Пошук

Документ № 89153274

  • Дата засідання: 08/05/2020
  • Дата винесення рішення: 08/05/2020
  • Справа №: 991/1695/20
  • Провадження №: 52018000000000538
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
  • Секретар : Заплатинської К.В., Зубріцької А.М.

Справа № 991/1695/20

Провадження1-кс/991/1730/20

УХВАЛА

08 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.,за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В, Зубріцької А.М., особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Свою скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 20.02.2020 ним було подано на ім`я керівника УВК НАБУ Осипчука Р.С. заяву вих. № 3795/20 про вчинені кримінальні правопорушення детективом НАБУ ОСОБА_3 , передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ст. 369-2, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України. Зазначена заява була зареєстрована в НАБУ 20.02.2020 за вх. №В-3886. Втім станом на 25.02.2020, за твердженням заявника, відомсти про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР внесені не були.

На думку заявника, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за його заявою за вих. № 3795/20 внесені до ЄРДР не були. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити. Пояснення надав аналогічні викладеним у скарзі. Просив задовольнити вимоги скарги у повному обсязі. Додатково зауважив, щоб суд не приймав до уваги пояснення детектива Грабар С.В., оскільки оскаржуються не його дії, крім того, подані ним додатки належним чином не завірені.

Детектив Грабар С.В. до початку судового засідання через канцелярію Вищого антикорупційного суду надіслав пояснення у справі № 991/1695/20, в яких зазначив, що у заяві ОСОБА_1 № 3795/20 не було наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Кримінальним правопорушенням детектива НАБУ ОСОБА_3 ОСОБА_1 вважає, прийняття детективом передбаченого кримінальним процесуальним законодавством процесуального рішення про закриття кримінального провадження Крім цього, детектив зауважив, що будь-яка дія службової особи, у тому числі передбачена кримінальним процесуальним законодавством, викликає у ОСОБА_1 - звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя встановив наступне.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Слідчим суддею було встановлено, що у заяві за вих. № 3795/20 ОСОБА_1 стверджує, що детектив НАБУ ОСОБА_3 не виконавши трьох ухвал суду, не розглянувши його клопотання в порядку ст. 220 КПК України, постановою від 26.12.2019 закрив кримінальне провадження № 52018000000000538 від 07.06.2018. Крім цього, ОСОБА_1 стверджує, що детектив ОСОБА_3 незаконно відсторонив його від законної участі в даному кримінальному провадженні як потерпілого, не надавши йому можливості відстоювати свої права. Зазначені дії детектив НАБУ ОСОБА_3, на думку заявника, містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ст. 369-2, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.

Статтею 284 КПК України, передбачено право слідчого, прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи. З огляду на зазначене, постанова детектива НАБУ ОСОБА_3 від 26.12.2019 про закриття кримінального провадження №52018000000000538 від 07.06.2018 була прийнята в межах його компетенції. Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України, прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Крім цього, у випадку незгоди із винесеним рішенням детектива про закриття кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, воно може бути оскаржене слідчому судді заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Виходячи із вищевикладеного, доводи ОСОБА_1 про вчинення детективом НАБУ ОСОБА_3 можливих корупційних кримінальних правопорушень, ґрунтуються на його невдоволені винесеної детективом НАБУ постанови від 26.12.2019 про закриття кримінального провадження №52018000000000538 від 07.06.2018, яка постановлена у межах компетенції детектива.

У своїй скарзі заявник стверджує, що виклав факти, які містять конкретні ознаки складів визначених ним злочинів, однак зі змісту його заяви про кримінальні правопорушення № 3795/20 не можливо встановити жодних конкретних фактів, які б об`єктивно свідчили про вчинення детективом НАБУ ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ст. 369-2, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 382, ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України. ОСОБА_1 лише вказує про невиконання детективом всіх необхідних дій перед тим, як ухвалити рішення про закриття кримінального провадження.

Зважаючи на встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 не було надано відомостей, які б свідчили про об`єктивно існуючі факти вчинення кримінальних правопорушень детективом НАБУ ОСОБА_3, тому у слідчого судді відсутні підстави для задоволення скарги.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника УВК Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак