Документ № 89425376

Справа № 991/3800/20

Провадження1-кс/991/3917/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурорів Демківа Д.М. та Лучківа Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Марусяка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Демківа Д.М., про продовження строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді від 25.03.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Вовче, Турківського району, Львівської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000046 від 18.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Демків Д.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №52020000000000046 від 18.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у якому просив суд продовжити на 1 місяць, тобто до 19.06.2019 підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю села Вовче, Турківського району, Львівської області, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строк дії покладених на нього ухвалою суду від 25.03.2020 обов`язків, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, прокурор послався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, при цьому ч.3 ст.368 КК України є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Окрім того прокурор вказав на наявність ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

В зв`язку з тим що строк дії обов`язків покладених на підозрюваного закінчується, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження їх дії.

В судовому засіданні прокурори підтримали подане клопотання та просили задовольнити із зазначених вище підстав, наполягали на тому, що саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрюваного обов`язки, вони здатні забезпечувати процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 . Крім того, зазначили, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися і не зникли, а досудове розслідування триває, а тому просили продовжити строк дії покладених раніше обов`язків ще на один місяць, тобто до 19.06.2020.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Марусяк В.А. в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання, адвокат зазначив, що ОСОБА_1 продемонстрував належну процесуальну поведінку і запевнив, що така поведінка буде надалі належною, тому просив не застосовувати обов`язок носити засіб електронного контролю, який і до цього не був застосований через його відсутність.

Дослідивши матеріали клопотання прокурора про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, з доданими до нього документами, заслухавши думку учасників судового процесу з цього приводу, слідчий суддя зазначає наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000046 від 18.01.2020 щодо ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

19 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

25.03.2020 ухвалою Вищого антикорупційного суду застосовано до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600,00 грн та покладено наступні обов`язки, визначені п.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У клопотанні прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції», утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства юстиції - Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2017 № 84/к відповідно до п. 2 ч.1 ст.41 Закону України «Державну службу» ОСОБА_1 з 17.01.2017 призначено на посаду начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, як переможця конкурсу, в порядку переведення з управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області.

Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції є міжрегіональним територіальним органом Міністерства юстиції України нижчого рівня та підпорядковується Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, здійснює керівництво оперативно-службовою діяльністю підпорядкованих йому установ та виконує функції, передбачені цим Положенням.

У складі територіального органу діють підрозділи з питань охорони, режиму та нагляду у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській областях.

Згідно з п. 9 Положення Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції очолює начальник, який відповідно до п. 10 Положення:

- здійснює керівництво управлінням та несе персональну відповідальність за виконання покладених на територіальний орган завдань і здійснення ним своїх функцій;

- погоджує призначення на посади та звільнення з посад перших заступників та заступників начальників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів;

- погоджує переведення осіб середнього і старшого начальницького складу між установами виконання покарань, слідчими ізоляторами;

- підписує накази територіального органу, які є обов`язковими до виконання підпорядкованими йому установами;

- здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 примітки до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

У ч. 2 примітки до ст. 368 КК України визначено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Державну службу» посада начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, відноситься до категорії «Б» посад державної служби.

За п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014, начальник Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

У зв`язку із вказаним, відповідно до ст. 22 цього Закону йому забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

При цьому ОСОБА_1 , порушуючи вищевказані вимоги Конституції України та Закону України «Про запобігання корупції», будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднавши з вимаганням неправомірної вигоди за наступних обставин.

Так, у грудні 2019 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, зателефонував до начальника державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» ОСОБА_2 та в телефонній розмові висловив вимогу про необхідність передачі йому 500 доларів США щомісячно за не створення перешкод в його діяльності, а саме, не проведення перевірок дотримання режиму відбування покарання ув`язненими та заходів контролю господарської діяльності державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)». З метою надання своїм вимогам більшої переконливості та спонукаючи ОСОБА_2 до виконання його вимог, ОСОБА_1 повідомив йому про ініційоване ним службове розслідування діяльності начальника державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» ОСОБА_3 , який відмовився передавати неправомірну вигоду ОСОБА_1 .

