- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
- Захисник/адвокат : Головань І.В.
Справа № 991/2837/20
Провадження1-кс/991/2922/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., розглянувши скаргу адвоката Голованя Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо не розгляду клопотання в рамках кримінального провадження № 62019000000000979 від 03.07.2019 року (об`єднане з кримінальним провадженням № 62019170000000544),
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Голованя Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо не розгляду клопотання Голованя І.В. № 20-183-0812 від 11.03.2020 р., поданого в інтересах ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 62019000000000979 від 03.07.2019 року (об`єднане з кримінальним провадженням № 62019170000000544), в якій просить визнати бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо не розгляду зазначеного клопотання незаконною та зобов`язати уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розглянути у встановленому законом порядку клопотання Голованя І.В. № 20-183-0812 від 11.03.2020 р., поданого в інтересах ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф №1, ст.303-308 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
В кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, який суд буде розглядати дану справу.
Тобто, підсудність є процесуальним фільтром, який дозволяє розглядати відповідну справу компетентним судом.
У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.
Виходячи з положень абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Згідно положень статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».
У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними злочинами вважаються:
а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 КК.
22 вересня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 року №100-ІХ (далі - Закон).
Вказаним Законом внесені наступні зміни до п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України:
Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";
2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 62019000000000979 (об`єднане з кримінальним провадженням № 62019170000000544), в межах якого, на думку заявника, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури має бути розглянуто його клопотання за вих. № 20-183-0812 від 11.03.2020 р., внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 липня 2019 року, тобто, до 22 вересня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів скарги, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000979 від 03.07.2019 року (об`єднане з кримінальним провадженням № 62019170000000544) здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 376 КК України
Скарга надійшла до Вищого антикорупційного суду після набуття чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду".
Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Пунктом 10 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.
В свою чергу, вихід за межі тієї підсудності, яка встановлена законом та є безсумнівною, не допускається з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).
З огляду на зазначене, розгляд судом, зокрема, Вищим антикорупційним судом, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Вихід за ці межі підсудності Вищого антикорупційного суду, які встановлені статтею 33-1 Кримінального процесуального кодексу України та п. 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України та є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження і вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказане дає підстави зробити висновок, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000979 від 03.07.2019 року (об`єднане з кримінальним провадженням № 62019170000000544), непідсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у пункті 20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, а саме, - досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000000979 від 03.07.2019 року (об`єднане з кримінальним провадженням № 62019170000000544) не здійснювалося та наразі не здійснюється Національним антикорупційним бюро України, та не закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а тому розгляд вказаної скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду не відноситься до компетенції Вищого антикорупційного суду і суд не може прийняти рішення за такою скаргою з урахуванням положень ч.1 ст.5 КПК України.
Згідно пункту 2) частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається особі, яка із нею звернулась у разі, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначена скарга непідсудна Вищому антикорупційному суду, а за такого, відповідно до положень п.2) ч.2 ст. 304 КПК України, підлягає поверненню суб`єкту звернення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п.20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, ст. 33-1, п.2 ч.2 ст. 304, ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката Голованя Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка виразилася у нерозгляді клопотання Голованя І.В. № 20-183-0812 від 11.03.2020 р., повернути суб`єкту звернення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК