- Головуючий суддя (ВАКС) : Коліуш О.Л.
Справа № 991/1239/20
Провадження1-кп/991/21/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 березня 2017 року за №52017000000000178, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Севастополь, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
10 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 13 березня 2017 року за №52017000000000178 за обвинуваченням ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14 лютого 2020 року було призначено підготовче судове засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що справа підсудна Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, угод не укладено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження. Крім того, заначив, що не вбачає підстав для складення досудової доповіді відносно обвинуваченого.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 зазначала, угод у даному кримінальному провадженні не укладалося, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, клопотань про закриття кримінального провадження не має. Щодо складання досудової доповіді покладалася на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримали позицію адвоката ОСОБА_8 . Обвинувачений зазначив, що не погоджується на закриття кримінального провадження в частині одного епізоду.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбаченихпунктами 1-4 частини третьої статті 314цього Кодексу,суд проводитьпідготовку досудового розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 33-1 КПК Українизазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається. Обвинувачений відмовився від закриття кримінального провадження за епізодом внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції», за 2016 рік.
Підстав для складання досудової доповіді у цьому кримінальному провадженні суд не вбачає.
Отже, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не убачає.
На підставі викладеного,суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду колегією суддів у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 42040 грн. На обґрунтування клопотання посилався на два ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду та незаконний вплив на свідків. Ризик переховування від суду мотивував тим, що під час досудового розслідування мали місце факти ухилення обвинуваченого від явки до детектива НАБУ, декілька разів він не з`явився у судові засідання до Вищого антикорупційного суду та приховував адреси місця проживання та реєстрації. Ризик впливу на свідків мотивував тим, що під час судового розгляду виникне необхідність у допиті свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були допитані під час досудового розслідування. З огляду на те, що показання свідків суд отримує усно існує необхідність в мінімізації ризику можливого впливу на них обвинуваченим з метою їх спонукання до давання суду неправдивих показань, відмову від давання показань або перешкоджанню їх з`явленню до суду для їх допиту. Крім того просив покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на два місяці обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з міста Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи, утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави та зазначала, що ризики, на які посилається прокурор відсутні. Щодо ризику впливу на свідків вказала, що доводи прокурора є абстрактними та не підтверджуються матеріалами, якими обґрунтовується клопотання. Покази свідків були відкриті в порядку ст. 290 КПК України і жодного разу обвинувачений не мав наміру і бажання вчинити будь-які дії направлені на спонукання свідків від дачі показань або відмови їх явки до суду за викликом. Щодо ризику переховування від суду, зазначила, що жодних порушень з боку ОСОБА_6 не має, не порушував покладених на нього обов`язків КПК України, а тому просила відмовити у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави та в частині покладення на нього процесуальних обов`язків.
Захисник ОСОБА_7 також повністю заперечував проти задоволення клопотання прокурора та вказував, що клопотання побудоване на припущеннях, а отже немає жодних підстав для його задоволення.
Крім того, захисники обвинуваченого просили суд звернути увагу на те, що під час підготовчого судового засідання у залі суду присутня особа, яка готова взяти ОСОБА_6 на поруки Київський міський голова ОСОБА_11 .
Обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтримав позицію своїх захисників.
ОСОБА_11 повідомив суд, що він є Київським міським головою. ОСОБА_6 знає більше 10 років як патріотичну та відповідальну людину, яка відповідає за свої слова. ОСОБА_6 працює радником Київського міського голови на громадських засадах. Крім того пояснив, що ОСОБА_6 продовжує свою політичну діяльність та приймає активну участь у виборчій кампанії, яка проходить по всій країні, а тому у випадку обмеження пересування за межі Києва не буде мати можливості бути активним у своїй політичній діяльності, просив розглянути можливість взяти ОСОБА_6 на особисту поруку. Також повідомив, що заслуговує на особливу довіру, оскільки він є почесним громадянином міста Києва, Герой України, є авторитетом для ОСОБА_6, який він не бажає втратити.
Прокурор заперечував проти передачі обвинуваченого на поруки Київському міському голові, висловивши при цьому позицію прокуратури, яка заперечує про передачу особи, яка обвинувачується у вчиненні корупційного злочину на поруки високопосадовцям та службовим особам, а тому наполягав на задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Суд, дослідивши подане клопотання про застосування запобіжного заходу, а також додані до нього матеріали, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст.315КПКУкраїни під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно зі ст.131КПКУкраїни заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст.177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей.
Суд зазначає, що кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішенняу справах «Murray v. the United Kingdom» і«Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 176, 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, суд має встановити існування ризиків його неправомірної процесуальної поведінки та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, має вищу освіту, є фізичною особою - підприємцем, раніше не судимий, з його слів, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. На цей час свідки судом ще не допитані, що, з урахуванням особливостей минулого статусу обвинуваченого, може свідчити про існування ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні. На думку суду, існує ризик використання знайомств, зв`язків, соціального статусу і авторитету, набутих обвинуваченим, зокрема, під час здійснення професійної діяльності, оскільки на час вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 мав статус народного депутата України, що надає можливості впливати на свідків, зокрема, підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам та відмови від дачі показань на користь нього.
Щодо ризику переховування від суду.
Вирішуючи питання щодо наявності ризику переховування від суду, суд виходить з такого.
Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_6 є уродженцем міста Севастополь АР Крим та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, тобто є внутрішньо переміщеною особою.
Зі слів обвинуваченого, він з 2014 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_3, однак довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суду не надав.
Крім того, зі слів обвинуваченого, його фактичним місцем проживання є АДРЕСА_1 . Разом з тим, обвинувальний акт містить інші адреси проживання обвинуваченого, а саме: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .
Враховуючи те, що обвинуваченим не надано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, наявність у нього великої кількості адрес можливого проживання, у суду є обґрунтовані сумніви щодо фактичного місця проживання та реєстрації обвинуваченого, та ці ризики стороною захисту не спростовані, а тому ризик переховування від суду є обґрунтованим.
Щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, суд зазначає, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги викладені ризики, які визнані судом обґрунтованими та той факт, що ОСОБА_6, в силу свого статусу та матеріального становища, має реальну можливість вільної зміни свого місця проживання, а також незважаючи на соціальний статус та репутацію поручителя, який підтвердив своє бажання щодо особистої поруки за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, дійшов до висновку про недоцільність застосування запобіжного заходу у вигляді поруки.
Отже, на переконання суду, єдиним можливим запобіжним заходом з урахуванням встановлених судом ризиків, майнового стану, особистості ОСОБА_6, має бути застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на обвинуваченого відповідних процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави.
Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пункт 1 ч. 5ст. 182 КПК Українивизначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості може бути застосований у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Дослідивши клопотання в частині розміру застави, суд частково погоджується з розміром застави визначеним прокурором та з урахуванням особи обвинуваченого його майнового та соціального стану, доведених ризиків, вважає, що застава у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31530 грн, є для обвинуваченого помірною та здатна забезпечити виконання належної процесуальної поведінки останнім та покладених на нього обов`язків.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 194 КПК України при обранні запобіжного заходу, в тому числі, у вигляді застави на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців можуть бути покладені обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У разі необхідності, строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199КПК України.
З огляду на викладене, враховуючи в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, з метою запобігання ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу обвинуваченого, враховуючи те, що досудове розслідування закінчилося, справа перебуває у суді, суд вважає за необхідне клопотання прокурора в частині покладення обов`язків задовольнити частково та покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, строком на два місяці, тобто до 28.07.2020 року, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Крім того, у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про виклик свідків, просив долучити ці клопотання до матеріалів кримінального провадження та вирішити їх на відповідній стадії судового розгляду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 під час підготовчого судового засідання подала два клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, також просила долучити вказані клопотання до матеріалів кримінального провадження і розглянути їх під час судового розгляду.
Прокурор не заперечував проти долучення вказаних клопотань до матеріалів кримінального провадження.
Отже, суд вважає за можливе долучити до матеріалів кримінального провадження подані стороною захисту клопотання про здійснення судового виклику осіб для допиту та два клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та вирішити їх під час судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 КК України, на 05 червня 2020 року о 12 год 00 хв у приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, 41).
Розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого та захисників.
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31530 (тридцять одна тисяча п`ятсот тридцять) грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ).
Покласти на ОСОБА_6 на строк два місяці, тобто до 28.07.2020, обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Роз`яснити ОСОБА_6, що відповідно до частини 6 статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити ОСОБА_6,щовідповіднодо частини8статті182КПКУкраїниу разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про застосування до обвинуваченого особистої поруки, - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про здійснення судового виклику осіб для допиту долучити до матеріалів кримінального провадження та вирішити ці клопотання під час судового розгляду.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про тимчасовий доступ до речей і документів долучити до матеріалів кримінального провадження та вирішити ці клопотання під час судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченеч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений 02 червня 2020 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
ОСОБА_3