Документ № 88761099

Справа № 991/3003/20

Провадження1-кс/991/3092/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Андрійчука Р. Б. (на підставі ордеру),

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора САП Кричуном В. В., Жовницької А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Довженко Андрія Сергійовича, - про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Житомир, громадянин України, раніше не судимого, що працює на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

9 квітня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ Довженка А. С. про застосування запобіжного заходу у виді застави.

У клопотанні зазначається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Виклад фактичних обставин

У клопотанні зазначається, що 27.11.2019 року, слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах низкою фізичних осіб - підприємців під час господарських відносин з ТОВ «Столична ювелірна фабрика».

28.02.2020 року працівники Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області та Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області провели низку обшуків на об`єктах, пов`язаних з ТОВ «Столична ювелірна фабрика», під час яких було вилучено комп`ютерну техніку, документацію, ювелірні вироби. Обшуки були проведені на підставі ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва.

Детектив зазначає, що начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області ОСОБА_1, за посередництва адвоката ОСОБА_4, вимагали та отримали від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 50 тисяч доларів США за припинення кримінального переслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138 від 27.11.2019 року, не перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Столична ювелірна фабрика» та повернення вилучених у ході розслідування 32 кілограмів заготівок під ювелірні вироби.

Детектив зазначає про таке: початку березня 2020 року у ОСОБА_1 виник умисел направлений на вимагання та отримання від засновників ТОВ «Столична ювелірна фабрика» неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення ним, як службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої йому влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб. З цією метою ОСОБА_1 залучив до своєї злочинної діяльності раніше знайомого адвоката ОСОБА_4

Так, на початку березня 2020 року до власника бренду ТОВ «Столична ювелірна фабрика» звернувся адвокат ОСОБА_3, який повідомив, що діє від імені адвоката ОСОБА_4, та що необхідно вирішити питання щодо вказаного кримінального провадження. Після цього, ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_4 , який повідомив засновника ТОВ «Столична ювелірна фабрика» ОСОБА_5 , що йому необхідно сплатити 4 мільйони гривень податкових платежів до бюджету та 1,2 мільйони гривень в якості неправомірної вигоди за припинення кримінального переслідування за фактом ухилення від сплати податків ТОВ «Столична ювелірна фабрика».

ОСОБА_5 повідомив цю інформацію ОСОБА_2 , який також є засновником ТОВ «Столична ювелірна фабрика».

19.03.2020 року близько 16:10 ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні Свято-Анастасіївського ставропігійного жіночого монастиря, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , на думку детектива, з метою реалізації спільного умислу з ОСОБА_1 , повідомив ОСОБА_2 про можливі негативні наслідки для ТОВ «Столична ювелірна фабрика» у вигляді проведення нових обшуків на об`єктах, пов`язаних із цим товариством під час досудового розслідування кримінального провадження № 32019110000000138.

В подальшому, 21.03.2020 року близько 15:05, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні Свято-Анастасіївського ставропігійного жіночого монастиря, повідомили ОСОБА_2 про необхідність сплатити 4 мільйони гривень податкових платежів до бюджету та пред`явили ОСОБА_2 протиправну вимогу надати ОСОБА_1 через ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 1,5 мільйонів гривень.

Після отримання неправомірної вигоди, зі слів ОСОБА_1 , той зобов`язався виконати дії, що входили до його посадових обов`язків, а саме: припинити активне розслідування кримінального провадження № 32019110000000138, повернути раніше вилучені матеріальні цінності, вжити заходи щодо непроведення обшуків у магазинах ТОВ «Столична ювелірна фабрика», ухвали на які вже отримані, а після відшкодування до бюджету 4 мільйонів гривень, вжити заходи щодо закриття кримінального провадження. При цьому ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , про наявність ухвал про дозвіл на проведення обшуків у даному кримінальному провадженні на об`єктах, пов`язаних із ТОВ «Столична ювелірна фабрика», а також, що обшуки не були проведені за його особистою вказівкою.

У подальшому, 25.03.2020 року близько 16:00, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету № 310 ГУ ДФС України у Київській області, в м. Київ, вулиця Народного ополчення, 5А, повідомив ОСОБА_2 , що уповноважив ОСОБА_4 виступати від його імені у питаннях щодо надання неправомірної вигоди.

30.03.2020 року близько 13:05, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщення ГУ ДФС України у Київській області, повідомив ОСОБА_2 , що він може обговорювати деталі надання неправомірної вигоди з ОСОБА_4 , в тому числі зниження її суми.

31.03.2020 року близько 13:00, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні свого офісу, який знаходиться в АДРЕСА_3 , пред`явив протиправну вимогу надати йому та ОСОБА_1 заздалегідь обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 60 тисяч доларів США. Під час указаної розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 , що указана сума неправомірної вигоди занадто велика та непосильна для нього і висловив прохання знизити її. В подальшому ОСОБА_4 , узгодивши засобами телекомунікаційного зв`язку з ОСОБА_1 прохання ОСОБА_2 , повідомив йому, що розмір неправомірної вимоги становитиме 50 тисяч доларів США.

Так, 06.04.2020 року о 14:27, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 домовились зустрітись 07.04.2020 року о 16:00 для передачі ОСОБА_4 раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 50 тисяч доларів США.

07.04.2020 року близько 18:00, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні свого офісу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , надрукував на своєму персональному комп`ютері у текстовому файлі вимогу, адресовану ОСОБА_2 , залишити кошти у контейнері для паперу, який знаходиться у туалеті указаного приміщення та показав на моніторі надрукований текст. При цьому вголос цю вимогу ОСОБА_4 не промовив.

Виконуючи вказівку ОСОБА_4 , ОСОБА_2 зайшов до зазначеного приміщення туалету та залишив кошти в сумі 50 тисяч доларів США у обумовленому контейнері.

Таким чином, як зазначає детектив, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вимагали та отримали від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 50 тисяч доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют встановленого НБУ України на 07.04.2020 року становить 1 361 825 гривень.

Після цього, 07.04.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 затримано співробітниками НАБУ. В ході проведення невідкладного обшуку офісу адвоката ОСОБА_4 детективи виявили та вилучили грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, на який містяться банківській реквізити, що відповідають 50 000 доларам США, які були вручені ОСОБА_2 протоколом огляду та вручення грошових коштів в рамках контролю за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту від 07.04.2020 року.

Обґрунтування клопотання

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який працює на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області. ОСОБА_1 повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме заявою ОСОБА_2 про вимагання у нього неправомірної вигоди; протоколами допиту свідка ОСОБА_2 ; протоколом огляду і вручення грошових коштів, несправжніх імітаційних засобів; протоколами затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; протоколами обшуку та особистого обшуку; матеріалами ознайомлення з кримінальним провадженням № 3201911000000138; документами, що підтверджують статус ОСОБА_1 як службової особи (наказ, положення); протоколами негласних слідчих (розшукових) дій; та іншими доказами.

Детектив також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.

Детектив зазначає, що враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 647,87 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 361 825 (один мільйон триста шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять п`ять) гривень, оскільки внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки. Також, детектив вказує на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки клопотань про особисту поруку до органу досудового розслідування не надходило, а особисте зобов`язання не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, детектив вказує на те, що у випадку внесення застави, на ОСОБА_1 необхідно покласти додаткові обов`язки, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 08.06.2018 року, виданий Житомирським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

-утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні: ОСОБА_2, ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 ;

-носити електронний засіб контролю.

Доводи сторін

Прокурори Кричун В. В. та Жовницька А. В. підтримали клопотання, попросили його задовольнити. У своїх виступах вони вказали на ключові аспекти клопотання, зокрема, на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Вони пояснили позицію сторони обвинувачення стосовно долучення конкретних доказів до клопотання.

Захисник в цілому заперечив проти задоволення клопотання. Він зазначив, що особисте зобов`язання буде більш доцільним запобіжним заходом у цьому випадку з урахуванням недоведеності деяких ризиків та надмірності застави. Зокрема, він зазначив про те, що не доведено ризик переховування, особливо на тимчасово непідконтрольній території України; також вказав на те, що відсутній ризик впливу на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 вже відсторонили від посади. Щодо застави, то захисник зазначив, що вона надмірна як для доходу ОСОБА_1 .

Захисник також надав документи на підтвердження сімейного стану ОСОБА_1 , позитивну службову характеристику та документи на підтвердження перебування ОСОБА_1 у Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

Підозрюваний ОСОБА_1 надав додаткові пояснення та підтримав доводи захисника.

Вислухавши прокурорів, адвоката (захисника) та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 181 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Слідча суддя повинна дослідити такі обставини:

1.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).

3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Слідча суддя досліджуватиме обставини, зазначені у пункті 4 вище в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення. Слідча суддя також наголошує, що на цьому етапі провадження оцінюються докази лише стосовно доведення чи спростування обставин, які дають судді підстави вважати, що до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід.

Наявність обґрунтованої підозри

Прокурори зазначили, що про підозру було належно повідомлено, і що вона повністю обґрунтовується наявними доказами. Захисник та ОСОБА_1 не заперечили проти цього.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких зазначено у клопотанні. Зокрема, доказами доведено факт спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (це доводиться показами ОСОБА_2 з протоколів допиту від 12.03.2020 року, 17.03.2020 року, 21.03.2020 року, 25.03.2020 року, 01.04.2020 року, 07.04.2020 року; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю від 25.03.2020 року, 03.04.2020 року, 08.04.2020 року (фіксація подій 07.04.2020 року). Під час цього спілкування обговорювалися питання, пов`язані, зокрема, зі здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138. На деяких з цих зустрічей був ОСОБА_1 , що надавав пояснення по ходу кримінального провадження у якому, зокрема, здійснювалися слідчі (розшукові) дії щодо ТОВ «Столична ювелірна фабрика» та контрагентів. Нема сумніву, що розмови стосувалися, зокрема, закриття цього кримінального провадження (так, співрозмовники часто згадують «питання», «ситуацію», яку треба вирішити. Також, слід звернути увагу на те, що протокол НСРД від 08.04.2020 року зазначає про розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у якій ті завуальовано обговорюють питання, що можуть бути пов`язані з наданням неправомірної вигоди. Докази також вказують на те, що відбувалося обговорення щодо суми можливої неправомірної вигоди. Протокол обшуку кабінету ОСОБА_4 від 07.04.2020 року та протокол огляду та вручення грошових коштів від 07.04.2020 року, несправжніх імітаційних засобів вказують на те, що саме надані ОСОБА_2 гроші були вилучені з контейнера у санвузлі приміщення ОСОБА_4 . Малоймовірно, що в умовах відсутності будь-яких домовленостей, ОСОБА_2 залишив у контейнері у санвузлі пакет з грошовими коштами у сумі 50 000 доларів США.

Переконливим також є твердження стосовно того, що ОСОБА_1 є службовою особою, оскільки як начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області він був особою, яка постійно обіймає посаду, що пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України (це підтверджується наказом в. о. Голови ДФС № 3024-о 20.12.2017 року про призначення ОСОБА_1 на цю посаду).

Тому, слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Сторона обвинувачення наводить підтвердження обставин, які з урахуванням характеру, змісту та обсягу повноважень ОСОБА_1 , його відносин з ОСОБА_4 , а також предмету розмов та подальших дій ОСОБА_1 , ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_2 можуть вказувати на можливе вчинення ним отримання та вимагання неправомірної вигоди. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 368 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три такі ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування або суду

Прокурори зазначили, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. У клопотанні також міститься посилання щодо рішення Європейського суду з прав людини про те, що оцінка ризику переховування може відбуватися і з оцінкою загрози суворого покарання. Протягом професійної кар`єри ОСОБА_1 тривалий час працював на керівних посадах у правоохоронних органах, а тому безумовно має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, зокрема Київської, Житомирської області. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово відряджався до зони проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) до Донецької та Луганської областей, а тому має реальні можливості покинути територію України, в тому числі на непідконтрольну та окуповану територію. ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 08.06.2018 року, виданий Житомирським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області.

Сторона захисту заперечує це, та зазначає, що такий ризик нічим не підтверджується. Адвокат зазначив, що ОСОБА_1 не зможе виїхати на тимчасово непідконтрольну територію України.

В розумінні Кримінального кодексу України злочин, інкримінований ОСОБА_1 , є особливо тяжким. Корупційні злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, у цьому випадку злочин стосується можливого вимагання та отримання неправомірної вигоди за використання своїх повноважень особою особою, що виконує обов`язки керівника органу, відповідального за здійснення досудового розслідування, з метою закриття кримінального провадження, тобто з порушенням процедур, передбачених кримінальним процесуальним законом і, відповідно, порушенням незалежності та безсторонності та інших принципів досудового розслідування. При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України також слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 перебував в антитерористичній операції та брав участь в українсько-російській війні на сході України, а тому ризик переховування на непідконтрольній Україні території відсутній. Сторона обвинувачення вказує на те, що у ОСОБА_1 є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проте не зазначено, чи він перебував за кордоном. Зрештою, наявність лише паспорта не свідчить про ризик переховування, хоча можливість переховування можна значно зменшити покладенням обов`язку здачі паспорта. Слідча суддя також враховує ситуацію, пов`язану з обмежувальними заходами карантину на території України та прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановами № 215 від 16.03.2020 року, № 239 від 25.03.2020 року, № 255 від 02.04.2020 року), що суттєво обмежує пересування осіб в межах України та за кордон.

Слідча суддя звертає увагу і на те, що органу досудового розслідування відомі усі місця проживання ОСОБА_1 , а тому ризик переховування на території України є суттєво обмеженим. Також, слідча суддя не бере до уваги аргументацію сторони обвинувачення з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі Punzelt проти Чеської Республіки, оскільки таке посилання у цьому випадку застосовується стороною обвинувачення (державою) для обмеження прав і свобод підозрюваного, які передбачені Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, Рішенням у справі Mozer проти Республіки Молдова та Росії від 23 лютого 2016 року (заява № 11138/10, параграф 222).

Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.

Слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 не має реальної можливості переховуватися за кордоном чи в межах країни. Хоча ймовірність переховування значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначеного злочину, з урахуванням усіх обставин слідча суддя приходить до висновку про відсутність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Сторона обвинувачення доводить цей ризик, вказуючи на те, що заявник ОСОБА_2 є одним із засновників ТОВ «Столична ювелірна фабрика» та у ОСОБА_1 після свого затримання та повідомлення про підозру може виникнути мотив на вчинення протиправних дій проти нього та зазначеного товариства. Як начальник слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС України у Київській області ОСОБА_1 має доступ до вказаного кримінального провадження та має можливість знищити чи спотворити документи, речові докази у ньому з метою спотворення результату досудового розслідування на свою користь чи з метою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності осіб, пов`язаних із ТОВ «Столична ювелірна фабрика». ОСОБА_1 , враховуючи посаду і соціальний статус, під час досудового розслідування, може вживати заходів до знищення чи спотворення інших документів, які можуть бути доказами вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у провадженні. Крім того, під час проведення огляду матеріалів вказаного кримінального провадження від 07.04.2020-08.04.2020 року та обшуку у кабінеті ОСОБА_1 від 07.04.2020 року, не було виявлено імітаційних засобів (документи фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 ) та не встановлено їх місцезнаходження. Це може вказувати на ризик можливого знищення, ховання або спотворення речей чи документів ОСОБА_1 .

Захисник вважає, що такий ризик не доведено, цю думку також підтримав підозрюваний.

Аргументи сторони обвинувачення вказують на те, що на цьому етапі досудового розслідування ще не виявлено усі речі та документи, що можуть бути речовими доказами у справі. Зокрема, враховуючи те, що ОСОБА_1 передавалися імітаційні засоби, а в кабінеті їх не було виявлено, є підстави вважати, що він забезпечив їх знищення або ховання. Необхідно також врахувати, що обговорення обставин закриття кримінального провадження та можливого отримання неправомірної вигоди постійно відбувалося у завуальованій формі, без озвучення суми неправомірної вигоди, набирання суми на калькуляторі та друкування тексту на комп`ютері. Така специфіка обговорення вказує на те, що особи припускали, що їх дії можуть фіксуватися будь-яким чином, а тому були готові до того, щоби приховати факт вчинення злочину. Цей ризик значно зростає з урахуванням того, що ОСОБА_1 здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019110000000138, що стосується, зокрема, компанії ТОВ «Столична ювелірна фабрика», засновником якої є свідок ОСОБА_2 , який здійснював передачу грошових коштів, що була зафіксована працівниками НАБУ.

Слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку, що дійсно є загроза знищення, ховання чи спотворення речей і документів ОСОБА_1 , а тому такий ризик доведено.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні

Прокурори зазначили, що ОСОБА_1 , використовуючи свої набуті зв`язки серед службових осіб судових та правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, має можливість та може впливати на свідків, що створює загрозу підбурювання їх до дачі неправдивих показань, та інших недопитаних і невстановлених до цього часу свідків. Крім того, ОСОБА_1 за своїм службовим становищем має можливість проводити слідчі дії, заходи забезпечення кримінального провадження, заходи примусу, може встановити будь-які персональні дані учасників даного кримінального провадження, що надає додаткові можливості для незаконного впливу. На даний час заступнику начальника управління - начальнику відділу слідчого управління ДФС у Київській області ОСОБА_6 вручено повістки для допиту у якості свідка по вказаному кримінальному провадженню. Одночасно з цим, встановлено, що ОСОБА_6 на виконання вказівки ОСОБА_1 отримав під розписку несправжні імітаційні засоби - документи фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 , які фактично створюють доказову базу у кримінальному провадженні №32019110000000138 та місцезнаходження їх на даний час не встановлено. Враховуючи безпосередню підпорядкованість ОСОБА_6 ОСОБА_1 , існує ризик впливу останнього на свідка для дачі показань необхідних ОСОБА_1 .

Сторона захисту заперечила проти наявності цього ризику, зокрема, вказавши на те, що ОСОБА_1 було відсторонено від посади, а тому він не може впливати на осіб у кримінальному провадженні.

Слідча суддя, оцінюючи докази у сукупності, зважає на вид зв`язків між особами, що є підозрюваними, свідком та іншими учасниками цього кримінального провадження. Необхідно звернути увагу на те, що ОСОБА_1 доручав здійснення організації передачі неправомірної вигоди іншому підозрюваному, ОСОБА_4 , що може свідчити про наявність довіри та стійких зв`язків між цими особами. У такому випадку, вони, будучи обоє причетні до вказаних дій, можуть перешкоджати кримінальному провадженню. У цьому випадку, слідча суддя зважає на вказівку сторони обвинувачення щодо того, що ОСОБА_6 , у якого можуть знаходитися несправжні імітаційні засоби, що були у ОСОБА_1 , є підпорядкованим ОСОБА_1 . Відповідно, з урахуванням своєї посади, ОСОБА_1 може здійснювати адміністративний вплив на осіб, які йому підпорядковуються. Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо відсторонення: хоча можливість відсторонення не виключається, жодна зі сторін не надала підтвердження цього факту, отже, він не може оцінюватися як доведений.

Відповідно, слідча суддя приходить до висновку, що такий ризик доведено.

Оскільки встановлено наявність двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Сторона обвинувачення зазначає про те, що інші запобіжні заходи неможливо застосувати зважаючи на те, що клопотань про особисту поруку до органу досудового розслідування не надходило, а особисте зобов`язання не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Разом з тим, сторона захисту вважає, що запобіжний захід слід обрати не тяжчий за особисте зобов`язання.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Наявність вказаних вище ризиків знищення, ховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , дій до яких підозрюваний може вдатись (особливо з урахуванням ризику знищення, ховання чи спотворення документів), вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, а також достатній майновий стан ОСОБА_1 та його сім`ї у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.

Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.

Разом з тим, з урахуванням розміру неправомірної вигоди, що могла бути отримана, суспільної небезпеки отримання такої неправомірної вигоди особою, що здійснює досудове розслідування, достатнього розміру активів, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, про який і просив детектив та прокурори.

Застава

Як зазначалося раніше, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Слідча суддя зазначає, що застава у межах, передбачених законом, дійсно може забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. У цьому випадку важливим є співвідношення розміру застави, про який просить сторона обвинувачення, та реального впливу такої застави, наслідків її внесення для підозрюваного та, серед усього, пропорційності встановленому доходу. Так, відомості у декларації вказують на те, що у ОСОБА_1 в декларації за 2018 рік зазначено про 245 504 гривень доходу, а також про 215 000 гривень готівкових коштів. Таким чином, станом на 31 грудня 2018 року у ОСОБА_1 особисто було 215 000 гривень готівкою, які є підтвердженими та встановленими за декларацією. Щодо нерухомості та активів членів його сім`ї, то слідча суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами (наприклад, членами сім`ї, у яких є задеклароване ОСОБА_1 майно та грошові кошти), та пропорційність цього заходу в цілому.

З урахуванням цих обставин та дослідивши докази, які були надані сторонами на підтвердження матеріального стану ОСОБА_1 , слідча суддя вбачає, що встановлення розміру застави у розмірі, який пропонує сторона обвинувачення та прокурори, є надмірним з урахуванням кількості грошових коштів, наявність яких у ОСОБА_1 достовірно підтверджена. На цьому етапі розслідування прив`язка до розміру неправомірної вигоди є недоцільною (оскільки ця неправомірна вигода була одразу вилучена уповноваженими особами НАБУ), а розмір застави буде непропорційним тягарем для сім`ї підозрюваного. Слідча суддя вважає, що застава у розмірі 252 240 (двісті п`ятдесят дві тисячі двісті сорок) гривень також зможе забезпечити ним виконання своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом в цілому.

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які було обґрунтовано раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. Проте, такий перелік, з урахуванням доводів захисту, необхідно змінити.

Зокрема, слідча суддя звертає увагу на те, що місце роботи ОСОБА_1 знаходиться у місті Києві, де він проживає (проживав) не у своєму житлі на праві користування; разом з тим, члени його сім`ї, місце реєстрації та місце проживання знаходяться у Житомирі. Накладення обов`язків щодо невиїзду з міста Києва буде надмірним у цьому випадку та не враховуватиме особливостей переміщень ОСОБА_1 між місцем проживання та місцем роботи. Відповідно, застосування електронного браслета у цьому випадку буде також утрудненим.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді застави, так як існують ризики, передбачені підпунктами 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити важливі для кримінального провадженні речі та документи; незаконно впливати на свідка, підозрюваного у кримінальному провадженні. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як застава забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 182, 193 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Довженко Андрія Сергійовича, - про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Житомир, громадянина України, раніше не судимого, що працює на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 520020000000000186 від 12.03.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (КК України)- задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Житомир, громадянина України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 252 240 (двісті п`ятдесят дві тис. двісті сорок грн.).

Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:

Ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 42836259

Номер рахунку за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрювану такі обов`язки:

-прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за першим викликом;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_4 і свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 520020000000000186 від 12.03.2020 року;

-здати органам Державної міграційної служби України паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 08/06/2018.

Звільнити з-під варти в залі судового засідання підозрюваного ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Житомир, громадянина України.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.