Документ № 88705152

Справа № 991/1850/20

Провадження №11-сс/991/331/20

УХВАЛА

09 квітня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,

за участю секретаря судового засідання Дубини Т. Ю.

адвоката Попкова П. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката Попкова П. О. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2020 року про повернення йому скарги на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42018000000002586 від 23.10.2018 року щодо розгляду клопотання про припинення розшуку ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А:

04.02.2020 року адвокат Попков П. О. подав клопотання до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про припинення розшуку ОСОБА_1 у зв`язку зі встановленням органом досудового розслідування його точного місцезнаходження за кордоном та відсутністю статусу підозрюваного.

До початку досудового розслідування ОСОБА_1 покинув територію України та з 26.10.2018 року був прийнятий на тимчасовий консульський облік в Посольстві України в Республіці Сінгапур. Повістки про виклик до органу досудового розслідування та повідомлення про підозру, складене 27.08.2018 року, надсилались йому за адресами, де він не проживає з 2012 року. Відсутність статусу підозрюваного у ОСОБА_1 підтвердив Київський апеляційний суд в ухвалі від 11.07.2019 року у справі № 757/56753/18.

Листом Національного антикорупційного бюро України від 10.02.2020 року Попкова П. О. повідомлено про відсутність у детективів повноважень змінювати чи скасовувати процесуальні рішення та доручення прокурорів, а листом від 17.02.2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомив адвоката про направлення його клопотання для розгляду Національному антикорупційному бюро України.

Оскільки клопотання не було розглянуте, 28.02.2020 року Попков П. О. звернувся зі скаргою на бездіяльність прокурора до Вищого антикорупційного суду, в якій просив визнати її протиправною та зобов`язати прокурора розглянути вказане клопотання.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2020 року скаргу повернуто Попкову П. О. у зв`язку з пропуском десятиденного строку на оскарження бездіяльності прокурора, встановленого ст. 304 КПК України. Клопотання адвоката надійшло до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 06.02.2020 року і підлягало розгляду протягом трьох днів. Оскільки 09.02.2020 року було вихідним днем, бездіяльність прокурора розпочалась 11.02.2020 року і останнім днем її оскарження було 20.02.2020 року. Жодних клопотань про поновлення пропущеного строку оскарження від адвоката не надходило.

Не погодившись з ухвалою, Попков П. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та призначити новий розгляд скарги на бездіяльність прокурора.

Вважає, що десятиденний строк оскарження розпочався 19.02.2020 року, коли він отримав лист від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про направлення клопотання до Національного антикорупційного бюро України, а не 11.02.2020 року, як помилково вважає слідчий суддя.

Обговоривши доводи апеляційної скарги адвоката, який підтримав в судовому засіданні свої вимоги у повному обсязі, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій прокурор зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Слідчий суддя вірно встановив, що строк оскарження бездіяльності прокурора розпочався із закінченням триденного строку, встановленого кримінальним процесуальним законом для розгляду клопотання сторони захисту, тобто 11.02.2020 року і завершився 20.02.2020 року.

КПК України пов`язує строк оскарження бездіяльності прокурора саме з моментом початку такої бездіяльності, а не з повідомленням особи про результати розгляду клопотання, тому доводи адвоката про те, що бездіяльність прокурора розпочалась з моменту отримання ним листа від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 19.02.2020 року колегія суддів відхиляє як такі, що не відповідають приписам кримінального процесуального закону.

Крім того, рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачені ст. 303 КПК України. Питання розшуку особи або його припинення не відносяться до сфери судового контролю за досудовим розслідуванням і належать до виключної компетенції слідчого, прокурора, а тому їх рішення, дії чи бездіяльність з цих питань не можуть бути оскаржені слідчому судді.

За наведених обставин ухвала слідчого судді про повернення Попкову П. О. скарги на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є законною та належно обґрунтованою.

Керуючись статтями 220, 303, 304, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2020 року про повернення адвокату Попкову П. О. скарги на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42018000000002586 від 23.10.2018 року щодо розгляду клопотання про припинення розшуку ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу Попкова П. О. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. В. Панаід