Документ № 89453348

Справа № 991/3049/20

Провадження1-кс/991/3138/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Грицишена К. П., який діє в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Грицишена Костянтина Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), що полягають у відмові в задоволенні клопотань про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 5201900000000970 від 31.10.2019 року,

ВСТАНОВИЛА

До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Грицишена Костянтина Петровича (скаржника), який діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати постанови про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні № 52019000000000970 про допит осіб від 16 березня 2020 року та зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Р. Г. (чи іншого детектива) провести допити вказаних у клопотаннях осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) щодо обставин справи. Скарга подана у кримінальному провадженні № 5201900000000970 від 31.10.2019 року.

Обґрунтування скарги

Скаржник зазначив, що під час обшуку службового кабінету ОСОБА_1 було вилучено резюме різних осіб, копії документів цих осіб, а також чорнові записи, що їх стосуються. Серед вилучених документів та в мобільному телефоні ОСОБА_1 були відомості стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та інших осіб.

Скаржник зазначає, що він вважає необхідним провести допити осіб, резюме та записи яких були вилучені під час обшуків, проведених за місцем мешкання ОСОБА_1 та в її службовому кабінеті, а також виявлені у її мобільному телефоні.

13.03.2020 року скаржник подав до детектива НАБУ Бірюкова Р. Г. два клопотання у кримінальному провадженні № 52019000000000970 про допит як свідків: у першому - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в другому - ОСОБА_4 , резюме та відомості стосовно яких містяться у вилучених під час обшуку документах та в мобільному телефоні ОСОБА_1

25.03.2020 року він одержав постанови від 16.03.2020 року про відмову у задоволенні клопотань за підписом детектива Національного антикорупційного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Р. Г. Той свої рішення мотивував тим, що під час допиту свідків буде присутній адвокат, і сторона обвинувачення буде позбавлена належним чином перевірити доводи свідків, оскільки сторона захисту буде ознайомлена зі змістом їх показань, що може призвести до розголошення відомостей про досудове розслідування.

Скаржник вважає такі постанови необґрунтованими. Він вважає, що допити цих осіб мають важливе значення для встановлення всіх обставин, які є предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Враховуючи те, що у цьому провадженні вже було допитано інших осіб, інформацію про яких виявили у ОСОБА_1 , вони надали свідчення про те, що, зокрема, ОСОБА_1 та інші особи не вимагали у них грошових коштів та, відповідно, не одержували неправомірну вигоду. Також, скаржник вважає, що необґрунтованими є доводи сторони обвинувачення щодо того, що сторона обвинувачення не зможе належним чином перевірити доводи свідків, оскільки сторона захисту буде присутньою під час допитів та буде ознайомлена зі змістом показань.

Доводи сторін

У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги, попросив задовольнити. Він також зазначив, що скарга підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки 01.04.2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва постановив ухвалу за скаргою, у якій зазначив, що матеріали скарги необхідно повернути у зв`язку з тим, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.

Детектив НАБУ Бірюков Р. Г. заперечив проти задоволення скарги. Він надав додаткові заперечення, у яких зазначив, що те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 5201900000000970 від 31.10.2019 року, здійснюється детективами НАБУ, проте не за предметною підслідністю, а з мотивів найбільш ефективного здійснення досудового розслідування та досягнення мети кримінального провадження. Разом з тим, він зазначає, що у цій справі не застосовується підсудність Вищого антикорупційного суду, оскільки у кримінальному провадженні, згідно обставин, немає хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), а тому судовий контроль має здійснюватися слідчими суддями Солом`янського районного суду міста Києва.

Мотивація суду

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи у судовому засіданні, слідча суддя дійшла до таких висновків.

Слідча суддя зазначає, що оскільки обставини можуть вказувати на можливу підсудність іншому суду, сторони також надають докази на підтвердження розбіжних позицій щодо підсудності справи, до розгляду скарги по суті необхідно встановити, чи є підстави для подальшого розгляду, з урахуванням обставин, що стали відомі після відкриття провадження за скаргою. Це необхідно з метою розгляду справи у суді, встановленому законом, що віддзеркалює принцип правової держави та є невід`ємним атрибутом легітимної інституції для демократичного суспільства (Рішення у справі Jorgic проти Німеччини від 12 липня 2007 року, заява № 74613/01, параграф 64). Так, параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Суд встановлений законом охоплює не лише юридичні підстави для самого існування суду, але й слідування судом відповідним правовим нормам, що регулюють його діяльність, а також склад суду у кожній зі справ (наприклад, Рішення у справі Posokhov проти Росії від 4 березня 2003 року, заява № 63486/00, параграф 39). Відповідно, якщо суд не має юрисдикції (повноважень) розглядати справу, він не є встановленим законом у розумінні параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, Рішення у справі Jorgic проти Німеччини від 12 липня 2007 року, заява № 74613/01, параграф 64).

Тому, необхідно встановити підстави для розгляду цієї скарги, з урахуванням обставин, що було виявлено після відкриття провадження за скаргою. Важливо врахувати, що до моменту отримання скарги, інші скарги та клопотання сторони захисту, органу досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні розглядалися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду. Також, необхідно врахувати, що постановою Генерального прокурора від 27.02.2020 року підслідність провадження було визначено за Національним антикорупційним бюро України. Окрім цього, 01.04.2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва постановив ухвалу за скаргою, у якій зазначив, що матеріали скарги необхідно повернути у зв`язку з тим, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до вимог ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України. Відповідно до положень ст. 33-1 Кримінального процесуального кодексу України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Примітка статті 45 КК України деталізує перелік антикорупційних злочинів, до яких входять злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України. Пункти 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України встановлюють вимоги до спеціального суб`єкта кримінального правопорушення та розміру шкоди, предмету злочину.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України. Вищому антикорупційному суду підсудні справи за ст. 369 КК України, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України) і якщо злочин вчинено спеціальним суб`єктом - службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

КПК України передбачає, що неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ч. 1 примітки до ст. 368 КК України). Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 КК України є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 КК України, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

ОСОБА_1 станом на момент обставин можливого вчинення злочину перебувала на посаді керівника Департаменту доступу до публічної інформації в Офісі Президента України. Ця посада, відповідно до Закону України «Про державну службу», належить до посади державної служби категорії «Б».

Оскільки у провадженні розслідується можливе підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі у розмірі 300 000 доларів США (що є особливо великим розміром відповідно до ч. 4 примітки до ст. 185 КК України) слідча суддя приходить до висновку, що дана скарга підсудна Вищому антикорупційному суду, з урахуванням п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Отже, слідча суддя розглядає скаргу по суті.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого (детектива), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК). Оскільки обрання виду процесуального реагування на клопотання є повноваженням детектива (слідчого) НАБУ, слідча суддя приходить до висновку, що вона може зобов`язати детектива не тільки розглянути відповідне клопотання, а й зобов`язати вчинити дії, про які просить скаржник.

Постанова слідчого, прокурора складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України. (п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України)

Насамперед, слідча суддя аналізує постанову детектива НАБУ. Вона критично оцінює доводи детектива, викладені у ній, оскільки детектив не зазначає підстав для відмови у проведенні допитів, окрім як: 1) посилання на ч. 5 ст. 40 КПК України, яка передбачає самостійність слідчого при здійсненні своїх повноважень, 2) безпосередня участь захисника підозрюваної під час проведення допиту може перешкодити досягненню істини у кримінальному провадженні з урахуванням ч. 6 ст. 223 КПК України та 3) буде неможливо перевірити доводи свідків та розробити і провести комплекс заходів і слідчих дій, які будуть спрямовані на перевірку доводів таких свідків через те, що сторона захисту буде обізнаною щодо суті та змісту показів, які будуть надані вказаними вище свідками та іншими особами. Слідча суддя не вважає достатнім таке обґрунтування відмови у проведенні допитів конкретних осіб у провадженні, оскільки самостійність детектива НАБУ у провадженні завжди протиставляється праву сторони захисту звертатися із клопотанням про проведення слідчих дій. Разом з тим, посилання на ч. 6 ст. 223 КПК України є необґрунтованим, оскільки нею передбачається можливість проведення слідчих (розшукових) дій без участі особи, яка її ініціювала лише у випадках, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Разом з тим, специфіка проведення допиту не перешкоджає участі захисника. Також, детектив НАБУ не зазначає об`єктивних причин, що вказують на неможливість перевірки доводів свідків через те, що сторона захисту буде обізнана щодо суті та змісту показів, які будуть надані цими свідками чи іншими особами. Між цими двома доводами відсутній причинно-наслідковий зв`язок; ніщо не перешкоджає захиснику, що ініціює слідчу (розшукову) дію брати участь у її проведенні. Що важливо було встановити детективу, так це необхідність та доцільність таких слідчих дій у цьому провадженні, на підставі чого мала виноситись постанова. Оскільки така постанова є невмотивованою, слідча суддя вважає, що таку постанову потрібно скасувати.

Необхідно, зокрема, оцінити підстави для проведення слідчих дій, про які просить заявник у клопотанні. У клопотанні він просить провести допити осіб, резюме та відомості стосовно яких містяться у вилучених під час обшуків документах та в мобільному телефоні ОСОБА_1 , яка є підозрюваною у кримінальному провадженні № 52019000000000970.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею у скаргах за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту. Підставою для проведення слідчих дій є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України). Слідчі дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України).

Стосовно необхідності проведення запитуваного обсягу слідчих дій, слідча суддя зазначає, що обставини, які ці особи можуть повідомити, мають значення для кримінального провадження. Зокрема, підозра стосується того, що ОСОБА_1 на виконання попередньої злочинної домовленості з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи на меті шляхом шахрайства заволодіти грошовими коштами інших осіб, проводила з цими особами співбесіди та переконувала їх в можливості призначення на посади в державні підприємства за умови дачі неправомірної вигоди іншій службовій особі. Тому, такі особи безпосередньо можуть надати показання про відомості щодо того, чи дійсно ОСОБА_1 була причетна до вказаних дій. Хоча прийняття рішень при проведенні досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, які він приймає з урахуванням відомостей про досудове розслідування, наявної доказової бази тощо, слідча суддя зазначає, що слідчими фактично ще не було здійснено запитувані допити.

Таким чином, слідча суддя вбачає підстави для того, щоб зобов`язати детектива НАБУ Бірюкова Р. Г. або іншого детектива, що входить до слідчої групи у кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31.10.2019 року допитати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні та, відповідно, задовольнити скаргу.

Керуючись ст.ст. 28, 216, 223, 303-308, 390 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Задовольнити скаргу адвоката Грицишена Костянтина Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанови детектива Національного антикорупційного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Р. Г. про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні № 52019000000000970 про допит осіб від 16.03.2020 року.

Скасувати постанови детектива Національного антикорупційного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Р. Г. про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №52019000000000970 про допит осіб від 16.03.2020 року (одна - щодо проведення допиту ОСОБА_4 , друга - щодо проведення допиту ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ).

Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Р. Г. чи іншого детектива, який входить до складу групи детективів у вказаному кримінальному провадженні, на виконання клопотань захисника Грицишена К. П. від 13.03.2020 року допитати у кримінальному провадженні №52019000000000970, зареєстрованому в ЄРДР від 31.10.2019 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя Широка К. Ю.