Документ № 88424474

Справа № 991/2583/20

Провадження1-кс/991/2635/20

УХВАЛА

25 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Зубріцької А.М.,

прокурора Олефіра Ю.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Мягкова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фільштейн М.В., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на надання Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вчинення останнім дій із використанням службового становища в інтересах третіх осіб, під час телефонного спілкування та особистих зустрічей між собою та із ОСОБА_4 , пропонували останньому одержати неправомірну вигоду в сумі 5 млн. доларів США за вирішення питання щодо призначення Головою Правління АТ «Одеський припортовий завод» (далі АТ «ОПЗ») особи підконтрольної ОСОБА_1 , а також вирішення питання щодо укладення АТ «ОПЗ» договорів переробки давальницької сировини з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання.

29.01.2020, близько 20 год. 05 хв., перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 виказав пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 у розмірі 5 млн. доларів США, за вчинення останнім дій із використанням свого службового становища. Зокрема ОСОБА_1 зазначив, що цього ж дня надасть першу частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США, а наступну частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США - після підписання договору про переробку давальницької сировини, а подальшу частину неправомірної вигоди у розмірі 300 тис. доларів США - після зміни Голови Правління АТ «ОПЗ» і у наступному - 400-420 тис. доларів США щомісяця до кінця 2020 року.

Після цього, 29.01.2020 близького 20 год. 19 хв., перебуваючи в зазначеному місці, діючи умисно, реалізуючи попередні злочинні домовленості із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США.

29.01.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше кримінальне правопорушення, детектив просить продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до 29.04.2020.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково пояснив, що ризики, які були встановлені під час обрання підозрюваному запобіжного заходу на теперішній час не зникли та не зменшилися, застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного не забезпечить його належну процесуальну поведінку. Крім того внесені відомості до ЄРДР за фактом незаконного зберігання вогнепальної зброї та носіння холодної зброї. Просив це врахувати, як обставини, що характеризують особу, як таку, що схильна до протиправних дій. На підставі чого просив клопотання задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Подав письмові заперечення та додатково пояснив, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, на теперішній час йому необхідно стаціонарне лікування, яке в умовах СІЗО останній не може отримати. Також просив звернути увагу на те, що на утриманні у ОСОБА_1 перебуває двоє неповнолітніх дітей та мати похилого віку. Зауважив, що ризики наведені у клопотанні нічим не підтверджені, їх існування ґрунтується лише на припущеннях детектива, підозра ґрунтується на недопустимих доказах, які отримані стороною обвинувачення з порушенням чинного кримінального процесуального законодавства; крім того, на переконання захисту, стороною обвинувачення не вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , оскільки саме в діях ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні клопотання детектива та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний підтримав позицію захисника. Просив відмовити в задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід на більш м`який - не пов`язаний з триманням під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позицію учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, в якому ОСОБА_1 30.01.2020 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави в сумі 12 612 000 гривень.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23.03.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, продовжено до трьох місяців, тобто до 29.04.2020.

Вирішуючи питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами: (1) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час зустрічі з ОСОБА_1 , останній зазначив, що за неправомірну вигоду надану ОСОБА_4 , він повинен вирішити питання про призначення підконтрольного підозрюваному кандидата на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» та забезпечити укладення АТ «ОПЗ» з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання договорів на переробку давальницької сировини; (2) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.01.2020, відповідно до якої фіксувалася зустріч між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , під час якої ОСОБА_1 висловив пропозицію надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 у розмірі 400 000 доларів США щомісяця протягом року. У ході подальшої розмови, ОСОБА_1 висловив готовність надати частину неправомірної вигоди у розмірі 100 000 доларів США наступного дня після зустрічі; (3) протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дій від 30.01.2020, відповідно до якого фіксувалася зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в окремому приміщенні «хата Коваля» у ресторані «Духмяна Піч», що мала місце 29.01.2020, під час якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 50 000 доларів США; (4) протоколом обшуку окремого приміщення «хата Коваля» у ресторані «Духмяна Піч», проведеного 29-30.01.2020, відповідно до якого, серед іншого, виявлено грошові кошти у сумі 50 000 доларів США; (7) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.03.2020, відповідно до якого свідок зазначив, що у ресторані «Духмяна Піч» ОСОБА_1 передав йому грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, які призначалися йому, як неправомірна вигода за дії свідка в інтересах третіх осіб та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглядаючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020, слідчий суддя вважає, що детективом доведено наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого корупційного злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Оскільки, злочини є корупційними, то у разі засудження, до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Таким чином, тяжкість покарання, на переконання слідчого судді, є достатнім мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, не відшукання стороною обвинувачення паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 та встановлений факт його місця народження на непідконтрольній на теперішній час Україні території, суттєво підвищує факт переховування підозрюваного.

Також, на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування вказує те, що ОСОБА_5 , - особа із якою ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі, систематично тривалий час проживає за кордоном, що може свідчити про можливість ОСОБА_1 переховуватися за межами України тривалий час.

Кожна окремо з зазначених вище обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Також, на переконання слідчого судді прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, що ґрунтується на ймовірних стійких зав`язках із працівниками судових та правоохоронних органів різного рівня, відомості про яких були виявлені в особистих записах підозрюваного, вилучених під час затримання. А зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Одночасно з цим, слідчий суддя вважає, що зазначені у клопотанні ризики - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Так, детективом не надано жодного доказу на підтвердження цих ризиків, не наведено підстав вважати, що такі ризики існують. Окрім того, детектив не довів, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу ухвалою слідчого судді від 31.01.2020, ОСОБА_1 вчинив дії, які дають підстави вважати, що почали існувати ризики, наявність яких не була встановлена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду та ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Посилання прокурора на витяг з ЄРДР про реєстрацію інших кримінальних правопорушень необхідно розцінювати у світлі презумпції невинуватості підозрюваного. Не приймаючи їх до уваги як ризик, слідчий суддя все-таки їх враховує, як характеризуючі дані особи, яка у певній мірі схильна до протиправної поведінки.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно недопустимості доказів, на які посилається сторона обвинувачення та не вірної кваліфікації дій ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях адвокат ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та відмову в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу.

Суд звертає увагу на медичні довідки подані сторонами в судовому засіданні, жодна з них не вказує на те, що підозрюваний не може триматися під вартою, тому суд враховує стан здоров`я в частині продовження строку тримання під вартою лише до 29.04.2020 року.

Суд критично ставиться до позиції захисту, що не передбачено іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Відповідно до ухвали слідчого судді ОСОБА_1 передбачений альтернативний запобіжний захід, який врахував встановлені ризики, характер протиправного діяння інкримінованого підозрюваному та його майновий стан.

Беручи до уваги вищевикладене, доведеність прокурором у судовому засіданні про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з існуванням встановлених ризиків та з метою їх мінімізації, враховуючи особу підозрюваного, обмежений час досудового розслідування, слідчий суддя вважає за можливе клопотання детектива задовольнити.

Керуючись ст.ст. 107, 181, 177, 178, 194, 199 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фільштейн М.В., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О. по кримінальному провадженню № 52019000000001060 від 26.11.2019 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.04.2020, з можливістю внесення застави у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 612 000 (дванадцять мільйонів шістсот дванадцять тисяч) гривень, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020.

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України обов`язки, а саме:

1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , а також іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні щодо обставин даного кримінального провадження;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, але не більше двох місяців з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали встановити до 29 квітня 2020 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя С. М. Мойсак