Документ № 88778893

Справа № 760/11359/16-к

Номер провадження 1-кп/991/117/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г.,

Танасевич О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Козачини С.С.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Бєжанової А.В.,

особи, яка подала клопотання про

скасування арешту майна, ОСОБА_2 ,

її представника та представника

особи, яка подала клопотання про

скасування арешту майна, ОСОБА_3 адвоката Костроби Т.А.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу до Вищого антикорупційного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015051110000062 від 05 листопада 2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

2. 10 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання прокурора Козачини С.С. про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу до Вищого антикорупційного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане клопотання надійшло до суду у порядку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 188 Кримінального процесуального кодексу України, тобто одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3. Крім того, судом у підготовчому судовому засіданні 10 квітня 2020 року у зв`язку з ухиленням ОСОБА_1 від явки на судовий виклик та неможливістю виконання ухвали про здійснення приводу поставлено на обговорення питання щодо оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук та зупинення судового провадження до розшуку останнього.

ІІ. Позиція учасників підготовчого судового засідання щодо клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу

4. У підготовчому судовому засіданні прокурор Козачина С.С. подане ним клопотання підтримав повністю та зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжких злочинів, за які передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, і на даний час наявні ризики, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор наголосив, що 23 січня 2016 року о 09 годині 06 хвилин ОСОБА_1 , знаючи про досудове розслідування цього кримінального провадження, перетнув кордон України в пункті пропуску Просяне та на територію України більше не повертався, у зв`язку з чим при будь-яких засобах комунікацій не було можливості отримати підпис обвинуваченого ОСОБА_1 про отримання повідомлення про підозру.

Крім того, прокурор зазначив, що на даний час обвинувачений ОСОБА_1 переховується від суду, оскільки за місцем реєстрації та проживання не з`являється, судові виклики не отримує та не повідомляє про місце свого знаходження та причини неприбуття. Перебуваючи на посаді судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, ОСОБА_1 може знищити чи спотворити документи, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в рамках судового провадження, та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

5. Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Бєжанова А.В. зазначила, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає, оскільки вона не мала можливості конфіденційного спілкування зі своїм підзахисним, а прокурором, в свою чергу, не доведено, що обвинувачений був належним чином повідомлений про таке клопотання.

ІІІ. Позиція учасників підготовчого судового засідання щодо оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук та зупинення судового провадження до розшуку останнього

6. Прокурор вважав за доцільне оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та зупинити судове провадження до його розшуку.

7. Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Бєжанова А.В. просила судове провадження зупинити, оскільки розгляд кримінального провадження фактично не здійснюється у зв`язку з неявкою її підзахисного до суду, однак просила обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук не оголошувати.

ІV. Мотиви суду

8. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт з додатками та клопотання прокурора з додатками, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 188 Кримінального процесуального кодексу України прокурор має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини другої статті 188 Кримінального процесуального кодексу України це клопотання може бути подане, зокрема, одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з частиною четвертою статті 189 Кримінального процесуального кодексу України суд відмовляє у наданні дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:

1) обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;

2) одержавши відомості про звернення прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом .

Виходячи зі змісту пункту 4 частини першої статті 190 Кримінального процесуального кодексу України у разі надання дозволу на затримання з метою приводу ухвала суду повинна містити посилання на обставини, які дають підстави для:

- обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення;

- висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу;

- висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або 2 частини четвертої статті 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання.

9. З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, а саме суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області, за пособництва особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, в період часу з 15 листопада 2015 року по 16 грудня 2015 року одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют, встановленим НБУ, на дату одержання неправомірної вигоди становило 93 327,70 грн.

Таким чином, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Також ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що перебуваючи на посаді судді Сєверодонецького міського суду Луганської області, з корисливих мотивів, постановив завідомо неправосудну ухвалу від 04 грудня 2015 року про зняття арешту з транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 .

За цим епізодом, відповідно до обвинувального акта дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що за попередньою змовою спільно з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, з метою використання підробив офіційний документ - договір купівлі-продажу автомобіля, яким підтверджувався факт продажу ОСОБА_5 та купівлі ОСОБА_6 автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Sharan», д.н.з. НОМЕР_1 .

Отже, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , набої для пістолета (патрони), що належать до бойових припасів нарізної вогнепальної стрілецької зброї, в кількості 11 штук.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України.

10. Судом встановлено, що 27 січня 2016 року заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (том № 4 а.с. 166-176).

Повідомлення про підозру 29 січня 2016 року було направлено обвинуваченому ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , що підтверджується супровідним листом від 28 січня 2016 року та фіскальним чеком ПД УДППЗ «Укрпошта» від 29 січня 2016 року (том № 4 а.с. 178, 179).

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що вказане відправлення вручено особисто 04 лютого 2016 року «Юхимук» (том № 4 а.с. 180).

У Кримінальному процесуальному кодексі України відсутнє нормативне визначення змісту стандарту доказування «обґрунтована підозра».

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини наголосив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, пункт 175).

Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

11. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити чи спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, і тим самим вчинити інший злочин - службове підроблення;

- незаконно впливати на свідків з числа працівників Сєвєродонецького міського суду Луганської області та інших учасників кримінального провадження, яких допитано щодо обставин вчиненого злочину;

- іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема шляхом використання зв`язків з працівниками правоохоронних та судових органів, органів державної влади.

12. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 29 червня 2016 року був складений обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42015051110000062, внесеному 05 листопада 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 20-2 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України це кримінальне провадження було передано з Артемівського міськрайонного суду Донецької області за підсудністю до Вищого антикорупційного суду.

Згідно з частиною першою статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

На підставі викладеної норми Вищим антикорупційним судом було повідомлено обвинуваченого ОСОБА_1 про час та місце проведення підготовчого судового засідання шляхом надсилання йому повісток за останнім відомим місцем його проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився у підготовче судове засідання до Вищого антикорупційного суду, зокрема, 20 листопада 2019 року, 02 грудня 2019 року, 30 січня 2020 року, 03 березня 2020 року та 27 лютого 2020 року для розгляду клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З вищевикладеного слідує, що обвинувачений ОСОБА_1 не прибув у підготовче судове засідання більш як два рази.

Крім того, 21 листопада 2019 року судом було направлено до Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області ухвалу про привід обвинуваченого ОСОБА_1 , контроль за виконанням якої покладено на прокурора у кримінальному провадженні - начальника шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачину С.С.

Листом Кремінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28 листопада 2019 року повідомлено, що здійснити привід ОСОБА_1 не виявляється можливим у зв`язку з тим, що останній не проживає в місті Кремінна Луганської області (том № 5 а.с. 34-36).

Поряд з цим, дружина обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні повідомила, що обвинувачений ОСОБА_1 вже кілька років не перебуває за адресою, зазначеною в обвинувальному акті, з нею не спілкується, про місце свого перебування не повідомляє.

Прокурор у своєму клопотанні стверджує, що обвинувачений ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000062, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2015 року, за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, та про те, що обвинувальний акт був переданий до суду.

Так, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні розпочате 05 листопада 2015 року, а 16 грудня 2015 року в помешканні матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 був проведений обшук, у ході якого був вилучений транспортний засіб Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Після цього, 23 січня 2016 року о 09 годині 06 хвилин ОСОБА_1 перетнув кордон України в пункті пропуску Просяне, після чого кордон України станом на 08 січня 2020 року більше не перетинав.

Крім того, вже після того, як ОСОБА_1 перетнув кордон України, він тричі звертався до слідчого судді зі скаргами про повернення вилученого в ході обшуку 16 грудня 2015 року майна.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 знав про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2015 року за № 42015051110000062, та в достатній мірі був проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності на стадії досудового слідства, однак, незважаючи на це, покинув територію України і до цього часу не повертався.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про існування передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 189 Кримінального процесуального кодексу України обставини, необхідної для задоволення клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу.

13. Поряд з цим, вищенаведені обставини також дають достатні підстави прийти до висновку про існування передбаченого частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

14. З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями прокурора про те, що обвинувачений має доступ до документів, які мають істотне значення у цьому кримінальному провадженні, а тому існують передбачені пунктами 2 та 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може знищити чи спотворити вищевказані документи з метою уникнення кримінальної відповідальності, чим також вчинити інший злочин.

15. Враховуючи службове становище ОСОБА_1 , існують передбачені пунктами 3 та 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України ризики його впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не були допитані в ході судового розгляду, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

16. З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором доведено наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 189 Кримінального процесуального кодексу України, для надання дозволу на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

17. Згідно з частиною першою статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вже було зазначено, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 375, частиною третьою статті 358, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України. Санкції вказаних статей Кримінального кодексу України передбачають застосування покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Також прокурором доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України (пункти 13, 14, 15 цієї ухвали), а також той факт, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

З наведеного вбачається, що зазначені прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого.

18. Відповідно до частини першої статті 335 Кримінального процесуального кодексу України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не з`являється у підготовче судове засідання за судовими викликами, які надсилаються на останню відому адресу його місця проживання та реєстрації, а виконання ухвали суду про привід обвинуваченого ОСОБА_1 виявилось неможливим, колегія суддів вважає за необхідне оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та зупинити судове провадження до його розшуку.

19. Поряд з цим, організацію виконання розшуку обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне доручити прокурору у кримінальному провадженні - начальнику шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачині С.С.

Керуючись статтями 189-191, 335, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу до Вищого антикорупційного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

2. Надати дозвіл на затримання ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу до Вищого антикорупційного суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3. Зобов`язати уповноважену службову особу, яка затримала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі даної ухвали, негайно повідомити про це начальника шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачину Сергія Сергійовича за адресою: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15 та за телефонами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

4. Зобов`язати уповноважену службову особу, яка затримала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі даної ухвали, негайно вручити останньому копію зазначеної ухвали.

5. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу обвинуваченого до суду, закінчення 6 місяців з дати постановлення ухвали, добровільного з`явлення обвинуваченого до суду, відкликання ухвали прокурором.

6. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголосити у розшук.

7. Організацію виконання ухвали про розшук обвинуваченого ОСОБА_1 доручити прокурору у кримінальному провадженні - начальнику шостого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачині С.С.

8. Судове провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зупинити до розшуку останнього.

Ухвала в частині зупинення судового провадження може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала в частині зупинення судового провадження набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала в частині зупинення судового провадження, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич