- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
Справа № 991/2184/20
Провадження1-кс/991/2229/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Мінаєва Дмитра Дмитровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 року (матеріали виділено у кримінальне провадження № 42018000000000675 від 22.03.2018 року),
ВСТАНОВИЛА
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання Мінаєва Дмитра Дмитровича (далі - заявника), що діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 року на нерухоме майно, а саме:
1)квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 85888620;
2)житловий будинок, з надвірними побудовами та спорудами 510,8 квадратних метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 1 червня 2017 року було накладено арешт на вказане вище майно; в подальшому, цю ухвалу було змінено ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року (справа № 757/30673/17-к), яка залишила це майно під арештом. Заявник вважає, що його було накладено необґрунтовано.
Основним аргументом щодо накладення арешту на майно було те, що ОСОБА_1 придбала це майно за грошові кошти, що були незаконно отриманими її сином, який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 року (в подальшому, матеріали виділено у кримінальне провадження № 42018000000000675 від 22.03.2018 року). Заявник зазначає, що не було обґрунтовано факт отримання ОСОБА_1 цього майна від підозрюваного у кримінальному провадженні, факт одержання його внаслідок вчинення злочину, або інші суттєві обставини, які б вказували на злочинне походження майна. Матеріали клопотання про накладення арешту на майно не містили жодного доказу, на підставі якого встановлювалися ці обставини.
Заявник стверджує, що ОСОБА_1 придбала це майно на свої заощадження, які були отримані в якості доходу від здійснення підприємницької діяльності, яку вона здійснює з 1998 року. Зокрема, тільки в 2013 році вона отримала дохід у сумі 5 041 927,85 гривень, з якого сплатила усі податки.
Також, заявник зазначає, що майно має законне та підтверджене джерело походження, не містить слідів кримінального правопорушення, що розслідується в межах цього кримінального провадження, і не є об`єктом, на який безпосередньо був спрямований злочин. Також, він звернув увагу на те, що Сімейний кодекс України передбачає презумпцію роздільності майна батьків і дітей; що третя особа не несе цивільну відповідальність за підозрюваного; а також що ОСОБА_1 не є підозрюваною, обвинуваченою, чи взагалі учасником кримінального провадження. Вона має намір продати належні їй об`єкти нерухомості з метою отримання прибутку.
У судовому засіданні заявник двічі не з`явився в судове засідання, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.
Детектив Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Квакуша А. С. не з`явився у судове засідання, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутністю. В удовому засіданні 17 березня 2020 року надав письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна. У них він зазначив про те, що ОСОБА_3 , який є підозрюваним у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 року переховується від слідства, та оголошений у розшук з 06.03.2018 року. У ході розслідування було встановлено, що він здійснював дії, спрямовані на приховування одержаного злочинним шляхом майна та створення видимості його легального походження, оформлюючи його, зокрема, на свою матір ОСОБА_1 . У неї наявно багато об`єктів нерухомого майна, що викликає сумніви у тому, що це майно було придбано за доходи від її підприємницької діяльності. Детектив також надав актуальні витяги з державних реєстрів (зокрема, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта) щодо нерухомого майна ОСОБА_1 , а також копію судових рішень - ухвали Печерського районного суду від 13.02.2020 року, якою залишено без задоволення клопотання заявника про скасування арешту майна, та Вищого антикорупційного суду від 05.02.2020 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання заявника про скасування арешту майна.
Встановлені обставини
Слідча суддя проаналізувала клопотання заявника та дослідивши матеріали справи, прийшла до наступного.
29.05.2017 року у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 року було складено письмове повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_3 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України). ОСОБА_3 підозрюється в тому, що за його участі в злочинній організації, «програмні» підприємства, які перебували на обліку ДПІ в структурі ДПА (ДПС, ГУ Міндоходів) у місті Києві, безпідставно сформували податкові зобов`язання з податку на додану вартість, якими підтверджено податковий кредит, незаконно використаний суб`єктами господарювання реального сектору економіки, з подальшим спричиненням державі збитків у вигляді ненадходження податків. Зокрема, підприємство ТОВ «Експотрейд Нью» у період з січня по травень 2013 року безпідставно сформувало податкові зобов`язання на суму 327 220 275 гривень, що призвело до втрат доходів бюджету держави на суму 502 390 740 гривень, у тому числі від ненадходження ПДВ та податку на прибуток.
13.03.2018 року матеріали досудового розслідування з цього кримінального провадження було виділено в окреме провадження, якому було присвоєно № 42018000000000563.
22.03.2018 року з кримінального провадження № 42018000000000563 було виділено матеріали в інше окреме кримінальне провадження № 42018000000000675. В це провадження також перейшли матеріали стосовно ОСОБА_3 .
Фактичні обставини вказують на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2017 року було накладено арешт на майно третьої особи, ОСОБА_1 , зокрема:
1)квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 85888620;
2)житловий будинок, з надвірними побудовами та спорудами 510,8 квадратних метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, це рішення було змінено ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.09.2017 року, а саме було скасовано заборону користування деяким майном. Арешт на вказані об`єкти нерухомості було залишено без змін. В цьому провадженні арешт було накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Під час розгляду клопотання у першій інстанції, заявник не був присутній у судовому засіданні; під час перегляду цього судового рішення в апеляційній інстанції був присутній представник власника майна, тобто представник ОСОБА_3
13.02.2020 року слідча суддя Печерського районного суду міста Києва постановила ухвалу за клопотанням заявника, в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, накладеного ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.09.2017 року. Оскільки ні заявник клопотання, ні представник органу досудового розслідування, прокурор не з`явилися в судове засідання, слідча суддя прийняла рішення про залишення клопотання без задоволення, оскільки на час розгляду клопотання, заявлені вимоги не підтримувалися.
Разом з тим, 05.02.2020 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду також розглянув клопотання заявника, подане в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, накладеного ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19.09.2017 року. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя визнав накладення арешту обґрунтованим та таким, що на даний момент є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, та відмовив у задоволенні клопотання заявника.
Заявник надав на підтвердження доходів ОСОБА_1 довідку про доходи за період з 1998 по 2016 роки, яка дійсно підтверджує отримання доходу в 5 041 927,85 гривень у 2013 році (зокрема, 5 000 490,88 від одного контрагента).
Відповідно до відомостей з державних реєстрів, станом на 16.03.2020 року ОСОБА_1 володіє, серед іншого:
1)майново-складським комплексом, загальною площею 918 квадратних метри, що було набуто у 2014 році;
2)адміністративною будівлею, загальною площею 1717 квадратних метри, що було набуто у 2013 році;
3)будівлею готелю з оздоровчим центром, загальною площею 2259,7 квадратних метри, що було набуто у 2014 році;
4)будинком, загальною площею 1224,9 квадратних метри, що було набуто у 2012 році;
5)на праві користування (оренди) земельною ділянкою, площею 0,4081 гектари, що було набуто у 2013 році (дата внесення запису у 2014 році);
6)житловим будинком з господарськими побудовами, що було набуто у 2012 році;
7)житловим будинком з нежитловими приміщеннями, загальною площею 1416,3 квадратних метри, що було набуто у 2013 році;
8)житловим будинком з житловою прибудовою та надвірними побудовами, загальною площею 93,9 квадратних метри, що було набуто у 2012 році;
9)житловим будинком з надвірною побудовою, загальною площею 277,4 квадратних метри, що було набуто у 2009 році;
10)земельною ділянкою, площею 0,0908 гектари, що було набуто у 2013 році;
11)земельною ділянкою, площею 0,0461 гектари, що було набуто у 2013 році;
12)квартирою, загальною площею 45,4 квадратних метри, що було набуто у 2009 році;
13)квартирою, загальною площею 46,15 квадратних метри, що було набуто у 2015 році;
14)житловим будинком з надвірними побудовами та спорудами, загальною площею 510,8 квадратних метри, що було набуто у 2013 році;
15)житловим будинком з надвірними побудовами, загальною площею 58,9 квадратних метри, що було набуто у 2012 році;
16)квартирою, загальною площею 60,3 квадратних метри, що було набуто у 2015 році.
Мотивація суду
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК України, власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Клопотання було подане заявником, який представляє інтереси особи, що є власником майна. Таким чином, заявник є особою, яка уповноважена звертатися із клопотанням про скасування арешту майна.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Таким чином, при дослідженні доказів та доводів сторін, слідча суддя встановлює відсутність підстав для можливого подальшого застосування арешту, а також підстави для необґрунтованості накладеного арешту. Разом з тим, перевірка ухвали, якою було накладено арешт на майно (ухвали Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року) не проводиться. Слідча суддя не уповноважена на такий розгляд. Що потрібно встановити так це підстави для скасування арешту, які виникли станом на момент розгляду клопотання, що є відмінністю від перегляду судом вищої інстанції, оскільки слідча суддя не оцінює ухвалу про накладення арешту на майно на предмет його законності та обґрунтованості в момент накладення арешту. Тому, слідча суддя критично оцінює доводи детектива щодо того, що розгляд клопотання про скасування арешту майна є, по суті, переглядом рішення Апеляційного суду міста Києва, оскільки апеляційне оскарження та скасування арешту в порядку статті 174 КПК України мають різні процесуальні ролі.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна (пункт 12 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року).
