Документ № 89274224

Дата засідання: 13/05/2020
Дата винесення рішення: 13/05/2020
Справа №: 991/1818/20
Провадження №: 52019000000000714
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Про призначення судового розгляду

Головуючий суддя (ВАКС) : Коліуш О.Л.
Суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В., Дубас В.М.
Секретар : Паштенко І.О.
Захисник/адвокат : Теслюка П.В., Семеновича С.М.
Прокурор : Семак І.А.

Справа № 991/1818/20

Провадження1-кп/991/30/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Семака І. А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Теслюка П.В., Семеновича С.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 серпня 2019 року за № 52019000000000714, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 березня 2020 року було призначено підготовче судове засідання.

Клопотання адвоката Теслюка П.В. про закриття кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Теслюк П.В. звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Своє клопотання обґрунтовує тим, що 12.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. 05.11.2019 постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. було продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 12.12.2019. 28.02.2020 прокурором САП складено та направлено до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 05.12.2019 стороною захисту отримано повідомлення про завершення досудового розслідування та можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування у будь-який зручний час з понеділка по п`ятницю з 09 до 18 год (окрім святкових днів). Натомість адвокату Семеновичу С.М., який 05.12.2019 прибув до НАБУ для отримання вказаного повідомлення, детективом було відмовлено у наданні матеріалів для ознайомлення та повідомлено, що матеріали досудового розслідування у повному обсязі не сформовані та відсутні в органі досудового розслідування, оскільки здійснюється розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій. Таким чином, з причин, що не залежали від сторони захисту фактичне ознайомлення з матеріалами досудового розслідування було розпочато 13.12.2019. Вказував, що до строку досудового розслідування не включається саме строк ознайомлення, який починається з моменту фактичної реалізації права на доступ до матеріалів, а не з моменту скерування стороні повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування або отримання нею такого повідомлення. Крім того, сторона захисту вважає, що загальний строк досудового розслідування складає 5 місяців та 15 днів, а саме з моменту повідомлення 12.09.2019 ОСОБА_1 про підозру до завершення досудового розслідування та передачі обвинувального акта до суду 28.02.2020. До цього строку не включається строк ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, який складав 2 місяці та 7 днів. А отже, досудове розслідування у вказаному кримінальному проваджені фактично тривало 3 місяці та 8 днів, тому за таких обставин кримінальне провадження підлягає закриттю.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники підтримали клопотання про закриття кримінального провадження.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що клопотання сторони захисту ґрунтується на позиції, за якою у строк досудового розслідування як стадії кримінального провадження не враховується, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України, не строк від оголошення стороною обвинувачення про завершення досудового розслідування і припинення збору доказів обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України, а строк фактичного ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження, однак, таке тлумачення вважає несумісне, зокрема, з принципом змагальності сторін кримінального провадження та просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.

Суд, розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання захисника Теслюка П.В. про закриття кримінального провадження не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування 13.08.2019 було внесено відомості про вчинення злочину до ЄРДР. 12.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Постановою заступника Генерального прокурора спеціалізованої антикорупційної прокуратури Н. Холодницьким від 05.11.2019 було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 12.12.2019.

02.12.2019 ОСОБА_1 та його захисникам було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, яке отримано захисником Семенович С.М. 05.12.2019.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.01.2020 стороні захисту було встановлено строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні до 20.02.2020 року включно.

28.02.2020 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України було складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000714, направлено на адресу Вищого антикорупційного суду та цього ж дня було отримано судом.

При цьому, сторона захисту вважає, що складання та направлення обвинувального акта, яким завершується досудове розслідування, було здійснено після спливу визначеного прокурором строку досудового розслідування (12.12.2019), а тому кримінальне провадження підлягає закриттю згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України.

Згідно з обвинувальним актом злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, тобто загальний строк досудового розслідування стороною обвинувачення не порушено.

Як було зазначено, 02.12.2019, тобто до спливу строку досудового розслідування, який було визначено постановою заступника Генерального прокурора спеціалізованої антикорупційної прокуратури Н. Холодницького від 05.11.2019, а саме 12.12.2019, стороні захисту, згідно правил ст. 290 КПК України було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Тобто, строк досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_1 про підозру не закінчився на момент вчинення дій, передбачених ст. 290 КПК України.

Копію вказаного повідомлення захисник Семенович С.М. також отримав 05.12.2019 у старшого детектива НАБУ Мирко Б., про що свідчить відповідна відмітка. Крім того, останнім на повідомленні зазначено, що доступу до усіх матеріалів не надано, що на думку суду свідчить про початок ознайомлення останнього з матеріалами досудового розслідування.

До того ж, стороною захисту, а саме адвокатом Теслюком П.В. та Семеновичем С .М. на ім`я детектива НАБУ Мирка Б. М. було подано повідомлення про готовність ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не раніше 12-13 грудня 2019 року, у зв`язку з зайнятістю та відрядженням останніх.

Відповідно ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.

Отже, період з 05.12.2019 року по 20.02.2020 року включно, не включаються у строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000714 відповідно до положень ч. 3 ст. 219 КПК України, а тому, в даному випадку, строк досудового розслідування завершувався о двадцять четвертій годині 28.02.2020, оскільки 8 днів строку досудового розслідування (з 05 грудня по 12 грудня 2019 року включно) продовжилися з 21 лютого 2020 року.

Обвинувальний акт, яким завершується досудове розслідування, у кримінальному провадженні №52019000000000714 був складений та затверджений прокурором 28 лютого 2020 року, тобто в межах строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, що означає, що на момент його складання та затвердження строк досудового розслідування не сплив.

На підставі викладеного, судом не було встановлено, що складання обвинувального акта 28.02.2020 відбулося поза межами строку досудового розслідування, оскільки після повідомлення ОСОБА_1 про підозру не закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Клопотання адвоката Семеновича С.М. про повернення обвинувального акта прокурору.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Семенович С.М. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. На обґрунтування свого клопотання зазначив, що формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_1 , не відповідає дійсності та суперечить обставинам справи. Обвинувальний акт не містить чіткого та конкретного викладення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, які, згідно з положеннями ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Так, в обвинувальному акті не зазначено точної дати і часу вчинення ОСОБА_1 дій, що мають вагоме значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Жодним чином не описано та не повідомлено, яким чином ОСОБА_1 вчиняв дії та в чиїх інтересах, використовуючи при цьому надану йому владу та службове становище. Здійснюючи виклад фактичних обставин, які встановлені прокурором, а також формулюючи обвинувачення, прокурор в обвинувальному акті не вказав конкретного місця вчинення злочину, а саме точного місця отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у сумі 90 000 доларів США. Разом з тим, в обвинувальному акті узагалі відсутні будь-які посилання на обставини, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування. Разом з тим, органом досудового розслідування та стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів про наявність у діях обвинуваченого кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 4 ст. 368 КК України, а саме, вимагання неправомірної вигоди. Так, обвинувальний акт взагалі не містить формулювання висунутого обвинувачення, а викладені лише фактичні обставини, які встановлені детективами за результатами досудового розслідування та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність. Крім того, захисник вказував на суперечність у даті складання обвинувального акту та реєстрі матеріалів досудового розслідування. Так, у реєстрі матеріалів досудового розслідування № 152019000000000714 наявні відомості щодо складення обвинувального акту 27.02.2020, однак відповідно до відомостей, що містяться в обвинувальному акті останній складений 28.02.2020. До того ж, захисник зазначив, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту, не в повному обсязі зазначені відомості та процесуальні дії, проведені в ході досудового розслідування, допущені скорочення в написанні проведених процесуальних дій. Всі ці обставини, на думку сторони захисту свідчать про неповноту проведеного розслідування, що може негативно вплинути на судовий розгляд, у зв`язку з чим, обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

У судовому засіданні захисники та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали клопотання про повернення обвинувального акта та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував проти вказаного клопотання, просив відмовити у його задоволенні, оскільки воно є необґрунтованим, обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, у ньому зазначено всі відомості, які були встановленні досудовим розслідуванням. Щодо недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування, зазначив, що мало місце описка в даті складання обвинувального акта та існують недоліки в групуванні пунктів реєстру, однак це не може бути підставою для його повернення.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначено ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Інших вимог до обвинувального акта закон не містить.

Як убачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, вони містять всі необхідні відомості та реквізити.

У вказаному клопотанні, заперечення захисника зводяться до неповноти та неконкретності викладу в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, а також до незгоди із кваліфікацією інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та недоведеності в обвинувальному акті обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. На думку суду, вказаний обвинувальний акт відповідає зазначеним вимогам. Оцінка ж обґрунтованості обвинувачення належить до процесу доказування і, з огляду на цілі та завдання підготовчого провадження, не є предметом розгляду під час підготовчого судового засідання. На цій стадії судового провадження суд не може оцінювати правильність та обґрунтованість правової кваліфікації кримінального правопорушення та, більше того, наявність чи відсутність його складу.

Щодо неконкретності обвинувачення, суд зазначає, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально - правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

При цьому, важливим також є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Однак, як визначено п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, у обвинувальному акті викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що передбачає певну лексичну та граматичну особливість такого викладу.

У вказаному обвинувальному акті, хоча і з певними недоліками, наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а правильність логіко-граматичного побудування цих даних не може оцінюватися судом в контексті відповідності обвинувального акта вимогам КПК України. Конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання.

Що стосується посилання захисника на неповноту відображення в реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей та процесуальні дії, проведених в ході досудового розслідування та допущені скорочення в написанні проведених процесуальних дій, а також невідповідність дати складання обвинувального акта, то суд зазначає, що вичерпний перелік обов`язкових вимог до реєстру матеріалів досудового розслідування визначено ст. 109 КПК України. Реєстр матеріалів досудового розслідування є інформаційним додатком до обвинувального акта та містить формально-довідкові відомості про шлях утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження. Інформація, яка міститься в реєстрі, є лише зафіксованим орієнтиром для судового дослідження матеріалів справи і самостійного доказового значення не має. До того ж, повнота внесення відомостей до реєстру матеріалів досудового розслідування не є предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.

Щодо посилань сторони захисту на невідповідність дати складання обвинувального акту зазначені у самому обвинувальному акті та реєстрі, суд зазначає таке. Як зазначив у своїх запереченнях прокурор, вказані розбіжності є технічною помилкою, правильною датою складання обвинувального акта є 28.02.2020. На думку суду, така помилка не є суттєвою, не стосується безпосередньо змісту обвинувального акта, може бути усунута під час судового розгляду, а тому не перешкоджає призначенню обвинувального акта до судового розгляду.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право, але не зобов`язаний, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Із зазначеного обвинувального акта, незважаючи на наявність певних недоліків, не убачається суттєвих та очевидних підстав для його повернення прокурору.

Отже, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, суттєвих порушень, за яких суд має повернути обвинувальний акт прокурору, судом не встановлено, а тому клопотання про повернення обвинувального акта прокурору не підлягає задоволенню.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що справа підсудна Вищому антикорупційному суду, підстави для повернення обвинувального акта відсутні, просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження. Крім того, заначив, що не вбачає підстав для складення досудової доповіді відносно обвинуваченого.

Захисники Теслюк П.В., Семенович С.М., та обвинувачений ОСОБА_1 просили проводити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, щодо досудової доповіді, зазначили, що не вбачають підстав для її складання.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 33-1 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається. Клопотання про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження від учасників судового провадження не надходило.

Підстав для складання досудової доповіді у цьому кримінальному провадженні суд не вбачає.

Отже, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не убачає.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду колегією суддів у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

Щодо скарг та заперечень сторони захисту.

У підготовчому судовому засіданні захисниками Теслюком П.В., Семеновичем С.М., Рижук М.С. було подано ряд скарг та заперечень на ухвали слідчого судді, а саме:

-скарга на дії прокурора САП ОГП Семака І.А., які полягають у складанні та направленні до суду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000714;

- скарга на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України Мирка Б.М. від 14.08.2019 про залучення ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- скарга на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання № 2676 від 15.11.2019;

- скарга на незаконні дії детективів Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 520190000000000714 від 13.08.2019;

- скарга на незаконні дії детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 520190000000000714;

- скарга на незаконні дії детективів Національного антикорупційного бюро України про залучення ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва, без надання доступу до державної таємниці;

- скарга на постанову прокурора САП Семака І.А. від 27.02.2020 про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження;

- скарга на бездіяльність прокурора САП Семака І.А. про невиконання судових рішень, постановлених слідчим суддею;

- скарга на постанову прокурора Семака І.A . від 24.01.2020 про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту № 2779 від 27.11.2019, № 2900 від 29.11.2019, № 2908 від 02.12.2019, № 2909 від 02.12.2019, № 2910 від 02.12.2019, № 2911 від 02.12.2020;

- заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д. від 09.12.2019;

- заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д . від 02.10.2019;

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, не передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України, якщо ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суд з`ясував думку учасників судового провадження щодо розгляду поданих скарг та заперечень на ухвали слідчого судді саме під час підготовчого судового засідання.

Захисники Теслюк П.В. та Семенович С.М. підтримали вказані скарги та заперечення, просили долучити їх до матеріалів кримінального провадження та врахувати їх при постановленні рішення у нарадчій кімнаті. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор Семак І.В. заперечував проти розгляду скарг та просив суд відмовити у їх задоволенні, вважав, що доводи сторони захисту належить розглянути та надати оцінку допустимості доказів сторони обвинувачення в нарадчій кімнаті при вирішенні справи по суті.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе долучити подані стороною захисту скарги з додатками та заперечення на ухвали слідчого судді до матеріалів кримінального провадження для надання оцінки висловленим у скаргах доводам на відповідній стадії кримінального провадження.

Щодо клопотань сторони захисту про витребування:

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатом Теслюком П.В. було подано ряд клопотань про витребування доказів, а саме:

-клопотання про витребування інформації з ПП «Полтавабудцентр». В обґрунтування свого клопотання захисник зазначав, що він звертався до ПП «Полтавабудцентр» з адвокатським запитом про надання інформації, зокрема, щодо здійснення ОСОБА_7 трудової діяльності на ПП «Полтавабудцентр» та, чи являється він засновником та/або кінцевим бенефіціарним власником ПП «Полтавабудцентр», однак, жодної відповіді на вказаний запит не надійшло. Вважає, що вказана інформація має важливе значення у даному кримінальному провадженні, а тому з метою з`ясування усіх обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, у тому числі, чи наявні у ОСОБА_7 повноваження представляти інтереси приватного підприємства «Полтавабудцентр».

-клопотання про витребування у сторони обвинувачення відомості та документи на підтвердження джерела походження грошових коштів у сумі 300 000 грн, 29 000 грн та 90 000 доларів США, документи щодо отримання та підстав отримання працівниками НАБУ грошових коштів у сумі 300 000 грн, 29 000 грн та 90 000 доларів США та відомості і документи на підтвердження того, що грошові коштів у сумі 300 000 грн, 29 000 грн та 90 000 доларів США є реальними грошовими коштами, а не імітаційними засобами. Своє клопотання обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на підставі процесуальних рішень прокурора про проведення спеціального слідчого експерименту - контроль за вчинення злочину детективами проведено процесуальні дії та складено протоколи огляду та вручення грошових коштів. Зокрема, на підставі постанов прокурора САП ГПУ Семака І.А. від 14.08.2019 та 06.09.2019 детективами НАБУ 18.08.2019 та 10.09.2019 проведено огляд та вручення грошових коштів ОСОБА_4 для надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 та фактично провокації вчинення злочину. Однак, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості та документи, якими б підтверджувалося походження вказаних грошових коштів ;

-клопотання про витребування у сторони обвинувачення клопотання адвоката Теслюка П.В. № 2676 від 15.11.2019 та протокол отримання відомостей від ОСОБА_1 від 14.11.2019. На обґрунтування цього клопотання зазначив, що стороною захисту на адресу прокурора САП Семака І.А. направлено клопотання № 2676 від 15.11.2019 про долучення протоколу отримання відомостей від ОСОБА_1 від 14.11.2019 до матеріалів кримінального провадження, однак, дане клопотання до цього часу не розглянуто, та не долучено до матеріалів кримінального провадження, не передано органу досудового розслідування та не відкривалось стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Вважає, що неврахування під час досудового розслідування викладених у письмових поясненнях ОСОБА_1 відомостей про фактичні обставини кримінального провадження призвело до однобічного характеру слідства та порушення основних засад та завдань кримінального провадження, визначених КПК України;

-клопотання про витребування у сторони обвинувачення протоколу надання доступу та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. На обґрунтування клопотання зазначав, що в ході ознайомлення сторонами кримінального провадження щоразу складалися протоколи надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких стороною захисту вносились письмові заперечення та порушення. Вважає, що долучення вказаних протоколів до матеріалів кримінального провадження матиме важливе значення під час вирішення питань про допустимість доказів, наданих стороною обвинувачення;

-клопотання про витребування з Національного антикорупційного бюро України інформації щодо факту входу та виходу з будівлі НАБУ, реєстрації цього факту електронною інформаційною системою, громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у період часу з 01 червня 2019 року по 13 серпня 2019 року включно. В обґрунтування цього клопотання зазначав, що він звертався до НАБУ із адвокатським запитом про надання інформації, однак на вказаний запит надано відповідь, відповідно до якої запитувані відомості у Національного бюро відсутні через щоденне анулювання інформації на перепустках. Вважає, що дана інформація є некоректною та такою, що не відповідає дійсності, оскільки сторона захисту неодноразово проходила систему пропуску у приміщенні НАБУ та мала змогу пересвідчиться в протилежному. Зазначав, що вказана інформація має важливе значення у даному кримінальному провадженні, оскільки стороною захисту здобуто факти, які підтверджують фальсифікацію матеріалів кримінального провадження на початковому етапі та зацікавленість службових осіб НАБУ у реєстрації кримінального провадження та подальшого кримінального переслідування ОСОБА_1 . Тому, з метою з`ясування усіх обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, у тому числі, чи прибував ОСОБА_4 та ОСОБА_7 13.08.2019, а також до реєстрації кримінального провадження, до приміщення НАБУ, просив витребувати у НАБУ вказану інформацію.

-клопотання про витребування у ТОВ «Лайфселл» (код ЄДРПОУ 22859846, вул. Солом`янська, буд. 11, літера «А», м. Київ, 03110) документів (у тому числі електронні), що містять інформацію про отримані телекомунікаційні послуги споживачем ОСОБА_7 , який користується телефонним номером НОМЕР_1 , а саме: дані щодо вхідних і вихідних дзвінків та SMS-повідомлень споживача телекомунікаційних послуг за період з 15.07.2019 по даний час, включно із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ та абонентських номерів споживача, ІМЕІ та абонентських номерів абонентів, з якими здійснювались з`єднання, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювались з`єднання; дані щодо Інтернет-з`єднань телекомунікаційних послуг споживача телекомунікаційних послуг у період з 15.07.2019 по даний час (SG-трафік і GPRS-трафік) із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ споживача, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювались з`єднання. Витребувати у ПрАТ «Київстар» (код ЄДРПОУ 21673832, вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113) документи (у тому числі електронні), що містять інформацію про отримані телекомунікаційні послуги споживачем ОСОБА_4 , який користується телефонним номером НОМЕР_2 , а саме: дані щодо вхідних і вихідних дзвінків та SMS-повідомлень споживача телекомунікаційних послуг за період з 15.07.2019 по 01.08.2019, включно із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ та абонентських номерів споживача, ІМЕІ та абонентських номерів абонентів, з якими здійснювались з`єднання, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювались з`єднання; дані щодо Інтернет-з`єднань телекомунікаційних послуг споживача телекомунікаційних послуг у період з 15.07.2019 по 01.08.2019 (SG-трафік і GPRS-трафік) із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, ІМЕІ споживача, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювались з`єднання. Своє клопотання обґрунтовує тим, що 11.11.2019 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д. постановлено ухвалу по справі № 4910/41/19, якою задоволено клопотання адвоката АО «АВЕР ЛЄКС» Теслюка П.В. про тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ПрАТ «Київстар», що містять інформацію про отримані за період з 01.08.2019 по дату постановлення ухвали телекомунікаційні послуги споживачем ОСОБА_4 , який користується телефонним номером НОМЕР_2 . Вказаною ухвалою також надано тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ТОВ «Лайфселл», що містять інформацію про отримані за період з 01.08.2019 по дату постановлення ухвали телекомунікаційні послуги споживачем ОСОБА_7 , який користується телефонним номером НОМЕР_3 . У ході виконання ухвали слідчого судді встановлено, що дзвінки та повідомлення на телефонний номер НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_7 , поставлені на переадресацію на інший телефонний номер, а саме НОМЕР_1 , та яким ймовірніше за все він користується. Враховуючи вказане, сторона захисту вважає за необхідне витребувати у ТОВ «Лайфселл» інформацію про отримані за період з 15.07.2019 по дату постановлення ухвали телекомунікаційні послуги споживачем ОСОБА_7 за номером НОМЕР_1 . Окрім цього, під час аналізу матеріалів кримінального провадження та інформації про отримані за період з 01.08.2019 по дату постановлення ухвали телекомунікаційні послуги споживачем ОСОБА_4 , який користується телефонним номером НОМЕР_2 , встановлено, що з метою з`ясування усіх обставин справи необхідно отримати також дані про телекомунікаційні послуги за період з 15.07.2019 по 01.08.2019. Вказана інформація матиме важливе значення для встановлення істини у даному кримінальному проваджені, оскільки прокурор в обвинувальному акті посилається на встановлення подій, які мали місце 26.07.2019. Крім того, стороною захисту здобуто факти, які підтверджують фальсифікацію матеріалів провадження та вчинення детективами НАБУ провокації підкупу, шляхом підбурювання громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_4 до пропонування та надання неправомірної вигоди. Враховуючи вказане, отримання інформації про телефонні з`єднання та азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювались з`єднання надасть можливість з`ясувати чи контактував ОСОБА_4 з працівниками НАБУ до реєстрації кримінального провадження.

-клопотання про витребування у сторони обвинувачення відомості про технічні засоби, пристрої, які використовувалися працівниками НАБУ для фіксування проведення НСРД та за результатами яких складено: протокол про результати здійснення НСРД у виді спостереження за особою від 05.09.2019 № 19/6282; протокол про результати здійснення НСРД у виді спостереження за річчю від 05.09.2019 № 19/6283; протокол за результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 05.09.2019 № 19/6284; протокол за результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 05.09.2019 № 19/6285; протокол за результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 10.09.2019 № 19/6362; протокол за результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 10.09.2019 № 19/6363; протокол за результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.09.2019 № 19/6362; протокол за результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.09.2019 № 19/6510; протокол за результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД у вигляді аудіоконтролю особи від 19.09.2019 № 19/6509; протокол за результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (зняття інформації з каналів зв`язку) від 30.10.2019 19/7649. Клопотання обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення проведено низку негласних слідчих (розшуковик) дій, результати яких зафіксовані у протоколах за результатами їх проведення. Однак, у вказаних вище протоколах за результатами проведення НСРД відсутня інформація про технічні засоби фіксування, які використовувалися під час їх проведення, а зазначається лише про використання носіїв інформації, зокрема, флеш накопичувачів. Вважає, що отримання відомостей про технічні засоби, пристрої, які використовувалися працівниками НАБУ для фіксування ходу та результатів проведення НСРД має важливе значення для встановлення законності проведення вказаних слідчих дій та допустимості доказів отриманих у результаті їх проведення. Зазначає, що перевірити достовірність зробленого аудіо- відеозапису під час проведення даних НСРД можливо лише за допомогою відповідної експертизи, призначення та проведення якої можливе лише за наявності конкретних технічних засобів, які використовувалися під час проведення аудіо- відео фіксування процесуальної дії. Встановити ж якими саме технічними засобами здійснювалося аудіо- відеоспостереження, без відображення цих даних в матеріалах кримінального провадження неможливо, що ставить отримані таким чином докази під сумнів.

У судовому засіданні захисники підтримали заявлені ними та іншими захисниками клопотання, просили їх задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання своїх захисників, просив їх задовольнити.

Прокурор Семак І.В. заперечував проти задоволення усіх клопотань, просив відмовити в їх задоволенні, зважаючи на спеціальний порядок отримання стороною додаткових доказів в ході судового провадження, встановлений ст. 333 КПК України. Крім того, вважав їх необґрунтованими.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження дійшов таких висновків.

Щодо клопотання про витребування з ПП «Полтавабудцентр» відомостей, документів та інформації, що підтверджують повноваження ОСОБА_7 та трудову діяльність на ПП «Полтавабудцентр», суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання в частині витребування у ПП «Полтавабудцентр» (код ЄДРПОУ 24565511) документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_7 діяти в інтересах та від імені ПП «Полтавабудцентр» з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд , зокрема, розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів. Витребування відомостей чи інформації вказаною нормою не передбачено, тому в частині витребування відомостей та інформації від ПП «Полтавабудцентр» клопотання не підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження, користуючись засобами, передбаченими ст. 93 КПК України, мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Щодо клопотання про витребування з НАБУ інформації щодо факту входу та виходу з будівлі НАБУ, реєстрації цього факту електронною інформаційною системою, громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у період часу з 01 червня 2019 року по 13 серпня 2019 року включно, суд зазначає, що захисником обвинуваченого направлявся до НАБУ вказаний запит про витребування інформації, на що йому було надано відповідь про неможливість надання запитуваної інформації у зв`язку з тим, що така інформація в НАБУ відсутня. В обґрунтуванні клопотання сторона захисту посилається на те, що отримана ними інформація є неконкретною та такою, що не відповідає дійсності. При цьому, захисником не надано належних доказів на обґрунтування своїх доводів, а тому суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

Що стосується клопотань про витребування відомостей та документів на підтвердження джерела походження грошових коштів, про витребування протоколів надання доступу та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, про витребування відомостей про технічні засоби, пристрої, які використовувалися працівниками НАБУ для фіксування проведення НСРД за результатами яких складено протоколи, суд зазначає таке. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. На стадії підготовчого судового засідання суду не відомо, які матеріали та документи буде використовувати сторона обвинувачення у якості доказів у цьому кримінальному провадженні, оскільки ці питання вирішуються під час судового розгляду. З огляду на викладене, на цій стадії судового провадження клопотання захисника є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо клопотань про витребування у сторони обвинувачення клопотання адвоката Теслюка П.В. № 2676 від 15.11.2019 та протоколу отримання відомостей від ОСОБА_1 від 14.11.2019 та про витребування у ТОВ «Лайфселл» та у ПрАТ «Київстар» документів, що містять інформацію про отримані телекомунікаційні послуги споживачем ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 , суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки в клопотаннях та доданих до них матеріалах відсутні будь-які підтвердження того, що захисник звертався з відповідними клопотаннями або запитами, у передбачений КПК України спосіб або з клопотаннями про ознайомлення з ними, або отримав відмову. Крім того, ст. 333 КПК України передбачає спеціальний порядок отримання додаткових доказів стороною під час судового провадження, шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій. Тому у задоволенні цих клопотань слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Заява адвоката Теслюка П.В. щодо здійснення незаконного тиску на суд.

Крім того, захисником Теслюком П. В. подано заяву щодо здійснення незаконного тиску на суд. Свою заяву обґрунтовує тим, що на наступний день після надходження 28.02.2020 обвинувального акта відносно ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду, стороною обвинувачення на офіційному сайті НАБУ розміщено публікацію від 02.03.2020 під назвою «Справу керівника Служби автодоріг Миколаївської області скеровано до суду», яка містить інформацію про те, що НАБУ закінчено досудове розслідування факту отримання 300 тис. грн та 90 тис. дол США (2,24 млн грн) неправомірної вигоди керівником Служби автомобільних доріг у Миколаївській області ОСОБА_1 . До вказаної публікації також додано відеозапис, який розміщений на відеохостингу «YouTube» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» у якому містяться твердження про доведення вчинення особою злочину, а також фрагменти аудіо- та відеозаписів, які є матеріалами негласних слідчих (розшуковик) дій та складають таємницю досудового розслідування. Вважає, що таке публічне розповсюдження інформації про обставини кримінального провадження є непрямим втручанням в роботу суду та, ймовірніше за все, спрямоване на попереднє формування у суду та суспільства точки зору про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що може вплинути на розгляд кримінального провадження та прийнятті у ньому рішень. Просив у порядку реагування на незаконні дії службових осіб НАБУ направити до органів суддівського самоврядування, Вищої ради правосуддя звернення про вжиття необхідних заходів для забезпечення незалежності суду.

Захисники Теслюк П.В., Семенович С.М. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали вказану заяву та просили її задовольнити.

Прокурор Семак І.В. заперечував проти задоволення заяви, просив відмовити в її задоволенні, вважає її необґрунтованою.

Суд, розглянувши заяву, заслухавши думку учасників судового провадження дійшов таких висновків.

Судді Вищого антикорупційного суду при здійсненні своїх повноважень є незалежними, керуються лише Конституцією України, Законом України «Про Вищий антикорупційний суд» та іншими законами України і підкоряються лише закону. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України (статті 126, 129 Конституції України).

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у пункті 2 резолютивної частини Рішення від 1 грудня 2004 року N 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, «положення частини другої статті 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв`язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо».

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України; вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (частини перша, друга статті 126, частина перша статті 129 Основного Закону України). Вказані положення означають, зокрема, що «незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу, конституційним принципом організації та функціонування судів і професійної діяльності суддів. Незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, не пов`язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею» (абзац перший підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004).

У заяві захисник посилається на публікацію на офіційному сайті НАБУ від 02.03.2020 під назвою «Справу керівника Служби автодоріг Миколаївської області скеровано до суду» та відеозапис, який розміщений на відеохостингу «YouTube» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», які, на його переконання, спрямовані на попереднє формування у суду та суспільства думки про винуватість ОСОБА_1 .

Як убачається із зазначеної публікації, вона не містить ознак будь-яких дій з боку працівників НАБУ, які б свідчили про здійснення впливу на суд та схиляння суддів до винесення неправосудного рішення.

Крім того, публікація має застереження, яке містить посилання на частину першу статті 62 Конституції України, відповідно до якої, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява захисника Теслюка П.В. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у відкритому судовому засіданні на 20 травня 2020 року о 15 год 00 хв у приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, 41).

Судовий розгляд здійснювати колегією суддів у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого та захисників.

У задоволенні клопотання захисника Семеновича С.М. про повернення обвинувального акта прокурору, - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Теслюка П .В . про закриття кримінального провадження № 52019000000000714 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - відмовити.

У задоволенні заяви адвоката Теслюка П.В. щодо здійснення незаконного тиску на суд, - відмовити.

Клопотання захисника Теслюка П.В. про витребування у ПП «Полтавабудцентр» відомостей, документів та інформації, - задовольнити частково. Витребувати у ПП «Полтавабудцентр» (код ЄДРПОУ 24565511) документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_7 діяти в інтересах та від імені ПП «Полтавабудцентр». В іншій частині клопотання - відмовити.

У задоволенні клопотань захисника Теслюка П.В. про витребування відомостей та документів на підтвердження джерела походження грошових коштів; про витребування клопотання адвоката Теслюка П.В. № 2676 від 15.11.2019 та протоколу отримання відомостей від ОСОБА_1 від 14.11.2019; про витребування протоколів надання доступу та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження; про витребування з Національного антикорупційного бюро України інформації; про витребування у ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар» інформації про телефоні з`єднання; про витребування відомостей про технічні засоби, пристрої, які використовувалися працівниками НАБУ для фіксування проведення НСРД, - відмовити.

Скарги захисників Теслюка П.В., Семеновича С.М., Рижук М.С. на незаконні дії та рішення детективів Національного антикорупційного бюро України з додатками та скарги захисників Теслюка П.В., Семеновича С.М. на рішення, дії та бездіяльність прокурора з додатками долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у скаргах доводам на відповідній стадії кримінального провадження.

Долучити подані захисником Теслюком П.В. , в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України заперечення на ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д. від 09.12.2019 та 02.10.2019 до матеріалів кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 18 травня 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

В.М. Дубас