- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/3047/20
Провадження1-кс/991/3136/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., дослідивши скаргу Міністерства оборони України на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 12013110090003558 від 16.03.2013,
ВСТАНОВИВ:
Ця скарга надійшла до Вищого антикорупційного суду 10.04.2020.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2020 скарга була передана для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіну Т.Р.
Заявник стверджує, що 06.02.2020 ним до Національного антикорупційного бюро України подано клопотання із вимогою про вжиття детективом заходів забезпечення у кримінальному провадженні № 12013110090003558 від 16.03.2013 шляхом звернення до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на нежитлові приміщення по вул. Бориспільській, 19 у м. Києві .
За результатами розгляду клопотання, 13.02.2020 детективом Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Іщуком М.О. винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні клопотання. Приймаючи таке рішення детектив зазначив про відсутність підстав для звернення із клопотанням про накладення арешту із метою забезпечення його збереження як речового доказу. Також зазначив, що на досудовому провадженні клопотання про накладення арешту вирішується слідчим суддею, а не судом як зазначено у клопотанні представника потерпілого.
За твердженням заявника невжиття детективом заходів із накладення арешту на нежитлові приміщення по вул. Бориспільській, 19 у м. Києві негативно впливає на інтереси Міністерства оборони України, яке є неволодіючим власником цього нерухомого майна та є порушенням ст. 40, 84, 92, 93, 98, 100, 131, 170, 171 КПК України.
З цих підстав, заявник просить:
- визнати протиправною бездіяльність детектива Іщука М.О., а також групи детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110090003558 від 16.03.2013;
- скасувати рішення - постанову детектива НАБУ Іщука М.О. від 13.02.2020 про відмову у задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України Іщука М.О. вчинити дії зазначені у клопотанні від 06.02.2020 № 407/182.
Як на підставу звернення до слідчого судді із цієї скаргу заявник посилається на п. 1 та 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
Так, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
За змістом ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Із матеріалів скарги, зокрема, заяви представника Міністерства оборони України від 04.03.2020 за вих. № 407/324 вбачається, що клопотання № 407/182 від 06.02.2020 було отримано Національним антикорупційним бюро України 10.02.2020.
За результатами розгляду клопотання, 13.02.2020 детективом Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Іщуком М.О. винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання.
Тобто клопотання представника Міністерства оборони України розглянуто у строки, визначені ч. 1 ст. 220 КПК України. Детектив здійснив належне процесуальне реагування на це клопотання - виніс постанову, як того вимагає ч. 2 ст. 220 КПК України.
Відмова у задоволенні клопотання представника Міністерства оборони України, оформлена постановою та у строк, передбачений ч. 1 ст. 220 КПК України не може розцінюватися як бездіяльність детектива, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Заявником фактично оскаржується не бездіяльність детектива, а його рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання про звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на майно.
КПК України передбачає право на оскарження на досудовому провадженні, зокрема, рішень слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Із наведеної норми, що узгоджується із роз`ясненнями, що містяться у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» вбачається, що п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а не будь-яких процесуальних дій, для проведення яких учасник кримінального провадження вносив клопотання слідчому.
Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України).
До слідчих (розшукових) дій, відповідно до Глави 20 КПК України відносяться, зокрема: допит, пред`явлення особи, речей або труп для впізнання, проникнення до житла чи іншого володіння особи, обшук, огляд, слідчий експеримент, освідування особи, проведення експертизи.
Водночас вимоги, викладені у клопотанні представника Міністерства оборони України за вих. № 407/182 від 06.02.2020, є вимогами про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження і не можуть бути предметом оскарження відповідно до п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то в такому разі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
З цих підстав, належить відмовити у відкритті провадження за скаргою Міністерства оборони України.
Керуючись ст. ст. 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою Міністерства оборони України на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 12013110090003558 від 16.03.2013.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін