Документ № 89057806

справа № 991/1809/20

провадження №11-сс/991/249/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Боднара С.Б., Михайленка Д.Г.,

секретаря судового засідання Євфіменко К.М.,

за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Трускавецьким міським судом Львівської області),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про повернення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке 07 травня 2019 року внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000374,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді його клопотання як потерпілого у кримінальному провадженні, відомості про яке 07 травня 2019 року внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000374.

Скарга слідчому судді обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , зазначаючи себе потерпілим у цьому кримінальному провадженні, 13 лютого 2020 року звернувся до САП із клопотанням згідно зі ст.220 КПК України, яке направив засобами електронної пошти. Оскільки на час подання скарги до слідчого судді подане клопотання не розглянуто, заявник вважає, що має місце бездіяльність прокурора САП - процесуального керівника у кримінальному провадженні, яка полягає у нерозгляді його клопотання.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року зазначену скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику на підставі того, що до матеріалів скарги заявником не додано жодного підтвердження його статусу потерпілого, у зв`язку з чим на підставі наданих матеріалів скарги слідчий суддя прийшла до висновку про відсутність у особи підтвердження права на подання скарги за ч.1 ст.303 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

03 березня 2020 року Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій він, не погодившись з судовим рішенням від 02 березня 2020 року, просить суд скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою призначити до розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду його скарги по суті.

В обґрунтування заявлених вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до наданих відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000374 він у даному кримінальному провадженні є саме потерпілим, а слідчий суддя, не дослідивши та не з`ясувавши ці обставини під час судового розгляду, передчасно та безпідставно повернула скаргу, зазначивши про відсутність у нього статусу потерпілого, який мав бути встановлений саме під час розгляду скарги по суті.

Позиції учасників судового провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні викладені в апеляційній скарзі обставини та вимоги підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити, зазначивши, що сумніви відносно його статусу потерпілого, на підставі яких слідчий суддя прийняла оскаржуване рішення, повинні бути встановлені суддею саме під час розгляду скарги по суті, проте не зроблені передчасно під час вирішення питання прийнятності поданої скарги, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення на його думку підлягає скасуванню.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив провести апеляційний розгляд без участі прокурора, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечував, оскаржуване рішення від 02 березня 2020 року просив залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначивши, що ОСОБА_1 є заявником у кримінальному провадженні, відомості про яке 07 травня 2019 року внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000374, проте не є потерпілим, у зв`язку з чим 15 травня 2019 року детективом у вказаному провадженні прийнято постанову про відмову у залученні ОСОБА_1 потерпілим. З урахуванням цього, на думку прокурора, слідчим суддею під час вирішення питання щодо прийнятності поданої скарги та можливості призначення її до розгляду на виконання вимог ст.304 КПК України правомірно повернуто скаргу заявникові без розгляду.

Мотиви суду.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.

Здійснення такого контролю шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, визначено главою 26 КПК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Положення ст.304 КПК України визначають умови щодо скарги, поданої в порядку ст.303 КПК України, зокрема строків її подання та дії слідчого судді, суду в разі неприйнятності скарги.

Перевірка скарги на прийнятність за п.1 ч.2 ст.304 КПК України передбачає встановлення того, що особа, яка звернулась зі скаргою, має право подавати таку скаргу.

Наявність чи відсутність права подавати скаргу є складовою відповідного процесуального статусу відповідного учасника кримінального провадження. У зв`язку з цим, для того щоб встановити чи має особа право подавати скаргу слідчий суддя має встановити процесуальний статус цієї особи на підставі доданих до скарги документів.

В разі невідповідності скарги передбаченим кримінальним процесуальним законом вимогам, остання у передбачених випадках повертається особі, яка її подала, або слідчий суддя, суд відмовляють у відкритті провадження за нею, при чому встановлення слідчим суддею, судом відповідності скарги вимогам ст.ст.303,304 КПК України є обов`язковим процесуальним етапом при вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження за скаргою та повинно бути вчинено за кожною отриманою слідчим суддею скаргою.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається особі, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Зміст цієї норми передбачає обов`язок повернення слідчим суддею скарги особі, яка її подала, в разі встановлення відсутності процесуального права на оскарження за ст.303 КПК України.

Даний висновок спростовує доводи ОСОБА_1 щодо необхідності встановлення його процесуального статусу, а відтак і наявності процесуального права, лише вже під час розгляду слідчим суддею скарги по суті, оскільки встановлення слідчим суддею, судом процесуального статусу скаржника після відкриття провадження під час судового розгляду суперечить вимогам за нормами ст.304 КПК України, за якими дії слідчим суддею, судом повинні бути вчинені саме під час вирішення питання про можливість відкриття провадження по справі.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, в пункті першому поданої 28 лютого 2020 року слідчому судді скарги, ОСОБА_1 зазначає себе потерпілим у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені на підставі його заяви, проте до скарги не додано належного підтвердження того, що він дійсно є потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

У зв`язку з цим слідчий суддя під час вирішення питання щодо можливості призначення скарги до розгляду правильно встановила, що скарга є неприйнятною, оскільки ОСОБА_1 зазначивши у скарзі що він є потерпілим, не надав слідчому судді належного підтвердження зазначеного процесуального статусу.

Таким чином, на підставі матеріалів скарги, слідчий суддя, встановивши відсутність підтверджень заявником ОСОБА_1 статусу потерпілого у кримінальному провадженні, відомості про яке 07 травня 2019 року внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000374, правомірно та обґрунтовано повернула скаргу без розгляду особі, яка її подала.

Суд зауважує, що ані в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не спростував доводів слідчого судді щодо відсутності у нього статусу потерпілого та відповідно права подавати скаргу.

Враховуючи викладене, скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора САП законно і обґрунтовано повернута заявнику слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Колегія суддів також звертає увагу, що повернення скарги ОСОБА_1 не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України, у разі підтвердження скаржником статусу потерпілого у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 303, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року про повернення скарги ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

Семенников О.Ю. Боднар С.Б. Михайленко Д.Г.