- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Зубріцької А.М.
- Захисник/адвокат : Яковця Є.О.
Справа № 991/3195/20
Провадження1-кс/991/3293/20
УХВАЛА
08 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Зубріцької А.М., адвоката Яковця Є.О., власника майна ОСОБА_1 , детектива Яреми В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому він прохає скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 у справі № 991/1819/20 на майно останнього та його неповнолітньої доньки, а саме:
- мобільний телефон Samsung Galaxy A5 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з двома сім-картками операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 та ПрАТ «МТС» № НОМЕР_4 ;
- флеш-накопичувач чорного кольору s/n D16075-0482/ЭD33193;
- флеш-накопичувач чорного кольору з синьою вставкою s/n D33D08;
- ноутбук ASUS s/n E8N0WU074602324.
В обґрунтування необхідності скасування арешту заявник стверджує, що з моменту вилучення вищевказаних речей сторона обвинувачення мала достатньо часу та можливостей провести з ними усі необхідні слідчі дії та скопіювати необхідну для досудового розслідування інформацію, у зв`язку з чим, на теперішній час, відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна. Дане довготривале застосування заходу забезпечення кримінального провадження обмежує його права щодо вільного володіння та користування належним йому майном. Крім того, відсутність ноутбуку позбавляє його доньку можливості проходити підготовчі курси та отримувати освіту, а наявність на вилучених електронних носіях особистої інформації володільця, свідчить про порушення прав, закріплених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі зазначеного заявник прохає скасувати арешт майна.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Просив задовольнити.
Представник власника майна - адвокат Яковець Є.О. у судовому засіданні клопотання підтримав та додатково пояснив, що вилучені речі не мають відношення до кримінального провадження про, що свідчить час вилучення речей та відсутність дотепер повідомлення про підозру будь-кому у кримінальному провадженні. За таких обставин позбавлення власника майна можливості вільного користування ним порушує його права. У зв`язку з чим просив задовольнити клопотання та скасувати арешт майна.
Детектив Ярема В.В. подав письмові заперечення та у судовому засіданні додатково пояснив, що вилучені електронні носії є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на них виявлено інформацію, що стосується предмету доказування у даному кримінальному провадженні. Скасування арешту може призвести до знищення чи приховування речових доказів, що завдасть шкоди подальшому проведенню досудового розслідування. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, за фактом можливого зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які усупереч приписів Земельного кодексу України, діючи в інтересах юридичних осіб приватного права, прийняли рішення внаслідок яких із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2000 га, яка перебувала на праві постійного користування у ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», чим спричинено тяжкі наслідки.
У ході досудового розслідування, детективами Національного бюро, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено:
- мобільний телефон Samsung Galaxy A5 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з двома сім-картками операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 та ПрАТ «МТС» № НОМЕР_4 ;
- флеш-накопичувач чорного кольору s/n D16075-0482/ЭD33193;
- флеш-накопичувач чорного кольору з синьою вставкою s/n D33D08;
- ноутбук ASUS s/n E8N0WU074602324.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, накладено арешт на вищевказані речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, правовою підставою для накладення арешту на майно було забезпечення збереження речових доказів. Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні із пояснень детектива та наданих ним матеріалів, досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні дотепер не завершено, через що скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.
Доводи заявника стосовно того, що на теперішній час відпала потреба у застосуванні арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 , спростовуються наступним
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (тимчасовий доступ до речей і документів та арешт майна).
Частина 2 ст. 100 КПК України встановлює, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 357 КПК України, речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
Оскільки вилучені електронні носії інформації визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та на них міститься інформація, що стосується предмету доказування, враховуючи те, що досудове розслідування триває, через що є обґрунтовані підстави вважати, що може виникнути необхідність проведення додаткових оглядів, призначення та проведення низки судових експертиз (в тому числі повторних та комплексних), на переконання слідчого судді, скасування арешту може призвести до втрати, знищення, спотворення інформації, що міститься на них, яка може бути використана як доказ вчинення злочину та бути предметом дослідження під час судового розгляду справи по суті, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання заявника про скасування арешту майна, є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 у справі №991/1819/20, у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак