- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Зубріцької А.М.
Справа № 991/1696/20
Провадження1-кс/991/1731/20
УХВАЛА
20 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Зубріцької А.М., особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р. С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Свою скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що , що 20.02.2020 ним було подано на ім`я керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. заяву вих. № 3798/20 про вчинені кримінальні правопорушення процесуальним керівником у кримінальному провадженні №52018000000000538 від 07.06.2018, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ст. 369-2, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України. Зазначена заява була зареєстрована в НАБУ 20.02.2020 за вх. №В-3897. Втім станом на 25.02.2020, за твердженням заявника, відомсти про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР внесені не були.
На думку заявника, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за його заявою за вих. № 3798/20 внесені до ЄРДР не були. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Пояснення надав аналогічні викладеним у скарзі.
Представник НАБУ Дубров А.О. до судового засідання з розгляду скарги ОСОБА_1 надіслав пояснення у справі №991/1696/20 де зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України та п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення. У заяві ОСОБА_1 , яка була зареєстрована в НАБУ за вх.№ В-3897 від 20.02.2020 не було наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ.
Для розгляду інших порушених питань, які не віднесені до компетенції НАБУ, заяву ОСОБА_1 листом №11-225/7519 було скеровано для розгляду в межах компетенції до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про що автора було повідомлено та надано відповідне роз`яснення листом з аналогічними реквізитами.
З огляду на викладені обставини представник НАБУ Дубров А.О. просить у задоволенні скарги відмовити повністю та розглянути її без участі представника НАБУ. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя керується наступним.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Слідчим суддею було встановлено, що у заяві за вих. №3798/20 ОСОБА_1 стверджує, що детектив НАБУ Довженко А.С. не виконавши трьох ухвал суду, не розглянувши його клопотання в порядку ст. 220 КПК України, постановою від 26.12.2019 закрив кримінальне провадження № 52018000000000538 від 07.06.2018. Крім цього, ОСОБА_1 стверджує, що детектив НАБУ Довженко А.С. незаконно відсторонив його від законної участі в даному кримінальному провадженні як потерпілого, не надавши йому можливості відстоювати свої права. Процесуальний керівник у кримінальному провадженні №52018000000000538 від 07.06.2018, в свою чергу, не скасував постанову детектива НАБУ Довженко А.С. від 26.12.2019 про закриття кримінального провадження №52018000000000538 від 07.06.2018, чим на думку заявника вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ст. 369-2, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.
Статтею 284 КПК України, передбачено право слідчого, прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи. З огляду на зазначене, постанова детектива НАБУ Довженко А.С. від 26.12.2019 про закриття кримінального провадження №52018000000000538 від 07.06.2018 була прийнята в межах його компетенції. Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України, прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови. Тобто, виходячи із вищезазначених законодавчих положень, скасування постанови про закриття кримінального провадження є правом, а не обов`язком прокурора. Правом ініціювати перевірку прокурором законності та обґрунтованості постанови детектива про закриття кримінального провадження наділений, зокрема і заявник.
Крім цього, у випадку незгоди із винесеним рішенням детектива, прокурорапро закриття кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, воно може бути оскаржене слідчому судді заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Виходячи із вищевикладеного, доводи ОСОБА_1 про вчинення процесуальним керівником у кримінальному провадженні №52018000000000538 від 07.06.2018 можливих кримінальних правопорушень, ґрунтуються на його невдоволенням винесеної постанови детективом НАБУ Довженко А.С. від 26.12.2019 про закриття кримінального провадження №52018000000000538 від 07.06.2018, яка постановлена у межах компетенції детектива.
У своїй скарзі заявник стверджує, що виклав факти, які містять конкретні ознаки складів визначених ним злочинів, однак зі змісту його заяви про кримінальні правопорушення № 3798/20 від 20.02.2020 не можливо встановити жодних конкретних фактів, які б об`єктивно свідчили про вчинення процесуальним керівником у кримінальному провадженні №52018000000000538 від 07.06.2018 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ст. 369-2, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.
Зважаючи на встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 не було надано відомостей, які б свідчили про об`єктивно існуючі факти вчинення кримінальних правопорушень процесуальним керівником у кримінальному провадженні №52018000000000538 від 07.06.2018, тому у слідчого судді відсутні підстави для задоволення скарги.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 за вих. № 3798/20 від 20.02.2020 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак