- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
- Захисник/адвокат : Любого А.В.
Справа № 991/1571/20
Провадження1-кс/991/1604/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України з вимогою про зобов`язання старшого детектива НАБ України, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015, розглянути відповідно до вимог ст. 220 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, від 10.02.2020 № 4 про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що Національним антикорупційнимбюро Україниздійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України. Захисник звернувся до детектива НАБ України з клопотанням № 4 від 10.02.2020 про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015. Однак, листом детектива НАБ України ОСОБА_5 від 11.02.2020 № 0412-252/5653 захисника ОСОБА_3 повідомлено про відмову в задоволенні його клопотання, посилаючись на відсутність правових підстав вчинення таких дій, оскільки, на думку детектива, ОСОБА_3 не є стороною захисту у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, постанови в порушення чинного кримінального законодавства детективом не винесено.
Наявні обставини і стали підставою для звернення заявника до слідчого судді з цією скаргою.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу повністю підтримав.
Детектив у засідання суду не прибув, але подав слідчому судді заперечення на скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її вимог. А також детектив виклав клопотання про розгляд скарги без його участі.
Заслухавши захисника, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати її розгляд за відсутності детектива та приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченомуКПК України.
Частиною 1ст. 303 КПК Українивизначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК Українипередбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Як свідчать матеріали скарги, згідно із складеним в зазначеному кримінальному провадженні стороною обвинувачення стосовно ОСОБА_4 письмовим повідомленням про підозру від 22.12.2014, останній, обіймаючи з 04.11.2010 посаду Генерального прокурора України, тобто, будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, в 2013 році заволодів бюджетними коштами, призначеними для поточного ремонту будівель Генеральної прокуратури України, у особливо великих розмірах на суму 68358418 грн. Заволодіння бюджетними коштами здійснено шляхом їх переказу на рахунок фіктивного підприємства ТОВ «Телсі», яке визнане переможцем конкурсних торгів за усною вказівкою ОСОБА_4, за нібито виконані роботи з поточного ремонту приміщень будівель Генеральної прокуратури України, які насправді виконані Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України та іншими будівельними організаціями, з подальшою конвертацією у готівку та звернення цих коштів на користь ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб.
Постановою прокурора Генеральної прокуратури України від 30.04.2015 з матеріалів досудового розслідування № 42014000000000310, відомості про яке були внесені до Єдиного Реєстру досудових розслідувань 22.04.2014, в окреме провадження виділені матеріали щодо вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з присвоєнням в Єдиному реєстрі досудових розслідувань виділеним матеріалам досудового розслідування реєстраційних номерів № 42015000000000815 та № 42015000000000816 та з об`єднанням зазначених матеріалів в одному провадженні за № 42015000000000815.
Постановою слідчого Генеральної прокуратури України від 30.04.2015 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000815 зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Постановою прокурора Генеральної прокуратури України від 11.12.2015 з матеріалів досудового розслідування № 42014000000000310, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2014, в окреме провадження виділені матеріали щодо ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших осіб, в тому числі, по кримінальному правопорушенню, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, з присвоєнням в Єдиному реєстрі досудових розслідувань виділеним матеріалам досудового розслідування реєстраційних номерів НОМЕР_1, 42015000000002735, 42015000000002736, 42015000000002737 з об`єднанням зазначених матеріалів в одному провадженні за № 42015000000002734.
Незважаючи на виділення в окреме кримінальне провадження матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України, якому присвоєно № 42015000000000815 і відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2015, сторона обвинувачення у кримінальному провадженні № 42015000000002734, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2015, продовжувала досліджувати обставини кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, викладені в письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 від 22.12.2014, в тому числі, збирати докази, що мають значення для кримінального провадження щодо ОСОБА_4 . Крім того, у кримінальному провадженні № 42015000000002734, стосовно ОСОБА_4 застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження.
Так, в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42015000000002734, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2015, містяться відомості про заволодіння ОСОБА_4 за попередньою змовою з народним депутатом України ОСОБА_6, службовими особами Генеральної прокуратури України та іншими особами протягом 2010 - 2014 років бюджетними коштами в особливо великих розмірах в сумі 68 млн. грн, призначеними на поточний ремонт будівель та будівництво нової будівлі Генеральної прокуратури України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Саме за таким кримінальним правопорушенням стосовно ОСОБА_4 розслідується і кримінальне провадження № 42015000000000815, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2015.
Відповідно до витягу з ЄРДР ОСОБА_10 не повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях.
Разом з тим, з вказаного витягу з ЄРДР вбачається, що досудове розслідування здійснюється відносно ОСОБА_4 .
10.02.2020 захисником ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_3 старшому детективу НАБ України у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015 заявлене письмове клопотання № 4 про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на дату надання мені зазначеного витягу для ознайомлення; постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі - старшими детективам, детективам Національного антикорупційного бюро України та призначення старшого слідчої групи - старшого детектива, детектива Національного антикорупційного бюро України; постанови, в якій визначена група прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють повноваження прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні, а також, старшого прокурора такої групи; постанови (постанов) про зупинення досудового розслідування, винесеної (винесених) прокурором (прокурорами) Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, старшим детективом, детективом (старшими детективами, детективами) Національного антикорупційного бюро України; постанови (постанов) про відновлення досудового розслідування, винесеної (винесених) прокурором (прокурорами) Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, старшим детективом, детективом (старшими детективами, детективами) Національного антикорупційного бюро України.
У відповідь на вищевказане клопотання № 4 захисник отримав лист від 11.02.2020 № 0412- 252/5653 за підписом детектива Першого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, в якому повідомлялося про відсутність у адвоката ОСОБА_3 передбачених КПК України законних підстав для розгляду його клопотання в порядку ст. 220 КПК України та надання йому для ознайомлення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734, відомості про яке були внесені до ЄРДР 11.12.2015, оскільки, на думку детектива, ОСОБА_3 не є стороною захисту у вказаному кримінальному провадженні.
Як встановлено слідчим суддею та слідує з матеріалів кримінального провадження № 42015000000002734 від 11.12.2015, відносно ОСОБА_4 продовжується проведення досудового розслідування НАБ України без повідомлення йому про підозру.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, належне ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_11 з забороною його відчуження.
Порядок кримінального провадження на території України, відповідно до ст. 1 КПК України, визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини визначає «кримінальне обвинувачення» як «офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння», при цьому, «в деяких випадках це може робитися у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного» (рішення у справі «Екле проти Німеччини»).
Європейським судом з прав людини як висунення обвинувачення визнаються, зокрема, такі обставини: арешт особи (рішення у справі «Вемхофф проти Німеччини»), офіційне повідомлення про намір здійснення стосовно особи кримінального переслідування (рішення у справі «Ноймайстер проти Австрії»), початок досудового слідства проти конкретної особи чи арешт банківських рахунків конкретної особи (рішенняу справі «Рінґайзен проти Австрії»). Гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, користується особа, викликана як свідок у кримінальній справі, але фактично підозрювана у вчиненні злочину (зокрема, їй були поставлені запитання під час допиту, які можуть бути використані проти неї як обвинувальні) (рішення у справі «Сервес проти Франції»). Європейським судом з прав людини поняття «кримінальне обвинувачення» пов`язане із вчиненням різноманітних процесуальних дій, передбачених національним законодавством, від початку досудового розслідування і до ухвалення судового рішення.
Отже, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що обвинуваченим (підозрюваним) у вчиненні кримінального правопорушення є особа, відносно якої фактично розпочато досудове слідство, з моменту офіційного доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння.
Згідно із ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 зазначеного Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Набуття особою, відносно якої розпочато досудове розслідування, прав підозрюваного КПК України, зокрема ст. 276-279 КПК України, не врегульоване.
Згідно із ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення зазначеного Кодексу нерегулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 вказаного Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України однією із засад кримінального провадження є верховенство права.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуваннямособливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Системний аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України свідчить про те, що підозрюваному притаманні такі ж ознаки і риси, що і й обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, з огляду на ст. 9 КПК України та практику Європейського суду з прав людини особа, відносно якої розпочате досудове розслідування за фактом вчинення цією особою конкретного кримінального правопорушення, повинна мати процесуальні права підозрюваного.
З урахуванням наведеного, необхідності збирання стороною обвинувачення в кримінальному провадженні № 42015000000002734 доказів, що мають значення для підозри у вчиненні кримінального правопорушення та її спростування стороною захисту, письмове повідомлення про яке винесено ОСОБА_4, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, ОСОБА_4 є особою, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а отже, має права підозрюваного, передбачені ст. 42 КПК України, в тому числі, право мати захисника та право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має, зокрема, право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивованапостанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
З огляду на викладене, слідчий суддя погоджується з бездіяльністю детектива НАБ України та приходить до висновку, що скаргу адвоката ОСОБА_3 слід задовольнити повністю з підстав, викладених вище.
Керуючись статтями 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002734 від 11.12.2015, розглянути відповідно до вимог ст.220 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, №4 від 10.02.2020 про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1