Документ № 88835166

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Біцюк А.В.Справа № 991/1419/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/204/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Павлишина О. Ф., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Халітова С. І.,

прокурора Андронової А. В.,

представника Александрука Р. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андронової Анастасії Вадимівни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2020 року в кримінальному провадженні №52019000000000862,

В С Т А Н О В И Л А:

Від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Андронової А. В. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.02.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 18.02.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання прокурора та строком на два місяці до 18.04.2020 наклав арешт на майно, вилучене 13.02.2020 в ході обшуку за місцем проживання сільського голови Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:(1) ноутбук Lenovo G580 s/n WB08628704 чорного кольору; (2) ноутбук TOSHIBA PSLBOV02502D s/n 58080924Q; (3) мобільний телефон Iphone X s/n GHLYK40xjc17; (4) мобільний телефон Iphone 6 IMEI НОМЕР_1 .

1.2. Свою ухвалу слідчий суддя мотивував тим, що: (1) детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) проводиться досудове розслідування кримінального провадження №52019000000000862 від 03.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК); (2) стороною обвинувачення доведено обґрунтованість підозри того, що службові особи Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Альянс ДС», ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС», ТОВ «Проексп» здійснили та продовжують вчиняти розтрату комунальних та державних коштів в особливо великих розмірах; (3) на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання Гатненського сільського голови, в ході якого виявлено та вилучено майно, яке є тимчасово вилученим майном; (4) постановою детектива НАБУ від 14.02.2020 це майно визнано речовими доказами, адже воно містить відомості важливі для кримінального провадження; (5) стороною обвинувачення не пропущений встановлений законом строк для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна; (6) підставою для арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, адже існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження; (7) застосування арешту майна строком на два місяці є пропорційним втручанню у права й свободи власника, розумним та співрозмірним для досягнення завдань кримінального провадження.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. В апеляційній скарзі прокурор просила скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.02.2020 і постановити нову, якою накласти арешт на вже арештоване оскаржуваною ухвалою майно, але без зазначення строку такого арешту.

2.2. Свої вимоги особа, яка подала апеляційну скаргу, мотивувала тим, що: (1) при постановленні ухвали слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; (2) законодавство не передбачає встановлення строку накладення арешту на майно; (3) ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не передбачено такої підстави скасування арешту майна як закінчення строку дії ухвали, якою його накладено.

ІII. Позиція учасників провадження.

3.1. Прокурор Андронова А. В. підтримала свою апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, зазначені у ній. Додатково пояснила, що постанова детектива, якою майно, ухвала щодо арешту якого оскаржується, визнане речовим доказом без вказівки на термін, упродовж якого воно буде речовим доказом. У ст. 174 КПК не передбачено такої підстави скасування арешту майна як закінчення строку дії ухвали, якою його накладено. Крім того, може виникнути потреба для призначення експертизи, провести яку в разі втрати вилученого майна неможливо.

3.2. Власник майна ОСОБА_1 , будучи належим чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду апеляційної інстанції не прибув.

3.3. Представник власника майна ОСОБА_1 - адвокат Оплімах А. В. подав клопотання про розгляд справи без його участі та без участі в судовому засіданні власника майна.

3.4. Представник власника майна ОСОБА_1 - адвокат Александрук Р. А. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її необґрунтованою. Заначив, що застосування арешту майна на певний строк необхідне для того, щоб сторона обвинувачення звернулася до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до інформації з вилучених носіїв та після його отримання скопіювала необхідну органу досудового розслідування інформацію.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, представника власника майна, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань НАБУ у кримінальному провадженні №52019000000000862 від 03.10.2019 здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, яке стосується того, що «у період із 2018 року по теперішній час службові особи Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «АЛЬЯНС ДС», ТОВ «Проексп», ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС», умисно вчинили та продовжують вчиняти розтрату комунальних та державних коштів в особливо великих розмірах» (т. 1 а. с. 9).

4.2. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.02.2020 надано дозвіл детективам НАБУ на проведення обшуку за місцем проживання сільського голови Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 139-151).

4.3. Результати проведеного 13.02.2020 обшуку оформлені протоколом обшуку від 13.02.2020. Під час обшуку вилучені: (1) ноутбук Lenovo G580 s/n WB08628704 чорного кольору; (2) ноутбук TOSHIBA PSLBOV02502D s/n 58080924Q; (3) мобільний телефон Iphone X s/n GHLYK40xjc17; (4) мобільний телефон Iphone 6 IMEI НОМЕР_1 (а. с. 152-156).

4.4. 14.02.2020 постановою детектива НАБУ у кримінальному провадженні №52019000000000862 вказане у п. 4.3. майно визнано речовими доказами (а. с. 135-138).

4.5. 15.02.2020 прокурор звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зазначене у п. 4.3. (а. с. 1-8, 161).

4.6. 18.02.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання прокурора та наклав строком на два місяці до 18.04.2020 арешт на майно, вилучене в ході обшуку 13.02.2020 за місцем проживання сільського голови Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: (1) ноутбук Lenovo G580 s/n WB08628704 чорного кольору; (2) ноутбук TOSHIBA PSLBOV02502D s/n 58080924Q; (3) мобільний телефон Iphone X s/n GHLYK40xjc17; (4) мобільний телефон Iphone 6 IMEI НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 178, 181-188).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Межі перегляду оскаржуваної ухвали

5.1. У КПК прямо не зазначено, що при здійсненні перегляду ухвали слідчого судді в апеляційному порядку колегія суддів апеляційного суду обмежена доводами апеляційної скарги, але чинною є ч. 1 ст. 404 КПК, в якій вказано, що «суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги». У ст. 404 КПК прямо не зазначено, що наведена норма застосовується і до процедури перегляду рішення слідчого судді. Водночас, згідно з ч. 6 ст. 9 КПК «у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 11 ст. 7 цього Кодексу». Так, у ч. 3 ст. 26 (Диспозитивність) КПК вказано, що «слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». Крім того, ч. 1 ст. 22 КПК вказує, що «кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом».

Отже, як вважає колегія суддів, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді виключно в межах доводів апеляційних скарг.

5.2. Із урахуванням вищенаведеного та доводів, вказаних в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів під час апеляційного розгляду має з`ясувати, чи при постановленні оскаржуваної ухвали допущено порушення вимог КПК, внаслідок яких її може бути скасовано з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора у повному обсязі або відмову у його задоволенні.

(§2) Загальні принципи і їх застосування до обставин конкретного провадження

5.3. В Україні застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна регулюється ст. ст. 132, 170-175 розділу II КПК.

5.4. Так, якщо порівнювати арешт майна з іншими заходами забезпечення кримінального провадження, правила застосування яких передбачені різними статтями розділу II КПК, то можна помітити, що в певних нормах кодексу (які регулюють порядок застосування окремих заходів) прямо передбачено вимоги до строків, на які їх може бути застосовано. Наприклад, про це зазначено у ч. 2 ст. 148 (тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом), ч. 2 ст. 154 (відсторонення від посади), ч. 6 ст. 181 (домашній арешт), ч. 2 ст. 196 (ухвала про застосування запобіжних заходів), ч. 1 ст. 197 (строк дії ухвали про тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою) КПК.

5.5. Натомість у ст. 132 (загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження), а також у ст. ст. 170-175 глави 17 «Арешт майна» розділу II (заходи забезпечення кримінального провадження) КПК не вказано строку, на який такий арешт може бути накладено.

5.6. Поруч із наведеним в абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК при розкритті поняття «арешт майна» використано поєднання слів «тимчасове» і «до скасування у встановленому цим Кодексом порядку». Зокрема, дослівно зазначено: «арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна…».

Наведені формулювання, на думку колегії суддів, підтверджують, що арешт майна накладається тимчасово, до його скасування у порядку, передбаченому КПК.

5.7. Водночас, ст. 174 КПК врегульовано порядок скасування арешту майна, посилання на який міститься в абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК.

5.8. Крім того, ч. 5 ст. 173 КПК передбачає, яку інформацію слідчий суддя має зазначити в ухвалі про арешт майна у разі задоволення клопотання про арешт майна. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 173 КПК «у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб». Тобто, й у вказаній нормі відсутня вказівка на необхідність зазначення в ухвалі строку дії арешту майна.

5.9. Із огляду на вищевказане, на думку колегії суддів, в ухвалі про арешт майна строк, на який він накладається, слідчим суддею визначатися не повинен.

5.10. Оскільки в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя при накладенні арешту на майно визначив строк, на який він його наклав (на два місяці до 18.04.2020), то цим він, як вважає колегія суддів, порушив вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК. Це порушення, на думку колегії суддів, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в розумінні ч. 1 ст. 412 КПК, котре перешкодило слідчому судді ухвалити законне судове рішення.

5.11. Також колегія суддів погоджується з доводом прокурора, зазначеним в її апеляційній скарзі, про те, що ст. 174 КПК не передбачено такої підстави для скасування арешту майна як закінчення строку дії ухвали, якою його накладено.

5.12. У свою чергу випадки, коли слідчий суддя в арешті майна повинен відмовити, визначені ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 173 КПК.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК «застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням». А згідно з ч. 1 ст. 173 КПК «слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».

5.13. Доводи сторони захисту, які б свідчили про наявність у слідчого судді підстав для часткового задоволення клопотання прокурора про арешт майна з визначенням тривалості арешту не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищевикладеним.

5.14. Водночас, на думку колегії суддів, вищенаведене не позбавляє власників майна права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК.

5.15. При цьому колегія суддів зауважує, що майно, арешт якого оскаржувався у даному судовому провадженні, не є тимчасово вилученим майном з огляду на зміст останнього речення ч. 7 ст. 236 КПК. Адже, дозвіл на його відшукання було прямо надано ухвалою про дозвіл на обшук від 06.02.2020. Але з огляду на те, що серед підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна в ч. 3 ст. 132 і ч. 3 ст. 173 КПК не зазначено такої підстави як «наявність майна щодо якого подано клопотання у переліку на відшукання зазначеному в ухвалі про дозвіл на обшук», апеляційний суд не може відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт відповідного майна. Крім того, наявність однієї ухвали згідно КПК не виключає можливість щодо того ж майна постановлення іншої.

(§3) Висновок

5.16. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що за обставин, наведених вище, апеляційну скаргупрокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.02.2020 слід задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати, та постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 7, 115, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2020 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000000862 від 03 жовтня 2019 року задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 13 лютого 2020 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: (1) ноутбук Lenovo G580 s/n WB08628704 чорного кольору; (2) ноутбук TOSHIBA PSLBOV02502D s/n 58080924Q; (3) мобільний телефон Iphone X s/n GHLYK40xjc17; (4) мобільний телефон Iphone 6 IMEI НОМЕР_1 .

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:О. Ф. Павлишин

Д. С. Чорненька