- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Справа № 991/3750/20
Провадження1-кс/991/3866/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., дослідивши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
13 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 із вимогою про зобов`язання відповідальної особи Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 10.04.2020.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 13.05.2020 для розгляду скарги визначено слідчого суддю Хамзіна Т.Р .
У скарзі заявник зазначив, що 10.04.2020 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення. У заяві йшлося про створення радником Президента України ОСОБА_3 та його братом ОСОБА_4 корупційної схеми в змові з Президентом України ОСОБА_5 щодо отримання неправомірної вигоди за призначення на державні посади в Україні. Такі дії, за твердженням заявника, мають ознаки злочинів, передбачених ст. 364, 368, 369 КК України.
Проте всупереч вимогам ст. 214 КПК України, відповідальні особи Національного антикорупційного бюро України відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесли, а листом від 17.04.2020 за вих. № 0431-188/14364, що був отриманий ним 30.04.2020, повідомили про те, що обставини, викладені у його заяві вже розслідуються у межах кримінального провадження № 42020000000000646 від 30.03.2020, а тому заяву про кримінальне правопорушення долучено до матеріалів цього кримінального провадження.
Заявник зазначає, що у кримінальному провадженні на яке посилається Національне антикорупційне бюро України розслідуються не ті обставини, про які він зазначає у своїй заяві, а тому відповідальні особи Національного антикорупційного бюро України зобов`язані внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення за його заявою від 10.04.2020.
Також у скарзі заявник порушує питання про поновлення пропущеного строку. На підтвердження причин поважності пропуску цього строку зазначає, що звернення до слідчого судді із скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування 11.05.2020 зумовлена необхідністю підготовки цієї скарги, оскільки відповідь Національного антикорупційного бюро України від 17.04.2020 за результатами розгляду його заяви про кримінальне правопорушення, відповідно до відмітки на конверті була надіслана на його адресу 22.04.2020 та отримана ним лише 30.04.2020.
Оцінивши доводи, наведені заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.
Причини пропуску процесуального строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Зокрема, до їх числа можуть відноситися: обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії вироку); інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
В силу положень ст. ст. 22,26 КПК України, вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
За змістом ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Із аналізу цієї норми слідує, що строк на звернення до суду із скаргою обчислюється саме з дати допущення бездіяльності, а не з часу коли особа довідалася про неї.
При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов`язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, оскільки заява про кримінальне правопорушення була отримана Національним антикорупційним бюро України 10.04.2020, то відомості за цією заявою мали б бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України не пізніше 11.04.2020. Таким чином скарга на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, мала б бути подана не пізніше 23.04.2020. Натомість скаргу надіслано на адресу суду лише 11.05.2020.
З урахуванням того, що строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність обчислюється саме з дати допущення такої бездіяльності, а не з часу коли особа довідалася про неї, обставини на які посилається заявник, не можуть бути визнані слідчим суддею поважними.
Оскільки інших обставин на підтвердження поважності причин пропуску заявник не наводить, слідчий суддя не знаходить підстав для його поновлення.
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 КК України), статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Так однією із таких умов відповідно до п. 1 ч.5 ст. 216 КПК України є вчинення злочину Президентом України, повноваження якого припинено. Тобто, діючий Президент України не відноситься до суб`єктів, визначених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, а тому розгляд кримінальних проваджень щодо нього не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
До того ж, у статті 105 Конституції України закріплено, що Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10.12.2013 у справі № 1-17/2003 на час виконання повноважень Президент України не несе кримінальної відповідальності та проти нього не може бути порушена кримінальна справа.
Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для розгляду скарги щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення щодо Президента України.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, повертається якщо: не підлягає розгляду у цьому суді; подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже, враховуючи встановлені обставини, скаргу належить повернути.
Керуючись ст. ст. 33-1, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення повернути заявнику.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін