- Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
Справа № 991/3814/20
Провадження1-кс/991/3931/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду звернувся ОСОБА_1 із вказаною скаргою, яку мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2019 встановлено уповноваженій особі - процесуальному керівнику у кримінальному провадженні № 420150000000011998 від 25.10.2015 процесуальний строк на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в порядку ст. 283 КПК України, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор САП ОГП, не бажаючи виконувати судове рішення, що набрало законної сили, зловживаючи процесуальними правами прокурора у кримінальному провадженні штучно роз`єднав матеріали кримінального провадження. Так, 13.12.2019 матеріали кримінального провадження за №52019000000001128 стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України, були виділені з первинного кримінального провадження № 420150000000011998 від 25.09.2015 стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 с. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України. Того ж дня кримінальне провадження № 420150000000011998 від 25.09.2015 стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, було закрито, а досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001128 триває понад процесуальний строк, визначений слідчим суддею, та з порушенням вимог закону щодо розумних строків.
Зазначене, на думку ОСОБА_1 , свідчить про бездіяльність уповноваженого прокурора (процесуального керівника у кримінальному провадженні №52019000000001128), яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.
В зв`язку з чим просить:
- прийняти до розгляду зазначену скаргу, що полягає у невиконанні ухали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2019 та неприйнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження №52019000000001128 від 13.12.2019 стосовно ОСОБА_1 ;
- зобов`язати уповноваженого прокурора, процесуального керівника у кримінальному провадженні №52019000000001128 стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України, у найкоротший строк, визначений слідчим суддею, на виконання ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2019 (судова справа №711/7930/19) та з метою усунення порушень КПК України, а також основоположних, конституційних і процесуальних прав ОСОБА_1 прийняти процесуальне рішення у формі відповідної постанови про закриття вищезгаданого кримінального провадження.
Перевіривши матеріали скарги, слідча суддя встановила наступне.
Частиною 2 ст. 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об`єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
В Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» роз`яснено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до зазначеної норми КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 534 КПК України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
При цьому КПК України не встановлює чітких строків виконання судового рішення, що не дозволяє віднести бездіяльність прокурора щодо невиконання судового рішення до такої, яка може бути оскаржена у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 фактично оскаржує не бездіяльність прокурора, пов`язану із не вчиненням процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, а бездіяльність щодо невиконання судового рішення.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (принцип згадується у рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі «Brumarescu проти Румунії» від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95, параграф 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу «res judicata», тобто «остаточності» рішення суду, Таким чином, слідча суддя не може розглядати питання бездіяльності, оскільки воно вже було вирішено іншим слідчим суддею, а тому такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності.
З огляду на наведене, невиконання судового рішення - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду. Втім, вирішення цього питання не може здійснюватися в межах розгляду скарги на бездіяльність, оскільки слідча суддя може тільки вирішити питання поставлені в межах вимог скарги та прийняти одне з рішень по суті, передбачених ст. 307 КПК України. Кримінальний процесуальний закон України не наділяє слідчого суддю повноваженнями зобов`язувати органи досудового розслідування виконувати судові рішення інших слідчих суддів.
За таких обставин, подана скарга не підпадає під випадки оскарження бездіяльності прокурора, що передбачена у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Визначений ст. 303 КПК України перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному застосуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи те, що у скарзі оскаржується бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню, слідча суддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з розгляду даної скарги.
Керуючись статтями 303, 304, 309, 395 КПК України,
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №52019000000001128 від 13.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 197-1, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя О.В. Олійник