Документ № 89425817

Справа № 757/60763/16-к

Номер провадження 1-кп/991/89/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

його захисника адвоката ОСОБА_7,

обвинуваченого ОСОБА_8,

його захисника адвоката ОСОБА_9,

обвинуваченого ОСОБА_10,

його захисника адвоката ОСОБА_11,

представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_11,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у межах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52015000000000014 від 22 грудня 2015 року та за №52016000000000348 від 04 жовтня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Киченці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Шпола Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У Вищому антикорупційному суді перебуває вищевказане об`єднане кримінальне провадження.

2. 21 травня 2020 року захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В обґрунтування заявленого клопотання захисник ОСОБА_7 зазначав, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 5 000 000, 00 грн., яка цього ж дня була внесена ПрАТ «Макаронна фабрика».

Захисник ОСОБА_7 повідомив, що заставу було внесено роботодавцем ОСОБА_6 ПрАТ «Макаронна Фабрика», наголосивши, що у зв`язку із введенням карантинних заходів у країні заставодавець перебуває у тяжкому фінансовому становищі, в результаті чого сформувалася заборгованість з виплати заробітної плати працівникам.

Крім того, захисник ОСОБА_7 зазначив, що при обранні до його підзахисного запобіжного заходу в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 22серпня 2016 року було визначено ризик знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, та ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вважав, що ризик знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, припинив існувати, оскільки стороною обвинувачення зібрано докази, які вона вважала достатніми для складання обвинувального акта та направлення його до суду. До того ж, захисник ОСОБА_7 вказав, що ОСОБА_6 жодного разу не порушував умов запобіжного заходу, завжди прибував на всі виклики органу досудового розслідування та суду, а починаючи з грудня 2018 року неодноразово перетинав державний кордон, при цьому повертався на територію України, не порушуючи правил прикордонного руху. Крім того, вжиті наразі заходи з протидії поширенню гострої распіраторної хвороби Covid-19 унеможливлюють втечу обвинуваченого за межі території України.

Також, захисник ОСОБА_7 просив суд при вирішенні його клопотання врахувати те, що ОСОБА_6 одружений, є батьком чотирьох дітей (двох малолітніх, двох повнолітніх), які перебувають на його утриманні, на теперішній час працює радником Генерального Директора ТОВ «Київська макаронна Фабрика»; вважав, що наведені обставини в їх сукупності свідчать про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

3. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене його захисником клопотання та додатково зазначив, що він близько двох разів на рік їздить з сім`єю за кордон на відпочинок і кожного разу повертається, що свідчить про відсутність ризику втечі. Також обвинувачений ОСОБА_6 наголосив, що сумлінно виконує свої процесуальні обов`язки.

4. Захисник ОСОБА_11 (який одночасно є представником цивільного відповідача) клопотання захисника ОСОБА_7 підтримав в повному обсязі та вказав, що становище, яке виникло на даний час в Україні у зв`язку із запровадженими карантинними заходами, дуже вплинуло на стан суб`єктів господарювання, в тому числі і заставодавця. Також адвокат ОСОБА_11 вказав, що ризик виїзду обвинуваченого ОСОБА_6 за межі України не існує, оскільки кордони закриті, а значна частина доказів вже досліджена та долучена до матеріалів судової справи, тому ризики, які існували на момент обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, наразі відсутні.

Захисник ОСОБА_11 зазначив, що застава це не спосіб поповнення державного бюджету, а спосіб забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, пов`язаних із розглядом справи. Вказана застава була внесена ПрАТ «Макаронна Фабрика» ще у 2016 році і при внесенні цієї застави заставодавець розраховував, що справа буде розглянута в розумні строки.

Крім того, захисник ОСОБА_11 наголосив, що сторона захисту жодного разу не пропустила засідання та навіть не намагалася затягувати розгляд справи.

5. Захисник ОСОБА_9, обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_10, клопотання захисника ОСОБА_7 підтримали повністю.

6. Прокурор, заперечуючи проти заявленого клопотання, зазначила, що ризики, наявність яких встановлена ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року, не зникли та жодним чином не змінилися. Прокурор вважала, що обвинувачений ОСОБА_6 може не з`являтися у судові засідання у випадку задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки належне виконання ним своїх обов`язків на даний час свідчить про дієвість обраного щодо нього запобіжного заходу.

ІІІ. Мотиви суду

7. Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотання, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

8. Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України

8.1. Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22серпня 2016 року ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 5 000 000, 00 грн.

22 серпня 2016 року ПрАТ «Макаронна Фабрика» було внесено заставу за підозрюваного ОСОБА_6 у розмірі 5 000 000, 00 грн.

Обираючи вид запобіжного заходу, Апеляційний суд міста Києва керувався обґрунтованістю двох ризиків, а саме:

- підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення події кримінального правопорушення;

- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

8.2. При вирішенні вказаного клопотання суд погоджується із твердженнями захисника ОСОБА_7 про те, що ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення події кримінального правопорушення, припинив існувати.

Так, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершене, зібрані докази, які прокурор вважав достатніми для складання обвинувальних актів, відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 Кримінального процесуального кодексу України, більше того, значна частина письмових доказів, якими прокурор обґрунтовує обвинувачення, вже долучена до матеріалів справи та досліджена у судовому засіданні.

Крім того, прокурор не навела обставин, які б свідчили про продовження існування цього ризику.

8.3. Поряд з цим, колегія суддів вважає, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, до висновку про існування якого Апеляційний суд міста Києва дійшов у своїй ухвалі від 22 серпня 2016 року, існує і наразі.

Стосовно тверджень сторони захисту про неможливість втечі обвинуваченого ОСОБА_6 за межі території України у зв`язку з вжиттям відповідних заходів з метою протидії поширенню гострої распіраторної хвороби Covid-19, які унеможливлюють перетин державного кордону, суд зазначає, що такі заходи носять тимчасовий характер, а тому неможливість втечі на даний час не свідчить про відсутність ризику втечі після відкриття державного кордону та відновлення авіасполучення та інших видів міжнародних пасажирських перевезень.

Сумлінне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, в тому числі в частині повернення на територію України після виїзду за кордон, на думку суду, свідчить про дієвість обраного запобіжного заходу.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказані карантинні обмеження не унеможливлюють переховування обвинуваченого ОСОБА_6 в межах території України.

9. Щодо можливості зміни запобіжного заходу (з застави на особисте зобов`язання)

9.1. Суд наголошує, що належне виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього запобіжним заходом обов`язків не може бути підставою для зміни чи скасування такого запобіжного заходу як застава, з огляду на неможливість запобігти цьому ризику внаслідок застосування більш м`якого запобіжного заходу, яким є особисте зобов`язання.

Поряд з цим, сумлінне виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків жодним чином не свідчить про те, що вказаний ризик, який існував на момент застосування запобіжного заходу, перестав існувати.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що зміна обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м`який не зможе запобігти вищевказаному ризику, а тому клопотання в частині зміни запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання задоволенню не підлягає.

9.2. Щодо тверджень захисника про те, що ПрАТ «Макаронна Фабрика» відчуває дефіцит оборотних коштів, зокрема, з огляду на введені в країні карантинні заходи, про що направила черговий лист з проханням повернути заставу, суд зазначає, що внесення застави за ОСОБА_6 було правом ПрАТ «Макаронна Фабрика», яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Крім того, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а тому ускладнення фінансового становища заставодавця не може бути підставою для повернення застави.

10. Щодо зменшення розміру застави і покладення обовязків

10.1. Відповідно до частини першої статті 182 Кримінального кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

З викладеної норми слідує, що метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є те, що у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, внесені грошові кошти будуть стягнені в дохід держави.

10.2. Європейський суд з прав людини вказав, що принцип верховенства права є однією з основ демократичного суспільства, притаманною всім статтям Конвенції (справа «Ісмаїлов проти Росії», пункт 31).

Невід`ємним елементом зазначеного принципу, який також є однією із загальних засад кримінального провадження, є пропорційність. Зокрема, це підтверджується абзацом 3 підпунктом 2.2. пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/2012 від 25 січня 2012року.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що така пропорційність обов`язково має застосовуватися судом при вирішенні питання щодо суми застави, яку у разі наявності відповідних підстав у порядку частини восьмої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України слід звернути в дохід держави.

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що в цілях статті 14 Конвенції різниця у поводженні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розсудливого виправдання, не переслідує законної мети і якщо запропоновані засоби не є пропорційними до переслідуваної мети (справа «Карлгайнц Шмідт проти Німеччини», пункт 24).

Тому суд вважає, що у разі виникнення підстав для застосування судом частини восьмої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України має бути дотриманий принцип пропорційності, який є невід`ємною складовою верховенства права.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді застави до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовувався з метою запобігання двом ризикам, зазначеним у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, в той же час наразі ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення події кримінального правопорушення, перестав існувати.

Оскільки застосування застави до обвинуваченого ОСОБА_6 мало стимулюючий характер дотримання покладених на нього обов`язків та запобігання двом ризикам, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що у зв`язку з існуванням на даний час лише одного ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду застосування повної суми застави, визначеної ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2016, буде явно не пропорційним, а отже несправедливим у розумінні статті 1 Першого Протоколу та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому, враховуючи кількість покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальних обов`язків та їх співвідношення з одним існуючим наразі ризиком їх невиконання, колегія суддів вважає, що розмір застави на цій стадії кримінального провадження слід зменшити вдвічі пропорційно до існування ризиків на момент застосування запобіжного заходу у вигляді застави та на цей час, а саме до 2500000,00 грн. (два мільйони п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).

Вказане, на думку суду, відповідатиме критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить справедливий баланс інтересів особи та суспільства, а тому не суперечитиме статті 1 Першого Протоколу та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, враховуючи, що наразі сплив попередньо встановлений строк дії обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 строком до 19 липня 2020 року наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до суду;

- не відлучатися з міста Києва і Київської області, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 194, 196, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6, задовольнити частково.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року, у вигляді застави у розмірі 5 000 000,00 грн. (п`ять мільйонів гривень 00 копійок), змінити в частині розміру застави, зменшивши її розмір до 2500000грн. (два мільйони п`ятсот тисяч гривень 00 копійок).

Грошові кошти в розмірі 2 500 000 грн. (два мільйони п`ятсот тисяч гривень 00 копійок), внесені ПрАТ «Макаронна фабрика» на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 22 серпня 2016 року, повернути заставодавцю - Приватному акціонерному товариству «Макаронна фабрика», код ЄДРПОУ00376449, на р/р НОМЕР_1 в АТ «Альфа-банк».

На підставі частини п`ятої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до суду;

- не відлучатися з міста Києва і Київської області, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, строком до 19 липня 2020 року включно.

Якщо обвинувачений ОСОБА_6 не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернена в дохід держави.

У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Копія ухвали вручається негайно після її оголошення обвинуваченому ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3