Документ № 88666547

Справа № 991/1818/20

Провадження1-кп/991/30/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Семака І.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Теслюка П.В., Рижук М.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 серпня 2019 року за № 52019000000000714 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2020 року під час підготовчого судового засідання прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП Семак І.А. заявив клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України строком на два місяці. Своє клопотання обґрунтовує тим, що 13.09.2019 ухвалою слідчого судді до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладенням відповідних обов`язків у разі внесення такої застави. В подальшому вказану заставу було внесено. Ухвалами слідчих суддів від 12.12.2019 та 10.02.2020 продовжувався строк дії процесуальних обов`язків, які були покладені на ОСОБА_1 з відповідними змінами. Так, зокрема, ухвалою слідчого судді від 10.02.2020 ОСОБА_1 було продовжено процесуальні обов`язки, на підставі того, що слідчим суддею було встановлено реальність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду і незаконного впливу підозрюваного на свідків. Наявність ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор обґрунтовує тяжкістю покарання інкримінованого ОСОБА_1 ; наявністю достатніх майнових ресурсів для переховування (зокрема, коштів у сумі 300 тис. грн, та 75 тис. дол. США в розпорядженні його батька); наявністю паспорта для виїзду за кордон. Щодо наявності ризику впливу на свідків свідчить факт наявності таких свідків, соціальне становище та коло спілкування обвинуваченого та те, що по справі свідчення свідків мають значення для доказування лише у разі їх надання в ході судового розгляду із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. У зв`язку з чим, вважає, що необхідними і достатніми для запобігання вказаних ризиків, з урахуванням діючого відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави є покладення на останнього процесуальних обов`язків, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники Теслюк П.В., Рижук М.С. заперечували проти заявленого клопотання прокурора, зазначивши, що сам по собі запобіжний захід у вигляді застави та з урахуванням процесуальних обовязків обвинуваченого, передбачених КПК України, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд, розглянувши заявлене клопотання та додатки на його обґрунтування, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення , тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Як убачається із доданих до клопотання матеріалів, 12.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

13.09.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 921 000,00 грн (один мільйон дев`ятсот двадцять одна тисяча) грн., з моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням якої підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжних захід у виді застави та на підозрюваного ОСОБА_1 покладено наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Генеральної прокуратури України, слідчого судді (суду); носити електронний засіб контролю.

За обвинуваченого ОСОБА_1 було внесена застава, у звязку з чим він є особою, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, із застосуванням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді від 13.09.2019.

07.11.2019 ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено до 12.12.2019 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою від 13.09.2019, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, та території Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Генеральної прокуратури України, слідчого судді (суду).

12.12.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , продовжено до 12.02.2020.

Ухвалою слідчого судді від 10.02.2020 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , було продовжено до 12.04.2020.

Частиною 7 ст. 194 КПК України встановлено, що строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених частинами п`ятою та шостою цієї статті у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Разом з тим, виходячи із системного аналізу положень ст. 19 Конституції України, ст. 1, 9 КПК України, відповідно до яких під час кримінального провадження суд зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, неухильно додержуватися вимог кримінального процесуального законодавства України, яким і лише яким визначений порядок кримінального провадження на території України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, як це передбачено ч. 3 ст . 315 КПК України. Суд зазначає, що вказаною нормою кримінального процесуального закону не передбачено розгляд питань про продовження запобіжного заходу чи покладених на обвинуваченого обов`язків, тому клопотання прокурора розглядається судом саме в аспекті покладення процесуальних обов`язків на обвинуваченого, а не їхнього продовження.

Суд також зазначає, що кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про покладення на обвинуваченого процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд має встановити існування ризиків його неправомірної процесуальної поведінки та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Вирішуючи заявлене клопотання прокурора суд виходить з того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має вищу освіту, з його слів, є фізичною особою - підприємцем, раніше не судимий, одружений, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, вказане кримінальне правопорушення у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесене до корупційних злочинів.

Суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. З пояснень прокурора і доданих до клопотання матеріалів вбачається, що існує ризик впливу обвинуваченого на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з огляду на соціальне становище та коло спілкування обвинуваченого.

Щодо ризику переховуватися від суду, вказаний ризик прокурор обґрунтовує виходячи із тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, наявності достатніх майнових ресурсів та наявності у обвинуваченого паспорта для виїзду за кордон. Однак, суд зазначає що ризик переховування від суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому. Крім того, стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження факту існування у обвинуваченого майнових ресурсів, а саме готівкових коштів в сумі 300 000 грн, які перебувають у ОСОБА_1 та 75 000 доларів США, які перебувають у його батька. Також сама по собі наявність у обвинуваченого паспорту громадянина України для виїзду за кордон не може свідчити про наявність ризику ухилення обвинуваченого від суду.

Разом з тим, прокурор не надав доказів на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_1 порушував раніше покладені на нього процесуальні обов`язки, зокрема в частині явки до прокурора, слідчого, слідчого судді. Таким чином, суд не погоджується з доводами прокурора щодо наявності стосовно обвинуваченого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги клопотання в частині обов`язків обвинуваченого прибувати за викликом прокурора, не відлучатися за межі України без дозволу прокурора, повідомляти прокурора про зміну місця проживання та роботи, оскільки на даний час досудове розслідування закінчено, обвинувальний акт направлений до суду, а тому покладення таких обов`язків на обвинуваченого є необґрунтованим.

З огляду на викладене, враховуючи в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, з метою запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи те, що досудове розслідування закінчилося, справа перебуває у суді, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково та покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком на два місяці, тобто до 03 червня 2020 року, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, суду (судді), слідчого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 199, 315, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, тобто до 03 червня 2020 року, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1.прибувати до суду за першим викликом;

2.не відлучатися за межі України без дозволу суду;

3.повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи;

4.утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, суду (судді), слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 08 квітня 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

В.М. Дубас