Документ № 89571843

Справа № 991/4156/20

Провадження1-кс/991/4279/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурора Симківа Р.Я., захисників Хахули М.О., Дорошенка К.К., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванка І.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у межах кримінального провадження № 52019000000000906 від 11.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

УСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просить продовжити ОСОБА_1 на два місяці строк дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2019 та продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.04.2020.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Встановлено, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000105 від 06.02.2019, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державного підприємства «Гутянське лісове господарство», що спричинило тяжкі наслідки, директором вказаного державного підприємства ОСОБА_1 , на виконання свого злочинного умислу, 10.10.2019 запропоновано та 30.10.2019 передано детективу Національного антикорупційного бюро України - ОСОБА_2 , тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду в розмірі 100 000 тисяч доларів США з метою прийняття останнім, в інтересах ОСОБА_1 , рішення про закриття кримінального провадження № 52019000000000105.

30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 затримано детективами Національного антикорупційного бюро України в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, та 31.10.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України

Прокурор вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави в сумі 4 994 600 гривень та покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

04.11.2019 за підозрюваного ОСОБА_1 внесена застава та підозрюваний звільнений з-під варти.

24 квітня 2020 року стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу, прокурор зазначає, що з урахуванням стадії досудового розслідування, ризики, заявлені стороною обвинувачення, під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу не зменшилися.

Прокурор стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування; незаконними засобами впливатиме на свідкві та інших учасників кримінального провадження; протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас у кримінальному провадженні необхідно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Прокурор Симків Р.Я. у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.

Захисники Хахула М.О., Дорошенко К.К., з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити. Вважають, що підозра ОСОБА_1 є необґрунтованою, у тому числі, через неналежність та недопустимість основних доказів, наданих стороною обвинувачення. Ризики, заявлені прокурором у клопотанні не підтвердженні належними, допустимими та достовірними доказами. Звертали увагу на той факт, що обов`язок, покладений на ОСОБА_1 не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - смт. Золочів Харківської області, - без дозволу детектива, прокурора, за виключенням виїзду до місця роботи в м. Харкові та до населених пунктів у межах Харківської області України, перешкоджає ОСОБА_1 виконувати належним чином свої посадові обов`язки менеджера з продажу непродовольчих товарів, які полягають у тому, що значна частина роботи пов`язані з постійним відрядженням до різних населених пунктів інших областей. Також скасування цього обов`язку зумовлене саном здоров`я ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній вимушений регулярно звертатися до сторони обвинувачення із клопотанням про надання дозволу на виїзд до певних областей або міст України. Міцність соціальних зв`язків ОСОБА_1 у місці його постійного проживання, у тому числі, наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи і мешкання, виключно позитивна репутація підозрюваного та його майновий стан, відсутність судимостей, а так само фактів притягнення до кримінальної відповідальності по іншим кримінальним провадженням, вказують на відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданого їй службового становища.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначено розмір застави - 2600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 4 994 600 гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора у кримінальному провадженні та суду, залежно від стадії кримінального провадження та покласти на нього такі обов`язки: 1) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає - смт. Золочів Харківської області , - без дозволу детектива, прокурора, за виключенням виїзду до місця своєї роботи ДП «Гулянське лісове господарство» в смт. Гути Богодухівського району Харківської області; 2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання; 3) утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ; 4) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд з України; 5) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до листа ДУ «Київський слідчий ізолятор» від 05.11.2019 № 08/к5678 ув`язнений ОСОБА_1 звільнений з-під варти 04.11.2019 під заставу.

У подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.04.2020 ОСОБА_1 продовжено строк дії покладених на нього обов`язків до 28.05.2020.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Враховуючи наявні матеріали клопотання слідчий суддя погоджується з висновком органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра», що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Щодо доводів сторони захисту стосовно належності, допустимості та достовірності доказів, то вказаним обставинам має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що заявлений під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду не зменшився.

При цьому, окрім врахування тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 слідчий суддя враховує частоту виїзду ОСОБА_1 за межі України, який, зокрема, протягом 2018-2019 років неодноразово перетинав кордон України, матеріальний стан ОСОБА_1 та його дружини, батьків, що вказує на достатність фінансових ресурсів для спроб переховування як на території України, так і за її межами, та в такий спосіб переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Доводи сторони захисту про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є невиправданим, через поширення пандемії COVID-19, спричиненої коронавірусом, слідчий суддя вважає безпідставними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (із наступними змінами) « Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин, з встановленням певних заборон.

Тобто вказані заборони встановлені на певний період часу, розповсюджуються на всіх громадян України та діють на всій території України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби.

Разом з цим, Кабінетом Міністрів України ухвалено рішення про послаблення карантину з 22 травня 2020 року.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - смт. Золочів Харківської області, - без дозволу детектива, прокурора, за виключенням виїзду до місця роботи в м. Харкові та до населених пунктів у межах Харківської області України; повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорту громадянина України.

Доводи сторони захисту про те, що покладення на ОСОБА_1 обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - смт. Золочів Харківської області, - без дозволу детектива, прокурора, за виключенням виїзду до місця роботи в м. Харкові та до населених пунктів у межах Харківської області України, негативно впливає на його трудову діяльність та на стан здоров`я, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Так, стороною захисту не надано доказів відмови детектива чи прокурора у наданні ОСОБА_1 дозволу відлучитися із населеного пункту, в якому він проживає чи для здійснення професійних обов`язків, чи для лікування. Надані стороною захисту матеріали щодо стану здоров`я підозрюванго датовані 2019 роком, тобто ще до постановлення слідчим суддею ухвали від 28.04.2020 про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Cлідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, серед яких детектив Національного бюро ОСОБА_2 , поняті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були присутні під час огляду службового автомобіля детектива і вилучення переданих останньому коштів, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що в ході ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, оскільки на даний час матеріали кримінального провадження відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, підозрюваному стане відомим зміст показань цих свідків, тому ступінь реалізації ризику впливу на свідків та ризику перешкоджати кримінальному провадженню - навпаки збільшується.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

У той же час, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду обставини, які свідчать про те, що з`явилися нові ризики, про які зазначає прокурор у клопотанні, а саме, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відсутність цих ризиків також встановлена слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час постановлення ухвали від 28.04.2020, якою продовжено строк дії обов`язків визначених підозрюваному ОСОБА_1 до 28.05.2020.

З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені стороною обвинувачення два ризики продовжують існувати та не зменшилися, що є підставою для продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, сімейний стан, наявність на утриманні підозрюваного малолітніх дітей, а також позитивних характеристик, наданих стороною захисту на підтвердження обставин, що зменшують ризики, на наявності яких наполягає прокурор, слід зазначити, що цим документам та обставинам надана оцінка слідчим суддею та вони були враховані як під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, так і під час продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та виправдовує подальше його застосування.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, до шести місяців, тобто до 30.04.2020.

Разом з цим, 24.04.2020 підозрюваному повідомлено про завершення досудового розслідування надано доступ до матеріалів досудового розслідування згідно з вимогами ст. 290 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.

Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ (ч. 10 ст. 290 КПК України).

У судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували, що на даний час сторона захисту своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження реалізувала, а строна обвинувачення ознайомилась з матеріалами сторони захисту, які відкрив захисник ОСОБА_6 , та не ознайомилась з матеріалами, які зібрані захисником Хахулою М.О.

Слідчий суддя бере до уваги, що лише після ознайомлення сторонами з матеріалами досудового розслідування можливо перейти до іншої стадії кримінального провадження, при цьому строк дії запобіжного заходу застосованого до підозрюваного закінчується 28.05.2020.

З огляду на викладене, з метою недопущення непропорційного втручання у права і свободи особи, дотримання співмірності потреб досудового розслідування та прав підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків слід продовжити до 29 червня 2020 року, тому клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2019 та продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.04.2020, на строк до 29.06.2020, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - смт. Золочів Харківської області , - без дозволу детектива, прокурора, за виключенням виїзду до місця роботи в м. Харкові та до населених пунктів у межах Харківської області України;

2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;

4) здати на зберігання до органу досудового розслідування (детективу у кримінальному провадженні) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорту громадянина України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан