Документ № 89274228

Справа № 761/11624/17

Провадження 1-кп/991/7/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

14 травня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Шкрума В.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Сторожук О.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку, передбаченому статтею 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), клопотання захисника Сторожук О.С. про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 20.10.2016 за №52016000000000383 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Підгірці Обухівського району Київської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

15.01.2020 до Вищого антикорупційного суду відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 28.11.2019 надійшов обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.10.2016 за №52016000000000383 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 190 «Шахрайство», ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі» КК.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2020 призначено підготовче судове засідання на 03.02.2020, з відкладенням на 20.02.2020, 19.03.2020, 16.04.2020, 14.05.2020.

2. Короткий виклад поданого клопотання.

Під час підготовчого судового провадження захисник Сторожук О.С . подала клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на невідповідність акту вимогам статей 91 і 291 КПК, обґрунтовуючи свою позицію таким: - у обвинувальному акті містяться відомості про затримання обвинуваченої, повідомлення їй про підозру та зміну підозри, обрання запобіжного заходу та його продовження, яких там не повинно бути, а також, що разом з обвинувальним актом надійшли раніше долучені під час попереднього судового провадження матеріали, що може викликати у суду упередженість до обвинуваченої та враження про її винуватість; - що відомості про фактичні обставини та формулювання обвинувачення неконкретні внаслідок відсутності відомостей про час, місце та спосіб окремих інкримінованих обвинуваченій діянь; - що окремі пункти реєстру матеріалів містять зайві пункти та одночасно не містять потрібної інформації, зокрема інформації щодо дати звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та часу проведення окремих процесуальних дій; - що невідоме місце затвердження обвинувального акту.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала подане клопотання, просила його задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор Шкрум В.М. вважав таке клопотання необґрунтованим та заперечував проти його задоволення, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК, а тому відсутні підстави для його повернення. При цьому прокурор зазначив, що доводи щодо порушення частини 4 статті 291 КПК є безпідставними, оскільки до обвинувального акту не додавалися та до суду не надсилалися додаткові документи, крім передбачених статтею 291 КПК; процесуальне рішення у формі обвинувального акту прийнято за результатами оцінки здобутих у ході досудового розслідування доказів та відповідно до встановлених фактичних обставин, які були визнані достатніми для обвинувачення особи у вчиненні злочину/. Крім того, прокурор вважав надуманими доводи захисника щодо невідповідності окремих пунктів реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки вимоги частини 2 статті 291 КПК не стосуються реєстру матеріалів досудового розслідування.

3. Обґрунтування правової позиції суду.

Підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, єдиною метою проведення судом якого є визначення можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК під час підготовчого судового провадження суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду, й при цьому з`ясування законності процесуальних дій (чи бездіяльності) та рішень органу досудового розслідування виходить за межі компетенції суду.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.

Отже суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності вимогам статті 291 КПК.

Проте повернення обвинувального акту є правом, а не обов`язком суду, й тому для такого не може бути підставою будь-яка формальна невідповідність акту вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити наявність реальних перешкод для призначення судового розгляду.

Тобто питання про відповідність викладення обвинувального акту фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, про наявність чи відсутність тих чи інших відомостей, не може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими (детективами) та прокурорами, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.

Також, відповідно до частини 4 статті 291 КПК забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Тому оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доводів однієї сторони порушить принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого за частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.

При цьому не може бути підставою для повернення обвинувального акту наявність в даній судовій справі матеріалів досудового розслідування, які були приєднані судом під час попереднього судового провадження, оскільки в КПК відсутні норми щодо повернення таких матеріалів прокурору при переданні справи на розгляд іншого суду.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції від 02.06.2016, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Крім того, за частиною 6 статті 368 КПК, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому судом враховується висновок у постанові Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, за яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Таким чином, суд вважає, що доводи захисника Сторожук О.С. є необґрунтованими, обвинувальний акт відповідає вимогам чинного КПК, не встановлено порушень, які перешкоджають призначенню судового розгляду, та за наявності яких суд має повернути такий обвинувальний акт, а тому клопотання про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 291, 314, 372, 376, 532 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання захисника Сторожук О.С. про повернення обвинувального акту.

2. Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді - Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.