- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Літвінова Р.О.
- Прокурор : Олефір Ю.О.
Справа № 991/3755/20
Провадження1-кс/991/3871/20
У Х В А Л А
18 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Олефіра Ю.О.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Літвінова Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіра Ю.О. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року, керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на надання особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою особою дій із використанням свого службового становища в інтересах третіх осіб, пропонували Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 000 доларів США за вирішення питання щодо призначення Головою Правління АТ «Одеський припортовий завод» (далі АТ «ОПЗ») особи підконтрольної ОСОБА_2 , а також вирішення питання щодо укладення АТ «ОПЗ» договорів переробки давальницької сировини з підконтрольними ОСОБА_2 суб`єктами господарювання.
29.01.2020 ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область, Києво -Святошенський район , с. Лісники , вул. Ватутіна , 170, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , передав Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 частину вищевказаної неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США.
Крім того, 27.01.2020 ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні закладу громадського харчування «INK lypky», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 6, бажаючи схилити ОСОБА_4 до вчинення дій в інтересах третіх осіб із використанням службового становища, діючи умисно за попередньою змовою зі ОСОБА_3 , висловив Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 , тобто особі, яка замає особливо відповідальне становище, пропозицію надання неправомірної вигоди у сумі 20 000 доларів США за перенесення у списку малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «ТВК» з січня 2020 року на листопад 2020 року.
30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
14.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.02.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 3 040 500,00 гривень та покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В результаті внесення застави, 25.02.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
2) не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23.03.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто до 29 квітня 2020 року.
21.04.2020 на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2020 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжений до 22.05.2020.
Прокурор у клопотанні зазначає, що закінчити досудове розслідування у строк до 22.05.2020 неможливо через необхідність виконання вимог ст. 290 КПК України щодо надання стороні захисту доступу до матеріалів провадження.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
У судовому засіданні прокурор Олефір Ю.О. клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити в повному обсязі.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав пояснення стосовно того, що формулювання заявлених ризиків на теперішній час є ідентичним формулюванню, що існувало на час повідомлення ОСОБА_1 про підозру та на час попереднього продовження обов`язків. Прокурором жодним чином не обґрунтовується і не доводиться продовження існування вказаних ризиків, не береться до уваги, що зі спливом строку досудового розслідування вони мінімізуються. Також зазначив, що підозра є необґрунтованою, долучені до клопотання матеріали не містять жодних відомостей щодо пропозиції ОСОБА_1 надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди, окрім цього, ОСОБА_4 перебуває на посаді, яка не надає йому владних повноважень на прийняття відомостей, про які зазначає сторона обвинувачення у повідомленій підозрі. На підставі зазначеного просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позицію учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, в якому 30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та 14.04.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.02.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 3 040 500,00 гривень та покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В результаті внесення застави, 25.02.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
2) не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2020 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжений до 22.05.2020.
21.04.2020 на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколами допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2020 та 13.03.2020, відповідно до яких свідок повідомив, що під час зустрічей з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому пропонувалася неправомірна винагорода у розмірі 5 000 000 доларів США за вчинення дій в інтересах третіх осіб, а 29.01.2020 ОСОБА_2 була передана частина неправомірної вигоди у сумі 50 000 доларів США; (2) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.01.2020, відповідно до якого фіксувалася зустріч що мала місце 27.01.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , під час якої висловлено пропозиція надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 ; (3) протоколом обшуку окремого приміщення «хата Коваля » у ресторані «Духмяна Піч», проведеного 29-30.01.2020, відповідно до якого, серед іншого, виявлено грошові кошти у сумі 50 000 доларів США та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.02.2020 та продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. А беручи до уваги, що злочини є корупційними, отже у разі засудження, до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, слідчим суддею береться до уваги те, що підозрюваний має діючий дозвіл на в`їзд до Сполучених Штатів Америки, наявність дружніх та родинних зв`язків за кордом, про що свідчить місце мешкання доньки останнього - Держава Ізраїль та систематичне відвідування ОСОБА_1 країни свого народження - Російська Федерація. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховуватися, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
Крім того, зважаючи на наявність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1 КК України, яке перебуває на розгляді у Голосіївському районному суді м. Києва, в якому провинна останнього хоча і не доведена та ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства вважається особою, яка до кримінальної відповідальності не притягувалася, однак на переконання суду, вказана обставина може свідчити про схильність ОСОБА_1 до вчинення злочинів, у зв`язку з чим, слідчий суддя вважає доведеним можливість вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
З приводу ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на учасників цього кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що КПК України встановлена процедура, якою визначена необхідність безпосереднього допиту осіб у судовому засіданні, однак наявність зазначеного ризику не може ґрунтуватися виключно на вказаній процедурі. Враховуючи, стадію досудового розслідування та те, що за час проведення досудового розслідування стороною обвинувачення не було отримано та не надано до суду вагомих доказів впливу ОСОБА_1 на учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що цей ризик продовжує існувати, проте він не є вирішальним при продовженні покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.
Щодо наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надані заперечення головним чином стосуються саме питання остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях сторона захисту ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом.
Беручи до уваги вищевикладене, доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також той факт, що досудове розслідування закінчено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, час ознайомлення з якими не включається у строк досудового розслідування, а суду не відомий можливий термін такого ознайомлення, та те, що покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково в частині визначення дати закінчення дії обов`язків та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України,
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіра Ю.О. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52019000000001060 від 26.11.2019 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити до 18 червня 2020 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак