- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б., Панаід І.В.
- Секретар : Дубина Т.Ю.
- Захисник/адвокат : Сірика Є.В., Голуменкова В.В., Миколишина Р.В.
- Прокурор : Кричун В.В.
Справа № 991/2364/20
Провадження №11-сс/991/309/20
У Х В А Л А
08 квітня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В. І.,
суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,
за участю секретаря судового засідання Дубини Т. Ю.,
прокурора Кричуна В. В.,
захисників Сірика Є. В., Голуменкова В. В., Миколишина Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги прокурора Кричуна В. В. та захисників Сірика Є. В., Голуменкова В. В. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2020 року у кримінальному провадженні № 42017000000000518 від 23.02.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Донецька, зареєстрованого в квартирі АДРЕСА_1 , проживаючого в квартирі АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Детектив Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Вишневський Ю. В. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання послався на те, що детективами здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в серпні 2016 року
ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою створили та до лютого 2018 року керували злочинною організацією, учасники якої заволоділи коштами ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля» та ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» у розмірі 51 175 947,59 гривень шляхом організації та проведення публічних закупівель гірничого обладнання за завищеними цінами вказаними державними підприємствами з наперед визначеним та підконтрольним злочинній організації підприємством.
У зв`язку зі значним обсягом завдань, які виникали у злочинної організації, ОСОБА_1 разом з невстановленою особою залучили до неї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які готували тендерні пропозиції підконтрольних підприємств, шукали реальних постачальників та здійснювали контроль за роботою членів тендерних комітетів державних підприємств.
Окрім підконтрольної злочинній організації ТОВ «Доненергоекспорт», до публічних закупівель були також залучені ТОВ «Тріалтрейд» та ТОВ «Універсал Інвест-Строй» для імітації конкурентних торгів.
Враховуючи, що поставки товару державним підприємствам відповідно до договорів з ТОВ «Доненергоекспорт» та ТОВ «Універсал Інвест-Строй» здійснені злочинною організацією за заздалегідь узгодженою завищеною ціною, загальна сума націнки, якою вона заволоділа, та збитків, завданих державним підприємствам, становила 51 175 947,59 гривень.
16 березня 2020 року 07 годині 35 хвилин ОСОБА_1 затримано та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, а саме: заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації; створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, керівництві такою організацією, участі у ній та у злочинах, вчинюваних організацією.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2020 року частково задоволено клопотання детектива та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з 16.03.2020 року до 14.05.2020 року із визначенням розміру застави у 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 261 200 гривень, та покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених пунктами 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя виходив з того, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 є доведеною з огляду на відомості, які містять надані для дослідження в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зокрема: висновки судових економічних експертиз № 5, 6, 7 від 10.12.2019 року, згідно з якими втрачені активи державних підприємств визнаються збитками і становлять 51 175 947, 59 гривень; довідки спеціалістів Державної аудиторської служби щодо невідповідності тендерної документації вимогам законодавства, а тендерних пропозицій - умовам, викладеним в тендерній документації; протоколами допиту свідків, які підтверджують виконання службовими особами державних підприємств та підпорядкованих товариств вказівок ОСОБА_1 як одного з керівників злочинної організації; протоколи пред`явленням особи для впізнання за фотознімками, в яких зафіксований факт впізнання ОСОБА_1 свідками.
На думку слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, зокрема, з огляду на санкції, передбачені за вчинення особливо тяжких злочинів, наявність у ОСОБА_1 документів для виїзду за кордон, тісні родинні зв`язки з особами, які зареєстровані на непідконтрольній органам державної влади території Донецької області, відсутність у підозрюваного будь-якого майна та місця роботи на підконтрольній Україні території.
Прокурор у судовому засіданні також довів ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з огляду на його роль керівника злочинної організації, можливість чинити тиск на учасників провадження як на етапі досудового розслідування, так і на етапі судового розгляду.
Доводи прокурора про існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не були підтверджені у судовому засіданні.
Враховуючи обставини кримінального провадження, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, за висновком слідчого судді, буде недостатнім для запобігання встановленим ризикам.
Слідчий суддя погодився також з доводами сторони обвинувачення про те, що затримання ОСОБА_1 працівниками НАБУ без ухвали суду відповідало закону, оскільки на момент затримання ризик його втечі існував.
На ухвалу слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині визначення розміру застави та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 20 000 530 гривень, що складає 9515 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вважає необґрунтованими висновки суду про неможливість застосування запропонованого прокурором розміру застави. Хоча слідчий суддя погодився, що розмір застави в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків, однак, визначаючи його в розмірі 1 261 200 гривень, не врахував належним чином його фактичний майновий стан, масштаб вчинюваних ним оборудок, низькі соціальні зв`язки.
Захисники Сірик Є. В., Голуменков В. В. подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати дану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива.
Вказують на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 та 255 КК України.
Долучені до клопотання детектива документи, зокрема висновки судово-економічних експертиз, не містять даних про причетність підозрюваного до вчинення протиправних дій, будь-який вплив на рішення тендерних комітетів державних підприємств про закупівлю гірничого обладнання.
Необґрунтованим є і висновок слідчого судді щодо ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду. З початку досудового розслідування 23.02.2017 року жодних спроб переховування він не вчиняв, завжди повертався з-за кордону на територію України, а непідконтрольну органам державної влади територію Донецької області відвідував лише один раз у 2015 році. Підозрюваний не притягувався раніше до кримінальної відповідальності, утримує двох дітей, повністю усвідомлює тяжкість інкримінованих йому злочинів та готовий доводити свою невинуватість в суді.
Недоведеним є ризик незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків, оскільки суддя безпосередньо сприймає показання свідків під час їх допиту у судовому засіданні і не може обґрунтовувати свої висновки чи посилатись на показання, надані слідчому, прокурору на стадії досудового розслідування. У будь-якому разі, відомості про такий вплив відсутні в матеріалах кримінального провадження.
Слідчий суддя належно не проаналізував можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зокрема особистого зобов`язання, особистої поруки, які були б достатніми для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та уникнення передбачених КПК України ризиків.
Розмір застави був обраний ОСОБА_1 без врахування його майнового стану, зокрема відсутності нерухомого майна, відкритих банківських рахунків, коштів, які дозволили б її внести.
Заслухавши доповідь головуючого, доводи апеляційних скарг прокурора та захисників, які підтримали в судовому засіданні свої вимоги у повному обсязі, думку підозрюваного, який підтримав вимоги скарг захисників, дослідивши матеріали провадження в необхідному обсязі, колегія суддів дійшла таких висновків.
В апеляційних скаргах захисники просять поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, оскільки її повний текст був проголошений 20.03.2020 року, що перешкоджало можливості подати апеляційні скарги раніше 25.03.2020 року. Колегія суддів вважає вказані причини поважними , у зв`язку з чим пропущений ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2020 року підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти визначеним кримінальним процесуальним законом ризикам.
Висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, відповідає матеріалам клопотання і колегія суддів погоджується з його правильністю.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
У даному провадженні висновки судових економічних експертиз, документи, показання свідків, інші докази свідчать про ймовірність існування злочинної організації з чіткою ієрархію, де одним з керівників є ОСОБА_1 , яка заволоділа коштами державних підприємств шляхом організації та проведення публічних закупівель гірничого обладнання за завищеними цінами.
З цих причин доводи захисників про відсутність у матеріалах клопотання про застосування запобіжного заходу даних про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень не є достатньо переконливими.
Обґрунтованим колегія суддів вважає і ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.
Його можливість вільно перетинати державний кордон України з іншими країнами, а також наявність умов, в тому числі, житлових, перебувати на непідконтрольних органам державної влади та окупованих на даний час територіях разом з членами своєї сім`ї є обставинами, які в сукупності з підозрою в особливо тяжких злочинах створюють ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Висновок слідчого судді щодо наявності ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків у цьому кримінальному провадженні є вірним з огляду на його роль як керівника злочинної організації, відомості та докази, проаналізовані слідчим суддею.
Аргументи сторони захисту щодо відсутності на даний час у матеріалах провадження доказів незаконного впливу підозрюваного на свідків не спростовують висновку про наявність такого ризику загалом з урахуванням обставин кримінального правопорушення. Безпосередність сприйняття показань свідків суддею в судовому засіданні при розгляді кримінального провадження по суті також не виключає ризику незаконного впливу на них.
Погоджується колегія суддів і з неможливістю застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, враховуючи характер ризиків переховування від слідства і суду, незаконного впливу на свідків, тривалість протиправної діяльності, розмір заподіяної шкоди та інші обставини кримінального правопорушення у складі злочинної організації, в якому особа підозрюється. Соціальні зв`язки підозрюваного, утримання двох дітей не є достатніми підставами для обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_1 , доведених ризиків, розміру шкоди погодився з доводами клопотання про те, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Однак застава в розмірі 20 000 530 гривень, на якій наполягав прокурор, є для підозрюваного непомірною. Органом досудового розслідування не надано достатніх доказів на її обґрунтування. Беручи до уваги наявність у ОСОБА_1 на утриманні двох малолітніх дітей, цивільної дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, слідчий суддя дійшов висновку про здатність застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 261 200 гривень, забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками слідчого судді.
Дійсно, за обставинами кримінального провадження розмір застави у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Відповідає матеріалам провадження і висновок щодо непомірності застави в розмірі 20 000 530 гривень.
Однак колегія суддів вважає необґрунтованим відхилення слідчим суддею як непереконливих доводів сторони обвинувачення щодо необхідності врахування при визначенні розміру застави тяжкості та специфіки кримінального правопорушення, завданої ним майнової шкоди.
Відповідно до підозри ОСОБА_1 був одним з засновників та керівників злочинної організації, яка на протязі тривалого часу здійснювала протиправну діяльність на заволодіння коштами державних підприємств в розмірі 51 175 947, 59 гривень. Неналежне врахування слідчим суддею цих обставин призвело до визначення підозрюваному застави в розмірі 1 261 200 гривень, що на переконання колегії суддів, є явно недостатнім заходом кримінального забезпечення та вимагає збільшити її до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 102 000 гривень.
Такий розмір застави колегія суддів не вважає непомірним для підозрюваного. Хоча відповідно до матеріалів клопотання за ним не зареєстровано права власності на нерухоме майно, транспортні засоби, його офіційні доходи з 2016 по 2019 роки складають в середньому біля 5000 гривень на рік, цивільна дружина отримує тільки соціальні виплати, однак сім`я орендує квартиру в житловому кварталі бізнес-класу «Новопечерські Липки » по АДРЕСА_2 , за дружиною ОСОБА_6 на праві власності зареєстровані транспортні засоби: Porsche Cayenne, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дата реєстрації - 23.08.2019 рік; BMW M6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації - 15.03.2019 рік.
Зазначене дає підстави вважати високим матеріальний рівень життя підозрюваного за відсутності у нього офіційних джерел доходу, а відтак і помірним розмір визначеної застави.
Доводи сторони захисту щодо майнового стану ОСОБА_1 (відсутності у нього нерухомого майна, коштів та рахунків у банках) колегія суддів оцінює критично як такі, що не спростовують висновку про високий матеріальний рівень життя підозрюваного і помірність визначеної для нього застави.
За наведених обставин апеляційні скарги захисників задоволенню не підлягають, а скаргу прокурора слід задовольнити частково, скасувавши оскаржувану ухвалу в частині визначення розміру застави та постановивши в цій частині нову, якою збільшити його до 2 102 000 гривень.
Крім того, на час розгляду апеляційних скарг підозрюваний вніс заставу, визначену слідчим суддею, та відповідно до ст. 202 КПК України вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваної ухвали тільки в частині розміру грошової застави, вона вважає за можливе у відповідності до ч.6 ст.182 КПК України надати підозрюваному п`ятиденний строк для внесення збільшеного розміру застави без зміни запобіжного заходу протягом цього строку.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
У задоволенні апеляційної скарги захисників відмовити, а апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.03.2020 року у кримінальному провадженні № 42017000000000518 від 23.02.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, в частині визначення йому грошової застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб скасувати та постановити в цій частині нову, якою визначити заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 102 000 (два мільйони сто дві тисячі) гривень.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Надати підозрюваному ОСОБА_1 строк 5 (п`ять) днів з моменту проголошення даної ухвали для її виконання, протягом якого запобіжний захід йому не може бути змінено.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді С. Б. Боднар
І. В. Панаід