Слідча суддя звертає увагу на те, що під час вирішення питання про накладення арешту на майно у першій інстанції представник власника майна не був присутній. Втім, під час апеляційного розгляду за апеляційними скаргами представника власника майна Потєя І. Д. та прокурора, була присутня ОСОБА_4 , представник власника майна ОСОБА_3 Отже, детектив звертає увагу на те, що звернення з клопотанням про скасування арешту майна у цьому випадку до Вищого антикорупційного суду не є можливим, оскільки з таким клопотанням може звертатися учасник кримінального провадження, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна. Слідча суддя бере до уваги ці доводи, проте зазначає, що оскільки при первинному розгляді накладення арешту на майно представник власника майна не був присутній (тобто, під час розгляду клопотання про арешт майна Печерським районним судом міста Києва 1 червня 2017 року), звернення зі скасуванням арешту все ж є можливим.
Таким чином, перевіряються обставини, на які у клопотанні посилається заявник.
Арешт майна є втручанням у право власності, відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання є пропорційним втручанням у права людини та необхідним у демократичному суспільстві у випадку, якщо забезпечується виконання завдання арешту майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідча суддя звертає увагу на те, що на майно ОСОБА_1 арешт було накладено з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України). Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (ч. 4 ст. 170 КПК України). Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна (п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України).
Заявник стверджує, що ОСОБА_1 придбала це майно на свої заощадження, які були отримані в якості доходу від здійснення підприємницької діяльності, яку вона здійснює з 1998 року. Зокрема, тільки в 2013 році вона отримала дохід у сумі 5 041 927,85 гривень, з якого сплатила усі податки. Детектив, при цьому, переконаний, що ці об`єкти нерухомості могли бути придбані за грошові кошти, які були одержані внаслідок вчинення злочину ОСОБА_3 . Детектив вказує на те, що у ході розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 здійснював дії, спрямовані на приховування одержаного злочинним шляхом майна та створення видимості його легального походження, оформлюючи його, зокрема, на свою матір ОСОБА_1 . У неї наявно багато об`єктів нерухомого майна, що викликає сумніви у тому, що це майно було придбано за доходи від її підприємницької діяльності.
Заявник наводить аргументи щодо необґрунтованості накладення арешту, і не наводить доводи щодо того, що у накладенні арешту на майно відпала потреба. Тому, слідча суддя оцінює лише ці доводи й вирішує питання щодо необґрунтованості накладеного арешту.
Зокрема, оцінюючи доводи у сукупності щодо кількості об`єктів нерухомого майна та відповідності доходів ОСОБА_1 кількості цих об`єктів, слідча суддя зазначає, що вони не є пропорційними. З наданих витягів з державних реєстрів вбачається, що ОСОБА_1 набула у власність 13 об`єктів нерухомого майна та 1 об`єкт на праві користування (оренди) протягом періоду можливого вчинення кримінальних правопорушень своїм сином, ОСОБА_3 , та після нього. Дохід від підприємницької діяльності, на який посилається заявник, був отриманий у 2013 році, 4 об`єкти нерухомого майна були придбані у 2012 році; решта ж була придбана або в період значно раніше, або ж пізніше. Дохід до 2013 року не можна вважати значним.
Тому, слідча суддя вважає, що, як і зазначала колегія суддів Апеляційного суду міста Києва, арештоване майно ОСОБА_1 може бути предметом спеціальної конфіскації, оскільки є підстави вважати, що воно могло бути одержане внаслідок вчинення злочину її сина, ОСОБА_3 , щодо якого і здійснюється кримінальне провадження. Тому, накладення такого арешту є пропорційним обмеженням права власності ОСОБА_1 , оскільки накладене відповідно до вимог закону та є необхідним для забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи зазначене вище, слідча суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у задоволенні клопотання Мінаєва Дмитра Дмитровича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 року (матеріали виділено у кримінальне провадження № 42018000000000675 від 22.03.2018 року) на таке майно:
1)квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 85888620;
2)житловий будинок, з надвірними побудовами та спорудами 510,8 квадратних метрів, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Широка К. Ю.