- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Бойка С.Г., Бугая Д.В.
- Прокурор : Олефір Ю.О.
Справа № 991/3685/20
Провадження1-кс/991/3799/20
У Х В А Л А
20 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Олефіра Ю.О.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Бойко С.Г., Бугай Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фільштейна М.В., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року, керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на надання особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою особою дій із використанням свого службового становища в інтересах третіх осіб, пропонували Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 000 доларів США за вирішення питання щодо призначення Головою Правління АТ «Одеський припортовий завод» (далі АТ «ОПЗ») особи підконтрольної ОСОБА_1 , а також вирішення питання щодо укладення АТ «ОПЗ» договорів переробки давальницької сировини з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання.
29.01.2020 ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область, Києво -Святошенський район, с. Лісники , вул. Ватутіна , 170, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , передав Голові Фонду державного майна України ОСОБА_4 частину вищевказаної неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США.
Крім того, 29.01.2020 ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область , Києво -Святошинський район, с. Лісники, вул . Ватутіна , 170, під час особистої зустрічі з Головою Фонду державного майна України ОСОБА_4 , тобто особою, яка замає особливо відповідальне становище, запропонував останньому неправомірну вигоду за вчинення дій, з використанням службового становища, спрямованих на сприяння у перемозі підконтрольних йому суб`єктів підприємницької діяльності під час проведення процедури закупівлі електроенергії АТ «Херсонська ТЕЦ» та АТ «Криворізька ТЕЦ», а також іншими ТЕЦ на території України.
29.01.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
16.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 612 000 гривень та визначенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.
В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2020, ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 29.04.2020, та ухвалою від 23.04.2020 - до 22.05.2020 включно.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23.03.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто до 29 квітня 2020 року.
21.04.2020 на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Детектив у клопотанні зазначає, що закінчити досудове розслідування у строк до 22.05.2020 неможливо через необхідність отримання висновків судових експертиз відеозвукозапису та необхідністю виконання вимог ст. 290 КПК України щодо надання стороні захисту доступу до матеріалів провадження.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, детектив просить продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Прокурор Олефір Ю.О. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково пояснив, що ризики, які були встановлені під час обрання та продовження підозрюваному запобіжного заходу дотепер не зникли та не зменшилися, застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Дотепер стороною обвинувачення не встановлено місцезнаходження одного із паспортів ОСОБА_1 для виїзду за кордон, що підвищує ризик можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та суду. На підставі чого просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Захисники Бойко С.Г. та Бугай Д.В. заперечували проти задоволення клопотання, подали письмові заперечення та додатково пояснив, що наведені у клопотанні ризики відсутні, стороною обвинувачення не надано ніяких документів, які б свідчили про намір ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду або впливати на учасників кримінального провадження. Дані ризики нічим не підтверджуються, а отже не можливо говорити про їх існування, що є підставою для незастосування, а отже і для не продовження запобіжного заходу. Крім того захисники зазначили, що визначена ОСОБА_1 сума застави, як альтернатива тримання під вартою, є непомірною для нього. Більшість компаній, в яких ОСОБА_1 є засновником не мають сформованого статутного капіталу та не здійснюють господарської діяльності, а навпаки - перебувають у стадії ліквідації. Також зауважили, що утримання ОСОБА_1 у слідчому ізоляторі негативно відображається на його здоров`ї, останній є інвалідом 2-ї групи та перебуваючи в умовах ізоляції не може отримувати необхідного медичного догляду. На підставі зазначеного просили відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та зміни ОСОБА_1 запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників та додатково пояснив, що готовий відразу здати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що унеможливить його виїзд за межі України. Також пояснив, що не отримує ніяких дивідендів від зареєстрованих компаній, вони не здійснюють ніякої господарської діяльності, у зв`язку з чим не може внести визначену суму застави. Просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення, застосувати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або зменшити суму застави до 2 000 000 гривень, внесення якої він зможе забезпечити.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позицію учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, внесене 26.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001060, в якому 30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та 16.04.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 612 000 гривень, з визначенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.
В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2020, ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 29.04.2020, та ухвалою від 23.04.2020 - до 22.05.2020 включно.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23.03.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто до 29 квітня 2020 року.
21.04.2020 на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколами допиту свідка ОСОБА_4 від 19.01.2020 та 13.03.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час зустрічей з ОСОБА_1 , останній пропонував йому неправомірну вигоду за вирішення питання про призначення на посаду Голови Правління АТ «ОПЗ» підконтрольної ОСОБА_1 особи, забезпечення укладення АТ «ОПЗ» договорів з підконтрольними ОСОБА_1 суб`єктами господарювання, а також забезпечення перемоги підконтрольного підприємства під час проведення тендерних процедур на закупівлю електроенергії ТЕЦ; (2) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.01.2020, відповідно до якого фіксувалася зустріч, що мала місце 27.01.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в ході якої була висловлено пропозиція надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 ; (3) протокол огляду від 13.02.2020, відповідно до якого було оглянуто носії інформації, на яких зафіксовано зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що мала місце 29.01.2020, під час якої ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 50 000 доларів США, а також пропонував подальше співробітництво під час вирішення питання з ТЕЦ; (4) протоколом обшуку окремого приміщення «хата Коваля » у ресторані «Духмяна Піч », проведеного 29-30.01.2020, відповідно до якого, серед іншого, виявлено грошові кошти у сумі 50 000 доларів США; (7) протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.03.2020, відповідно до якого свідок зазначив, що у ресторані « ОСОБА_8 передав йому грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, які призначалися йому, як неправомірна вигода за дії свідка в інтересах третіх осіб та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 ст. 197 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020 та продовжений ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 25.03.2020 та 23.04.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, санкція яких передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. А беручи до уваги, що злочини є корупційними, отже у разі засудження, до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчим суддею береться до уваги той факт, що ОСОБА_9 , - особа із якою ОСОБА_1 перебуває у цивільному шлюбі, у жовтні 2019 року покинула територію України та належних відомостей щодо її повернення суду не надано, а разом з тим, що і раніше вказана особа систематично тривалий час проживала за кордоном, може свідчити про наявність, як у ОСОБА_1 , так і у ОСОБА_9 у власності або у тривалому користуванні нерухомого майна за кордоном.
Крім того при оцінюванні даного ризику судом враховується і місце реєстрації підозрюваного, яке є наближеним до лінії розмежування з непідконтрольною Україні територією, що дає підстави вважати про наявність дружніх зв`язків у підозрюваного на зазначеній території та можливість безперешкодно покинути територію України з метою переховування.
Кожна окремо з зазначених вище обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, який дотепер не зник.
Щодо ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на учасників цього кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що ґрунтується на ймовірних стійких зав`язках із працівниками правоохоронних органів різного рівня, відомості про яких були виявлені в особистих записах підозрюваного, вилучених під час затримання. Так, використовуючи свої зв`язки та авторитет, підозрюваний може чинити тиск на осіб, які є свідками у цьому провадженні. Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний також може чинити вплив або узгоджувати спільні дії з іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, з метою переконати змінення вже наданих викриваючих свідчень.
Крім того слідчим суддею береться до уваги те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а отже ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. В сукупності зазначеного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність вказаного ризику.
В той же час, при вирішенні питання слідчим суддею про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ним не вирішувалось питання про зміну суми встановленого розміру застави, оскільки розмір застави, у такому випадку, залишається незмінним (підпункт 7 пункту 3.5 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014).
З приводу наданих стороною захисту заперечень щодо непомірності застави, визначеної в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020, якою підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 612 000 гривен, слідчий суддя зазначає, що даний розмір застави був предметом дослідження під час судового засідання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу та був визначений з урахуванням, як майнового стану підозрюваного, так і з врахуванням неправомірної вигоди, яку останній пропонував службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище - 5 000 000 доларів США та наданої частини неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що під час судового засідання прокурором доведено про недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою у зв`язку з існуванням встановленого ризику та той факт, що досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, час ознайомлення з якими не включається у строк досудового розслідування, а суду не відомий можливий термін такого ознайомлення, з метою мінімізації встановленого ризику, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання детектива задовольнити частково в частині визначення дати закінчення строку дії запобіжного заходу, а позицію сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, відхилити.
Керуючись ст.ст. 107, 183, 177, 178, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Фільштейна М.В., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіром Ю.О. по кримінальному провадженню № 52019000000001060 від 26.11.2019 - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на тридцять п`ять діб, тобто до 23 червня 2020 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 6000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 612 000 (дванадцять мільйонів шістсот дванадцять тисяч) гривень, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.01.2020.
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 , передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України обов`язки, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_4 , а також іншими особами, які будуть допитані як свідки у цьому кримінальному провадженні щодо обставин даного кримінального провадження;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, але не більше двох місяців з дня внесення застави.
Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали встановити до 23 червня 2020 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя С. М. Мойсак