомість, прокурором під час апеляційного розгляду зазначено, що 16 березня 2020 року детектив Національного антикорупційного бюро Маркевич С.В. звернувся до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1217161500003800 від 25.11.2017 р. до трьох місяців. Проте, станом на 19 березня 2020 року зазначене клопотання не розглянуто, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не продовжено.

Виходячи з наведеного, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №1217161500003800 від 25.11.2017 р. відносно підозрюваного ОСОБА_1 спливає 07 квітня 2020 року, у зв`язку з чим, встановлюючи до 24 квітня 2020 року строк дії запобіжного заходу та обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя вийшов за межі терміну досудового розслідування.

5. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала слідчого судді в частині визначення строку дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків не відповідає вимогам кримінального процесуального закону через допущене слідчим суддею істотне порушення вимог КПК, вона підлягає скасуванню в цій частині.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 182, 369-372, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -

п ос т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2020 р.- залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Нураліна Микити В`ячеславовича - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2020 р. про зміну запобіжного заходу із застави на цілодобовий домашній арешт - скасувати в частині визначення строку дії запобіжного заходу та терміну дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 24 квітня 2020 року.

Встановити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та терміну дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування - до 07 квітня 2020 року.

В решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2020 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Чорна

судді А.С. Никифоров

О.Ф. Павлишин