- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
Справа № 991/2248/20
Провадження1-кс/991/2297/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Щиглова Євгенія Олександровича, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 червня 2017 року за №42017000000001966 підозрою ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних злочинів передбачених.4 ст.27, ч.3 ст.369 та ч.2 ст.190 КК України
Суть питання
13 березня 2020 року до слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Щиглова Є.О. , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № №42017000000001966, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 червня 2017 року, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.10.2017 у справі 757/58224/17-к на квартиру загальною площею 69,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ; на квартиру загальною площею 55,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 та на будинок з господарськими будівлями загальною площею 106,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 . та на грошові кошти в сумі 700,00 грн. і 2900,00 доларів США, на які було накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2017 у справі № 757/49959/17-к . Вказані грошові кошти були вилучені 22.08.2017 під час проведення обшуку у вказаному кримінальному провадженні, а саме за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Адвокат зазначає, що квартира АДРЕСА_4 та квартира АДРЕСА_2 на праві власності ОСОБА_1 . Грошові кошти також належать ОСОБА_1 , та є частиною суми позики у розмірі 30 000 доларів США, яку вона отримала від гр. ОСОБА_3 для лікування своєї матері ОСОБА_4 під заставу своє квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
22.05.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Доцільність накладення арешту на майно в ухвалі мотивована задля забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Щодо грошових коштів - з метою збереження речових доказів, можливого відшкодування, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та конфіскації майна, як виду покарання. Проте, адвокат зазначив, що наразі відпала потреба в застосуванні таких заходів. Адвокат вказує, що постановою прокурора САП ГПУ Денисом Демків від 05.03.2020 року кримінальне провадження №42017000000001966 підозрою ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних злочинів передбачених ч. 4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення. Злочин, передбачений статтею 190 ч.2 КК відноситься до злочинів середньої тяжкості, а санкція даної статті не передбачає конфіскації майна .Встановлені обставини свідчать про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України для арешту майна ОСОБА_1 станом на теперішній час, тому просить його скасувати.
Доводи сторін
Прокурор САП в судове засідання не з`явився, надав до суду листа за вих. № 6860/20-вх в якому зазначено, що детективами НАБУ досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001966 від 20.02.2017 не здійснюється. 12.03.2020 Постановою прокурора САП визначено підслідність за Слідчим управлінням ГУНП в м. Києві.
Адвокат Щиглов Є.О. надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримував у повному обсязі.
Неявка сторін не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до вимог статті 174 КПК України.
Відповідно до вимог ч.4 статті 107 КПК України якщо судове провадження здійснюється за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Встановлені обставини
Суд проаналізував матеріали клопотання.
Фактичні обставини вказують на те, що детективами НАБУ досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 420170000000001966 від 20.06.2017 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 та ч.2 ст.190 КК України не здійснюється. 12.03.2020 постановою прокурора САП визначено підслідність за Слідчим управлінням ГУНП в м. Києві.
Мотивація суду
Згідно з положеннями ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК України .
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами вважаються: а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 КК України.
Зі змісту поданого клопотання слідує, що досудове розслідування кримінального провадження № 420170000000001966 від 20.06.2017 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України здійснюється Національним антикорупційним бюро України (постановою прокурора САП ГПУ Денисом Демків від 05.03.2020 року кримінальне провадження №42017000000001966 підозрою ОСОБА_2 у скоєнні кримінального злочину передбаченого ч. 4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення).
Серед переліку корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України відсутні кримінальні правопорушення, визначені статтею 190 КК України. Отже, кримінальне провадження стосовно цього злочину непідсудне Вищому антикорупційному суду.
12.03.2020 постановою прокурора САП визначено підслідність у здійсненні досудового розслідування № 420170000000001966 від 20.06.2017за Слідчим управлінням ГУНП в м. Києві.
Таким чином, розгляд клопотання адвоката Щиглова Є.О. який діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42017000000001966 від 20.06.2017 не може здійснюватись Вищим антикорупційним судом
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Право на повноважний суд встановлене статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 1 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом.
Правила підсудності судових справ, встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов`язаний розглянути справу і вирішити її по суті.
Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.
Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, який у справі «Занд проти Австрії», висловив думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».У рішенні ЄСПЛ у справі «Коем та інші проти Бельгії» Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000001966 від 20.06.2017 віднесено до підслідності Слідчого управління ГУНП в м. Києві, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному кримінальному провадженні має здійснюватися слідчим суддею місцевого загального суду в межах територіальної юрисдикції.
Враховуючи зазначене вище, слідча суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 33-1 174, 372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні клопотання адвоката Щиглова Євгенія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № № 42017000000001966 від 20.06.2017 - відмовити.
Копію ухвали направити особі, яка подала клопотання, разом із клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.
Слідча суддя К.Ю.Широка