- Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
Справа № 991/2984/20
Провадження1-кс/991/3071/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
детектива НАБУ Панова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива НАБУ Довженко А.С., погодженого з прокурором третього відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП Жовницькою А.В., про арешт майна в рамках кримінального провадження № 52020000000000186 від 12.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
08 квітня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання. Клопотання подане стосовно майна ОСОБА_1 , а саме мобільного телефону Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вилученого 07.04.2020 під час особистого огляду при його затриманні в м. Житомир у порядку статті 208 КПК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
У клопотанні зазначається, що 27.11.2019 року, слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах низкою фізичних осіб - підприємців під час господарських відносин з ТОВ «Столична ювелірна фабрика».
Детектив зазначає, що начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області ОСОБА_3, за посередництва адвоката ОСОБА_1, вимагали від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 50 тисяч доларів США за припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 року та не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика». Зокрема, при обговоренні неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повідомив, що питання щодо цієї неправомірної вигоди потрібно вирішувати з адвокатом ОСОБА_1 та саме йому треба передавати грошові кошти. ОСОБА_1 , у свою чергу, повідомив в присутності заявника розмір неправомірної вигоди відповідно до курсу Національного банку України та повідомив, коли та як будуть передаватись грошові кошти.
За цим фактом було почате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Обґрунтування клопотання
07.04.2020 в 18 годині 20 хвилин ОСОБА_4 було затримано у м. Житомир на підставі статті 208 КПК України. В ході проведення особистого обшуку ОСОБА_1 виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Як зазначає детектив, проведеним оглядом телефону виявились наявні встановлені мобільні додатки - месенджери Signal та Wats App, при огляді яких виявлено: у месенджері Signal - з`єднання з абонентом № НОМЕР_3 ( ОСОБА_3 ) о 14 год. 56 хв. та 17 год. 54 хв. безпосередньо перед та після отримання неправомірної вигоди. У месенджері Wats App є вихідне повідомлення абоненту № НОМЕР_3 ( ОСОБА_3 ) о 18 год. одразу після отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди.
08.04.2020 винесено постанову про визнання речовим доказом мобільного телефону Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Необхідність накладення арешту на мобільний телефон Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 детектив обґрунтовує з метою збереження речових доказів. Тому просить накласти арешт на мобільний телефон Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 який було вилучено 07.04.2020 року під час особистого огляду ОСОБА_1 при затриманні його в порядку статті 208 КПК України з запобіганням можливості його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі, відчуження.
Доводи сторін.
У судовому засіданні детектив підтримав подане клопотання про арешт майна, та просив задовольнити його у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Буняк В.С. в судове засідання не з`явились. Були повідомленні належним чином. Адвокат Буняк В.С., що представляє інтереси ОСОБА_1 , не заперечував про задоволення клопотання . Також не заперечував про розгляд клопотання без участі власника майна та його особистого.
Мотивація суду
Слідча суддя розглянула матеріали клопотання.
У клопотанні детектив просить про розгляд клопотання у закритому судовому засіданні
1)Закрите судове засідання
Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 ч. 2 ст. 27 КПК України (стаття 27 КПК України). Серед них є, зокрема, підстава для розгляду у закритому судовому засіданні у випадку, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом. З клопотання детектива не вбачається, що він просить про закритий судовий розгляд з інших підстав, визначених цією статтею.
Публічність провадження захищає особу від таємного правосуддя, на яке не поширюється суспільний контроль, вона також є одним із способів збереження довіри до судів. Прозорість та відкритість судового розгляду дозволяють втілювати право кожної особи на справедливий судовий розгляд. (серед інших, Рішення у справі Riepan проти Австрії від 14 лютого 2001 року, заява № 35115/97, параграф 27) Обов`язок відкритості судового розгляду має винятки, які, в цілому, зводяться до випадків захисту інтересів неповнолітніх, захисту приватного життя сторін, а також у особливих обставинах, коли публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя. Такі винятки мають бути належно виправданими та залежати від обставин справи (Рішення у справі Welke та Biaіek проти Польщі від 15 вересня 2011 року, заява № 15924/05, параграф 74).. Також, детектив не посилається на будь-яку з підстав для розгляду клопотання у закритому судовому засіданні, передбачених пунктами 1-5 ч. 2 ст. 27 КПК України. Таким чином, з метою забезпечення відкритості та гласності судового розгляду, слідча суддя вважає за необхідне провести відкрите судове засідання щодо розгляду цього клопотання.
Так, мобільний телефон Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 вилучений в ході проведення огляду 07.04.2020 під час затримання особи в порядку, передбаченому статтею 208 КПК України вважається тимчасово вилученим майном (стаття 168 ч.1 КПК України).
Згідно з положенням ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Слідча суддя встановила, що клопотання про арешт майна було направлено до Вищого антикорупційного суду 08.04.2020 року, тобто в передбаченний ч.5 ст.171 КПК України строк. Тому слідча суддя розгляне клопотання по суті.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально процесуальним Кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).
При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:
1.Правова підстава для арешту майна.
2.Можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України.
3.Наявність обгрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 статті 170 КПК України).
Правова підстава для арешту майна
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З метою забезпечення збереження речових доказів ( пункт 1 частина 2 статті 170 КПК України) арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення(ч. 1 ст. 98 КПК України).
Слідчою суддею встановлено, що головним підрозділом детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України за підозрою начальника СУ ГУ ДФС в Київській області ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1 у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від гр. ОСОБА_2 в сумі 50 000 доларів за прийняття рішень в інтересах останнього. Детективом доведено наявність достатніх підстав вважати, що було скоєне кримінальне правопорушення, що підтверджується витягом з ЄРДР від 12.03.2020 по кримінальному провадженню № 52020000000000186, копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, постановою про визнання речовими доказами, протоколом допиту свідка ОСОБА_2
07.02.2020 під час затримання ОСОБА_1 в порядку статті 208 КПК України при особистому огляді, виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить та яким користується ОСОБА_1 .
Слідча суддя зазначає, що забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту ( ч.2 статті 168 КПК України).
Під час огляду вказаного мобільного телефону виявлено встановлені мобільні додатки месенджери Signal та Wats App. Оглядом вказаних додатків встановлено, що у месенджері Signal - з`єднання з абонентом № НОМЕР_3 ( ОСОБА_3 ) о 14 год. 56 хв. та 17 год. 54 хв. безпосередньо перед та після отримання неправомірної вигоди. У месенджері Wats App є вихідне повідомлення абоненту № НОМЕР_3 ( ОСОБА_3 ) о 18 год. одразу після отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди, тобто вказаний мобільний телефон є об`єктом кримінально протиправних дій та може бути доказом у кримінальному провадженні.
08.04.2020 старшим детективом НАБУ винесено постанову про визнання мобільного телефону Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 речовим доказом.
З урахуванням зазначеного вище, слідча суддя вважає доведеним той факт, що відомості які містяться у встановлених мобільних додатках месенджери Signal та Wats App на вилученому під час особистому огляді мобільному телефоні телефон Redmi 7 Note Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Тому вважає обгрунтованими доводи детектива про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту вказаного майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, може привести до його зникнення, або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідча суддя не встановила. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Слідча суддя вважає, що передача вилученого майна на відповідальне зберігання власнику з ознайомленням про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин, які не залежать від волі особи, якій він буде наданий на зберігання.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
При цьому слідча суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково( ч.1 ст. 174 КПК).
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання детектива НАБУ Довженко А.С., погодженого з прокурором третього відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП Жовницькою А.В., про арешт майна в рамках кримінального провадження № 52020000000000186 від 12.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження доказів на майно ОСОБА_1 , а саме на мобільний телефон Redmi 7 NOTE Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном, яке виявлено та вилучено 07.04.2020 під час особистого обшуку ОСОБА_1
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідча суддя Широка К. Ю.