Документ № 88835977

Справа № 991/3125/20

Провадження1-кс/991/3250/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане у кримінальному провадженні № 52019000000001072 від 02.12.2019,

ВСТАНОВИВ:

До судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане у кримінальному провадженні № 52019000000001072 від 02.12.2019.

В обґрунтування своєї заяви заявник послався на той факт, що слідчою суддею Михайленко В.В. порушено правові норми, зокрема, Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі - Інструкція), стосовно належного повідомлення учасника судового провадження про виклик до суду, оскільки про розгляд клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту захисник заявник дізнався у телефонному режимі, а не шляхом надсилання судових викликів, повідомлень та повісток, як того вимагає п. 1 розділу «Судові повістки і повідомлення» Інструкції.

Разом з тим, заявник посилається на те, що 17.01.2020 слідчою суддею Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. винесено ухвалу, згідно якої клопотання про обшук у кримінальному провадженні № 52019000000001072 від 02.12.2019 задоволено частково, зокрема надано обшук детективам НАБУ, в тому числі ст. детективу Догойді Р.П., дозвіл на проведення обшуку у приміщенні Турківського районного суду Львівської області з метою відшукання речей та документів.

Крім цього, у слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. перебуває на розгляді два клопотання: про відсторонення ОСОБА_1 від посади та про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамкам кримінального провадження № 52019000000001072 від 02.12.2019.

Порівнюючи встановленні обставини в ухвалі слідчого судді ВАКС від 17.01.2020 та виклад обставин у клопотаннях про відсторонення заявника від посади і про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з долученими доказами, заявник зазначає, що слідчою суддею Михайленко В.В. вже досліджувались обставини, які прямо стосуються правовідносин та яким вже була надана правова оцінка, що є предметом дослідження при вирішення клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади та клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Тому, на думку заявника, такі дії слідчої судді Михайленко В.В. ставлять під сумнів щодо об`єктивності та неупередженості судді, яка буде розглядати дане клопотання.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями розгляд вказаної заяви про відвід доручено судді Воронько В.Д..

Дослідивши матеріали заяви про відвід, суддя дійшов висновку про повернення матеріалів заяви з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Однак, досліджуючи заяву про відвід, не розглядаючи її по суті, суддею встановлено, що подана заява не містить підпису заявника, тож ідентифікувати особу, що її подала взагалі не можливо, оскільки підпис - реквізит документа, який надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

Так, в силу приписів п. 4.4 розділу 4 Вимог до оформлювання документів Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Державної уніфікованої системи документації Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003, чинного від 01.09.2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, серед обов`язкових реквізитів, які має містити документ, є наявність підпису.

Разом з тим, варто розрізняти два поняття - електронний підпис та електронний цифровий підпис. Перший ототожнюється із аналогом власноручного підпису. Це будь-яке відтворення підпису, за яким можна встановити, що документ в електронній формі підписала саме конкретна людина. А ЕЦП - це вид електронного підпису, отриманий в результаті криптографічного перетворення набору електронних даних. Такий підпис накладається за допомогою особистого ключа і перевіряється відкритим ключем.

Слід зауважити, що заява про відвід надійшла не електронну поштову скриньку суду, однак не містить ані електронного підпису заявника, ані електронного цифрового підпису.

Враховуючи вищевикладене, відсутність підпису заявника свідчить про те, що заява не виражає особисту волю особи, що звернулася до суду, про намір захисту порушених прав.

З огляду на що суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї заяви, оскільки особу, яка її подала не встановлено, а відтак вона підлягає поверненню заявникові.

Керуючись статтями 9, 75, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Повернути заяву ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане у кримінальному провадженні № 52019000000001072 від 02.12.2019.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії відповідної ухвали.

Суддя В.Д. Воронько