В свою чергу ОСОБА_2 , достовірно знаючи про створення ОСОБА_1 перешкод в діяльності начальника державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» ОСОБА_3 , та в силу займаної ним посади, можливість створювати такі ж перешкоди в роботі очолюваної ним державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)», погодився на вимоги ОСОБА_1 .

В подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, у грудні 2019 року, більш точний час слідством не встановлено, зателефонувавши, повідомив ОСОБА_2 , що визначив його відповідальним за збір коштів з підконтрольних йому установ виконання покарань Волинської області. Так ОСОБА_1 висловив ОСОБА_2 вимогу про необхідність щомісячно збирати від керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_5 в розмірі 300 доларів США та від керівника державної установи «Ковельська виховна колонія» ОСОБА_6 талони на пальне в розмірі 100 літрів бензину А-95, які він разом із визначених йому 500 доларів США буде повинен передавати йому під час неофіційної частини щомісячних зборів начальників установ Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. При цьому ОСОБА_1 в черговий раз, звертаючи увагу щодо можливих негативних наслідків в разі відмови від передачі йому неправомірної вигоди, вказав не забирати неправомірну вигоду з начальника державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» ОСОБА_3 щодо якого той ініціював службове розслідування.

У подальшому 11.02.2020 за вказівкою ОСОБА_1 підготовлено, підписано останнім та направлено начальникам державних установ та державних підприємств Державної кримінально-виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції лист-телеграму про проведення 14.02.2020 навчально-практичних зборів начальників установ в межах діяльності Ради начальників установ Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на базі держаної установи Тернопільської області «Збаразька виправна колонія (№63)».

Згідно вказаного листа-телеграми вимагалось начальникам установ та підприємств прибути особисто, визначено місце реєстрації державна установа Тернопільської області «Збаразька виправна колонія (№63)» за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Збаразький район, Тернопільська область, час реєстрації 12:00 год.

На виконання раніше висунутих вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , взявши з собою 500 доларів США, а також 300 доларів США від імені керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_5 , 10 карток на пальне - бензин А-95, 10 л. кожна, всього 100 літрів бензину А-95, вартістю 2799 грн, та 14.02.2020 прибув до держаної установи Тернопільської області «Збаразька виправна колонія (№63)» за адресою: вул. Молодіжна, 9, с. Доброводи, Збаразький район, Тернопільська область на вказана вище нараду.

В подальшому після завершення офіційної частини наради близько 17:00 год. усі начальники державних установ та державних підприємств Державної кримінально-виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зібрались в ресторані «Легенда», що розташований за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 28, м. Збараж, Тернопільська область.

Близько 18:20 год. 14.02.2020 ОСОБА_1 , з метою реалізацій свого злочинного умислу, покликав до себе ОСОБА_2 , де сівши за один стіл під приводом розмови щодо діяльності очолюваної останнім державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)», висунув вимогу про необхідність передачі йому раніше визначеної ним суми неправомірної вигоди, нагадавши про створені ним перешкоди в роботі начальнику державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» ОСОБА_3 , тим саме погрожуючи йому, та переконавшись, що ОСОБА_2 згоден передати йому неправомірну вигоду відвів того в окреме приміщення, де натякнув на передачу йому неправомірної вигоди.

В свою чергу ОСОБА_2 , виконуючи висунуту йому вимогу, о 18:40 год. передав ОСОБА_1 500 доларів США від себе, 300 доларів США від імені керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_5 ., 10 карток на пальне - бензин А-95, 10 л. кожна, всього 100 літрів бензину А-95, вартістю 2 799 грн.

Таким чином ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду в розмірі 800 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США станом на 14.02.2020 складало 19 583,6 грн, картки на пальне - бензин А-95, в розмірі 100 л., вартістю 2 799 грн., всього на суму 22 382,6 грн, за не створення перешкод в діяльності начальників державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» ОСОБА_2 , державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_5 , державної установи «Ковельська виховна колонія ОСОБА_6 .

Після того, 10.03.2020 за вказівкою ОСОБА_1 підготовлено, підписано останнім та направлено начальникам державних установ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції лист-телеграму про проведення 11.03.2020 наради під головуванням першого Заступника Міністра юстиції ОСОБА_7, проведення навчально-практичних зборів начальників установ в межах діяльності Ради начальників установ Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на базі держаної установи Львівської області «Миколаївська виправна колонія (№50)».

Згідно вказаного листа-телеграми вимагалось начальникам установ та підприємств прибути 11.03.2020 на 10:00 год. особисто до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, 11, за адресою: вул. Архипенка, 1, м. Львів, визначено місце реєстрації для участі в навчально-практичних зборах держану установу Львівської області «Миколаївська виправна колонія (№50)» за адресою: с. Заклад, Миколаївського району, Львівської області.

На виконання раніше висунутих вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , взявши з собою 500 доларів США, а також 300 доларів США від імені керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_5 , 11.03.2020 прибув Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, 11, за адресою: вул. Архипенка, 1, м. Львів, на вказана вище нараду.

В подальшому після завершення офіційної частини наради в Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та держаній установі Львівської області «Миколаївська виправна колонія (№50)» близько 17:00 год. усі начальники державних установ Державної кримінально-виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зібрались в ресторані «Panorama Hall», що розташований за адресою: вул. Митрополита Андрія Шептицького, м. Миколаїв, Миколаївський район, Львівська область.

Близько 19:20 год. 11.03.2020 ОСОБА_1 з метою реалізацій свого злочинного умислу, під приводом з`ясування діяльності ОСОБА_2 покликав його в окреме приміщення, де манерою поведінки зробив натяк щодо намірів отримати від нього чергову неправомірну вигоду.

В свою чергу ОСОБА_2 , на виконання раніше висунутих йому вимог о 19:30 год. передав ОСОБА_1 500 доларів США від себе, 300 доларів США від імені керівника державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_5 , та пояснив, що талони на пальне начальника державної установи «Ковельська виховна колонія ОСОБА_6 він не встиг отримати.

Таким чином ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду в розмірі 800 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США станом на 11.03.2020 складало 20 250,8 грн, за не створення перешкод в діяльності начальників державної установи «Цуманська виправна колонія (№84)» ОСОБА_2 , державної установи «Луцький слідчий ізолятор» ОСОБА_5 .

Таким чином сторона обвинувачення зазначає, що своїми умисними діями, які виразились в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

-наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2017 № 84/к, яким ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України;

-положенням про Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4191/5, яким визначено повноваження начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України;

-заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 від 18.01.2020, відповідно до якої ОСОБА_1 висловлював вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду з погрозою вчинення з використанням службового становища дій, а саме, клопотання про призначення службових розслідувань і перевірок у разі відмови, які можуть заподіяти шкоду законним інтересам ОСОБА_3 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 18.01.2020 який показав, що ОСОБА_1 висловлював вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду з погрозою вчинення з використанням службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду законним інтересам ОСОБА_3 , а після відмови в її наданні клопотав про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_3 ;

-заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 від 21.01.2020 відповідно до якої ОСОБА_1 висловлював вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду з погрозою вчинення з використанням службового становища дій, а саме, клопотання про призначення службових розслідувань і перевірок у разі відмови, які можуть заподіяти шкоду законним інтересам ОСОБА_2 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 21.01.2020 який показав, що ОСОБА_1 висловлював вимогу надавати йому щомісячну неправомірну вигоду з погрозою вчинення з використанням службового становища дій, а саме, клопотати про призначення службових розслідувань і перевірок у разі відмови, які можуть заподіяти шкоду законним інтересам ОСОБА_2 ;

-протоколом огляду офіційного веб-сайту Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 23.01.2020 яким підтверджується, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника вказаного управління у званні генерал-майора внутрішньої служби;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 26.01.2020, який підтверджує вручення заявнику грошових коштів, які в подальшому були виявленні та вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 24.02.2020, який показав, що ОСОБА_1 14.02.2020 під час вечері, що відбулася після наради під його керівництвом у м. Збараж, вимагав та отримав від ОСОБА_2 800 (вісімсот) доларів США та 10 карток на бензин А-95 по 10 літрів кожна, які були йому вручені працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 26.01.2020;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2020 який підтверджує вручення заявнику грошових коштів, які в подальшому були виявленні та вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_1 , який був проведений під час обшуку автомобілі марки та моделі Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 30) та використовується ОСОБА_1 як службовий автомобіль;

-протоколом обшуку від 11.03.2020, який підтверджує, що під час проведення обшуку автомобілі марки та моделі Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 30) та використовується ОСОБА_1 як службовий автомобіль було проведено особистий обшук ОСОБА_1 в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, в тому числі ті, які були вручені заявнику працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2020;

-протоколом обшуку від 11.03.2020, який підтверджує, що під час проведення обшуку у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 та є його фактичним місцем проживання, було виявлено та вилучено грошові кошти, в тому числі ті, які були вручені заявнику працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 26.01.2020;

-протоколом обшуку від 11.03.2020, який підтверджує, що під час проведення обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено грошові кошти;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 13.03.2020, який показав, що ОСОБА_1 11.03.2020 під час вечері, що відбулася після наради під його керівництвом у м. Миколаїв, Львівської області вимагав та отримав від ОСОБА_2 800 (вісімсот доларів США), які були йому вручені працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2020;

-протоколом огляду грошових коштів, які були відшукані та вилучені в ході обшуку автомобіля марки та моделі Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 30) та використовується ОСОБА_1 як службовий автомобіль від 13.03.2020 який підтверджує, що під час обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти, в тому числі ті, які були вручені заявнику працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 10.03.2020;

-протоколом огляду грошових коштів, які були відшукані та вилучені в ході обшуку у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , який перебуває у власності ОСОБА_1 та є його фактичним місцем проживання, від 13.03.2020 який підтверджує, що під час обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти, в тому числі ті, які були вручені заявнику працівниками правоохоронних органів відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 26.01.2020;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні прокурор зазначив про наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Про вказаний ризик свідчить тяжкість покарання за інкримінований підозрюваному злочин. Врахування цієї обставини є припустимим також у відповідності до п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», де суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Також, злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, є тяжким корупційним злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не може бути здійснене, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Окрім того прокурором зазначено про наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1 , свідчать про те, що у випадку його обізнаності про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може будь-яким чином умисно впливати на свідків з метою схилення останніх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам та відмови від дачі показань на його користь, а також впливати на свідків, які ще не допитані, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

ОСОБА_1 має можливість контактувати із свідками, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, серед іншого, після вручення йому повідомлення про підозру та ознайомлення з деталями досудового розслідування по даному кримінальному провадженні.

Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, окрім того постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 15.05.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000046 від 18.01.2020 продовжено до 19.06.2020, слідчий суддя, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, той факт, що останній підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких злочинів, при цьому передбачене ч. 3 ст. 368 КК України правопорушення є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_1 тривалий час займав керівні посади, зокрема і посаду начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та відповідно зберіг тісні зв`язки із працівниками. Зокрема ОСОБА_1 може впливати на вказаних у клопотанні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через підпорядкованих раніше йому працівників з метою викривлення та приховання правдивих показань, які викривають його можливу протиправну діяльність.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що з урахуванням внесеної застави на даний момент існують мінімальні ризики того, що підозрюваний буде переховуватись від слідства та суду, ухилятись від покладених на нього процесуальних обов`язків або впливати на свідків у кримінальному провадженні, а тому саме такі мінімальні обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.

Поряд з цим, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного, відсутність інших ризиків, які стали підставою для застосування підозрюваному запобіжного заходу, з урахуванням внесеної застави, слідчий суддя не вбачає потреби у подальшому застосуванні обов`язку, покладеного на підозрюваного, передбаченого п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме - носити електронний засіб контролю, проти чого не заперечував прокурор.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовження обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8 ч.5 ст. 194 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 , з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 177, 178, 182, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Демківа Д.М., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Продовжити на один місяць, тобто до 19.06.2020 включно, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2020, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько