- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Прокурор : Гарванко І.М.
Справа № 991/3634/20
Провадження1-кс/991/3746/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,
представника власника майна адвоката Михайлової В.В.,
прокурора Гарванко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Михайлової Вікторії Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання Михайлової В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 накладений арешт на майно ОСОБА_1 . На думку заявника, такий арешт є необґрунтованим оскільки майно не відповідає ознакам речових доказів, з клопотанням звернувся неналежний суб`єкт; ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, придбала майно на підставі договорів про відступлення прав та переведення обов`язків за власні кошти, законність походження яких підтверджується відповідними документами, доданими до клопотання. Крім того, заявник посилається на відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту як заходу забезпечення кримінального провадження так як це суперечить засадам володіння особою майном.
Заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_1 , а саме:
- квартира АДРЕСА_4, (загальною площею 50,2 кв .м),
- квартира № АДРЕСА_4 (загальною площею 50,4 кв.м),
2. В судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримала, просила його задовольнити і скасувати арешт, накладений на об`єкти нерухомого майна з викладених у клопотанні підстав.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволені клопотання. Додатково зазначив, що відповідні угоди, які укладалися власником майна, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, є способом приховання незаконності його походження, а ті документи, якими обґрунтовується наявність законних джерел для придбання нерухомого майна, є сумнівними. Пояснив, що ОСОБА_1 в цьому провадженні про підозру не повідомлялось, який статус вона має, прокурор повідомити не може, оскільки у листопаді 2019 року було визначено підслідність за НАБУ, а тільки зараз передані всі матеріали цього провадження, які складаються із 600 томів. У провадженні №12013110060002990 відсутні підозрювані, оскільки із нього двічі виділялися матеріали в окремі провадження. Так, 14.02.2017 виділені матеріали відносно підозрюваного ОСОБА_2 у провадження № 42017000000000394, що стосуються предикатних діянь, які передували легалізації. Також 28.02.2019 після повідомлення про підозру іншим особам, щодо них виділено матеріали в окреме провадження з останніми цифрами 0455. Зазначив, що клопотання про накладення арешту майна, яке розглядалося в Подільському районному суді, пройшло прокурорський контроль, отже відсутні підстави говорити, що арешт накладений за клопотанням слідчого.
3. Заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла такого висновку.
3.1.Із ухвали Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається, що Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382 КК України.
3.2. Постановою Генерального прокурора України у листопаді 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України. У зв`язку з цим, враховуючи приписи ст. 33-1 КПК України, розгляд клопотання у цьому кримінальному провадженні підсудне Вищому антикорупційному суду.
3.3. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
3.4. Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування, виходячи із того, на яку підставу вказує зацікавлена у скасуванні особа.
3.5. Зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 вбачається те, що арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі не вказано, яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає вказане нерухоме майно ОСОБА_1 . Із ухвали не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів. Доводи прокурора про те, що це нерухоме майно є об`єктом легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, відхиляються слідчим суддею.
Так, у випадку забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. У ч. 1 ст. 96-2 КК України вказано, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Однак в самій ухвалі, якою накладено арешт на майно ОСОБА_1 , не зазначено про таку природу майна. Крім того, з урахуванням суті спеціальної конфіскації як інститут кримінального права, обґрунтованість арешту майна третіх осіб з такою метою у «фактовому» кримінальному провадженні (досудове розслідування в якому на момент накладення арешту складало 5,5 років), з якого в інші провадження виділені матеріали за підозрою конкретних осіб, вбачається сумнівною.
3.6. При вирішенні питання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013 слідчий суддя враховує позицію прокурора про те, що в кримінальне провадження № 42017000000000394 виділено всі матеріали, що стосуються вчинення предикатних діянь, які передували легалізації, отже вбачається подальша недоцільність арешту на це майно в рамках первісного кримінального провадження.
3.7. Крім того, ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру. Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Чинним кримінальним процесуальним законодавством визначена можливість арешту майна третьої особи лише за клопотанням прокурора. Разом з тим, як вбачається із ухвали слідчого судді від 09.10.2018 року, арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що арешт на нерухоме майно був накладений необґрунтовано за зверненням неналежного суб`єкта. Посилання прокурора на те, що відповідне клопотання подане з відома прокурора, не спростовує того факту, що клопотання подане слідчим, оскільки це вбачається із вступної і резолютивної частини ухвали.
3.7. Слідчий суддя не надає оцінку наданим представником власника майна аргументам щодо джерела походження коштів ОСОБА_1 для придбання арештованого майна, тому що вони не впливають на висновок слідчого судді, оскільки мета арешту, щодо якого ставиться питання про скасування, не передбачає дослідження у особи без статусу підозрюваного, джерел придбання цього майна.
3.8. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як встановлено слідчим суддею, арешт на майно ОСОБА_1 накладено за клопотанням неналежного суб`єкта та без обґрунтування відповідності цього майна ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України. Крім того, з урахуванням виділення відповідних матеріалів в окреме провадження, подальший арешт цього майна в первісному кримінальному провадженні не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.
4. Виходячи із зазначеного, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2018 арешт підлягає скасуванню. Тому клопотання представника власника майна Михайлової В.В. слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1. Клопотання представника власника майна Михайлової Вікторії Вікторівни , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна задовольнити.
2. Скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2018 (справа № 758/13006/18) у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, на майно ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме на:
- квартиру АДРЕСА_4 (загальною площею 50,2 кв .м);
- квартиру АДРЕСА_5 (загальною площею 50,4 кв.м);
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко