- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
- Суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О., Семенников О.Ю.
- Секретар : Онуфрієнко І.В.
Справа № 761/5127/20
Провадження №11-сс/991/298/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2020 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,
учасники судового провадження: захисник Сіліна М. Д., прокурор Висоцька Н. В.,
розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Дьоміна Дениса Сергійовича на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2020 про відмову у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.03.2013.
Історія провадження
1.Генеральною прокуратурою України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.17.11.2019 в рамках цього кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28 - частиною 3 статті 209 КК.
3.17.02.2020 на вказане повідомлення про підозру захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Дьомін Д. С. подав скаргу до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва (далі також - скарга).
4.18.02.2020 слідчий суддя постановила ухвалу про відмову у відкритті провадження за вказаною скаргою.
5.06.03.2020 захисник Дьомін Д. С. подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу до Київського апеляційного суду (далі також - апеляційна скарга). Суддею Київського апеляційного суду було встановлено, що 27.02.2020 Генеральний прокурор визначив підслідність у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.03.2013 за детективами Національного антикорупційного бюро України.
6.12.03.2020 суддя Київського апеляційного суду постановив передати апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Дьоміна Д. С. на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку пункту 20-2 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
7.18.03.2020 суддею-доповідачем Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційна скарга призначена до апеляційного розгляду.
Зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
8.Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2020 відмовлено у відкритті провадження за скаргою на повідомлення про підозру, яка була подана захисником на підставі пункту 10 частини 1 статті 303 КПК в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
9.Ухвала мотивована тим, що скарга подана в рамках кримінального провадження № 12013220540000400, до якого не застосовується зазначений вище пункт частини 1 статті 303 КПК (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017). При цьому слідчий суддя виходила з таких мотивів: (1) частину 1 статті 303 КПК було доповнено пунктом 10 щодо оскарження повідомлення про підозру на підставі Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017; (2) зазначене доповнення не має зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін; (3) відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 12013220540000400 внесені 31.03.2013, тобто до набуття чинності відповідних змін, які зворотної дії не мають в силу прямої вказівки закону (пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017); (4) скарга подана на повідомлення про підозру, яка не підлягає оскарженню, тому на підставі частини 4 статті 304 КПК відмовлено у відкриті провадження.
Вимоги та мотиви апеляційної скарги
10.Захисник в апеляційній скарзі висловлює прохання скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
11.Доводи апеляційної скарги можна умовно поділити на три групи: (1) щодо строку подання апеляційної скарги; (2) щодо можливості оскарження повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12013220540000400; (3) щодо необґрунтованості повідомлення про підозру ОСОБА_1
12.У першій групі доводів захисник зазначив, що (1) оскаржувана ухвала була постановлена 18.02.2020 без виклику особи, яка подала скаргу; (2) її повний текст захисник отримав лише 02.03.2020, що підтверджується відповідною розпискою, наявною в матеріалах провадження; (3) апеляційна скарга подана 06.03.2020, тобто в межах строку апеляційного оскарження.
13.В обґрунтування можливості оскарження повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 12013220540000400 захисник посилається на таке: (1) зміни запровадженні Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 поліпшують становище підозрюваного ОСОБА_1 , тому на підставі статті 58 Конституції України мають зворотну дію в часі; (2) слідчий суддя мала застосовувати загальне правило, передбачене статтею 5 КПК, та застосовувати той процесуальний закон, який є чинним на момент звернення із відповідною скаргою до слідчого; (3) положення пункту 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 щодо незворотності в дії у часі положення про можливість оскаржити повідомлення про підозру прямо суперечить конституційному принципу зворотності дії закону в разі поліпшення становища людини, принципу правової визначеності, порушує право на доступ до суду; (4) можливість оскарження повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12013220540000400 підтверджується практикою Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України.
14.Щодо повідомлення про підозру ОСОБА_1 захисник зазначив, що останнє є необґрунтованим та незаконним, вручене з грубим порушенням норм КПК.
Позиції учасників судового провадження
15.Захисник Сіліна М. Д. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
16.Прокурор Висоцька Н. В. заперечувала проти задоволення апеляційної та просила залишити її без задоволення.
17.Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явились, будь-яких заяв чи клопотань не подавали. Участь учасників судового провадження в апеляційному розгляді не є обов`язковою та їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
18.Суд має вирішити, чи підлягає оскарженню повідомлення про підозру в межах кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.03.2013.
19.На це питання Суд надає негативну відповідь з мотивів, наведених нижче.
20.У цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування стороною захисту оскаржено до слідчого судді повідомлення про підозру в порядку пункту 10 частини 1 статті 303 КПК. Частину 1 статті 303 КПК було доповнено пунктом 10 щодо можливості оскарження під час досудового розслідування повідомлення про підозру на підставі Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017. Це доповнення набрало чинності 15.03.2018 та було введено в дію з 16.03.2018, не має зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017).
21.Отже, шляхом прямої вказівки в Законі України № 2147-VIII від 03.10.2017 визначено питання щодо дії норми пункту 10 частини 1 статті 303 КПК.
22.Відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 12013220540000400 були внесені 31.03.2013, тобто до набуття чинності відповідних змін, які зворотної дії не мають та не застосовують до таких кримінальних проваджень в силу прямої вказівки закону.
23.Таким чином, сторона захисту подала скаргу в межах кримінального провадження, до якого не застосовується зазначений вище пункт КПК (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017). Саме з цих підстав слідчий суддя відмовила у її задоволенні, не розглядаючи скаргу по суті, та з таким висновком погоджується Суд.
24.Закон пов`язує можливість оскарження повідомлення про підозру в межах конкретного кримінального провадження з часом реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у цьому провадженні (а не з часом повідомлення про підозру), а саме кримінальне провадження має бути розпочато (відомості про кримінальне правопорушення мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань) після 15.03.2018. Час повідомлення особі про підозру в межах кримінального провадження, розпочатого до 15.03.2018, не обумовлює застосування пункту 10 частини 1 статті 303 КПК.
25.Фактично в апеляційній скарзі захисник висловлює незгоду з положенням пункту 4 параграфу 2 розділу4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 щодо незворотності дії у часі положення про можливість оскаржити повідомлення про підозру та щодо застосування інституту оскарження повідомлення про підозру до кримінальних проваджень, розпочатих до 15.03.2018, зазначаючи про його неконституційність у цій частині. Проте вирішення цього питання знаходиться поза межами компетенції Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
26.Разом з тим, слід зазначити, що принцип незворотності дії в часі матеріального закону та випадки його зворотної дії отримали конституційне закріплення в статті 58 Основного Закону України. Правила дії в часі кримінального матеріального закону та правила дії кримінального процесуального закону є відмінними. На відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе (постанова Верховного Суду України від 17.12.2015 у справі № 5-205кс15).
27.Захисник ставить під сумнів вказану правову позицію Верховного Суду України, посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 та окрему думку судді Козюбри М. І. стосовно рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2001 від 05.04.2001. Однак рішення Конституційного Суду України, на яке посилається захисник, стосуються тлумачення норм права щодо зворотної дії в часі матеріального закону. Отже, це рішення не є релевантним щодо дії в часі процесуального закону. Щодо посилання адвоката на окрему думку судді Конституційного Суду України, то слід зазначити, що обов`язковими до виконання є лише рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України (стаття 151-2 Конституції України).
28.Всі підозрювані в кримінальних провадженнях, розпочатих до 15.03.2018, мають рівні процесуальні права. Законодавче розширення процесуальних прав підозрюваних в рамках кримінальних проваджень, розпочатих після 15.03.2018, в частині можливості оскарження повідомлення на підозру, не є дискримінацією підозрюваних (за будь-якою ознакою) в межах кримінальних проваджень, які розпочаті до 15.03.2018. Зазначеними вище доповненнями не погіршується становище останніх, адже вони не позбавляються жодних процесуальних прав, які мали до змін, зокрема, доводити свою правову позицію щодо необґрунтованості підозри на стадії досудового розслідування при вирішенні питань, які потребують констатації наявності обґрунтованої підозри, чи щодо своєї невинуватості під час судового провадження.
29.Скарга на повідомлення про підозру в межах кримінальних проваджень, розпочатих до 15.03.2018, може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК (частина 2 статті 303 КПК). Тобто в цих випадках етап судової перевірки вчинення органом досудового розслідування певних процесуальних дій законодавцем перенесено на стадію судового провадження, що не порушує сутності конституційного права особи на судовий захист. Таким чином, нормами КПК гарантовано підозрюваному механізм судового захисту від необґрунтованого повідомлення про підозру і в кримінальних провадженнях, які розпочаті (відомості про кримінальне правопорушення у яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань) до 15.03.2018.
30.Зміст норми, передбаченої пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 сформульовано зрозуміло та чітко, що унеможливлює будь-яке двозначне тлумачення щодо його дії в часі та виключає правову невизначеність при застосуванні в частині оскарження повідомлення про підозру, обумовлює повну прогнозованість судової процедури.
31.Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК (частина 1 статті 24 КПК). Нормою статті 303 КПК (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) передбачено вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування. Відповідно до цієї норми повідомлення про підозру в межах кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.03.2013 не підлягає оскарженню, що не є обмеженням доступу до суду і в розмінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
32.Так, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). В ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення ЄСПЛ у справі Ashingdane v. The United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
33.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження стороною захисту повідомлення про підозру, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності скарг (звернень до суду) і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження повідомлення про підозру в межах кримінальних проваджень, які розпочаті до 15.03.2018. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на доступ до суду, оскільки доводи, викладені в скарзі та апеляційній скарзі, хоча і не можуть бути розглянуті слідчим суддею по суті, проте це компенсується наявністю права (1) подати скаргу на повідомлення про підозру під час підготовчого провадження (частина 2 статті 303 КПК) та (2) доводити необґрунтованість підозри як на стадії досудового розслідування при вирішенні відповідних процесуальних питань, так і під час розгляду кримінального провадження по суті (частина 2 статті 22 КПК).
Висновок Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
34.Повідомлення про підозру в межах кримінального провадження, яке розпочато до 15.03.2018, на стадії досудового розслідування оскарженню не підлягає і це не є порушенням права на доступ до суду.
35.З мотивів, наведених вище, слідчий суддя законно відмовила у відкритті провадження за скаргою захисника на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.03.2013.
36.Керуючись статтями 303, 304, 405, 407, 422 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2020 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Г. Михайленко
Судді І. О. Калугіна
О. Ю. Семенников