- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Сушка Р.М.
- Прокурор : Олефір Ю.О.
Справа № 991/2585/20
Провадження1-кс/991/2637/20
УХВАЛА
24 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Олефіра Ю.О.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Сушка Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіра Ю.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу та строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на надання Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вчинення останнім дій із використанням службового становища в інтересах третіх осіб, під час телефонного спілкування та особистих зустрічей між собою та із ОСОБА_4 , пропонували останньому одержати неправомірну вигоду в сумі 5 млн. доларів США за вирішення питання щодо призначення Головою Правління АТ «Одеський припортовий завод» (далі АТ «ОПЗ») особи підконтрольної ОСОБА_2 , а також вирішення питання щодо укладення АТ «ОПЗ» договорів переробки давальницької сировини з підконтрольними ОСОБА_2 суб`єктами господарювання.
29.01.2020, близько 20 год. 05 хв., перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 виказав пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 у розмірі 5 млн. доларів США, за вчинення останнім дій із використанням свого службового становища. Зокрема ОСОБА_2 зазначив, що цього ж дня надасть першу частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США, а наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США - після підписання договору про переробку давальницької сировини, а подальшу частину неправомірної вигоди у розмірі 300 тис. доларів США - після зміни Голови Правління АТ «ОПЗ» і у наступному - 400-420 тис. доларів США щомісяця до кінця 2020 року.
Після цього, 29.01.2020 близького 20 год. 19 хв., перебуваючи в зазначеному місці, діючи умисно, реалізуючи попередні злочинні домовленості із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США.
30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 та з покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , свідком ОСОБА_4 , іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення у якому підозрюється, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту до 29.04.2020, з продовження дії раніше покладених обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково пояснив, що ризики на теперішній час не зникли та не зменшилися, застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного не забезпечить його належну процесуальну поведінку. На підставі чого просив клопотання задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у задоволенні клопотання або застосувати більш м`який запобіжний захід.
Пояснив, що наведені прокурором у клопотанні ризики нічим не підтверджуються. Одночасно з цим, з приводу обґрунтованості підозри не заперечував. Також пояснив, що обов`язок носити електронний засіб контролю не застосований, а тому його продовження не є логічним.
Підозрюваний просив застосувати нічний домашній арешт, посилався на те, що жодним чином не перешкоджає досудовому розслідуванню, а навпаки сприяє і надає викриваючі свідчення відносно себе.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позицію учасників судового провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, в якому ОСОБА_1 30.01.2020 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 20 год. 26 хв. 28.03.2020 та з покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , свідком ОСОБА_4 , іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23.03.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, продовжено до трьох місяців, тобто до 29.04.2020.
Вирішуючи питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу та процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами: (1) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 26-27.11.2019, відповідно до якого останній повідомив, що ОСОБА_1 на протязі значного часу намагався організувати з ним зустріч для обговорення пропозицій інвестора та від останнього надійшло смс-повідомлення у якому містилася пропозиція грошової винагороди; (2) протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 , в якому виявлено надіслані від ОСОБА_1 файли; (3) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2020, відповідно до якого, останній також зазначив про пропозицію надання йому неправомірної вигоду у разі вчинення ним дій в інтересах третіх осіб; (4) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.01.2020, відповідно до яких фіксувалася зустріч між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; (5) протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дій від 30.01.2020, відповідно до якого фіксувалася зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в окремому приміщенні «хата Коваля» у ресторані «Духмяна Піч», що мала місце 29.01.2020; (6) протоколом обшуку окремого приміщення «хата Коваля» у ресторані «Духмяна Піч», проведеного 29-30.01.2020, відповідно до якого, серед іншого, виявлено грошові кошти у сумі 50 000 доларів США; (7) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.03.2020, відповідно до якого свідок зазначив, що у ресторані «Духмяна Піч» ОСОБА_2 передав йому грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, які призначалися йому, як неправомірна вигода за дії свідка в інтересах третіх осіб та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з частинам 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Поряд з цим, згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, що були покладені на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із обранням щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту можуть бути застосовані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, хоча він не такий вагомий, як на початкових етапах, коли була висунута підозра. Поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. Водночас з цим, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого корупційного злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. Беручи до уваги, що злочини є корупційними, отже у разі засудження, до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, на переконання слідчого судді прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, оскільки беручи до уваги значний досвід роботи підозрюваного на посадах в органах державної влади, він має достатнє коло знайомств та значний авторитет, що не виключає можливості впливу на учасників кримінального провадження. А зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Той факт, що на даний час підозрюваний сприяє досудовому слідству не може бути вирішальним при виключенні цього ризику, оскільки підозрюваний може у будь-який час змінити свою процесуальну позицію. Існування зазначеного ризику впливає на покладання низки обов`язків, які на теперішній час у достатній мірі стримують підозрюваного від протиправних дій щодо впливу на інших учасників провадження.
Одночасно з цим, слідчий суддя вважає, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, є закінченим. Під час здійснення досудового розслідування стороною обвинувачення проведено низку слідчих дій, зокрема, проведений обшуки та вилучено, як грошові кошти, так і термінали мобільного зв`язку, за допомогою яких причетні до скоєння особи спілкувалися між собою; проведено огляди вилучених речей. Таким чином, матеріальні докази, на підставі яких було висунуто підозру ОСОБА_1 , зафіксовані органом досудового розслідування в протоколах слідчих дій та перебувають у їх розпорядженні. У судовому засідання прокурором не зазначено, які саме речі та документи, що мають значення для досудового розслідування, підозрюваний може знищити, сховати чи спотворити. У зв`язку з чим, слідчий суддя критично ставиться до зазначеної стороною обвинувачення обставини, як одного з наявного ризику.
Крім того, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчиняти кримінальне правопорушення, у якому останній підозрюється. Так, прокурором не надано жодного доказу на підтвердження цих ризиків, не наведено підстав вважати, що такі ризики існують на теперішній час. Посилання прокурора на матеріали НСРД вказують на події до викриття кримінального правопорушення і були належним чином враховані при обранні запобіжного заходу, проте зі спливом часу, нових доказів існування цих ризиків суду не було надано.
Поряд з цим, слідчим суддею береться до уваги належний рівень виконання ОСОБА_5 раніше покладених на нього обов`язків, відсутність нарікань на його дисципліну з боку сторони обвинувачення та з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного, вважає за можливе послабити запобіжний захід, застосований відносно підозрюваного в частині скасування обов`язку носити електронний засіб контролю.
Беручи до уваги вищевикладене, доведеність прокурором у судовому засіданні про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з існуванням встановлених ризиків та те, що покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково. Продовжити інсуючий запобіжний захід і продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 107, 181, 177, 178, 194, 199 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіра Ю.О. по кримінальному провадженню № 52019000000001060 від 26.11.2019 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання особи під домашнім арештом в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.04.2020, включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Продовжити, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до 29 квітня 2020 року, включно, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , свідком ОСОБА_4 , іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали встановити до 29 квітня 2020 року, включно.
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя С. М. Мойсак