Документ № 89262749

Справа № 991/1953/20

Провадження1-кс/991/1996/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

прокурора Скибенка О.І.,

адвоката Ігнатьєва В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Фозекош Андріани Андріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову заступника начальника другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Кулеша Павла Володимировича від 21.11.2016 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002833 від 25.12.2015,

В С Т А Н О В И В :

04.03.2020 слідчому судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката АО «АВЕР ЛЄКС» Фозекош А.А. від 02.03.2020, подана в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову заступника начальника другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Кулеша П.В. (далі - слідчий) від 21.11.2016 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002833 від 25.12.2015, п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України і зобов`язати службову особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, уповноважену на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.10.2015, виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по вказаному кримінальному провадженню про зупинення досудового розслідування 21.11.2016.

06.03.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду поновлено адвокату строк звернення до суду та відкрито провадження у справі.

Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 КК України.

Адвокат Фозекош А.А. посилається на те, що 21.11.2016 було прийняте рішення про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України. На її думку, постанова слідчого є незаконною, так як в останнього були відсутні передбачені законом підстави та умови для її винесення; не відповідають дійсності зазначені в постанові відомості про те, що необхідні та можливі слідчі (розшукові) і процесуальні дії проведені, однак місцезнаходження підозрюваних не встановлено.

Так, адвокат посилається на те, що 19.11.2015 прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управлінь спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Бабенков О.Ю. звернувся до заступника Генерального прокурора України Говди P. M. із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 (із якого виділені матеріали кримінального провадження № 42015000000002833) до 8 місяців. У основу обґрунтування продовження строку досудового розслідування до 8 місяців було покладено необхідність проведення великого об`єму слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні та зазначено про виняткову складність провадження.

06.12.2016 було складене клопотання про продовження до 8 місяців строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003662 (виділене із кримінального провадження №42014000000000069 від 06.03.2014 та об`єднане постановою від 12.12.2016 із кримінальним провадженням №42015000000002833). Аналогічно, обґрунтовуючи необхідність продовження строку, слідчим формально зазначено, що «для завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні необхідно додатково провести великий обсяг слідчих та процесуальних дій».

Тому адвокат вважає, що шляхом звернення із даними клопотанням до заступника Генерального прокурора фактично було підтверджено необхідність вчинення значного об`єму процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42015000000002833 задля встановлення істини, однак відповідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії не проводилися, а досудове розслідування зупинялося, в тому числі 21.11.2016. Адвокат у скарзі зазначив і про те, що в період часу з 28.02.2017 по 08.10.2018 здійснювався розгляд у Печерському районному суді м. Києва клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_1 ; стороною обвинувачення на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування не було забезпечено виконання у кримінальному провадженні вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КК України щодо обов`язковості визначення експертним шляхом розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням; протоколи допиту ряду свідків були складені слідчими з порушенням вимог п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України без зазначення відомостей про ім`я, по-батькові особи, яка провела процесуальну дію, що тягне за собою недопустимість зібраних доказів. З цього адвокат робить висновок, що прийняття рішення 21.11.2016 про зупинення досудового розслідування було незаконним, адже фактично не усі процесуальні дії були виконані.

У клопотанні від 02.04.2020 захисник ОСОБА_1 адвокат Ігнатьєв В.С. в доповнення до аргументів скарги посилається на те, що оскаржувана постанова слідчого від 26.11.2016 про зупинення досудового розслідування могла бути винесена лише після повідомлення особі про підозру та наявності підстав для оголошення її в розшук. Однак зазначена постанова була винесена щодо особи, якій не було належним чином повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні згідно з вимогами КПК України та місце перебування цієї особи було достовірно встановлене органом досудового розслідування у липні 2015 року.

Позиція учасників провадження у судовому засіданні.

Адвокат АО «АВЕР ЛЄКС» Ігнатьєв В. С. у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наведені в ній та клопотанні від 02.04.2020 підстави.

Прокурор Скибенко О.І. заперечив проти скарги та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що усі процесуальні рішення у кримінальному провадженні є правильними, а доводи скарги - необґрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З наданих захисниками і прокурором копій окремих матеріалів кримінального провадження вбачається, що управлінням спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201400000000069 від 06.03.2014.

Із цього кримінального провадження 25.12.2015 виділено матеріали досудового розслідування в окремі провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відповідними номерами: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № 42015000000002835. У цей же день, 25.12.2015, вказані матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42015000000002833, № 42015000000002834, № 42015000000002835 об`єднані в одне під № 42015000000002833.

16.06.2015 у кримінальному провадженні № 4201400000000069 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

23.06.2015 підозрюваних ОСОБА_1 і ОСОБА_4 постановою слідчого оголошено в розшук.

21.11.2016 постановою заступника начальника другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Кулеша П.В. зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 48-49). У постанові зазначено, що на той час виконані всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження підозрюваних ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і їх місцезнаходження невідоме. Досудове розслідування зупинене на підставі п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 280 КПК України.

У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Адвокати Адвокатського об`єднання «АВЕР ЛЄКС» як захисники підозрюваного ОСОБА_1 , щодо якого складене повідомлення про підозру і щодо якого була винесена постанова детектива про розшук як підозрюваного у кримінальному провадженні № 4201400000000069, з якого були виділені матеріали досудового розслідування за № 42015000000002833, є особами, які мають право на оскарження постанови слідчого про зупинення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України, досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, на підставі якого слідчий виніс оскаржувану постанову від 21.11.2016 про зупинення досудового розслідування, передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Обов`язок виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного, покладено на слідчого нормами ч. 2 ст. 280 КПК України.

Відповідно до засад публічності (ст. 25 КПК України), прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов`язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в ч. 2 ст. 40 КПК України. Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі (ч. 4). При цьому частиною п`ятою цієї статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Постановою від 04.11.2019 слідчого Смітюха О.Ф. про часткову відмову в задоволенні заявленого клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката Біленка Б.В. про надання для ознайомлення в порядку ст. 221 КПК України матеріалів кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015 було прийнято рішення про надання для ознайомлення частини матеріалів, а щодо інших відмовлено з посиланням на те, що ознайомлення з ними на тій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню (а.с. 34-45). Із копії постанови вбачається, що захиснику було надано для ознайомлення лише частину матеріалів, які стосувалися досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів. У резолютивній частині постанови під порядковими номерами 182, 183 зазначені висновки комісійних комплексних судових оціночно-будівельних та оціночно-земельних експертиз від 17.11.2014 і від 19.02.2015, які сторонами не надавалися слідчому судді під час розгляду скарги. Окрім того, у клопотанні прокурора від 19.11.2015 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 (із якого виділені матеріали кримінального провадження № 42015000000002833) до 8 місяців є посилання на те, що вина ОСОБА_1 та інших підозрюваних доводиться, зокрема, і висновками проведених експертиз.

Аргументи захисника про те, що відомості про слідчі та процесуальні дії, перелічені в клопотанні прокурора від 19.11.2015 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 до 8 місяців, фактично підтверджує необхідність вчинення значного об`єму процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42015000000002833, є припущенням сторони захисту, яке не може бути враховане як доведена обставина для прийняття рішення за скаргою.

Що стосується посилання захисника на зміст клопотання від 06.12.2016 про продовження до восьми місяців строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003662 (виділене із кримінального провадження №42014000000000069 від 06.03.2014 та об`єднане постановою від 12.12.2016 із кримінальним провадженням №42015000000002833), то зазначений документ сторона захисту слідчому судді не надала і тому відсутні підстави для врахування доводів адвоката, які пов`язаних із цим клопотанням.

Аргументи захисника про те, що подані у 2015, 2016 роках клопотання адвоката АО «АВЕР ЛЄКС» Сердюка В.А. , який здійснював захист ОСОБА_1 , про допит його підзахисного в режимі відеоконференції та (або) за місцем його поточного проживання чи інші клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні були проігноровані слідчим, не доведено стороною захисту під час розгляду скарги. Так, слідчому судді не було надано підтвердження того, що клопотання сторони захисту не були розглянуті і по ним не було прийнято рішень про задоволення або про відмову в задоволенні слідчим чи прокурором. Захисник Ігнатьєв В.С. у судовому засіданні пояснив, що в разі відмов у задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_1 та бездіяльності сторони обвинувачення щодо розгляду таких клопотань адвокати АО «АВЕР ЛЄКС» як правило оскаржували слідчим суддям зазначені відмови і бездіяльність, однак доказів цього не надав.

Отже, враховуючи те, що захисники не надали відомостей про ті конкретні слідчі (розшукові) або інші процесуальні дії, проведення яких було необхідним та можливим станом на момент прийняття оскаржуваної постанови прокурора від 21.11.2016, зважаючи на процесуальну самостійність слідчого і прокурора у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість (недоведеність) позиції сторони захисту щодо невиконання усіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в межах кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015 до зупинення досудового розслідування.

Щодо твердження адвоката про незаконність зупинення досудового розслідування 21.11.2016 нібито через здійснення розшуку ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає наступне.

Свою позицію у скарзі і в судовому засіданні адвокат аргументував тим, що ОСОБА_1 почав проживати на території Російської Федерації з лютого 2014 року, тобто ще до того, як були внесені відомості до ЄРДР про кримінальне провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014 та складено повідомлення про підозру від 16.06.2015; що Генеральній прокуратурі України адвокат АО «АВЕР ЛЄКС» Сердюк В.А. надав відомості і документи у 2015 і 2016 роках, зокрема, заяву ОСОБА_1 від 27.06.2015 до судових та правоохоронних органів, заяву ОСОБА_1 від 13.08.2015 про проведення його допиту за місцем поточного перебування шляхом проведення відео конференції, копію виписки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та правочинів з ним № 50-0-1-120/2001/2015-911 від 28.12.2015 і копію кадастрового паспорту № 61/001/15-1221265 від 21.12.2015. І такі обставини, на думку адвоката, спростовують твердження органу досудового про можливе переховування ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Такі доводи адвоката слідчий суддя відхиляє з огляду на таке.

По-перше, можливість оскарження постанов детектива про оголошення розшуку підозрюваного відсутня на стадії досудового розслідування. Так, визначений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає. Скарги на рішення слідчого або прокурора про оголошення розшуку підозрюваного, згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.

По-друге, як зазначалося вище, 23.06.2015 постановою слідчого у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201400000000069 від 06.03.2014 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1 . Розшук відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України слідчий, прокурор оголошує в тому разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме. Тобто здійснення розшуку закон не пов`язує із наявністю підстав для оцінки дій (поведінки) підозрюваного як переховування від органу досудового розслідування.

Станом на 21.11.2016 достовірних і підтверджених відомостей про конкретне місцезнаходження ОСОБА_1 сторона обвинувачення не мала, що вбачається з повідомлення СБ України від 04.07.2015 на доручення слідчого Генеральної прокуратури України від 23.06.2015 про наявність інформації, яка свідчить про те, що він перебуває на території РФ, а у своїх заявах від 27.06.2015 і 13.08.2015 ОСОБА_1 повідомляв про своє перебування на території Російської Федерації, без зазначення своєї адреси, натомість повідомляючи лише про поштову адресу своїх адвокатів в Україні - у м. Києві. Клопотання адвоката Сердюка В.А. від 26.02.2016 № 245, в якому повідомлялася адреса поточного перебування ОСОБА_1 в м. Ростов-на-Дону Російської Федерації і до якого були додані копії зазначених вище виписки від 28.12.2015 і кадастрового паспорту від 21.12.2015 щодо належності нерухомості за повідомленою адресою Гончарову С.М . , було подане до Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні № 4201400000000069, однак провадження № 42015000000002833 за підозрою ОСОБА_1 було виділене раніше - 25.12.2015.

Адвокат Ігнатьєв В.С. у клопотанні від 02.04.2020 послався на те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 і тому для прийняття оскаржуваної постанови не було передбачених КПК України правових підстав, про що вказано і в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2018 у справі № 757/11966/17-к за результатами розгляду клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні.

З цього приводу слідчий суддя вважає необхідним зазначити наступне. Частиною першою ст. 42 КПК України передбачено три підстави для набуття особою процесуального статусу підозрюваного. Так, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. З норми ч. 1 ст. 135 КПК України вбачається, що виклик особи здійснюється шляхом як вручення повістки про виклик, так і надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Під час розгляду скарги прокурор не надав слідчому судді доказів (розписки) вручення безпосередньо ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 16.06.2015 у кримінальному провадженні № 4201400000000069 від 06.03.2014. Разом із тим, як вбачається з поштових документів, у червні і липні 2016 року сторона обвинувачення направила ОСОБА_1 за адресою реєстрації в м. Києві повідомлення про підозру, яке повернулося із відміткою пошти: «за закінченням встановленого строку зберігання». Інших документів щодо вжиття стороною обвинувачення у 2015 році заходів для вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру прокурор не надав.

У заяві від 13.08.2015, поданій до Генеральної прокуратури 07.10.2015 як через адвоката Сердюка В.А., ОСОБА_1 вказав, що цю заяву подає у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06.03.2014 і з листа Генеральної прокуратури України від 23.07.2015 йому відомо про наявність складеного щодо нього повідомлення про підозру, копію якого ним особисто не отримано.

За таких обставин у слідчого судді є підстави вважати, що особисто ОСОБА_1 не було вручено повідомлення про підозру від 16.06.2015 через його виїзд за межі території України та відсутність відомостей про його адресу місцезнаходження на дату складання такого повідомлення. Проте сторона обвинувачення вжила заходів для вручення цього повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, - шляхом його надіслання рекомендованим листом поштою на останню відому зареєстровану адресу проживання ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України є однією з підстав набуття особою процесуального статусу підозрюваного.

На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшла переконання про те, що скарга захисника не підлягає задоволенню через відсутність підстав вважати, що оскаржувана постанова прокурора від 21.11.2016 про зупинення досудового розслідування прийнята з порушенням передбачених КПК України вимог.

Окрім наведеного вище, слід зазначити, що з постанови заступника начальника другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Кулеші П.В. від 21.11.2016 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 вбачається, що кримінальне провадження здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. І підставами для винесення вказаної постанови є розшук ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , тобто трьох підозрюваних осіб. Але скарга подана адвокатом АО«АВЕР ЛЄКС» лише в інтересах ОСОБА_1 та додані до скарги копії документів стосуються лише ОСОБА_1 . За таких обставин вирішення скарги на постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється за підозрою інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, може призвести до порушення прав осіб, які не буруть участь у цій судовій справі.

Керуючись статтями 42, 303, 306, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу адвоката Фозекош Андріани Андріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову заступника начальника другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Кулеша П.В. від 21.11.2016 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002833 від 25.12.2015, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник