- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/3757/20
Провадження1-кс/991/3873/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 від 13.05.2020, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №52020000000000098 від 06.02.2020,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про тимчасовий доступ до речей та документів, в якому він просив надати стороні захисту в кримінальному провадженні № 52020000000000098 від 06.02.2020, захисникам підозрюваного - адвокатам ОСОБА_5 / ОСОБА_3 тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) з можливістю ознайомлення і отримання розгорнутих витягів з ЄРДР щодо кримінальних проваджень за №№ 42017000000002810 від 01.09.2017, 52020000000000098 від 06.02.2020 з відомостями, перерахованими у п. 2.1 розділу 1, розділу 8 Положення про порядок ведення ЄРДР та інформацію про рух зазначених кримінальних проваджень.
В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на порушення детективом НАБУ ОСОБА_6 кримінального процесуального законодавства, що виражено в одночасному притягненні ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за одне й теж діяння. Тож з метою належного захисту підозрюваного, на думку сторони захисту, слід отримати розгорнуті витяги з ЄРДР кримінальних проваджень за №№ 42017000000002810 від 01.09.2017, 52020000000000098 від 06.02.2020, що нададуть можливість стороні захисту використати їх як докази належності або неналежності процесуальних документів, складених стороною обвинувачення і, відповідно, забезпечить право підозрюваного на захист. Окрім вказаного, витяг з ЄРДР заповнить інформаційні прогалини щодо моменту внесення відомостей в ЄРДР про ОСОБА_4 як підозрюваного в кримінальному провадженні № 52020000000000098 від 06.02.2020, дасть уявлення про початок перебігу строку досудового розслідування, допоможе з`ясувати яким чином відображена в реєстрі одноактова процесуальна дія у формі «повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру», засвідчить момент набуття повноважень детективом ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №№ 42017000000002810 від 01.09.2017 тощо.
Наявні обставиниі сталипідставою зверненнясторони захистудо слідчогосудді зцим клопотанням.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, підтримав вимоги, зазначені в клопотанні та просив його задовольнити, надати тимчасовий доступ до вказаних в клопотанні документів.
Прокурор у судове засідання не з`явився, але до слідчого судді надіслав заперечення проти задоволення клопотання про надання тимчасового доступу, зазначивши, що . З огляду на вказані обставини прокурор просить суд відмовити у задоволенні клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів.
Відповідно до ч.4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд клопотання за відсутності прокурора, з метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.
Заслухавши сторону захисту, дослідивши матеріали, на які адвокат посилається, обґрунтовуючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до положень ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Пунктами 1, 2 ч. 5, ч. 6 ст. 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ серед іншого має бути зазначено про неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Як вбачається з поданих матеріалів, ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 42017000000002810 від 01.09.2017 за ст. 366-1 КК України.
06.09.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у поданні
недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік за ст. 366-1 КК України, а вже 20.01.2020 ОСОБА_4 знов повідомлено про підозру у поданні
недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання
функцій держави або місцевого самоврядування, але за 2016, 2017, 2018 роки за
цією ж статтею КК України.
Постановою прокурора САП від 06.02.2020 із кримінального
провадження № 42017000000002810 від 01.09.2017 в окреме провадження
виділені матеріали за підозрою ОСОБА_4 у поданні недостовірних
відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави
або місцевого самоврядування, за 2016, 2017, 2018 роки. Виділеному
кримінальному провадженню присвоєно № 52020000000000098.
На теперішній час у кримінальному провадженні № 52020000000000098
виконуються вимоги ст. 290 КПК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.04.2020 стороні захисту встановлено строк для
ознайомлення із матеріалами до 19.05.2020.
Слідчим суддею встановлено, що з метою реалізації прав підозрюваного ОСОБА_4 на захист адвокат ОСОБА_3 просить надати доступ до речей і документів ІНФОРМАЦІЯ_1, який є власником відповідної інформації.
Можливість отримання відомостей із ЄРДР регламентується Розділом 4 «Надання відомостей з реєстру» Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139. Так відповідно до п. 1 Розділу 4 Положення відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення. Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (пункт 2).
Інших витягів із ЄРДР, окрім згаданого за формою, наведеною у додатку 6 Положення не передбачається.
Захисник у клопотанні просив отримати розширений витяг, який не передбачений наведеним вище Положенням, з відомостями, перерахованими у п. 2.1 розділу 1, розділі 8 Положення про порядок ведення ЄРДР.
При цьому, Положення про порядок ведення ЄРДР складається із абзаців, пунктів, глав, розділів. Пункт 2.1 розділу 1 та розділ 8 взагалі відсутні у Положенні.
Також, Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Внесення до Реєстру відомостей про закінчення досудового розслідування в одній з установлених КПК України форм, у тому числі звернення до суду з обвинувальним актом, саме по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, а також не містить ознак управління діяльністю інших суб`єктів (пункт 44).
Реєстр, як визначено в п. 2 глави 1 розділу І, - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Пункт 4 ч. 1 ст. 91 КПК України дійсно передбачає, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Частинами 1, 2, 3 ст. 93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом; і сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшуковик) дій та негласних слідчих (розшуковик) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом; а сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшуковик) дій, негласних слідчих (розшуковик) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити, подання суду належних і допустимих доказів.
Доказами в кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 КПК України є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. І процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зважаючи на закріплене у ч. 1 ст. 99 КПК України визначення, постанови прокурора щодо руху кримінального провадження підпадають під ознаки документа як джерела доказів.
Статтею 86 КПК України врегульоване питання допустимості доказів. Так, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимій доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів, яка полягає в тому, що суд досліджує докази безпосередньо (п. 16 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 23 КПК України).
Згідно з правилами ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, і жоден доказ не має наперед встановленої сили.
З наведеного вище вбачається, що доказом у кримінальному провадженні під час судового розгляду може бути виключно оригінал або. дублікат відповідних постанов прокурора про передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю, об`єднання матеріалів досудових розслідувань, виділення досудового розслідування в окреме провадження, закінчення досудового розслідування, зупинення досудового розслідування, відновлення досудового розслідування продовження, строку досудового розслідування та інших, які сторона обвинувачення зобов`язана надати суду на стадії судового розгляду для встановлення законності вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування. Установити достовірність постанов прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження цих постанов.
Як вбачається з наведеної вище Постанови Верховного Суду і правил розділу VI «Контроль та нагляд» Положення, відомості наявні в ЄРДР, є похідними від процесуальних рішень прокурора. Такий висновок узгоджується із п. 4 зазначеного розділу, яким передбачено, що в разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень. Тобто відомості, внесені до ЄРДР не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором певного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Отже, захисник не довів, що відомості ЄДРД можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні № 52020000000000098 для встановлення чи спростування обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, тобто яке саме доказове значення має ця інформаціядля встановлення обставин у кримінальному провадженні, які планується встановити стороною захисту, у випадку задоволення даного клопотання, враховуючи зазначену у клопотанні мету отримання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, підстави для задоволення клопотання захисника про надання дозволу на тимчасовий доступ відсутні.
З оглядуна наведене,слідчий суддяприходить довисновку,що клопотанняне підлягаєзадоволенню,оскільки відсутнядоцільність йогозадоволення.
Керуючись статтями 9, 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 від 13.05.2020, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходяться у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1