Документ № 89562853

Справа № 991/3921/20

1-кп/991/42/20

У Х В А Л А

26 травня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Біленко В.К.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 52020000000000048 стосовно обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золотарево Хустського району Закарпатської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення - прокурор Сидоренко В.А.,

сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисники Белла В.М., Панасюк С.П.,

в с т а н о в и в:

18 травня 2020 року дане кримінальне провадження надійшло до Вищого антикорупційного суду (далі - суд).

Ухвалою суду від 18 травня 2020 року призначено підготовче судове засідання, у якому судом з`ясовано думку учасників щодо можливості призначення справи до судового розгляду, зокрема, наявності підстав для прийняття судом рішень, передбачених п. п. 1- 6 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Прокурор, захисники та обвинувачений вважали, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду і можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, не вбачали необхідності щодо підготовки досудової доповіді.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на наступне.

До суду не надходила угода та учасники кримінального провадження не повідомляли суд про її досягнення. З обвинувального акта не встановлено підстав, визначених ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду. Оскільки згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, зокрема, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі, якщо злочин вчинено суддею.

Власне, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, перебуваючи на посаді голови Міжгірського районного суду Закарпатської області.

Підстав для здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні, в тому числі, враховуючи позицію учасників судового провадження, не встановлено.

Також, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання необхідності надання доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Хоча всі учасники і не вбачали необхідності підготовки досудової доповіді, однак відповідно до ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Беручи до уваги, що нижня межа санкції ч. 3 ст. 368 КК України не перевищує п`яти років позбавлення волі, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, суд вважає за необхідне доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого скласти досудову доповідь.

Зважаючи на відсутність перешкод для призначення судового розгляду, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, який слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, захисників та обвинуваченого. Кримінальне провадження належить здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів відповідно до вимог п. 1 ч. 12 ст. 31 КПК України.

Також, прокурор Сидоренко В.А. заявив клопотання про (обрання) покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор послався на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність його часткового задоволення, з огляду на таке.

Згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2020 року, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень та покладено на нього на строк два місяці - до 18 квітня 2020 року такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2020 року строк дії встановлених для підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків продовжено до 08 травня 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2020 року строк дії встановлених для підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків частково продовжено до 07 червня 2020 року, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За змістом ч. 5 ст. 194 КПК України, суд під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, застосовуючи відповідний запобіжний захід, може зобов`язати обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

З огляду на те, що строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ще не закінчився, а прокурор у своєму клопотанні просить покласти на обвинуваченого обов`язки, аналогічні діючим строком на 2 місяці, то виходячи зі змісту клопотання, в контексті вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, суд в межах поданого клопотання вважає необхідним перевірити наявність підстав для продовження строку дії обов`язків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вищенаведені дії.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 уже висунуто обвинувачення. На даній стадії суд не вправі приймати рішення щодо його обґрунтованості. Оскільки вказане відповідно до засад диспозитивності та презумпції невинуватості можливе тільки шляхом постановлення обвинувального вироку.

Запобіжний захід обвинуваченому обирався та згодом продовжувались покладені на нього обов`язки з огляду на наявність таких ризиків як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд вважає, що продовжують існувати ризики можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, беручи до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості переховування ОСОБА_1 від суду, у разі не продовження покладених на нього процесуальних обов`язків, підтверджується відомостями, відображеними в обвинувальному акті стосовно останнього, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Крім того, наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та територіальна близкість населеного пункту, в якому він проживає, від державного кордону також свідчить про можливість перетнути державний кордон задля переховування від суду.

Також, суд дійшов висновку про існування, на час розгляду даного клопотання ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_1 на свідків у кримінальному провадженні, з огляду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Однак на час розгляду клопотання прокурора свідки сторони обвинувачення судом не допитувались.

Натомість, суд вважає безпідставними доводи прокурора стосовно наявності ризику знищення або спотворення обвинуваченим будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, до початку якої сторона обвинувачення мала зібрати всі докази, які необхідні для встановлення обставин кримінального правопорушення, забезпечивши їх збереження, що унеможливлює доступ обвинуваченого до відповідних документів або речей.

Обґрунтовуючи ризик перешкоджанню кримінальному провадженню іншим шляхом, прокурор послався на те, що під час обшуку обвинувачений заперечував, що грошові кошти, вилучені з його кишені були предметом неправомірної вигоди, однак дана обставина не може свідчити про існування даного ризику, оскільки визначення вилучених грошових коштів як неправомірної вигоди, з огляду на презумпцію невинуватості, може бути здійснено судом за результатом судового розгляду.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 15 лютого 2020 року, після повідомлення про підозру, перереєстровував автомобіль Hyundai Tucson (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на нового власника ОСОБА_7 , суд також визнає безпідставними, оскільки прокурор відповідні обставини нічим не підтвердив.

Щодо ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення прокурор, у своєму клопотанні, не навів жодних обставин, обмежившись зазначенням того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд вважає недоведеною можливість існування такого ризику.

Також у клопотанні прокурор просив покласти на обвинуваченого додаткові обов`язки, зокрема прибувати до детектива, прокурора за кожною вимогою, повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання. Однак на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні перебуває на розгляді у суді, а тому контроль за виконанням зазначених обов`язків не може бути покладений на детектива чи прокурора.

Водночас, суд вважає необґрунтованими доводи обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно своєї належної процесуальної поведінки під час проведення досудового розслідування, оскільки слідчий суддя, керуючись ч. 5 ст. 194 КПК України, при обранні запобіжного заходу поклав на обвинуваченого ряд обов`язків, необхідність, яких була доведена прокурором. Зазначене свідчить лише про належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та те, що обраний запобіжний захід є дієвим та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Так само, суд вважає безпідставними посилання обвинуваченого на особисті обставини, через існування яких, покладення на нього обов`язків, про які просить прокурор, буде обтяжливим. Адже відповідно до засади змагальності сторона захисту підтвердження їх існування суду не надала.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме в частині продовження на два місяці строку покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , обов`язків таких як: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; 5) здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. У іншій частині клопотання прокурора належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 31, 33-1, 177, 194, 314-316, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 52020000000000048 стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41) на 02 червня 2020 року о 17 год 00 хв.

Доручити органу пробації у строк до 26 червня 2020 року підготувати досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Судовий розгляд проводити за участі прокурора, захисників та обвинуваченого.

Клопотання прокурора про продовження строку покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Продовжити строк обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 лютого 2020 року та проводжених ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 квітня 2020 року та 07 травня 2020 року на два місяці до 26 липня 2020 року, а саме:

1)прибувати до суду за кожною вимогою;

2)не відлучатися з смт Міжгір`я Закарпатської області України, в якому він проживає без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

5)здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак