Документ № 89274220

Справа № 991/1875/20

Провадження1-кс/991/1918/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді ОСОБА_1,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

прокурора ОСОБА_4,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні скаргу адвоката ОСОБА_5, подану в інтересах ОСОБА_6, на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 від 07.12.2017 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002833 від 25.12.2015,

В С Т А Н О В И В :

02.03.2020 слідчому судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката АО«АВЕР ЛЄКС» ОСОБА_5 від 28.02.2020, подана в інтересах ОСОБА_6, в якій просить скасувати постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 (далі прокурор) від 07.12.2017 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 від 25.12.2015, п.2 ч.1 ст.280 КПК України і зобов`язати службову особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, уповноважену на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015, виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по вказаному кримінальному провадженню про зупинення досудового розслідування 07.12.2017.

03.03.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду поновлено адвокату строк звернення до суду та відкрито провадження у справі.

Обставини, на які посилається особа, яка подала скаргу.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст.191, ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255 КК України.

Адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що 07.12.2017 було прийняте рішення про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі п. 2 ч.1 ст.280 КПК України. На її думку, постанова прокурора є незаконною, так як в останнього були відсутні передбачені законом підстави та умови для її винесення; не відповідають дійсності зазначені в постанові відомості про те, що необхідні та можливі слідчі (розшукові) і процесуальні дії проведені, однак місцезнаходження підозрюваних не встановлено.

Так, адвокат посилається на те, що в один день, 07.12.2017, були прийняті рішення про відновлення та зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833. Захисник вважає, що відновлення досудового розслідування було здійснене для звернення прокурора ОСОБА_7 до заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні. В основу обґрунтування продовження строку досудового розслідування до 12 місяців покладено необхідність: дотримання вимог ст. 297-5 КПК України щодо виклику ОСОБА_9 як одного із підозрюваних та вручення копій процесуальних документів його адвокату, у т.ч. через ЗМІ; завершення процедури розгляду клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; здійснення відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту; складення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Звернувшись із даним клопотанням до заступника Генерального прокурора, прокурор фактично підтвердив необхідність вчинення тих чи інших процесуальних дій у кримінальному провадженні №42015000000002833. Однак відновлення досудового розслідування на один день - 07.12.2017 суперечить позиції прокурора, викладеній у клопотанні. Адже замість проведення тих чи інших слідчих (розшукових) дій або вчинення процесуальних дій досудове розслідування вкотре було зупинене.

Адвокат у скарзі зазначив і про те, що в період часу з 28.02.2017 по 08.10.2018 здійснювався розгляд у Печерському районному суді м. Києва клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 ; стороною обвинувачення на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування не було забезпечено виконання у кримінальному провадженні вимог п. 6 ч. 2 ст.242 КК України щодо обов`язковості визначення експертним шляхом розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням; протоколи допиту ряду свідків були складені слідчими з порушенням вимог п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України без зазначення відомостей про ім`я, по-батькові особи, яка провела процесуальну дію, що тягне за собою недопустимість зібраних доказів; ряд клопотань сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій були проігноровані. З цього адвокат робить висновок, що прийняття рішення 07.12.2017 про зупинення досудового розслідування було незаконним, адже фактично не всі процесуальні дії були виконані.

У клопотанні від 02.04.2020 захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 в доповнення до аргументів скарги посилається на те, що оскаржувана постанова прокурора від 07.12.2017 про зупинення досудового розслідування могла бути винесена лише після повідомлення особі про підозру та за наявності підстав для оголошення її в розшук. Однак зазначена постанова була винесена щодо особи, якій не було належним чином повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні згідно з вимогами КПК України та місце перебування цієї особи було достовірно встановлене органом досудового розслідування у липні 2015 року.

Позиція учасників провадження у судовому засіданні.

Адвокат АО«АВЕР ЛЄКС» ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наведені в ній та клопотанні від 02.04.2020 підстави.

Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти скарги та просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що усі процесуальні рішення у кримінальному провадженні є правильними, а доводи скарги необґрунтованими.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З наданих захисникамиі прокуроромкопій окремихматеріалів кримінальногопровадження вбачається, що управлінням спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №4201400000000069 від 06.03.2014.

Із цього кримінального провадження 25.12.2015 виділено матеріали досудового розслідування в окремі провадження за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209, ч. 5 ст.368 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст.191, ч.3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України. Виділеним матеріалам досудового розслідування присвоєно реєстраційний номер №42015000000002833.

16.06.2015 у кримінальному провадженні №4201400000000069 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.368 КК України.

23.06.2015 підозрюваного ОСОБА_6 постановою слідчого оголошено в розшук.

Станом на 07.12.2017, після прийняття під час досудового розслідування рішень про об`єднання із цим інших кримінальних проваджень та про виділення з нього матеріалів кримінального провадження щодо окремих підозрюваних, кримінальне провадження №42015000000002833 від 25.12.2015 здійснювалося щодо ОСОБА_6, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.368 КК України, ОСОБА_10, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч.5 ст.27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

22.11.2017 ухвалою Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_9

07.12.2017 постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст.368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч.5 ст.27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 (а.с.43). У постанові зазначено, що на той час проведені необхідні та можливі слідчі (розшукові) й інші процесуальні дії, місцезнаходження підозрюваних не встановлено. Досудове розслідування зупинене на підставі п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 280 КПК України.

У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України параграф 1, статті 303308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст.306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст.307 КПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Адвокати Адвокатського об`єднання «АВЕР ЛЄКС» як захисники ОСОБА_6, щодо якогоскладене повідомленняпро підозруі щодоякого булавинесена постановадетектива пророзшук якпідозрюваного у кримінальному провадженні №4201400000000069, з якого були виділені матеріали досудового розслідування за №42015000000002833, є особами, які мають право на оскарження постанови прокурора про зупинення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України, досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, на підставі якого прокурор виніс оскаржувану постанову від 07.12.2017 про зупинення досудового розслідування, передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Обов`язок виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного, покладено на слідчого нормами ч. 2 ст. 280 КПК України.

Відповідно до засад публічності (ст. 25 КПК України), прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст. 36 КПК України). Повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, визначені частиною другою ст.. 36 КПК України.

Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов`язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в ч. 2 ст. 40 КПК України. Слідчий зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі (ч. 4). При цьому частиною п`ятою цієї статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Постановою від04.11.2019слідчого ОСОБА_12 про частковувідмову взадоволенні заявленогоклопотання захисникапідозрюваного ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_13 про надання для ознайомлення в порядку ст.221 КПК України матеріалів кримінального провадження №42015000000002833 від 25.12.2015 було прийняторішення пронадання дляознайомлення частиниматеріалів,а щодоінших відмовленоз посиланнямна те,що ознайомлення з ними на тій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню (а.с. 34-45).Із копіїпостанови вбачається,що захисникубуло наданодля ознайомленнялише частинуматеріалів,які стосувалисядосудового розслідуванняза підозрою ОСОБА_10 у вчиненнізлочинів.У резолютивнійчастині постановипід порядковиминомерами 182,183зазначені висновкикомісійних комплекснихсудових оціночно-будівельнихта оціночно-земельнихекспертиз від17.11.2014і від19.02.2015,які сторонамине надавалисяслідчому суддіпід часрозгляду скарги.Окрім того,у клопотанніпрокурора від07.12.2017 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 до 12 місяців є посилання на те, що повідомлена ОСОБА_6 та іншим підозрюваним обґрунтовується, зокрема, і висновками проведених експертиз. За таких обставин довід адвоката про те, що у кримінальному провадженні не було виконано вимог п. 6 ч. 2 ст.242 КК України щодо визначення експертом розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, не підтверджується змістом досліджених документів кримінального провадження.

Посилання захисника на те, що звернувшись до заступника Генерального прокурора із клопотанням відомості про процесуальні дії, перелічені в клопотанні прокурора від 07.12.2017 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 до 12 місяців, прокурор фактично підтвердив необхідність вчинення тих чи інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, не є беззаперечним підтвердженням безпідставності постанови прокурора про зупинення досудового розслідування.

Як зазначено в клопотанні прокурора ОСОБА_7 від 07.12.2017 про продовження строку досудового слідства, у кримінальному провадженні №42015000000002833 за підозрою ОСОБА_6 використано 6 місяців 29 днів з числа 8-ми місячного строку. Для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно: дотриматися вимог ст.. 297-5 КПК України виклику ОСОБА_9 та вручення копій процесуальних документів його адвокату, у т.ч. через ЗМІ; завершити процедуру розгляду клопотань про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; здійснити відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Виконання зазначених процесуальних дій, по оцінці прокурора, у встановлений 8-ми місячний строк неможливе, тому строк досудового слідства просив продовжити до 12 місяців.

Як було зазначено вище, ч. 2 ст. 280 КПК України покладає на слідчого обов`язок виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, за умови, що їх проведення необхідне та можливе. Тобто сам по собі факт того, що прокурор у клопотанні від 07.12.2017 зазначив, що у кримінальному провадженні для завершення досудового розслідування необхідно провести певні процесуальні дії, не означає, що проведення слідчим кожної з таких дій було можливим станом на вказану дату.

Аргументи захисника про те, що подані у 2015, 2016 роках клопотання адвоката АО«АВЕР ЛЄКС» ОСОБА_14, який здійснював захист ОСОБА_6, про допит його підзахисного в режимі відеоконференції та (або) за місцем його поточного проживання чи інші клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні були проігноровані слідчим, не доведено стороною захисту під час розгляду скарги. Так, слідчому судді не було надано підтвердження того, що клопотання сторони захисту не були розглянуті і по ним не було прийнято рішень про задоволення або про відмову в задоволенні слідчим чи прокурором. Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що в разі відмов у задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_6 та бездіяльності сторони обвинувачення щодо розгляду таких клопотань адвокати АО«АВЕР ЛЄКС»як правилооскаржували слідчим суддям зазначені відмови і бездіяльність, однак доказів цього не надав.

Отже, враховуючи те, що захисники не надали відомостей про ті конкретні слідчі (розшукові) або інші процесуальні дії, проведення яких було необхідним та можливим станом на момент прийняття оскаржуваної постанови прокурора від 07.12.2017, зважаючи на процесуальну самостійність слідчого і прокурора у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість (недоведеність) позиції сторони захисту щодо невиконання усіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в межах кримінального провадження №42015000000002833 від 25.12.2015 до зупинення досудового розслідування.

Щодо твердження адвоката про незаконність зупинення досудового розслідування 07.12.2017 нібито через здійснення розшуку ОСОБА_6, слідчий суддя зазначає наступне.

Свою позицію у скарзі і в судовому засіданні адвокат аргументував тим, що ОСОБА_6 почав проживати на території Російської Федерації з лютого 2014року, тобто ще до того, як були внесені відомості до ЄРДР про кримінальне провадження №42014000000000069 від 06.03.2014 та складено повідомлення про підозру від 16.06.2015; що Генеральній прокуратурі України адвокат АО«АВЕР ЛЄКС» ОСОБА_14 надав відомості і документи у 2015 і 2016 роках, зокрема, заяву ОСОБА_6 від 27.06.2015 до судових та правоохоронних органів, заяву ОСОБА_6 від 13.08.2015 про проведення його допиту за місцем поточного перебування шляхом проведення відео конференції, копію виписки з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та правочинів з ним №50-0-1-120/2001/2015-911 від 28.12.2015 і копію кадастрового паспорту №61/001/15-1221265 від 21.12.2015. І такі обставини, на думку адвоката, спростовують твердження органу досудового розслідування про можливе переховування ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

Такі доводи адвоката слідчий суддя відхиляє з огляду на таке.

По-перше, можливість оскарження постанов слідчого (детектива) про оголошення розшуку підозрюваного відсутня на стадії досудового розслідування. Так, визначений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає. Скарги на рішення слідчого або прокурора про оголошення розшуку підозрюваного, згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

По-друге, якзазначалося вище, 23.06.2015 постановою слідчого у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201400000000069 від 06.03.2014 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 . Розшук відповідно до ч. 1 ст.281 КПК України слідчий, прокурор оголошує в тому разі, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме. Тобто здійснення розшуку закон не пов`язує із наявністю підстав для оцінки дій (поведінки) підозрюваного як переховування від органу досудового розслідування.

Адвокат ОСОБА_3 у клопотаннівід 02.04.2020послався нате,що ОСОБА_6 не булоповідомлено пропідозру укримінальному провадженні№42015000000002833від 25.12.2015і томудля прийняттяоскаржуваної постановине булопередбачених КПКУкраїни правовихпідстав,про щовказано ів ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2018 у справі №757/11966/17-к за результатами розгляду клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.

З цього приводу слідчий суддя вважає необхідним зазначити наступне. Частиною першою ст.42 КПК України передбачено три підстави для набуття особою процесуального статусу підозрюваного. Так, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. З норми ч. 1 ст.135 КПК України вбачається, що виклик особи здійснюється шляхом як вручення повістки про виклик, так і надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Під час розгляду скарги прокурор не надав слідчому судді доказів (розписки) вручення безпосередньо ОСОБА_6 повідомлення про підозру від 16.06.2015 у кримінальному провадженні №4201400000000069 від 06.03.2014. Разом із тим, як вбачається з поштових документів, у червні і липні 2016року сторона обвинувачення направила ОСОБА_6 за адресою реєстрації в м.Києві повідомлення про підозру, яке повернулося із відміткою пошти: «за закінченням встановленого строку зберігання». Інших документів щодо вжиття стороною обвинувачення у 2015 році заходів для вручення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру прокурор не надав.

У заяві від 13.08.2015, поданій до Генеральної прокуратури 07.10.2015 як через адвоката ОСОБА_14, ОСОБА_6 вказав, що цю заяву подає у кримінальному провадженні №42014000000000069 від 06.03.2014 і з листа Генеральної прокуратури України від 23.07.2015 йому відомо про наявність складеного щодо нього повідомлення про підозру, копію якого ним особисто не отримано.

За таких обставин у слідчого судді є підстави вважати, що особисто ОСОБА_6 не було вручено повідомлення про підозру від 16.06.2015 через його виїзд за межі території України та відсутність відомостей про його адресу місцезнаходження на дату складання такого повідомлення. Проте сторона обвинувачення вжила заходів для вручення цього повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, шляхом його надіслання рекомендованим листом поштою на останню відому зареєстровану адресу проживання ОСОБА_6, що відповідно до ч.1 ст.42 КПК України є однією з підстав набуття особою процесуального статусу підозрюваного.

На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшла переконання про те, що скарга захисника не підлягає задоволенню через відсутність підстав вважати, що оскаржувана постанова прокурора від 07.12.2017 про зупинення досудового розслідування прийнята з порушенням передбачених КПК України вимог.

Окрім наведеного вище, слід зазначити, що з постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 від 07.12.2017 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 вбачається, що кримінальне провадження здійснюється за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні ряду злочинів. І підставами для винесення вказаної постанови є розшук названих осіб, тобто трьох підозрюваних осіб. Але скарга подана адвокатом АО«АВЕР ЛЄКС» лише в інтересах ОСОБА_6 та додані до скарги копії документів стосуються лише ОСОБА_6 . За таких обставин вирішення скарги на постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється за підозрою інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, може призвести до порушення прав осіб, які не беруть участь у цій судовій справі.

Керуючись статтями 42, 303, 306, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_5, подану в інтересах ОСОБА_6, на постанову прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 від 07.12.2017 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002833 від 25.12.2015, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1