Документ № 89130729

Справа № 4910/10/19-к

Провадження №1-кп/4910/1/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

"04" травня 2020 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.

секретар судового засідання Демченко Л.О.

за участю:

прокурора Малик О.І.

захисників: Калашников Є.В.

Авдієнка О.А., Реви А.Л. (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання захисника Авдієнка О.А. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014080000000003 від 9 січня 2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Нікополь, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст клопотання та позиції учасників

Захисник Авдієнко О.А. звернувся з клопотанням щодо скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року у справі № 760/22283/19 на майно, що належить третій особі ОСОБА_2 , у вигляді заборони відчуження на майно корпоративних прав (частки у статутному капіталі) юридичної особи: ТОВ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СТАЛЕВИХ ТРУБ «ЮТІСТ» (код ЄДРПОУ - 37837198). Своє клопотання мотивує необґрунтованим накладенням арешту через те, що статті 96-1, 96-2 Кримінального кодексу набрали чинність в грудні 2013 р., а інкримінований злочин завершено в червні 2013 р, через що спеціальна конфіскація до відповідного майна не може бути застосована. Крім того стверджував, що договір дарування корпоративних прав неповнолітній дочці обвинуваченого ОСОБА_2 складено 16.07.2019 р. з нагоди її 16-річчя, а отже до повідомлення ОСОБА_1 про підозру.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисники Калашников Є.В., Рева А.Л. клопотання підтримали.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, вказавши, що клопотання накладено обґрунтовано, оскільки за версією сторони обвинувачення згадане майно придбане обвинуваченим за рахунок коштів, одержаних від вчинення інкримінованого злочину. Крім того вказала на те, що договір дарування корпоративних прав неповнолітній дочці від 16.07.2019 р. нотаріальному посвідченню не підлягав, і справжня дата його вчинення (до повідомлення про підозру або після) - не відома.

2. Релевантне законодавство

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

За змістом ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже законом передбачено застосування двоскладового тесту при вирішенні слідчим суддею або судом питання щодо скасування арешту майна - для його вирішення необхідно дати відповідь на два питання: (1) Чи відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна? (2) Чи було арешт накладено необґрунтовано?

Кримінальний кодекс України було доповнено статтями 96-1 «Спеціальна конфіскація» та 96-2 «Випадки застосування спеціальної конфіскації» Законом України N 222-VII від 18.04.2013, що набув чинності 15 грудня 2013 р. Відповідно до ст. 96-1 КК в первинній редакції, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умови вчинення злочину у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК в первинній редакції, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

В подальшому до ст. 96-1, 96-2 неодноразово вносились зміни. Згідно з редакцією статті 96-1 КК на момент накладання арешту, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п.1 ч. 1 ст. 96-2 КК в редакції на момент накладання арешту, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

3. Оцінка та мотиви суду

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року у справі № 760/22283/19 були задоволені клопотання прокурора Малик О.І., накладено арешт на майно, що належить третій особі ОСОБА_2 , у вигляді заборони відчуження корпоративних прав (частки у статутному капіталі) юридичної особи: ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ» (код ЄДРПОУ - 37837198).

Арешт був накладений з посиланням на ч. 1 ст. 170 КПК України та п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України те, що відповідне майно може підлягати спеціальній конфіскації.

Для вирішення питання щодо необхідності скасування арешту судом буде застосовано вищенаведений 2-складовий тест.

(1) Чи було арешт накладено необґрунтовано?

Слідчий суддя, обгрунтовуючи можливість застосування спеціальної конфіскації щдо згаданих корпоративних прав, в ухвалі від 29 серпня 2019 р. вказав на те, що придбання корпоративних прав відбулось після вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Стороною захисту відповідного твердження не спростовано, жодних доказів щодо дат набуття корпоративних прав, формування статутного капіталу суду не надано.

Так само в суду відсутні підстави і вважати, що набуття корпоративних прав, формування статутного капіталу відбулося до набрання чинності первинною редакцією ст. 96-1 та ст. 96-2 КК. Відповідні питання належить дослідити в ході судового розгляду.

Отже необґрунтованості застосування слідчим суддею арешту майна судом не встановлено.

(2) Чи відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна?

Сторони не порушували питання щодо відпадання потреби в застосуванні арешту майна як підстави для його скасування.

Оскільки на даний час розгляд кримінального провадження триває, судове рішення не ухвалене, по справі здійснюється судовий розгляд, арешт на корпоративні права є співмірним заходом забезпечення кримінального провадження; в ході розгляду клопотання, судом не встановлені та учасниками провадження не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту, а тому підстави для скасування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження - відсутні.

Крім того, як суд уже вказував в ухвалі по цій справі від 18 вересня 2019 року, зі змісту абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України вбачається, що правом на подання відповідного клопотання наділений власник або володілець відповідного майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-174, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Авдієнка О.А. щодо скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року у справі № 760/22283/19 на майно, що належить третій особі ОСОБА_2 , у вигляді заборони відчуження на майно корпоративних прав (частки у статутному капіталі) юридичної особи: ТОВ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СТАЛЕВИХ ТРУБ «ЮТІСТ» (код ЄДРПОУ - 37837198) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.